Урок математики в 1 класі "Подорож місяцями"

Тема: Подорож місяцями.

Мета: Розширити і закріпити знання дітей про пори року, вміння називати місяці у встановленому порядку, вміння утворювати слова, ділити на склади і для переносу, встановлювати межі речень, вдосконалювати навички усної лічби, вміння розв’язувати задачі і приклади. Виховувати любов до природи.

Обладнання:малюнки, таблиці, картки для усної лічби.

Тип уроку: комбінований

 

     ХІД УРОКУ

І. Організація класу до уроку.

ІІ. Робота над темою уроку.

      Сьогодні ми проведемо незвичайний урок. На ньому ми будемо співати, складати речення, розповідати про красу природи, розв’язувати приклади, цікаві задачі. То ж в дорогу такими стежинами!

( Вірш Валентина Бондаренка «Місяць січень на порозі»)

Звичайно, Новий рік – то найкраще свято! Наша перша подорож:

1. Новий рік – до весни відлік.

Назва січень походить від слова «січа». У давнину в цей час починали розчищати ділянки від корчів, щоб весною їх засіяти. Цей промисел називався січа. До цього перший місяць мав і інші назви: студень, сніговик, тріскун, шипун. ( Пісня «Ой, метелиця - зима»)

Назви сусідів звука [і] у словах сніговик, тріскун, сніжень.

 

2. Лютневий сніг весною пахне.

Назва лютий закріпилася за місяцем у кінці минулого століття. Адже він люту вдачу має. Пронизливі сніговії, колючі морози, вітри й перемети – все це лютий. Про це свідчать і попередні назви місяця: крутень, зимо бор, межень                 ( межа між зимою і весною ).

А чи знаєте ви чому сніг білий? ( Казка «Чому сніг білий»)

Ось і в нашій корзинці є підсніжники. Але подивіться – на них щось написано.

( Цікаві задачі на підсніжниках)

•   10 хлопчиків завзято про щось сперечались. Двох покликали до хати. Скільки їх зосталось?
•   Скільки чобітків Оля купила, щоб кицька ніжки не замочила?
•   Йдуть корови бережком, тут – 4, а там – 6. Скільки всіх коров разом, хто з вас відповість?
•   Подивіться: у горі на ялинці – снігурі. Тут – 4 і 3 там. Дайте лік всім снігурам.

 

 

 

3. У березні день з ніччю зустрічається.

Назва березень закріпилася за місяцем у середині минулого століття. Походить від назви промислу – березол ( заготівля березового попелу, що використовують для виготовлення скла). До цього місяць називали март. У народі його називали капельник, прощальник, соковик. Прослухайте вірш Валентини Бондаренко «8 Березня».

У березні святкують жіноче свято. Давайте прикрасимо святковий пиріг (намальований пиріг прикрашають квітами, на зворотньому боці квітки записано приклад для усної лічби).

4. Хто у квітні не сіє, той у вересні не віє.

Квітень носить свою назву із 16 століття. Саме в цей час земля починає квітнути. Називали його і красень, і дзюрчальник, і водолій, і апріль.

У квітні святкують велике православне свято – Великдень. До нього готуються всі. Розмальовують писанки, печуть паски. Ось і ми з вами давайте розв’яжемо Великодню математику. ( Складають за малюнками приклади та розв’язують їх. На малюнках писанки, цукерки та ін. )

5. Травень ліс одягає – літо в гості чекає.

Травнем останній місяць весни став у нинішньому столітті. До цього він звався май – від імені давньоримської богині весни Майї. У народі його звали: пісенник, місяць – громовик, травник.

Але травень великий витівник. Ось прислав таку телеграму. Давайте прочитаємо її. ( Мовна гра «Шифрувальник»).

   Щедросвітитьсонечко.

   Дзюркочутьвеселіструмочки.

   Буйноцвітутьпроліски.

6. Червень – рум’янець року.

Червень походить від слова «червець». Саме  цей час з’являється сокоживна комаха кошінель ( червець ). З неї в давнину виготовляли червону фарбу, якою фарбували стяги. Цю фарбу продавали іншим державам. Інша назва: червивий місяць, гнилець. В червні часто ідуть дощі. А щоб день був гарним давайте станемо на фізкультхвилинку.

   Встало вранці ясне сонце, -

   Зазирнуло у віконце.

   Ми до нього потяглися,

   За промінчики взялися.

   Будем дружно присідати,

   Сонечко розвеселяти,

   Встали – сіли, встали – сіли –

   Бачте, як розвеселили.

7. Липень – вершина літа.

Липень – дуже давня назва місяця. Походить від слова липець ( липовий мед ). На цей місяць припадає період основного медозбору. В народі його іноді називали білець ( час, коли вибілювали полотно), грозовик, дощовик. Липень приготував для вас кросворд загадок.

8. Як у серпні дбаєш, так  узимку маєш.

Серпень – від слова серп. Це знаряддя, яким жали зернові. Інші назви: копень, живець, прибериха – припасиха, спасівець.

( Завдання «Весела доріжка». Розучування скоромовки. Скласти слово із букв, що на пелюстках квітки, Розгадати ребус).

9. Вересневий час – сім погод у нас.

Назва вересень прийшла з Полісся. Там у цей час цвіте верес – цінна медоносна рослина. Був цей місяць також ревуном, заревом, сівнем, бабським літом та покійником.

( Вірш Ніни Вернигори «1 вересня»)

Ось чарівний портфелик. Прочитайте слово.

10. Жовтень ходить по краю та й виганяє птахів з раю.

Жовтень – час жовтіння листя. Цю назву місяць має ще з часів Київської Русі. В народі його називали грязень, хмурень, листопадник, весільник.

( Виставляється малюнок диво – дерева, на якому листочки, яблука, груші – з буквами. Треба скласти з них слова).

11.  Листопад – зимі ворота відкриває.

Назвалистопад пішла із західноукраїнських земель. У цей час там опадає листя. А на сході України – дерева вже безлисті. Тому в Київській Русі останній місяць осені звався груднем, а перший місяць зими мав іншу назву. Народні назви: грудко трус, листопадець, падолист, братчини.

Листопад приготував вам цікаві завдання. ( Скласти задачі за малюнком і розв’язати їх).

12. Грудень землю грудить і хату студить.

Грудень від слова «груддя». Лісля осінніх дощів розтоптані грунтівки замерзали. Їздити такими дорогами було важко. Інша назва: лютень, хмурень, стужайло, мостовик.

Наша подорож закінчується. Завдання «Математична галявина», Хто загубив горщик? Послідовно з’єднайте крапочки. Хто це?

 

ІІІ. Підсумок уроку. Релаксація.