Урок. Марко Вовчок – прозаїк новатор. Огляд життя і творчої спадщини письменниці. Повість «Інститутка» життєва основа твору.

Тема: Марко Вовчок – прозаїк   новатор. Огляд життя і творчої спадщини письменниці. Повість «Інститутка» життєва основа твору.

Мета:ознайомити учнів з життєвим і творчим шляхом Марка Вовчка; повістю «Інститутка» як визначним твором української антикріпосницької прози, показати суть протиставлення добра і зла;

  розвивати вміння коментувати зміст твору, висловлювати власні судження про ідейно-художні особливості повісті; формувати кругозір, світогляд учнів;

  виховувати повагу до творчої особистості письменниці, зневажливе ставлення до насильства над людиною; прищеплювати риси доброти, чуйності, порядності.

Компетентності: соціальна (здатність розвинути себе як особистість, формування світоглядних і загальнолюдських ціннісних орієнтирів), комунікативна (вміння оперувати набутими знаннями, розвиток комунікативних якостей), читацька (розвиток читацьких умінь), самоосвітня (вміння самостійно працювати з різними джерелами інформації).

Цілі уроку

Учні повинні знати:

зміст твору,

 визначати його жанр,

пояснювати особливості сюжету.

Учні повинні вміти:

коментувати зміст твору,

висловлювати власні судження ;

формувати кругозір. 

Тип уроку:  засвоєння нових знань і формування вмінь.

Форма уроку:

       урок-відкриття.

Обладнання:  портрет Марка Вовчка, виставка книжок письменниці

фотоілюстрації до життя і творчості письменниці.

Методи і прийоми:

слово вчителя, бесіда,  «Незакінчене речення», сенкан,  виразне читання, робота з текстом, робота з епіграфом, робота з літературознавчими термінами.

Випереджувальні завдання:

Колективне:

Прочитати повість «Інститутка», підготувати повідомлення за творчістю Марко Вовчок;

Оформлення дошки:

По центру:

запис теми уроку.

Справа:

портрет Марко Вовчок;

Зліва:

Репродукції до твору.

Господь послав

Тебе нам, кроткого пророка

І обличителя жестоких

Людей неситих.

Т. Шевченко

Хід уроку

I Мотиваційний етап.

1.Забезпечення емоційної готовності до уроку (обмін побажаннями)

   Вступне слово вчителя:

Доброго ранку діти!

Рада Вас вітати. Сподіваюсь, що на урок ви прийшли з добрим настроєм. Подаруйте усмішку один одному, налаштуйтесь на творчу працю і побажайте один одному успіху.

2. Актуалізація суб’єктивного досвіду учнів.

ІІ. Цілевизначення та планування діяльності

1. Представлення концепту теми.

Слово вчителя.

Шевченко  називав  її  своєї  «єдиною  донею»,  вона  ж  присвятила йому один із кращих своїх творів… Марко Вовчок… Жінка,

що ховалася за чоловічим ім’ям. Красуня, за якою страждали видатні, відомі й не дуже чоловіки в Росії та за кордоном. Росіянка за  національністю, 

що  стала,  без  перебільшення,  українською народною письменницею. Високоосвічена людина, яка знала багато мов, була перекладачкою. Не кожна

література у світі може похвалитися таким талантом, та ще й жіночим.

Ось із цією цікавою, унікальною у своєму роді особистістю мий познайомимося на сьогоднішньому уроці.

Справжнє  ім’я  та  прізвище  Марко  Вовчок  —  Марія  Олександрівна  Вілінська

2. Ознайомлення з темою і  метою уроку.

3. Вибір учнями особистісно значущих цілей.

Проблемне питання.

—  Чи одинакові типи кріпаків та панів змальовано в повісті?

III Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу

1.Слово вчителя

Глибокої чарівності, не підвладної часу краси і сили сповнена

творчість Марка Вовчка, зокрема її одинадцять оповідань під назвою

«Народні оповідання». Хвилюючі, правдиві історії з народного -

життя  просто  і  задушевно  розповідають самі їх учасники

або свідки подій. І це не безсторонні спостерігачі тих життєвих

картин.  Вони  дають народну оцінку всім подіям  і  вчинкам героїв, 

поділяють простодушні вірування  й  турботи  народу,  співчувають

його  горю  та  радості.  Ці  твори  романтично  забарвлені,

в них звучать мотиви народних пісень, далекі відголоски стародавніх

переказів, легенд.

Літературна подорож «Шляхами Марка Вовчка».

• Дитинство. Роки навчання.
• Марко Вовчок на Україні.
• Марко Вовчок — письменниця.
• Марко Вовчок і Т. Шевченко.
• Письменниця за кордоном.
• У Петербурзі.
• Останні роки життя.
• Творча спадщина

3. Складання «доміно» — «Хто ж вона,Марко Вовчок?».

Робота у групах

(Марко  Вовчок—письменниця —  фольклорист  —  журналіст -  перекладач  —  анти кріпосник  —  борець  за  емансипацію жінок — …)

Слово вчителя. «Інститутка» належить до найкращих перлин нашої літератури»,— писав про повість 1885 року І. Франко. Після викривальної поезії Т. Шевченка «Інститутка» була найвизначнішим твором антикріпосницького спрямування. Твір є правдивим свідченням про жорстокість панів та тяжке життя українського народу за часів кріпацтва та стихійну боротьбу простого люду проти гнобителів, його прагнення до волі.

Робота над твором Марка Вовчка «Інститутка».

2. Бесіда.

 - До яких за жанром творів належить «Інститутка» Марка Вовчка?

- Які характерні ознаки повісті має «Інститутка»?

- Який конфлікт покладено в основу повісті ?

- Як групуються персонажі в повісті?

- Хто є головним героєм повісті ?

- Чи є у творі описи, інтер’єри, авторські відступи? Яка їх роль у повісті?

— Що з уроків історії ви знаєте про кріпацтво?

—  Як жилося дівчатам-кріпачкам у маєтку старої пані? Як автор передає їхнє бажання волі?

— З яким настроєм чекають у маєтку приїзду молодої панночки-інститутки? Чому?

—  Якою виявилася випускниця Інституту шляхетних дівчат?

—  Що мала на увазі Устина, коли говорила «Чудне панське кохання»?

—  Як змінилося життя на хуторі після приїзду туди інститутки з чоловіком?

—   Знайдіть уривки, у яких йдеться про господарювання на хуторі молодої, красивої, освіченої пані?

—  Чому селяни не дочекалися захисту від свого «доброго» пана?

3. Дослідницько-пошукова робота.

—  Якими словами Марко Вовчок характеризує паразитичне й нікчемне життя панства? Знайдіть у тексті твору відповідні цитати. («Солодко з’їсти, п’яно спити, хороше походити,— а більше що?»)

—  За допомогою яких слів письменниця малює безправне життя народу? («Люди прокидалися і лягали плачучи, проклинаючи. Усе пригнула по-своєму молода пані, усім роботу тяжку, усім лихо пекуче ізнайшла...»)

—  Назвіть представників панства. Чому вони безіменні? (Стара пані, інститутка, полковий лікар — чоловік інститутки. Вони безіменні, бо втратили людську подобу.)

—  Як ставиться автор до кріпаків? Із чого це видно?

4.   Складіть порівняльну характеристику Устини й панночки.

Спільне «  Сироти, молоді дівчата, розумні, здатні кохати».

Відмінне - Устина - весела, життєрадісна, працьовита, добра, привітна, з повагою ставиться до людей, над усе цінує волю, покірно сприймає негаразди, навіть знущання; спостережлива й кмітлива             

Панночка - жорстока, груба, лицемірна, з погордою ставиться до простих людей, жадібна, примхлива.; любить чоловіка, але по-дивному.

5. Робота в парах.

      — Якщо взяти в цілому, то образ панночки можна вважати негативним, а образ кріпачки Устини — позитивним. Спробуйте визначити, а чи є щось позитивне у панночки, а негативне — в Устини.

         (Панночка розумна, кмітлива, хазяйновита; Устина дуже покірна, несмілива і т. ін.)

            6. Проблемні запитання до учнів.

      — Чому дівчина-кріпачка має ім'я, а панночка — ні?

      — Хто, враховуючи назву твору, є головною героїнею повісті — Устина чи інститутка?

      — Чому панночка захотіла одружитися з небагатим полковим лікарем, хоча до неї залицялися, напевно, й багатші паничі?

7 . Слово вчителя.

    Змальовуючи героїв, талановиті письменники намагаються показати не лише індивідуальні, притаманні певній людині риси, а й характерні для більшості людей даного часу й стану. Тому ці образи називають типовими, і діють такі герої за типових обставин.

    Наприклад, дівчата із дворянських сімей училися в пансіонах або інститутах, цікавилися здебільшого танцями й музикою, мріяли про вигідних женихів; як поміщиці були жорстокими до кріпаків, пихатими, жадібними, вважаючи все, зроблене людьми, своєю беззаперечною власністю, даною Богом. Такою є й інститутка, недаремно ж у неї немає у творі навіть власного імені.

Вікторина «Про кого це?»

 1) «Високий парубок, ставний, поглядає, всміхається». (Прокіп.)

 2) «Плечистий, вусатий, у високій шапці. То-то чорнявий... як єсть собі ворон». (Назар.)

 3) «Любо на волі дихнути». (Устина.)

 4) «І говорить, і діло робить, і дитину колише». (Катря.)

 5) «Нехай недобрі плачуть, а ти перетривай усе, витерпи бідочку!» (Бабуся:служниця.)

 6) «Стоока наче вона була, все бачила, всюди, як та ящірка, по хутору звивалась... тільки  погляне, то наче за серце тебе рукою здавить». (Інститутка.)

 7) «Не б'є, не-лає, та нічим і не дбає». (Пан.)

Присвята: Твір присвячений Т. Шевченку.

 — У чому полягає антикріпосницьке спрямування повісті «Інститутка»?

—  Що нового про письменницю ви можете сказати після ознайомлення з повістю «Інститутка»?

—  Як на вашу думку, чи справді Марко Вовчок є, як вважав І. Франко, «ясною зорею нашого письменства»?

• Що таке типовість? Які відомі вам персонажі можна назвати типовими? (Типовим називають яскравий художній образ – персонаж, у якому багатство індивідуальних рис і властивостей органічно поєднане з відтворенням характерних рис людей певної групи.)

 Проблемне питання.

—  Чи одинакові типи кріпаків та панів змальовано в повісті?

ІV Рефлексивно-оцінювальний етап. 

           Інтерактивна вправа «Мікрофон».

• Продовжити речення:

 «Я відкрив (відкрила) для себе…»

 «Мене вразило…»

 «Марко Вовчок, на мою думку, близька нашому часові тим…»

Усні відповіді на запитання.

- Як вам працювалося?

- Чи досягли ви поставлених цілей?

- Якщо ні то чому?

- Чи задоволені ви результатами своєї діяльності на уроці?

V. Домашнє завдання, інструктаж щодо його виконання

Завдання для всього класу.

1.Навчитися виразно читати, переказувати, аналізувати зміст повісті, визначати елементи сюжету твору.

2.дібрати цитати до образів Назара та Прокопа.

3.Творче завдання.

Напишіть невеликий твір-роздум за повістю «Інститутка» на тему «Чи можна в людині вбити жагу свободи?».