Урок – мандрівка «Моя Батьківщина – Україна»

              Урок – мандрівка «Моя Батьківщина – Україна»

Тема: «Моя Батьківщина – Україна»

Мета: поповнювати знання учнів з даної теми. Утверджувати в дітях національну самосвідомість. Виховувати в них патріотичні почуття, гордість за свій народ, прагнення через любов до рідної землі полюбити весь народ планети в ім`я щасливого людства.

Обладнання: географічна карта України, фотоальбом «Історія міста у фотодокументах», зображення герба, прапора, запис Гімну України, запис пісень «Києве мій», «Ой Дніпро, Дніпро»,  карта мандрівки, Конституція України, виставка «Золоті руки народних умільців».

Хід уроку.

Урок проводиться у формі гри – мандрівки.

Дійові особи: екскурсоводи (це можуть бути батьки, діти – старшокласники, або учні класу), дівчинка – Цікавинка, вчитель.

Клас прикрашений вишитими рушниками, на столі – калина і житні колоски на вишитій скатертині, виставка робіт батьків, дітей.

На дошці -  тема уроку і  вірш.

Україно моя, Україно!

Доля в тебе була непроста.

Та для мене ти в світі єдина,

Матір рідна, пречиста й свята!

Хоч життя – не стежина у полі,

 Буває нелегко в путі,

Ми з тобою пов`язуєм долі,

До кінця будемо разом в житті.

Звучить Гімн України.

Розгадування кросворда.

По горизонталі – назва землі, де ми живемо.

По вертикалі – найбільше місто  - столиця нашої держави.

• Діти, ви вже здогадались, що мова у нас сьогодні на уроці піде про нашу прекрасну, чарівну землю, назва якій Україна.

Урок наш сьогодні буде незвичайним. Ми з вами будемо мандрувати ось за цією картою (показую), а допомагатимуть нам під час нашої мандрівки екскурсоводи та дівчинка – Цікавинка.

 Вчитель. Нам випало велике щастя народитися і жити на такій чудовій, мальовничій землі. Тут  народилися і жили наші прадіди і діди, тут живуть наші батьки, тут корінь народу українського, що сягає сивої давнини. Любов до нашої неосяжної Батьківщини починається з любові до маленької Батьківщини, до пам`яті про рідний поріг, стежки дитинства, до мудрості народної, легенди, казки, пісні.

Зупинка Географічна.

Екскурсовод.

• Погляньте на карту України. Це велика європейська держава. Її площа становить 603тис. кв.км. На заході Україна межує з такими країнами, як Польща, Словаччина, Угорщина, на південному заході – з Румунією та Молдовою, на півночі – з Білоруссю, на сході – з Російською Федерацією. Південні береги України омиваються водами Чорного та Азовського морів.. Через море Україна межує з такими країнами, як Грузія, Туреччина, Болгарія.

Дівчинка –Цікавинка.

• Простір землі, заселений українцями, такий великий, що аби перейти його, треба йти з заходу на схід 90 днів, долаючи щодня30 км.

Екскурсовод.

• Більшу частину території становлять рівнини, придатні для зайняття господарчою діяльністю.. На заході є гори  - Карпати, а на півдні Кримського півострова (окупованого напревеликий жаль) – Кримські гори.

Дівчинка – Цікавинка.

• Найвищою вершиною України є гора Говерла. Її висота становить 2061м Найбільша річка України – Дніпро. Вона ніби розсікає територію України на дві половини.

Звучить уривок пісні «Ой, Дніпр, Дніпро»

Екскурсовод.

• Річками середньої величини вважаються Дністер, Прип`ять, Десна, Сіверський  Донець, Південний Буг та інші.

      Територією України протікає також велика річка Дунай. За довжиною та повноводністю вона більша за Дніпро. Однак, Дунай протікає нашою територією тільки невелику відстань. По цій річці проходить кордон між  Україною та Румунією.

 На території нашої держави є чимало озер. Вони порівняно невеликі за площею, але дуже мальовничі. До таких озер належать Синевір та Світязь.

 Наша Батьківщина багата на різні природні матеріали, які використовуються людьми в процесі їхньої життєдіяльності.. Серед них важливу роль відіграють корисні копалини.  Україна багата на кам`яне вугілля. Великі його поклади зосереджені на сході нашої країни в Донецькому кам`яно – вугільному басейні. У надрах нашої країни багато покладів залізної руди, з якої видобувають найважливіший метал – залізо. Є поклади багатьох кольорових металів і навіть золота, поклади уранової руди, з якої виготовляють паливо для атомних електростанцій. А також атомну зброю. Є також родовища нафти та природного газу, але їх  недостатньо для задоволення потреб жителів України.

 Великим природним багатством нашої країни є її родючі грунти, які називають чорноземами. За кількістю таких грунтів Україна не має рівних у світі. Саме завдяки своїм чорноземам наша Батьківщина вважається сільськогосподарською країною.

 Територія нашої України досить густо заселена людьми. На ній проживають близько 49 млн. чоловік.

 Більшість українців проживає в поселеннях, які називаються містами та селами. Села – порівняно невеликі населені пункти, в яких може проживати кілька тисяч чоловік. Є і зовсім невеличкі села, їх іноді називають хуторами. Більшість людей, які проживають у селах, займаються землеробством. В Україні дуже багато гарних і мальовничих сіл.

 Міста України діляться на великі, середні і малі. До великих міст належать ті, населення яких становить близько мільйона чолові і більше.

Дівчинка – Цікавинка.

 Найбільшим українським містом є Київ – столиця нашої Батьківщини. У ньому проживає близько трьох мільйонів чоловік.

Звучить уривок пісні «Києве мій».

Екскурсовод.

 До великих міст також належать Харків, Донецьк, Дніпропетровськ, Запоріжжя, Одеса, Львів. До середніх належать такі, в яких проживає декілька сотень тисяч людей. Це Вінниця, Чернігів, Житомир, тощо. Є в Україні і багато малих міст. Іноді їх ще називають містечками. Чимало з них мають дуже давню та цікаву історію.

• Як ви думаєте, до яких міст відноситься наше? Є й такі населені пункти, які займають проміжне становище між містом і селом. Їх називають селищами.  Усі люди, які проживають у селах – це сільське населення, а ті. Що проживають у містах та селищах – міське населення.. Нині в нашій країні міське населення становить більше 60% від всього населення країни, а сільське – менше 40%.

Дівчинка – Цікавинка.

 За чисельністю населення Україна поступається Росії, Німеччині, Англії, Франції, Італії.. Але тут проживає більше людей,ніж в Іспанії та Польщі.

Екскурсовод.

 Наша країна є місцем проживання української нації.

Під  нацією розуміють велику групу людей, які мають спільну мову, історичне минуле, культуру та традиції, єдину територію.

 Тривалий час український народ не мав своєї держави. Територія, на якій він проживав, входила до складу інших країн. Однак 1991року українці створили свою державу.

Зупинка – місто Символіка.

 Кожна держава світу, які б народи не жили на її території, має свій прапор, герб, гімн. Це державні символи.

• Що ви знаєте про символи України?

Екскурсовод.

 Герб – це пізнавальний знак – картина. У давні часи герби вибивали на лицарських щитах. По них лише можна було впізнати воїна, закутого з голови до ніг у металеві лати. Зараз герби зображають на прапорах, грошах, печатках. Герби бувають різні. На них зображують рослини, звірів, птахів. Цей знак свідчить про те, чим славна держава, що символізує її мужність.

 Український народ має герб -  тризуб. Це дуже старовинний знак. Багато століть назад запровадив його в Україні київський князь Володимир Мономах. Княжий тризуб зображає старовинну зброю: лук, меч та інші військові прилади. А , якщо придивитись, можна прочитати слово … (воля).

 Став незалежним наш народ,

 Про це він мріяв здавна.

 І пригадали ми свій герб –

 Князівський знак державний.

 Він символ влади у князів,

 Тризуб є на печатках.

 І знаком племінних вождів

 Цей символ був спочатку.

 Оздоба ця – не просто знак,

 Не видумана зроду. 

 Цей герб – історія сама

 Вкраїнського народу.

 Український прапор. Синь українського неба і золото пшеничних ланів переніс наш народ на свій прапор. Кольори ці мають ще інші значення – «мир» і «багатство», бо народ наш є мирний і працьовитий.. Працею в поті чола здобув він славу рідній землі. Коли ж злі вороги порушували спокій народу – трударя, він ставав воїном. А синьо – жовти прапор кликав до бою, до перемоги.

 Глянь, як  прапор наш розцвів –

 На небі сонця краплі.

 Вінок з кульбабок  і волошок –

          Це синьо – жовтий прапор.

 І кольори ці недарма

 З`єднались тут віками,

 Рідніше прапора нема,

 Як угорі над нами!

 Бо мирне небо голубе

 Сіяє Батьківщина.

 Пшениці поле золоте –

 Багатство України.

 Ми на парад йдемо із ним

 В святкові дні погожі.

 І нас під прапором ясним

 Ніхто не переможе.

 Гімн – це найголовніша пісня України. Для Гімну України написані слова, які виражають найсердечніше думки і прагнення нашого народу. Їх автор  - український поет Павло Чубинський. До тексту підібрана ніжна і одночасно горда, непокірна мелодія Михайла Вербицького. Всі найбільші свята українського народу проходять з урочистим виконанням нашого прекрасного Гімну.

 Діти виконують перший куплет Гімну.

  Мамина пісня, батьківська хата,дідусева казка, бабусина вишиванка, рушник, сорочка – вишиванка, калина біля вікна, барвінок – все це наші народні символи.

 Колискова пісня, колискова –

 То найперша материна мова.

 Пахне вона м`ятою і цвітом,

 Чебрецевим і суничним літом.

 Пахне молоком і споришами…

 Скільки в ній ласкавості і шани…

  Колискова пісня, колискова –

 То солодка материна мова.

    М.Сингаївський.

Мама виконує колискову пісню для сина.

 Рідна хата! Оспівана в піснях, сповита легендами, переказами, вона завжди буде символом добра і надії, її негасимий вогник світитиметься теплом материнської любові, вірою в добро. Як мовиться в пісні, Батьківщина починається з рідного порогу, а отже – з отчого дому. Ось з якою любов`ю співають про українську хату в одній з відомих пісень.

 Хата моя, біла хата,

 Рідна моя сторона,

 Пахне любисток і м`ята,

 Мальви цвітуть край вікна.

 В хаті спокійно і затишно,

 Вечір ось бродить в гаю.

 Мати задумливо й ніжно

 Гладить голівку мою.

 Хата моя, біла хата,

 Казко тепла й доброти.

 Стежка від тебе хрещата

 В`ється в далекі світи.

 Мамо, чого зажурились?

 Дайте тепла Ваших рук.

 В хаті на згадку лишились

 Болі й тривоги розлук.

 Тут найкраще місце на землі, тут. Де навчились ходити, говорити, вчилися справедливості, доброти, де понюхали першу квіточку.

 В народі кажуть: «Своя хата – своя правда, своя стріха – своя втіха».

 Гордістю кожної оселі був вишитий рушник. Від сивої давнини і до наших днів у радості і в горі рушник був незмінною часткою нашого добробуту. Рушники висіли скрізь – на вікнах, на образах. Без рушника не обходилась жодна подія у людському житті. По всій Україні поширений звичай перев`язування рушниками сватів, у разі згоди дівчини на одруження. А, коли син вирушав у далеку дорогу, мати дарувала йому рушник, як оберіг від лиха і бажала, щоб рушником йому стелилася дорога в житті. Про це співається у відомій пісні Платона Майбороди на слова Андрія Малишка.

 Звучить пісня  «Про рушник» (виконує батько).

 Калина – це символ рідної землі, отчого краю, батьківської хати.

 Калина – один з прекрасних народних символів України, який входить у нашу свідомість із маминої колискової.

 Ой повішу колисочку

 Тай на калиночку,

 Буде вітер колихати

 Любу дитиночку.

 Буде вітер повівати,

 Калину хитати,

 Дрібний дощик буде йти

 Дитя напувати.

 Пташки будуть прилітати

 Дитині співати.

 Колисонька – це образ мами, батька, родини, цілого роду,нашого прекрасного краю. А ще запам`ятайте – ламати калину – великий гріх. Бо калина – жива душа того, хто посадив її, душа народу нашого.

 Посадіть калину коло хати,

 Щоб на цілий білий світ

 Усміхнулась щиро доля

 Материнський ніжний цвіт.

 Посадіть калину біля тину,

 Щоби злагода цвіла,

 Щоб на все ваше життя

 Став кожен ранок святом,

 Дітям буде вороття.

 Посадіть калину коло школи,

 А, щоб цвіт її не стерся,

 Посадіте коло серця,

 Щоб цвіла вона в душі.

Зупинка – Ігрова галявина.

 Діти виконують українську народну пісню «Ой є в лісі калина», імітують рухи. Грають в народні ігри «Василь», «Подоляночка», крокують далі.

Зупинка – Історична.

  Екскурсовод.

 Наш народ споконвіку живе на своїй землі. Відомо, що колись, більше, ніж півтори тисячі років тому на наших землях жили люди, які називались слов`янами.

 У 9 – ому столітті наші пращури заснували свою державі Київську Русь, тому, що столицею її було місто Київ. Правителями цієї держави були князі.

 Однак, через якийсь час, близько 700 років тому. Через внутрішні чвари та усобиці, а також через напади чужинців Київська Русь була зруйнована і перестала існувати. Українські землі були захоплені чужинцями – спочатку литовськими князями, а потім польськими королями.

 Близько 350 років тому козаки повстали проти польського короля. Очолив повстання Богдан Хмельницький, якого козаки обрали гетьманом. Вони розгромили ворожу армію і звільнили рідну країну від чужоземного поневолення. На території країни була утворена вільна козацька республіка. Козацька республіка була демократичною державою – всіх керівників у ній обирали, всі люди користувалися рівними правами.

 Вільне життя українців у власній державі не подобалось сусіднім правителям, великим панам. Вони раз за разом нападали на козацьку державу. Ослаблена постійними війнами та чварами, українська козацька держава була завойована. При цьому більша частина її увійшла до складу Російської держави.

 Важко жилося нашому народові під чужим пануванням. На українських землях, захоплених Росією, царі  відновили кріпацтво.

 Подібне творилося й на західних українських землях. Там теж існувало кріпацтво. Поміщики примушували українців важко працювати на себе без будь – якої оплати, забороняли рідну мову, звичаї. Важке становище народу викликало незадоволення в багатьох людей. Серед тих, які мріяли про волю для народу та незалежність нашої Батьківщини був і вдатний поет Т.Г.Шевченко.

 Виступи передових людей того часу, а також протести простих людей налякали царську владу. Вони змушені були піти на поступки.

 1861 року за наказом Олександра II  в Росії, а , отже , і на більшій частині України, кріпацтво було відмінене. Селяни стали вільними. Торгівля людьми була заборонена. Багато поневірянь довелось пережити українському народові –революції, війни. Голодомор, Чорнобиль.

 -Що ви знаєте про останню революцію? (Вчитель доповнює, пояснює).

 24 серпня 1991 року Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки прийняла історичний акт проголошення незалежності. Відповідно до цього документу Україну було проголошено незалежною державою.

 В Україні почали створюватися свої органи влади, свої збройні сили, була запроваджена грошова одиниця – гривня. 28 червня1996 року було прийнято Конституцію – Основний Закон України.

 У згусток спресований мудро і чисто,

 Він зміст наших діянь і мрій,

 Основа життя імого, і Вітчизни,

 І доля моя – мій Закон Основний.

Зупинка «Рідне місто».

 Крокуємо вулицями рідного міста.

 Гнівань… братські могили, заводів гудки

 І дуби під вагою століть.

 Його жителі – мужні й завзяті такі.

 Місто це на граніті стоїть.

Невеличке та славне, незламне в борні,

Знав голод, війну та розруху…

Гніванчани і зараз у скруті й біді

Не втрачають веселого духу.

 А нас, ветеранів війни і труда,

 З кожним роком все менше на світі.

 Не зігне нас негода і ніяка біда,

 Бо не гнуться дуби на граніті!

Гніванчани! Ну досить вам гніву ізла,

Їх чимало витає по світу.

Хай нащадки воім`я любові й добра

Назовуть наше місто Гранітом!

                                      Р.П.Шевчук

 Виявити знання учнів про рідне місто.

 Розповідь про рідне місто (село) за таким планом:

1. Історія міста (села).
2. Походження назви.
3. Природні умови.
4. Місцеві назви частин міста (села).
5. Історичні пам`ятки місцевості.
6. Відомі люди міста (села).
7. Наше місто (село) сьогодні.

Виставочна стежина.

Розгляд виставки.

Поетична галявина.

 (робота в групах)

Закінчити вірш за початком.

Люблю тебе,

Мій рідний краю,

……………………

 Робота в парах.

Скласти сенкан.

 Україна

………………………

 Діалогічний міст.

(Підсумок уроку).

 Діти ставлять запитання один одному відповідно почутого на уроці.

 Вчитель обґрунтовує, доповнює, допомагає дітям зробити правильні висновки. І на цьому мандрівка закінчується.

 Сьогодні ще багато труднощів у нашому житті. І від нас усіх залежить наше краще майбутнє, наше завтра. Щоб зберегти державу, треба всім нам любити Україну більше, тоді і нас ніхто не переможе.

 Розквітай, прекрасна Україно,

 Рідна земле, матінко моя.

 Хай лунає мова солов`їна, пісня неповторная твоя.

 Ми всі діти українські,

 Український славний рід.

 Дбаймо. Щоб про нас маленьких

 Добра слава йшла у світ.

 Все, що рідне, нехай нам буде

 Найдорожче і святе,

 Рідна віра, рідна мова,

 Рідний край наш над усе!

                                                    Н.Юрчишина

                                                      м. Гнівань