Урок "Мелодія смерті". Конспект уроку з української літератури для 10 класу на тему: "Новели М.Коцюбинського "На острові" та В.Стефаника "Сама-самісінька": спроба зіставлення"
Пропонований матеріал доплможе розвивати навички сприйняття інформації на слух, виділення головного, висловлення власних суджень з елементами оцінки з приводу почутого чи прочитаного, вміння робити висновки та узагальнення; розвивати соціальну, полікультурну, комунікативну компетентності; зацікавити школярів творчістю та особистістю митців; прищеплювати учням шанобливе ставлення до творчості письменників, сприяти формуванню гуманістичних переконань школярів.
«МЕЛОДІЯ СМЕРТІ»
Тема. Новели М.Коцюбинського «На острові» та В.Стефаника «Сама-самісінька»: спроба зіставлення.
Мета: розвивати навички сприйняття інформації на слух, виділення головного, висловлення власних суджень з елементами оцінки з приводу почутого чи прочитаного, вміння робити висновки та узагальнення; розвивати соціальну, полікультурну, комунікативну компетентності;
зацікавити школярів творчістю та особистістю митців; прищеплювати учням шанобливе ставлення до творчості письменників, сприяти формуванню гуманістичних переконань школярів.
Тип уроку: урок позакласного читання.
Форма уроку: урок-враження, компаративний аналіз творів.
Наочність, обладнання: портрети В.Стефаника та М.Коцюбинського, збірки творів, літературознавчі та тлумачні словники, ілюстрації до творів.
Форми, методи та прийоми роботи: «Мозкова атака», «Для допитливих», колективне заповнення таблиці, «Це цікаво!», робота в групах, «Довідка», «Мікрофон».
Теорія літератури: цикл, мініатюра, етюд.
Хід уроку
І. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Творчість Василя Стефаника – оригінальне явище світового рівня. Друг і земляк письменника Марко Черемшина, називаючи його «поетом мужицької розпуки», точно визначив основне тематичне зацікавлення В.Стефаника – українське, а точніше, галицьке селянство. Глибинний реалізм і психологічна заглибленість, виняткова чесність і мистецька довершеність – такі основні риси творчого доробку цього прозаїка.
Михайло Коцюбинський – видатний український письменник. Сучасники називали його Сонцепоклонником і Соняхом, бо над усе любив сонце, квіти й дітей. У своїх відомих на весь світ творах оспівував цвіт яблуні, пісню жайворонка, дитячі очі, умів малювати словом, ніби фарбами, проникав у найпотаємніші глибини людської душі.
ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ
«Мозкова атака».
- Як би ви назвали відчуття людини, яка проживає останню годину? («Мелодія смерті»).
- В.Стефаник та М.Коцюбинський вважають, що людина живе доти, допоки не згасне в ній свідомість того, що вона людина. А як думаєте ви?
ІІІ. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ УРОКУ
- Пропоную зробити порівняльний (компаративний) аналіз творів українських митців – В.Стефаника «Сама-саміська» та М.Коцюбинського «На острові».
IV. СПРИЙНЯТТЯ Й ЗАСВОЄННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ
Система запитань і завдань.
- Що ви знаєте про створення новел?
«Для допитливих».
Реалістична новела В.Стефаника «Сама-саміська» написана в ІІ половині 1897 року. Вперше надрукована в чернівецькій газеті «Праця» 21 листопада цього ж року.
Новела М.Коцюбинського «На острові» створена 1912 рокуу Чернігові, але є наслідком капрійських вражень автора. Це один із останніх творів письменника.
Робота в групах.
І група. Аналіз новели В.Стефаника «Сама-саміська».
«Це цікаво!»
Сестра Лесі Українки Ольга Косач переклала російською мовою новелу В.Стефаника «Сама-саміська».
- За допомогою чого автор досягає найбільшого впливу на читача, щоб примусити його пережити подію так, як переживають її герої і сам письменник? (Навмисне не розмежовує дійсності від марення баби і подає все в одному плані: зливається в одну жахливу дійсність – у страшну картину конання хворої жінки).
- Чи є у неї діти? (Так).
- Чому ж вони залишили її напризволяще? (Гаряча пора – жнива. Збайдужіння до рідної людини).
- Від чого залежить жінка, її життя? (Від обставин. Стара людина лежить на чорній подушці, самотні і перед відходом у вічність «білим язиком зволожувала спечені гарячкою губи»).
- Чому вона почала бачити марища? (Була у передсмертній агонії).
- Зачитайте уривок з тексту. («Крізь шибки падало світло сонячне. Краски веселки грали на зморенім лиці. Страшно було глянути на бабу в такім освітленні. Мухи зумкотіли, різнобарвні світла волочилися разом з мухами по бабі, а вона мляскала губами та білий язик показувала»).
- Які ваші відчуття після читання цього уривку? (Страшно і моторошно).
- З чим автор порівнює бабину хату? (З печерою).
- Чому? А бабу? (З великою грішницею).
- Як ви розумієте слова про те, що жінка ніби каралася від «початку світа та до суду-віку каратися буде»? За що?
- Який колір, згаданий у новелі, ви можете назвати моторошним контрастом? (Червоний).
- Обгрунтуйте своє твердження.
- Що він символізує? (Червону барву крові: «А мухи усюди розносили по хаті бабину кров»).
ІІ група. Аналіз новели М.Коцюбинського «На острові».
- Кому чи чому автор присвятив цикл мініатюр? (Дивній таємниці агави, яка «цвіте, щоб умерти, і умирає, щоб цвісти»).
- Як ви розумієте ці слова?
Теорія літератури.
Цикл – (грецьк. kyklos — коло) — ряд пов'язаних між собою явищ, які творять певну замкнуту цілість. У літературі — сукупність художніх творів одного жанру, які об'єднуються задумом автора в естетичну цілість.
Мініатюра – (лат. minium — червона фарба, кіновар) — невеликий за обсягом, художньо довершений епічний або драматичний твір, який узагальнює чи типізує картини.
Етюд – невеликий літературний твір, присвячений якому-небудь окремому питанню.
«Довідка».
Агава – це дуже незвичайна багаторічна сукулентна рослина. Свою назву рослина агава успадкувала від імені дочки античного міфічного царя Кадма - наймогутнішого правителя Греції.
- З чого складається твір? (З окремих картин-вражень).
- За допомогою чого розкривається художній зміст твору, переживання героя? (Внутрішніх монологів, діалогів, пейзажів).
- У чому сила твору? (У прадивості передачі експресії несподіваних почуттів).
- У чому особливість змісту новели? (Читач стає свідком «роману очей»).
- Що собою символізує агава? (Агава – символ народження і вмирання).
- Яка концепція твору? (Життя і смерть).
- Назвіть провідний мотив твору. (Мотив – ідея вічності, безперервності людського буття).
- Чим новели привернули увагу літературної громадськості та вашу? (Художньою новизною, глибоким та оригінальним трактуванням тем з життя села).
- Чи всі відразу зрозуміли і сприйняли нову манеру письменників? (Ні).
- Чому, на вашу думку, вам запропоновано порівняти новели? (Вони багато в чому схожі, але і різні).
- Обгрунтуйте своє твердження.
Колективне заповнення таблиці.
|
В.Стефаник «Сама-саміська» |
М.Коцюбинський «На острові» |
|
Спільне |
|
|
Обидва твори майстерно написані в жанрі соціально-психологічної новели, поетика підсилена загальнонародною мовою, новелам притаманний глибокий драматизм, хвилюючі образи, хоча й зумовлені різними підходами, зображується трагедія людей, тема – трагедія «зайвих ротів». |
|
|
Відмінне |
|
|
Пише діалектом, посилюючи цим враження авторової безсторонності; навмисне не розмежовує дійсності від марення баби і подає все в одному плані; все зливається в одну жахливу дійсність – в страшну картину конання хворої, самотньої жінки; звертається до людських трагедій; зображає майже всі сторони життя, найтрагічніші події, відтворюючи найтяжчі муки людини, при цьому зберігаючи рівний, зовні спокійний тон розповідію При цьому, чим чутливіше положення, тим холодніше автор пише. Він ніби відкидає усе несуттєве, випадкове, залишає лише найголовніше, додаючи до нього характерні деталі. Новела не обтяжена побутом, зовнішніми умовами. Автор не дає широких деталізованих описів природи, відібравши дві-три найхарактерніших деталей, немовби мимохідь, створює невеличку замальовку. Головна увага зосереджена на відтворенні душевних переживань героїв, викликаних трагічними подіями в їх житті. |
Не боїться поєднувати різні стилі української літературної мови, вживати слова-новотвори, оригінальні вирази, конструкції; змальовує трагічний символічний образ агави, приреченої на смерть, яка гине в пору розквіту, так само, як і автор, який теж був у розквіті, коли хвороба підтяла його життя; природа і людина зливаються в одне ціле, стоять ніби в одному поетично-філософському ряду. Письменник був оспівувачем природи, тому всі його твори пройняті деякою «зеленістю». Не загострює трагічність ситуацій і характерів.
|
- З якою метою письменники обрали таку манеру письма? (Щоб досягти найбільшого впливу на читача, примусити його пережити подію так, як переживають її герої).
- Чим іще відрізняються новели? (Будовою, що значно вирізняє поетику обох авторів).
|
В.Стефаник «Сама-саміська» |
М.Коцюбинський «На острові» |
|
своєрідна маленька драма |
складається з окремих картин-вражень |
- Який висновок можна зробити, порівнюючи новели письменників? (Поетика обох новел дуже схожа, не зважаючи на деякі деталі, які просто виражають авторську мету).
V. ПІДСУМОК УРОКУ
«Запитання в подарунок».
Учні мають сформулювати щонайбільшу кількість запитань за темою уроку, потім обмінюються ними й готують відповіді.
- У чому полягає майстерність авторів? (У компонуванні художньої фрази, специфічних засобах синтаксичної побудови речення, нервовій експресії мовлення, передачі сум’яття особистості).
VI. РЕФЛЕКСІЯ
«Мікрофон».
На уроці я більше дізнався про…
Мені цей урок допоміг з’ясувати, що…
VII. ОЦІНЮВАННЯ
VIII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Обов’язкове:
- Підготувати монологічні відповіді: «Символічні образи у творах В.Стефаника та М.Коцюбинського», «Особливості стилю письменників».
- Скласти план-конспект.
За бажанням:
- Провести мовно-літературне дослідження про вживання фразеологізмів у новелах В.Стефаника та М.Коцюбинського.
- Написати твір на одну з тем:
Твори В.Стефаника – шедеври світової новелістики.
Трагедія людської душі.
Дивосвіт новел В.Стефаника та М.Коцюбинського.
Біль душі.
Дихання вічності.
Художня «драматургія» митців.
- Дослідити переплетення потоку життя і потоку душевних змін героїв у новелах В.Стефаника та М.Коцюбинського.
ЛІТЕРАТУРА
1. Стефаник В. Твори / Передм. В.Лесина. – К.: Дніпро, 1984. – С.42 – 43.
2. Коцюбинський М. Твори в семи томах. Том 3. Оповідання. Повісті (1908 - 1913). Упорядкування та примітки О.І. Гончара і С.П. Шмаглій. Київ, "Наукова думка", 1974, стор. 279 - 294.
про публікацію авторської розробки
Додати розробку