Урок математики в 5 класі «Розв'язування текстових задач на дії з дробами»

Урок математики у 5 класі

Тема уроку. Розв'язування текстових задач на дії з дробами.

Виховувати екологічне мислення, вміння працювати в колективі, толерантність, прагнення до поповнення знань, взаємоповагу, інтерес до предмета, активну життєву   позицію, любов до природи, рідного краю.

Тип уроку: удосконалення знань, умінь, навичок

I. Організація класу.

2. Оголошення теми і мети уроку.  (Слайд 1)
3.    Актуалізація знань. («Мозковий штурм»)

Яка приказка говорить про це? 

(Без верби і калини нема України.) (Слайд 2)

Які ще ви знаєте приказки, пов'язані з назвами де­рев?

Учні відповідають. (Слайд 3)

  Як ви розумієте цей вислів?

(До всього треба прикласти свою працю.)

IV. Розв'язування задач.

Навіть з наведених прислів'їв видно, як у нас в Ук­раїні люблять і шанують дерева. їх оберігають, біля хат висаджують.

Які дерева ростуть у вас біля дома?

(Берези, горіхи, липи, каштани, ялини, яблуні тощо.)

Лісополоси почали насаджувати, щоб оберігати поля від вивіт­рювання, для снігозатримання, а також для того, щоб не було зсуву грунтів, не розросталися яри. (Слайд 4)

Розв'яжемо кілька задач.

Задача 1. (фронтальна робота з класом)

У відкритому степу швидкість вітру стано­вить 8 м/с. Після проходження вітру через лісополосу його швидкість стала 4,4 м/с. На скільки відсотків зменшилась швидкість вітру після проходження через лісо­полосу?

Розв'язання

1)8-4,4 = 3,6 (м/с).

2)3,6:8∙100%=45%.

Відповідь. На 45 %.

Задача 2. (Робота в парах)

 Береза живе 250 років, сосна — у 2,4 раза довше, липа — в 1,4 раза довше, ніж сосна, а ялина — в 1,2 раза довше від липи. Скільки років живе сосна, липа, ялина?  (Слайд 5)

Розв'язання

1)250∙2,4 = 600 (років).

2) 600∙1,4 = 840 (років).

3)840∙1,2 =1008 (років).

Відповідь. Сосна живе 600 роки, липа — 840 років, ялина — 1008 років. Побудуємо стовпчасту діаграму, взявши за 1 см вік 100 років.

Розповідь учителя. У місті Жашкові росте липа, якій 250 років, і дуб, якому 200 років. А чи знаєте ви, скільки років живе дуб?

(600 років.)

Повідомлення учів. (Слайди 6,7)

1) Дуб — один із довгожителів серед дерев. Окремі дуби доживають і до 1000 років. На території України збе­реглися дерева, які мають свою історію. Так, знамени­тими є дуб, який посадив Тарас Григорович Шевченко, і велетенський дуб в Уманській Софіївці, якому 300 років. Щоб його обхопити, треба стати в коло і взятись за руки шістьом дорослим людям. Серед багатовікових велетнів найвідомішим є дуб на острові Хортиця, його вік — 800 років. Під цим дубом-ветераном навесні 1648 р. збиралися запорозькі козаки.

Велична краса дуба, його могутність здавна приваб­лювали людей. Це дерево шанували, складали про ньо­го міфи, легенди, билини. Пам'ятаєте, як у Пушкіна:

«У лукоморья дуб зеленьїй,

златая цепь на дубе том.

И днем, и ночью кот учений

все ходит по цепи кругом...»

І нині дубові гілки і листя — символ пошани. Іноді можна спостерігати в символах схрещене дубове лис­тя — це емблема лісової охорони.

2) Дуб Максима Залізняка росте біля хутору Буда Чигиринського району Черкаської області. Обхват 8,60 метрів (хоча в ЗМІ дається невірний обхват 8,90 м), висота біля 30 метрів, вік 1000 років. Другий за розміром дуб України. Заповіданий в 1972 р. Гілки дерева підв'язані, знизу є дерев'яний поміст, на початку 2000-х років земля під дубом була удобрена тушами дохлих тварин. Огорожі та охоронного знаку немає. Дерево 7 разів страждало від ударів блискавки. В теперішній час дерево також страждає від туристів, які вважають його кору лікувальною, віддирають її від дерева, а також від любителів екстремального лазіння по деревах, які блюзнірські використовують старе дерево як об'єкт для тренування (див. фото). Під деревом неодноразово бували Т. Шевченко, Б. Хмельницький, М. Залізняк, С.Наливайко. За відвідини дуба національний історико-культурний заповідник "Чигирин" стягує 2 грн. (Слайд 8)

На сьогоднішній день в Україні виявлено 16 дерев, що мають 1000-річний вік:
- 8 дубів (4 дуби в Черкаській області, 1 дуб в Рівненській області, 1 дуб в Закарпатській області, 2 дуби в Львівській області);
- 2 фісташки (Крим);
- 1 суничник (Крим);
- 3 тиса (Крим);
- 2 ялівці (Крим).
Крім того, 8 унікальних найстаріших лип, вік яких 600-900 років:
- 2 липи в Києві;
- 2 липи в Тернопільській області;
- 1 липа в Криму;
- 2 липи в Львівській області;
- 1 липа в Закарпатській області.

Листя яких дерев є символами чи емблемами? (Кленовий лист є елементом національної символіки Канади, листя каштана — символ Києва, столиці нашої держави.)

Коли цвітуть каштани, святкують День Києва. (Слайд 9)

Учитель пропонує учням намалювати стилізовану форму листків дуба, каштана, клена, акації, горіха, вер­би, берези (3—4 за їхнім вибором).

А тепер розв'яжемо задачу.

(Слайд 10)

Задача 3. (Самостійна робота із взаємоперевіркою)

Лісове господарство щороку заготовляє 450 ц горіхів, що становите 0,75 від маси ягід чорноплідної горобини і 0,09 від маси березового соку. Скільки ягід чорноплідної горобини і березового соку заготовляє лісове господарство щороку?

Розв'язання

1.        450:0,75 = 600 (ц) = 60 (т).
2.        450:0,09 = 5000 (ц) = 500 (т).

Відповідь. Господарство заготовляє 500 т соку і 60 т горобини.

Розповідь учителя. (Слайд 11)

Люблять в народі березу — найяс­кравіший символ приходу весни і чудовий індикатор змін, які відбуваються в природі. Почався рух березо­вого соку — це і вітамінізований смачний напій, і сиг­нал господареві про те, що земля відтанула на всю глибину коріння берези. Викинула береза зелені листочки — фунт добре прогрівся. Березі присвячений перший вес­няний місяць. Колись саме з нього починався рік у ста­родавніх римлян, еллінів, персів, єгиптян, шумерів.

Задача 4. Під час виготовлення паперу його маса становить 21 % від маси деревини. Скільки тонн паперу можна одержати з 4,5 м³ деревини, якщо маса 1м³ до­рівнює 0,62 тонни? Відповідь округлити до десятих. (Слайд 12)

Розв'язання

1.         0,62-4,5 = 2,79 (т)
2.         2,79 ∙ 0,21= 0,5859 = 0,6 (т)
   Відповідь. Можна одержати 0,6 т паперу.

Фізкультхвилинка    (Слайд 13)

Три ягідки, три вишеньки достигли у садку.

(Підняти руки вгору — потягнутись. Опу­стити руки.)

Летіли три горобчики — поїли до смаку.

(Змахувати прямими руками через боки вгору-вниз.)

Упали вниз три кісточки, в землю, в ямку скік.

(Ноги на ширині плечей, руки на поясі. На­хилятися вперед-назад.)

З трьох зерняток — три паростки з'явились через рік.

(Ноги на ширині плечей. Присідати на паль­цях, простягаючи вперед прямі руки.)

Задача 5. ( Самостійно, перевірка за готовими записами на дошці)

(Слайд 14)

При сушінні вишня втрачає в масі. Суше­на вишня становить 15 % від маси свіжої. Скільки мож­на одержати сушеної вишні зі 160 кг свіжої? Скільки треба взяти свіжої вишні, щоб одержати 90 кг сушеної?

Розв'язання (Слайд 15)

1.         160:100 % ∙ 15 % = 24 (кг)
2.         90:15 % ∙100 % = 600 (кг)

Відповідь. Можна отримати 24 кг сушеної; треба взя­ти 600 кг свіжої.

А тепер послухайте вірш і подумайте, з яким свя­том, з якою традицією народу він пов'язаний. (Слайд 16)

Била бабця мене вербою,

Щоб завжди була молодою!

Щоб росла, як верба крислата.

Била бабця за маму й тата!

Щоб довіку я любила,

Щоб мене не лишила сила,

Щоб здорова була й завзята,

Ще й за путнього била зятя!

Щоб кохав, шанував родину.

Била бабця за доню й за сина!

За майбутнє моє безхмарне

І за долю мою немарну.

Била бабця — немов святила!

Сонцем очі її світили..

Я ж сміялася і раділа!

Була вербною та неділя.

Галина Хмільовська

Існує багато народних прикмет, за якими передба­чають погоду, час польових робіт, майбутній урожай. Давайте їх пригадаємо: (Слайд 17)

•                   Багато шишок на соснах та ялинах — на врожай жита та пшениці.
•                   Розпустився дуб — пора сіяти горох.
•                   Рясно цвіте горобина — на добрий урожай льону.
•                   Пожовкло листя на вишні — чекай ранньої зими.
•                   На дубі багато жолудів — зима буде теплою.
•                   Якщо влітку на вишні є цвіт — на теплу й суху осінь.
•                   Каштан за день чи два до дощу починає плакати липкими слізьми.
•                   Якщо бджоли обсіли акацію, дуже запахли квіти смородини, буркуну, жимолості — буде дощ.
•                   Цвіте лила — ловиться сом.
•                   Уродило багато горобини — на холодну зиму.
•                    3 берези тече багато соку — на дощове літо.
  Для збагачення мови ми користуємось образними порівняннями, характеристиками, що описують людей через властивості дерев.

Наприклад, як можна сказати про міцного чоловіка? (Кремезний як дуб.)

Про гарну дівчину?(Як у лузі калина; струнка як тополя.)

 Які ще порівняльні характеристики можна навес­ти?(Міцний як горішок; гнучкий як верба; каштанове волосся.)

Здавна шанують дерева і цю любов можна помітити в багатьох народних піснях. Які ви знаєте українські народні пісні, в яких згадуються дерева?

(Слайд 18)

•                   Ой у полі два дубки...
•                   Ой у полі верба, під вербою вода... .
•                   Ой чого ти, дубе, на яр похилився...
•                   Ой вишенько-черешенько, чом ягідок не родиш...
•                   Стоїть явір над водою, в воду похилився...
•                   Била мене мати березовим прутом...
  (Діти співають одну з пісень.)

V. Підсумок уроку.

Використовуючи багатства природи (ліс, природні копалини, тваринний світ), людина все більше впливає на неї, не завжди думаючи про наслідки.

Наприклад, щоб відновити вирубані ліси, потрібний не один десяток років.

Тому ми повинні берегти і примножувати багатство природи. «За кожне зрубане дерево садити десять»— кажуть старші люди.

У 1949 р. при Міжнародній спілці з охорони при­роди і природних ресурсів було створено комісію. Вона згодом склала світовий список тварин та рос­лин, яким з різних причин загрожувало зникнення. Цей список дістав назву Червоної книги (червоний колір — сигнал небезпеки). Перше видання вийшло 1963 р. Червоні Книги створені і в інших країнах, зокрема в Україні.

Запитання учням («Мікрофон»)   (Слайд 19)

1. Що нового ви дізналися про рослинний світ?
2. Яку користь приносять нам дерева?
3. Для чого використовують деревину?
4. Як пов'язаний рослинний світ з народними звича­ями, прикметами, народною творчістю?
5. Що треба робити, щоб зберегти зелені наса­дження?

VI. Домашнє завдання.  (Слайд 20)

Повторити дії зі звичайними і десятковими дроба­ми, знаходження відсотків; скласти задачу екологічного змісту.

Ви­писати 5 назв рослин, занесених до Червоної Книги.