Урок "Математична одіссея"

Інтегрований урок математики та природознавства у 4 класі

Математична одіссея.

Математика. Додавання і віднімання іменованих чисел, виражених в одиницях довжини та маси. Розв`язування задач.

Природознавство. Природа океанів.

Мета:

• Систематизувати й узагальнити вміння учнів щодо усних та письмових обчислень виразів з іменованими числами;
• Удосконалювати навички розв`язування задачі на зведення до одиниці;
• Закріплювати знання дітей про одиниці довжини й маси, вміння й навички перетворювати їх;
• Розвивати математичну культуру мовлення учнів;
• Формувати уявлення про характерні ознаки кожного океану: рослинний і тваринний світ;
• Удосконалювати навички дослідницької діяльності;
• Стимулювати пізнавальну діяльність, здатність оцінювати власні вчинки та вчинки інших людей у ставленні до природи;
• Розширювати світогляд дітей;
• Виховувати у школярів інтерес і гуманне ставлення до навколишнього середовища, його багатств;
• Розвивати спостережливість, мислення, пам`ять, уміння аналізувати, порівнювати;
• Сприяти підвищенню інтересу до математики, природознавства;
• Формувати цілісну картину взаємозв`язків у природі через інтеграцію предметів;
• Формувати в учнів ключові компетентності: уміння навчати впродовж життя, екологічну грамотність та здоровий спосіб життя, соціальну й громадянську.

Обладнання: мультимедійна презентація, фізична карта півкуль,  глобус, «дорожня карта», мушлі, маркери, «краплини».

Хід уроку

I.Організаційний момент.

Емоційна хвилинка.   Сядьте, діти, всі рівненько,

                                         Усміхніться всі гарненько.

                                         Усім вам, діти, нагадаю:

                                         Два предмети поєднаєм.

                                         Математика й природа

                                         Завжди будуть вам в нагоді.

                                         Настрій в подорож візьмемо,

                                         Й мандрувати розпочнемо.

II. Мотивація навчальної діяльності, повідомлення теми та мети уроку.

    Сьогодні ми відправимось у подорож. Світ дуже великий, а побувати у кожному його куточку не всім вдається.

1. Загадка.

Він складається з морів.

Омиває береги материків.

Ну, скоріше відповідай.

Із відповіддю не зволікай.

Це не води стакан,

А величезний … (океан).

    Наш урок називається «Математична одіссея». Слово «одіссея» означає мандри, поневіряння. Колись давньогрецький міфічний герой Одіссей – хоробрий воїн, розумний воєначальник – повертався додому 10 довгих років і на його шляху зустрічалися різні перешкоди: зустріч з циклопом, медузою Горгоною тощо. Ми подорожуватимемо Світовим океаном і на перешкоді нам стане математика. Але я переконана, що ми впораємось із математичними завданнями і більше дізнаємось про Світовий океан.

2. Вірш.       Ти знаєш, як зітхає океан?

                           Як хвиля стомлено накочує на хвилю?

                           Пройшовши не одну безкрайню милю,

                           Лягає на тонкий коралів стан?

3. Інтелектуальна розминка.

 Який колір переважає на карті півкуль? Що ним зображено?

Чому потрібно вивчати природу Світового океану?

На скільки океанів поділяють Світовий океан?

-У нас є дорожна карта. Усі наші дослідження будемо записувати у бортові журнали – зошити – як справжні члени експедиції.

IV. Актуалізація і коригування опорних знань.

1. Усна лічба.

Повторення правил роботи в групах.

Щоб кожна команда отримала дозвіл на експедицію, потрібно розшифрувати ці записи.

І.      27 + 35 + 120 + 1308 – 90 : 2 = … (700)

А.     92 – 68 + 340 + 1216 – 400 – 180 = … (1000)

П.Л. 72 + 28 + 420 – 120 + 600 : 2 = … (500)

Т.     64 – 46 + 280 + 321 – 119 + 600 = … (1100).

У дорожній карті впишіть відповідь на місці рятувального круга.

2. Повторення одиниць вимірювання довжини та маси.

Робота в зошитах : запис числа, класна робота.

3. Каліграфічнахвилинка: 1852

  Це – одиницядовжини – морська миля. Використовуєтьсялише в мореплавстві й навігації. У міжнародній системі мір її немає.

V. Сприйняття й усвідомлення навчального матеріалу.

1. Дидактична гра «Віднови послідовність».

Розташувати подані іменовані числа у порядку спадання. Записати дані у км і м:                                                     

5277 м, 7729 м, 8742 м, 11022 м. Ці числа вказують на максимальну глибину кожного океану.

11022 м = 11 км 022 м – Маріанська впадина – Тихий океан.

8742 м = 8 км 742 м – жолоб в Пуерто-Рико – Атлантичний океан.

7729 м = 7 км 729 м – Зондський жолоб – Індійський океан.

5277 м = 5 км 277 м – у Гренландському морі – Північний Льодовитий океан.

2. Завдання. Робота в групах.

Група «Тихий океан» : на скільки Тихий океан глибший за Атлантичний океан?

(11022 – 8742 = 2280 м)

Група «Атлантичний океан»: на скільки Атлантичний океан глибший за Індійський?

(8742 – 7729 = 1013 м).

Група «Індійський океан»: на скільки Індійський океан глибший за Північний Льодовитий?

(7729 – 5277 = 2452 м).

Група «Північний Льодовитий океан»: на скільки Північний Льодовитий океан мілкіший за Тихий?

(11022 – 5277 = 5745 м),

   У дорожній карті впишіть на місці якоря відповідь.

    Що люди знали про океанічні глибини в минулому? Стародавні греки дійшли висновку, що виміряти глибину океану так само неможливо, як і висоту неба. Океан і небо – були бездонні і недосяжні. Глибини та будова дна океану залишаються нерозгаданими для людей. Навіть у наш час учені знають більше про поверхню Місяця, ніж про поверхню дна Світового океану.

3.Зупинка «Тихий океан».

    Це найбільший океан. Його площа займає половину Світового океану – скільки решта три океани (показ на карті, глобусі).

    Вважають, що першим із європейців побачив та описав простори цього океану знаменитий португальський мореплавець Фернан Магеллан. Він разом зі своїми помічниками придбав 5 величезних суден і в 1519 році вирушив у подорож. Мандрівка тривала майже рік. І ось 28 листопада 1520 року мореплавці відкрили для себе безмежний океан. Їм пощастило перетнути його, жодного разу не потрапивши у шторм, а це 17 тисяч км у тиші. Тому й отримав цей океан назву Тихий.

    А чи був він насправді тихим? Пізніше виявилося, що саме тут відбувається найбільша кількість тайфунів, цунамі та землетрусів. У зв`язку із цим вирішили перейменувати його на Великий, що цілком відповідало його розмірам, але назва не прижилася.

    Зануримося в тихоокеанські води, де простори океанського дна заселені різноманітними рослинами і тваринами (бурі, зелені, червоні водорості, ламінарія; кальмари, гігантські восьминоги, акули, летючі риби). Тут живуть дивовижні тварини, схожі на квіти, зірки. Це морські зірки. Вони можуть мати 5, 6, 7, 8 і навіть 50 променів. Ці тварини мають здатність відтворюватися з будь-якої частинки тіла. Морська зірка, розрізана на 5 частин за кількістю променів, здатна відтворювати з кожної частини нову морську зірку.

Розв`язування задачі.

 Із 5 морських зірок утвориться 25 нових. Скільки нових морських зірок утвориться із 20 тварин?

         (     1) 25 :  5 = 5;    2) 20 ∙ 5 = 100  )У дорожній карті впишіть на місці морської зірки відповідь задачі.

Фізкультхвилинка «Мушля».

4. Зупинка «Атлантичний океан».

    Із Тихого океану перемістимося в найтепліший і найсолоніший океан – Атлантичний. Його флора (рослинний світ) і фауна (тваринний світ) дуже різноманітні ( діатомові водорості, каракатиці, сардини, альбатроси, фрегати, косатки ).  Тут живуть найбільші тварини планети – різні види китів: синій, гренландський, карликовий, кашалот, фінвал, горбач та ін.

Розв`язування задачі.

   Синій кит – найбільша тварина океанів. Довжина його тіла – 35 метрів, а важить як 30 слонів. Яку масу має кашалот, якщо він на 1154 кг легший від синього кита? Маса слона 5 тонн.

(    1) 30 000  5 = 150 000;     2) 150 000 – 1154 = 148 846 кг  )  У дорожній карті впишіть на місці кита відповідь задачі.

У 1939 році був знайдений синій кит завдовжки 35 м, який важив 200 т. Вага кашалотів може сягати 150-170 т. Кашалоти для людини найнебезпечніші зубаті кити.

5. Зупинка «Індійський океан».

    Обігнувши Африку, ми продовжимо нашу подорож по Індійському океану. Ще до нашої ери Евдокс Кізікський був першим греком, що перетнув Індійський океан в торгових і військових цілях. В 15 столітті перші дослідження зробив англієць Джеймс Кук. Цей океан досі дивує вчених. Адже в його глибинах можна знайти риб, яких вважали давно вимерлими або ще досі небачених. Тут багато тропічних рибок, оселедці, сардини, скумбрії, сайра, тріска, морські черепахи,голубі краби, омари…

    Ми ж ознайомимося з різними видами акул. Адже акули – найдавніші риби на Землі, гроза морів і океанів. Порівняємо довжину тіла акул.

Оселедцева 3000 мм□16 см Карликова

Біла 10 м 200см□90 дм 50 см  Молот

Тигрова   80 дм□  690 см Голуба

Китова  15 м□  1400 смГігантська

У дорожній карті впишіть знаки на місці акули.

6. Зупинка «Північний Льодовитий океан».

    З Індійського океану через Тихий або Атлантичний ми можемо потрапити в Північний Льодовитий Океан. Це найменший океан на Землі, розташований навколо північного полюса, між Північною Америкою та Євразією. Він відрізняється тим, що більша частина його поверхні вкрита льодом, товщина якого 3-5 м. через суворі кліматичні умови тут бідний світ фауни і флори. Флора представлена здебільшого фукусом, зостерою, анфельцією. Мешкають веслоногі рачки, 150 видів риб, тюлені, моржі, морські котики, нарвали, білухи. Білого ведмедя також закономірно можна вважати жителем цього океану.

     Жителі Північного Льодовитого океану мають специфічну особливість – гігантизм. Тут мешкають найбільші мідії, найбільша медуза – ціанея (до 2 м у попереку, 37 м довжина щупалець). А ще особливість мешканців цього океану – їх довголіття. Це тому, що в холодних арктичних водах розвиток життєвих процесів протікає повільно.

    Цей холодний океан приготував для вас математичний диктант. Тож будьте уважні, усно обчислюйте, записуйте в зошит лише відповідь.

Математичний диктант.

• У велетенської медузи ціанеї  1000 щупалець, довжина кожного щупальця досягає 37 м. Знайдіть загальну довжину всіх щупалець. ( 1000  37 = 37 000 м).
• Маса новонародженого слоненяти – 130 кг. Він на 1870 кг легший від новонародженого синього кита. Яку масу має синє китенятко?  ( 1870 + 130 = 2000 кг).
• Тюлень може пірнати у воду на глибину 500 м, а гренландський кит – на 750 м глибше. На яку глибину пірнає синій кит? ( 500 + 750 =1250 м).
• Оселедець ковтає до 7000 креветок щодня. А горбатий кит – 600 оселедців. У акули 6 рядів зубів по 40 у кожному. Скільки всього зубів?

Запишіть відповіді у дорожну  карту на місці білого ведмедя.

7. Зупинка «Екологія Світового океану».

Стан води Світового океану викликає велику тривогу в науковців. Чому?

Нафтове забруднення.

Теплове забруднення.

Забруднення стічними водами.

Побутове забруднення.

    Глобальна проблема, яка вже давно хвилює людство – це забруднення океану. На півночі в його водах зафіксовано Сміттєвий континент. Це купа, яка налічує більше ніж 100 млн. тонн пластикових відходів. Як врятувати красу Землі – океан?

(Слова Тура Хеєрдала про збереження життя на Землі).

VI. Підсумок уроку.

    1.Вправа «Мушля»

     Ми «пропливли» всі океани, не раз занурювалися в їхні глибини. А де ж морські скарби? Може, вони в мушлях?

( Кожній команді видається мушля із завданням, на яке необхідно відповісти)

• Команда «Тихий океан»: Яка найбільша глибина Тихого океану?
• Команда «Атлантичний океан»: Яка маса найбільшої тварини на Землі?
• Команда «Індійський океан»: Яка акула найдовша?
• Команда «Північний Льодовитий океан»: Скільки зубів у акули?

Які ж скарби ми знайшли у водах океанів? (Знання).

2. Підбиття підсумків.

     На жаль, на уроці обмежений час, і ми не з усіма мешканцями встигли ознайомитися. Але у вас є можливість поповнити свої знання за допомогою енциклопедій, журналів, книг, Інтернету. А робити це справді варто. Адже кожного року людина не стоїть на місці, розвивається, утілює в життя власні мрії, фантазії. На світі немає нічого неможливого для того, хто мріє, прагне, творить.