УПРАВЛІННЯ ОСВІТИ АДМІНІСТРАЦІЇ
МОСКОВСЬКОГО РАЙОНУ ХАРКІВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ
ХАРКІВСЬКА ГІМНАЗІЯ № 144
ХАРКІВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ
ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Харків – моє рідне місто
Розробка виховного заходу
Косачова Л.Є.,
вчитель початкових класів,
кваліфікаційна категорія –
вища
Заочна подорож для учнів 3-4 класів.
Тема: «Харків – моє рідне місто»
Мета: - формувати у дітей поняття про рідний край;
– ознайомити з легендою заснування Харкова;
– узагальнити та розширити знання дітей про місто, в якому вони живуть,
– розвивати пізнавальний інтерес;
– виховувати почуття патріотизму, національної свідомості, історичної пам’яті, толерантного ставлення до чужих поглядів.
Форма проведення: усний журнал
Обладнання: карта Харкова, фотографії пам’ятних місць міста.
І. Організаційна частина
Вірш про Харків Бабешко Вячеслава Сергійовича
Наш Харків
Для миру, добра, та любови
Наш Харків піднісся здавна.
Завжди трудовий, науковий
Красивий, як втіха-весна.
Над Лопанню тихиї зорі
Вставали і вишні цвіли.
Квартали твої неозорі
У степ слобожанський вросли
На пагорбах зручно осіли.
На Лисій, Холодній горі.
І де, Журавлеськиї схіли
Чудові любої пори.
До себе зове і в негоду
Сумська - мирний наш Колізей.
А скільки знаменних заводів
Від Конного до ХТЗ.
Неначе дзвінки передзвони
Лунають, як пісні п’янки,
То йдуть харків’янки-мадонни
Красиві, тендітни, струнки.
ІІ. Оголошення теми і мети уроку
Вчитель: Чому буде присвячени наш урок?
Відповіді дітей.
Вправа «Асоціативний кущ»
Харків – це рідне місто, моя Батьківщина, рідна мама, моя сімʼя, мої друзі…
ІІІ. Основна частина
1 сторінка. Знайомство з легендою про Харків
Походження назви міста Харкова
1 Учень: Існує кілька легенд, досить розповсюджених у наших краях, які пояснюють
походження назви міста Харкова. Одна з них – легенда про Харитона. З
топографічного опису Харківського намісництва 1785 року довідаємося, що
на тім місці, де розташоване місто Харків, один із заможних малороссиян
по ім’ю Харитін, а по просторечью Харько, завів собі хутір. Від імені Харько
нібито одержали свою назву ріка й місто. Поступово по сусідству з
Харитоном стали розселятися нові поселенці й Харків-Хутір
перетворюється в Харків-Слободу, а потім Вхарьков-Город.
2 Учень: Друга, не менш гарна, історія підстави Харкова належить перу відомого
українського письменника Квітки, що получили за назвою свого маєтку
прізвисько Основьяненко.
Відповідно до його версії, наше місто було засновано не якимось міфічним
Харько, а предком письменника й першим власником даної садиби –
Андрієм Квіткою, що бігла з Києва з молоденькою дочкою воєводи. Один
раз, обходячи свої великі володіння, Квітка був настільки уражений красою
виду, що відкривався з нинішньої Університетської гірки, що негайно
вирішив заснувати тут місто
3 Учень: Існує також версія, що ім’я Івана Каркача дало назву місту Харкову. И. Каркач – український козак, перший осадчий, тобто ватажок першої партії переселенців, які розташувалися на височині біля річок Харків і Лопань. Звук «ДО» у прізвищі Каркач міг поступово перейти у звук «X», і вона стала вимовлятися як Харкач. .Засноване їм поселення згодом стає містом Харьковом.
4 Учень: Найцікавішої представляється версія, висунута в минулому столітті професором
Аристовим. Відповідно до цієї версії, Харків в XII сторіччі був легендарною столицею
половців – Кулі-Канью, пізніше захопленої російськими князями. Слово «Шарукань»
тюркського походження. Учені-Лінгвісти вважають, що воно позначає «стоянка пастухів», від слів «кулі» – пастух і «кань» – місце. Історики припускають, що Шарукань – це ім’я
половецького хана. Відповідно до цієї версії, Харків – це трансформоване слово Шарукань.
5 Учень: Більшість же істориків уважають, що своя назва Харків одержала від назви ріки Харків, тому що її згадування зустрічається в письмових джерелах ще до виникнення поселень. Лінгвісти припускають, що слово Харків – це трансформоване «харкобе», що в перекладі з тюркської мови означає «мілководна річка».
2 сторінка. Знайомство з символікою міста.
Презентації учнів.
14 вересня 1995 року був затверджений герб Харкова в його сучасному вигляді. Це був малюнок, відомий ще з 1775 року, однак у сучасній комп'ютерній обробці. В його основі лежить традиційний щит французького типу, зеленого кольору с жовтим обрамленням. На місці умовних діагоналей щита - два головні символи - кадуцей та ріг достатку, щедро наповнений різними фруктами.
Як можна пояснити поєднання цих двох елементів на харківському гербі?
Кадуцей, як відомо, є головним атрибутом бога торгівлі та подорожей Гермеса. Однак Гермес вважається архаїчним божеством, тобто, він існував ще задовго до причислення його до пантеону Олімпу. І в ті давні часи він був богом знання і священного всеосяжного сяйва (істини, інакше кажучи).
Натомість, з рогом достатку все більш-менш зрозуміло: згідно з грецькою міфологією, саме рогом Амалфеї був вигодуваний бог Зевс. Саме тому ріг достатку у давніх греків вважався чимось на кшталт нашої скатертини-самобранки - він давав своєму щасливому власнику усе, що той міг забажати.
Таким чином, герб міста Харків містить у собі два древніх символи. А їх поєднання символізує прагнення міста досягнути багатства і процвітання через науку та освіту.
3 зупинка . Сім чудес Харкова
Сім чудес Харкова – це сім історичних та культурних монументів, які були обрані на конкурсі «Сім чудес Харкова» у липні 2008 р., які згодом розмістилися у зменшеному вигляді на площі Архітекторів.
Держпром (Будинок державної промисловості) – будівля є першою висотною залізобетонною каркасною спорудою в усьому колишньому СРСР. Величезну, навіть за сучасними стандартами, багатоповерхову каркасну конструкцію з бетону, де нараховується 4500 віконних прорізів і 17 гектарів скла, звели у винятково короткий строк: 1925 - 1928 рр. На поточний момент у будівлі Держпрому розташовано адміністративні установи, які спеціалізуються в різних галузях економіки.
Успенський собор розташований на Університетському пагорбі, березі р. Лопань. Його можна побачити з будь-якого куточка центра міста. Дзвіницю Собору, яку виконано у неокласичному стилі, побудували в 1820-1830-х рр., а висота всієї будівлі сягає 90 метрів. До ХХІ ст. собор вважався найвищою будівлею у місті. Після реставрації 1980 р. у соборі відкрили Будинок органної та камерної музики. Для цього там було встановлено орган, який виготовили в Чехословаччині.
Пам’ятник Т.Г. Шевченко зведено 1935 р. біля входу в сад ім. Т. Шевченка. Пам’ятник вважається найкращим серед більш ніж 250 інших пам’ятників Великому Кобзарю в усьому світі. 16,5-метровий пам’ятник включає в себе бронзову статую Шевченка (5,5 м), що стоїть на круглому постаменті з природного силікату, який оточують 16 менших за розміром постаментів з бронзи, що відображають історію України та героїв з творів Т. Шевченка.
Благовіщенський собор яскравий приклад неовізантійської архітектури з 80-метровою дзвіницею, було побудовано між 1889 і 1901 рр. за проектом місцевого архітектора М. Ловцова. Cобор здатний вмістити 4 тисячі чоловік. Церква є кафедральним собором Харківської єпархії Української Православної Церкви. Католицький Патріарх Афанасій III та кілька святих єпископів поховані в соборі.
Фонтан «Дзеркальний струмінь» – одна з найвидатніших архітектурних споруд у Харкові, що перебуває під захистом ЮНЕСКО. Він розташований на вулиці Сумській навпроти Оперного театру і є одним із символів Харкова.
Цей фонтан було побудовано 1947 р. на честь перемоги радянського народу у Великій Вітчизняній війні. Тепер навкруги нього розкинувся невеличкий мальовничий сквер. Дзеркальний струмінь є одним з найулюбленіших місць для зустрічей і відпочинку харків’ян.
Житловий будинок зі шпилем розташовано на площі Конституції. Становить висотну домінанту майдану і займає цілий квартал. Висота – 7-11 поверхів. Збудований за проектом П.I. Арєшкіна 1954 р.
Покровський собор це монастирський комплекс на території якого знаходиться декілька будівель: Покровський собор, церква в ім’я Озерянської Божої Матері, Харківська архієрейська резиденція і духовна семінарія. Його засновниками були козаки, які звели собор 1689 р. як частину укріплень. У XVI ст. приміщення Покровського Собору використовували для занять студентів Харківського коледжу, де у 1759-1764 рр. викладав видатний український педагог, поет і філософ Григорій Сковорода. На сьогодні Покровський собор є найстарішим кам’яним пам’ятником архітектури національного значення в Харкові.
Поза конкурсом: головне диво і символ Харкова - площа Свободи.
Її унікальний архітектурний ансамбль відомий далеко за межами України.
Площа та будівлі навколо неї були побудовані в кінці 1920-х на початку 1930-х рр. ХХ ст. Цей період став поворотним моментом для містобудування Харкова. Площа Свободи одна з найбільших площ у світі (майже 12 гектарів). Довжина площі 750 м. Незвичайною формою, яка нагадує колбу, площа завдячує зусиллям, які було покладено для того щоб зробити її вигляд більш виразним.
ІV. Підсумок
Пісня « Гімн Харкова» у виконанні Наталії Могилевської
Харків – то велике місто,
Ти побачиш особисто,
Свободи площа величезна,
Вокзал красивий та старезний.
Та символ міста – то струмок дзеркальний,
У пломенях блищить він ідеально.
Використана література
https://knau.kharkov.ua/sim-cudes-ukrainu.html
Бабешко Вячеслава Сергійовича «Наш Харків»