"ПОЛАМАНІ СТРІЛИ КУПІДОНА..." Кохання в житті Ольги Кобилянської

Кохання в житті Ольги Кобилянської

* Бувають жінки, яким постійно не щастить у коханні. Скільки б не запускав у них грайливий Купідон своїх стріл, все одно ті стріли ламаються, а кохання, як дощ, проходить стороною, лише ледь-ледь скропивши крапельками обличчя і деякі елементи гардеробу.

* Отак не щастило й Ользі Кобилянській. Скільки вона не закохувалася, та все намарне, бо так і не знайшла того єдиного, з яким можна було розділити свою долю. Звичайно, по-людськи шкода Кобилянську, проте нефортунність у коханні породила сугестію, внаслідок якої ми маємо архітвори нашої національної літератури.

* «Я хочу мати багатого чоловіка, що міг би купувати мені книжки і коней», — пише юна Ольга Кобилянська у своєму щоденнику. Книжки і коні — ось два захоплення, що приносять дівчині найбільшу втіху, допомагають жити. Книжки і коні

* Батько Ольги був дрібним службовцем і не мав змоги дати добру освіту всім своїм дітям. Більшість коштів йшла на навчання синів. А Ольга та її сестра Геня закінчили всього по чотири класи. А бажання вчитися далі в юної Ольги було таким великим, що якось дівчина навіть зважилася написати листа до братового університетського професора (знаючи, що в того велика бібліотека) з пропозицією одружитися. Невідомо, що з цього б вийшло, та лист загубився...

* Він був її першим коханням. Він збудив сердечні почуття юної дівчини. Вони разом блукали мисливськими стежками, обговорюючи філософію Фрідріха Ніцше. Вони разом милувалися заходом сонця і зоряним небом. Вона хотіла вийти за нього заміж, за Євгена Озаркевича, брата Наталі Кобринської, теж відомої письменниці. Вона хотіла цього, бо він був її першим коханням. Та не судилось… Перше кохання

* Його ніколи не називали на ім'я, а лише на прізвище - Козуб. Закоханість хлопця Ольга помилково сприймала як неприязнь до неї. Після чергової репетиції вистави вона робить запис у щоденнику: «...Козуб, та мавпа в манжетах, страшенно розгнівав мене. Я знаю, він мене терпіти не може, ми майже ніколи не дивимось одне на одного. Лише зрідка він, бува, позирне на мене, коли знає, що я не дивлюсь на нього». Він теж подобається Ользі, але в них нічого не вийде. Бо він самозакоханий «зарозумілий блазень», «дженджик, що уявляє себе Аполлоном». Для таких жінка повинна мати лише три зацікавлення в житті — три німецькі «Ка»: кіндер, кюхен, кірхе (діти, кухня, церква). А це не влаштовувало Ольгу. Мавпа в манжетах

* Цей симпатичний німець Ернст Зерглер не виходить їй з голови.. Він називав її «маленьким чортеням» та «руською нігіліст- кою», а вона його — «шаленим, брутальним, крикливим, любим германцем із чудовою гривою» та «милим упертим левом». Він казав, що охоче б позалицявся до неї і хапав за стан своїми дужими руками. Потім вони жартома билися і він ненароком розламав їй браслет, а тоді намагався його склеїти. Та тріщина у браслеті залишилася, символічна тріщина. Потім була вечірка… Зерглер цілий вечір танцював із молодою німкенею і вдавав, наче вже не помічає Ольги. А тим часом Ольга ладна була встромити ножа в його груди. Щоб знав, як розбивати серце дівчатам... Браслет

*

* «Мені приємно, що все так, як склалося, і я не забиваю собі голови думками про взаємність, як було б з інтелігентом. Урешті, я знаю себе і не соромлюся. В мене натура митця, як хтось сказав колись про мене. І якщо інтелігентні чоловіки люблять простих селянських дівчат, то чому жінка не може любити так само?» - писала Ольга Кобилянська у своєму щоденнику. Простий сільський парубок і дівчина з середнього класу. Вона шаленіла від кохання до нього. Він боявся зізнатися собі, що кохає її. У них так нічого і не вийшло. Згодом Ольга Кобилянська напише новелу «Природа», в основу якої покладе історію свого кохання до простого хлопця Василя. Природна пристрасть

* «Він священик, двадцяти шести років, чудової статури, має прекрасно сформовану голову, гарні риси й рівні брови, сам чорнявий...» Смеркало. Вони удвох сиділи на лавці перед будиночком і мило собі розмовляли про жіноче питання, поезію Гайне Вона дала йому почитати вірші Гайне. На Великодній вечірці від віддав їй збірочку, порадивши прочитати зазначену ним поезію. Вперше може нещасливо Закохатись навіть Бог, Але вдруге безнадійно Закохається лиш дурень. Що ж, я дурень, я кохаю Знов без жодної надії. Сонце, місяць, світ сміється, Я сміюся теж і гину. Це була улюблена поезія Ольги. Вона була самотньою і прагнула любові. А він був католицьким священиком. їх переповнювали взаємні почуття. Та між ними була прірва... Клятий целібат. КЛЯТИЙ ЦЕЛІБАТ

*

* Він був молодшим від Ольги Кобилянської на двадцять років. Високий, дужий красень із шляхетного роду. Саме про такого чоловіка вона мріяла в юності. Молодомузівець Остап Луцький. Він називав її «першою ластівкою» українського модернізму, а в модернізмі він знався, бо сам належав до кола літераторів-модерністів «Молода Муза». Луцький захищав Кобилянську від нападок критиків. На її честь він видав альманах «За красою». Він захоплювався нею і кохав її. Та на той час ставлення Ольги Кобилянської до чоловіків кардинально змінилося. Вона більше не вірила нікому з чоловіків. Осип Маковей убив у ній віру до мужчин, і вже й Луцькому не вірила. Молодий музак

*

* Яка в чоловіка дружина, такий і він сам. Ця банальна істина якнайдоречніше стосується Осипа Маковея, який, одружившись із «грубим елементом», і сам став автоматично таким. А раніше він підтримував і розумів Ольгу Кобилянську, чи радше вдавав, що розуміє її. Він писав позитивні відгуки на її твори і заохочував працювати далі. Вона хотіла бути з ним і народити йому дітей. У них мало не дійшло до одруження, Та він боявся її, Боявся її феміністичного радикалізму та максималізму. Грубий елемент

* Вона хотіла кохати і бути коханою. Вона хотіла мати дітей, та не судилося. Вона взяла на виховання племінницю, доньку брата Олександра, Галю, і та була їй за рідну дитину.

* Вона хотіла вийти заміж, та залишилась панною. Ще будучи юною дівчиною, вона підозрювала, що так може статися. Вона не боялася самотності, аби лише тільки писати... її мрія здійснилася – вона стала письменницею. Вона першою в українській літературі заторкнула тему сексуальності, першою описала сцену фізичного кохання. Природа, гори стали для неї символом еротики