Урок математики в 5 класі "Розв'язування задач. Звичайні дроби"

Урок математики в 5 класі

Тема: Розв’язування задач. Як джури козаками ставали.

Мета: Удосконалити та систематизувати знання учнів з теми «Звичайні дроби»,   закріпити вміння розв’язування задач, вдосконалювати обчислювальні навички усної та письмової лічби.

Розвивати логічне мислення, вміння аналізувати, пам'ять, культуру мовлення.

Сприяти вихованню працелюбності, наполегливості у досягненні мети, любові до Батьківщини. Збудити в учнів інтерес до героїчного минулого українського козацтва.

Обладнання: комп’ютер, презентація, роздатковий матеріал.

Тип уроку: узагальнення та систематизація знань.

 

Хід уроку

 

І. Організаційний момент.

Добрий день! Сьогодні на уроці у нас присутні гості, тому  поверніться до них, посміхніться і привітайтесь.                  

ІІ. Перевірка домашнього завдання.

   Учитель збирає для перевірки зошити з домашнім завданням, повертає зошити, взяті на попередньому уроці.

ІІІ. Актуалізація опорних знань.

Шановні козачата! Ми вже з вами декілька уроків вивчаємо тему «Звичайні дроби». На уроці ми повторимо, узагальнимо та поглибимо знання про звичайні дроби. (Запис у зошиті дати і теми уроку)

Слайд 1.

   Епіграфом нашого уроку будуть слова Миколи Єругіна: «…Математика безмежно різноманітна, як світ, і міститься в усьому».

   Сьогодні в нашій Гетьманській республіці в козацькому загоні «Вербиченька» відбудеться математична подорож в давні часи, до наших прадідів - козаків.

Кого називали козакам? Чим славилися козаки? Як називали хлопчиків-підлітків, які готувалися стати козаками? (Джури)

І на нашому уроці ми дізнаємося «Як джури козаками ставали».(Слайд 2.)

На скільки ви готові до подорожі, ми дізнаємося, якщо правильно відповісте на запитання: (Слайд 3.)

1. Як називається дріб, у якого чисельник менший за знаменник?

2. З яких частин складається мішане число?

3. Як додати дроби з однаковими знаменниками?

4. Чому дорівнює дріб, у якого чисельник і знаменник однакові?

5. Як мішане число перетворити у неправильний дріб?

6. Одна сота метра - це…

7. Як знайти дріб від числа?

ІV. Удосконалення та систематизація знань. Розв’язування задач.

                              Як джури козаками ставали.

1. Шлях до Січі  (Слайд 4)

Історик: Було це дуже давно, близько п’ятсот років тому. Нашу землю поневолили завойовники. Дуже важко стало жити українському народові. І почали люди утікати в пониззя Дніпра, за його кам’яні пороги, де розкинулися степи. Втікачі називали себе козаками, тобто вільними людьми. На острові Хортиця, що лежить серед бистрої води, вони заснували Запорізьку Січ. (Слайд 5)

  Січ — то була простора площа на Дніпровім острові Хортиці. З усіх боків обливала цей острів глибока вода Дніпра, а ще крім того, на самому острові був викопаний глибокий рів, наповнений водою, та й високий, гострий частокіл з міцними брамами. На брамах, що на ніч замикалися, стояли гармати й козацька сторожа. Не дивно, що будь-кому неможливо було дістатися на Січ. І хоч не раз пробували здобувати Січ турки, татари й інші вороги, та це їм не вдавалося. Козаки мужньо захищали свою фортецю, свою Запорізьку Січ.

За Дніпровськими порогами,

За південними дорогами,

За степами за широкими

Наші прадіди жили.

Мали Січ козацьку сильну,

Цінували волю вільну,

Україну свою рідну

Як зіницю берегли.

 

Математик:  Що ж являв собою острів Хортиця, де була побудована перша Січ?

Про його розміри ви дізнаєтесь, якщо розв’яжете задачу.  (Слайд 6)

Задача 1. Хортиця – найбільший дніпровський острів. Він завширшки сягає 2 км, а в довжину має на 9 км більше. Яка довжина острова Хортиця? ( Відповідь: 12 км)

Задача 2. У 1556 році на острові Мала Хортиця було засновано фортецю, що поклала початок Запорізькій Січі. Скільки років минуло з того часу? (2016-1556=460 років)  (Слайд 7)

Логічна задача. Встав пропущене число: (Слайд 8)

  

Історик: Великий український поет Т.Г.Шевченко оспівував той далекий час козацтва:

А піду я одружуся

З моїм вірним другом,

З славним батьком Запорозьким

Та з Великим Лугом.

На Хортиці у матері

Буду добре жити…

     Історик: Особливо дошкуляли набіги на південь України татарських загарбників, які грабували козацькі хутори. Старших людей вбивали, жінок і дівчат – у найми та в гареми продавали, хлопців – у яничари віддавали. (Слайд 9)

Виростаючи, кожний хлопчик мріяв стати козаком.

Траплялось, що козаки визволяли бранців із неволі турецької. Часто з розорених домівок хлопчиків, які не мали ані батька, ані неньки, козаки забирали на Запорізьку Січ для навчання в школі джур козацьких. (Слайд 10)

А було й так, що хлопчики-сироти ставали поводирями у сліпих козаків-бандуристів. Деякий час вони ходили разом. Кобзар вчив поводиря співати та на кобзі грати. Але коли хлопчикам виповнювалося 10 років, кобзарі віддавали їх до школи, просили прийняти їх у джури.

2. Козацька наука

Помандруємо і ми з вами в ті часи козацькі, десь так років на 500 назад, щоб дізнатися, чому ж на Січі джур навчали. В козацькій школі навчали обов’язкових знань з математики, письма, риторики, а також у школі вивчали військову справу, вчили володіти зброєю та різним способам виживання.

Учень: Як загадано-заповідано

Усім парубкам у військо йти:

У кого є коні, то готуйте,

А в кого немає, то купуйте;

В кого є син, то зряджайте,

В кого немає, то наймайте.

Математик: У кожного своя стежка для мандрів. Ми оберемо ту, яку нам пропонує цариця Математика. Завітаємо до школи джур і разом із майбутніми козаками полічимо.

 Козаки дуже любили, тому, я думаю, і козачата класу з радістю об’єднаються в дві команди і почнемо… Відповіді необхідно давати по черзі.  (Слайд 11)

1. Знайди пропущене число:

2.Знайди помилку: (Слайд 12)

 

 ; ;                       ;  ;

; ; .

 

  3.Обчисліть відстань: (Слайд 13)

   1) 5 км -500 м + 1 км             (6400 м)

 2) 7 км + 300 м – 1 км            (6200 м)

 

3. Господарювання 

Крім бойових козаків, були козаки, які займалися господарюванням: хліборобством, городництвом, садівництвом, мисливством, торгівлею та ремеслами.

Задача 3. Посівну площу в 150 га козаки засівали пшеницею, а житом – на більше. Скільки гектарів вони засіяли житом і пшеницею разом?  (Слайд 14)

Розв’язання: 1)150:5·1=30 (га)

2)150+30=18(га)

3)150+180=330(га)

Задача 4. У саду росло 270 дерев – груші, яблуні і сливи. Груш було усієї кількості дерев, яблунь -  решти. Скільки слив було у саду?

Розв’язання:1)270:9·4=120(д.)- груш;

2)270-120=150(д.)- решта;

3)150:5·2=60(д.)- яблунь;

4)150-60=90(д.)-слив.

Задачу 3 розв’язують самостійно козаки, а задачу 4 - козачки.

 

Фізкультхвилинка (Слайд 15) Проводить отаман класу:

Один, два – посміхнулись,

Три, чотири – повернулись,

 П’ять, шість – стрибнули трішки,

Сім, вісім – зігнули ніжки,

Дев’ять, десять – вже й багато,

Відпочили козачата.

4. Бойова вдача. (Слайд 16)

Історик: Особливо старанно джури вивчали зброю. Чистили пістолі, вчилися стріляти і володіти шаблею, і звичайно ж їздити  на коні, веслувати, плавати та іншій премудрості, яка могла знадобитися в походах.

Запорізьке військо славилося своєю високою боєздатністю і військовою майстерністю.

На озброєнні Запорізького війська була вогнепальна та холодна зброя: рушниця(мушкет), гаківниця, пістоль, шабля, спис, лук, кинджал, ніж, келеп (бойовий молоток).

Козаки вважалися великими майстрами артилерійської справи.  Гармати Запорізького війська були переважно середнього та малого калібрів. Це забезпечувало артилерії рухливість і маневреність. Що відповідало козацькій тактиці. (Слайд 17)

Задача 5. На Січі було 50 гармат. Артилерія – це дуже дорога зброя, тому зайві гармати зберігалися у Військовій скарбниці (Зміїній печері) в потаємному місці нарівні з коштовностями. Під час гуситських війн у XV столітті 1 гармата середнього калібру коштувала стільки, скільки коштувало стадо із 442 корів, а 1 постріл такої гармати коштував, як 9 корів. Підрахуйте, у скільки корів обходилися козакам 50 гармат та 1 постріл із них.(Відповідь:(442+9)·50=22550)

У морські походи запорожці відправлялися на великих човнах, які називалися чайками. Для здійснення походу скликалася січова рада, на якій обирався наказний отаман, а біля Військової Скарбниці починали будувати човни-чайки.   

Задача 6. Коли козацькі чайки проплили   шляху і ще 24 милі, то йому залишилося проплисти    всього шляху. Яка довжина всього шляху? (Слайд 18)

 

5. Час змужніння (Слайд 19)

Хлопчики виростали і ставали молодими козаками. На Запорозькій Січі вважалося, що справжній козак – це козак, який побував у морському поході. То ж джуру приймали до бойового коша  після морського походу, де він повинен був продемонструвати все, чого навчився в школі джур.

Т.Г.Шевченко в своїй поемі «Іван Підкова» описував морський похід козаків так:

1. Чорна хмара з-за Лиману

Небо, сонце крає,

Сине море звірюкою

То стогне, то виє,

Дніпра гирло затопило.

2. « А ну те, хлоп’ята,

На байдаки! Море грає –

Ходімо погуляти!»

Висипали запорожці!-

Лиман човни вкрили.

3. « Грай же, море!»- заспівали,

Запінились хвилі.

Кругом хвилі, як ті гори:

Ні землі, ні неба.

Серце мліє, а козакам

Того тільки й треба.

4. Пливуть собі та співають;

Рибалка літає…

А попереду отаман

Веде, куди знає.

Після повернення козаків із морського походу на Січ Запорізьку джур посвячували в молоді козаки і ставали вони її захисниками та боронили від загарбників.

І ми перевіримо, які ви досвідчені стали в математиці з даної теми. (Слайд 20)

Гра «Ланцюжок»:

1.Обчислити:

1. 2 + 5 = 7                  

 6 - = 5

2. 7 – 4 = 3                 

5 + 3 =9

3. 3 – 1 = 1                    

9 + 4 =14

4. 1 + 8 = 10                 

14 - 7 =6

5. 10 - 7   = 3             

6 + 2 = 9

6.  3 – 1 =1                

9 + 7 =16

7.  1 + 4 = 6             

16 - 5 =11

2. Розв’яжи рівняння:     (Відповідь: 1) х=8/10; 2) х=5/6)

V. Підсумок уроку. Оцінювання.

Рефлексія «Дерево успіху».  Я запрошую вас приклеїти на дерево успіху листочки, враховуючи свої успіхи з даної теми на уроці. Чим краще засвоєно матеріал, тим листочок вище.

 

Сьогодні на уроці ми повторили…

Що нового ви дізнались на уроці?

Чи сподобався урок?

 

Щоб джурам козаками стати ( Слайд 21)

Треба тернистий шлях подолати.

Ваші досягнення вже  зафіксовано,

В навчанні успіх гарантовано.

 

VІ. Домашнє завдання.  

Скласти  задачу із сюжетом, що стосується козацьких часів, та зробити ілюстрацію до неї. (Слайд 21)

  Один з відомих письменників сказав, що людину можна оцінювати дробом, чисельник якого становить те хороше, що вона думає про себе сама, а знаменник те хороше, що про цю людину думають інші.  То ж бажаю вам, щоб дріб у кожного з вас  був завжди  правильним.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

   

 

     Картка № 2

1.  Обчисли:

7 – 4 =                  

       5 + 3 =

2.  Розв’яжи рівняння:

                      

 

 

1. Згадаймо, як трагічно склалася доля українського народу після тривалого монголо-татарського гніту. З усіх кінців землі України шматували вороги. Придністров’я , Київщину, східну Волинь і південні степи захопила Литва; Поділля і Галичину пригноблювала Польща, пізніше ці держави  об’єдналися в одну – Річ Посполиту; у Закарпатті господарювали угорські феодали; на Буковині – молдавські феодали. З півночі, причаївшись, очікувала слушного моменту для загарбування Московія.

Українському народу загрожувало духовне поневіряння. Соціальне, національне та релігійне пригнічення інших держав викликало протест народу.

Однією з форм протесту була втеча українців на незаселені південні землі, розташовані по обидва береги Дніпра, серед Великих Лугів. Річка Дніпро перепливала тут свої пороги і потім ділилась на велику кількість рукавів. Між цими річками лежали острови, на яких будували свої поселення утікачі.