Урок Михайло Коцюбинський.Психологічна новела «Intermezzo» з «Intermezzo» з автобіографічною основою - яскравий приклад синкретизму творчої палітри письменника. Символічні образи.

Урок №5

Тема. Михайло Коцюбинський.  Загальний огляд життя і творчості.  Еволюція художньої свідомості митця: від народництва і реалізму до модернізму. Психологічна   новела   «Intermezzo» з автобіографічною основою  - яскравий приклад синкретизму творчої палітри письменника.  Проблеми душевної рівноваги, повноцінного життя, специфіка творчого процесу. Символічні образи.

Мета уроку:

Освітня (розвиток предметних компетентностей): поглибити  знання здобувачів/здобувачок освіти про життя та творчість М.Коцюбинського; ознайомити зі змістом новели «Intermezzo», особливостями її композиції та жанровими ознаками; визначити проблематику твору та його автобіографічність; допомогти десятикласникам/десятикласницям  збагнути специфіку імпресіоністичного твору, розкрити внутрішній стан ліричного героя, символічні образи та образні засоби.

Розвиваюча: розвивати  у школярів/школярок навички психологічного аналізу, образне мислення,  уяву, вміння «бачити» і «чути»; вміння пояснювати символічні образи через ефективний медіаформат - літкаст  (на мобільному застосунку Litcom);  вміння  висловлювати свої думки, через виразне читання донести до них красу мови твору; сприймати художній текст у його єдності з життям; удоскона­лювати навички роботи в групах, дослідницькі навички; розвивати вміння працювати з додатковими джерелами (енциклопедії, довідники, мережа «Інтернет», зокрема мобільний застосунок Litcom).

Виховна: викликати в учнів/учениць зацікавлення до творчості літератора;  допомогти усвідомити, що оптимізм і життєствердження - важливі духовні цінності буття людини; виховувати у здобувачів/здобувачок освіти почуття прекрасного, радіти сьогоденню, вміти виходити з депре­сивного стану й допомагати іншим долати такий стан; виховувати бережне й уважне ставлення до природи рідного краю.

 Розвиток ключових компетентностей:

1. Уміння навчатися впродовж життя: формування образного мислення, уміння сприймати художній текст у його єдності з життям;
2. Комунікативна : визначення частин новели, що справили найбільше враження, уміння пояснювати свій вибір, «бачити» , «чути», «слухати»;
3. Інформаційна: уміння знаходити потрібну інформацію та презентувати її;
4. Загальнокультурна: сприймання природи як цілісної системи, її збереження та усвідомлення взаємозв'язку з людиною;
5. Соціальна і громадянська: толерантне ставлення до інших культур.

Очікування: здобувачі/здобувачки освіти повинні вміти розповідати про основні віхи життя та творчості М. М. Коцюбинського; чути (слухати) медіаформати: користуючись подкастами на мобільному застосунку Litcom, пояснювати образи-символи; вміння висловлювати свою думку про картини чарівної природи у творі, які допомагають виразніше, глибше розкрити важке життя; вміння пояснювати мовну майстерність працівника пера, неперевершену красу художньої форми, відчувати захоплення твором, глибиною думки. Школярі/школярки здатні демонструвати новаторську діяльність при виконанні вправ «П’ять відчуттів», «Коло думок», «Енергобокс»; мають власний погляд про український літературний процес у контексті світового мистецтва;  володітимуть навичками подолання депресивного стану.

   Тип уроку: комбінований

   Форма уроку: урок – психологічне дослідження

Методи та прийоми: біоадекватні технології, вправа «Привітання-побажання», інтерактивний прийом «Пейзаж»,  прийом «Звуковий імідж уроку», вправи «Мікрофон», «Асоціативне гроно», розповідь-лекція з мультимедійною презентацією, відеопрезентація «Імпресіонізм», літературний словник, перегляд буктрейлера на книгу «Іntermezzо» прослуховування  подкасту на мобільному застосунку Litcom,   інтерактивна вправа «Пять відчуттів», вправа «Художник(ця)-імпресіоніст(ка)», прийом «Піраміда твору», інтерактивна вправа «Настроєва мозаїка ліричного героя новели», виступ психологині/психолога, вправи «Коло думок», «Енергобокс», клоуз-тест, прийом «Три М+Д».

Форми роботи: фронтальна, індивідуальна, групова

Унаочнення і ТЗН: портрети М.Коцюбинського, текст новели , презентація до уроку, ноутбук, смартфони учнів/учениць, мобільний застосунок  Litcom, відеопрезентація «Імпресіонізм», аркуші із завданнями (додатки 1,2,3,4).

Міжпредметні та міжмистецькі зв’язки: інформатика, психологія, історія України, образотворче та кіномистецтво.

     Основні терміни та поняття: новела, імпресіонізм, інтермеццо.

      Випереджувальне домашнє завдання: окремому учню/учениці або групі з двох-трьох осіб попередньо опрацьовати матеріал, підготувати презентацію «Образи-символи» у новелі ««Intermezzo» М.Коцюбинського, який буде подаватися як новий на наступному уроці. Ініціатива у роботі належить школярам, а педагогиня/педагог забезпечує коригувальні та узагальнюючі моменти, іноді коментуючи чи уточнюючи відповідь у потрібному аспекті. Важливим елементом стає й ораторська майстерність школяра/школярки: одна справа відповідати вчительці/вчителю і зовсім інша — пояснювати всьому класу.

Перебіг уроку

І. Організаційний момент.

Забезпечення емоційної готовності до уроку (слайд 1).

1. Вправа «Привітання-побажання»

Доброго дня, дорогі здобувачі/здобувачки освіти! Нехай сьогоднішній урок принесе вам багато знань та незабутніх вражень!

Бажаю вам зробити свій вагомий внесок до успіху нашого уроку та здобути нові навички для майбутніх досягнень.

2. Інтерактивний прийом «Пейзаж» (емоційне налаштування). https://wordwall.net/uk/resource/63677047

Педагогиня/педагог з метою рефлексії настрою та емоційного стану учнів/ учениць застосовує емоційно - художнє оформлення (картинка із зображенням пейзажу). Вони повинні обрати саме те зображення, яке відповідає їх настрою.

ІІ. Актуалізація навчальної діяльності

Творці майбутнього! Осінь – час для збирання знань, навичок і вражень. Рухаймося вперед разом та вчимося на повну силу! 

3. Прийом « Звуковий імідж уроку» ( вмикається запис стукоту поїзда).

Питання для учнів/учениць:

Наскільки довго ви можете слухати цей звук? Чому?

Орієнтовна відповідь: не довго, тому що настає втома.

4. Вправа «Мікрофон»

1.Чи траплялося  вам відчувати втому, викликану безконечним «треба», «мушу»?

2. Чи думали інколи, що через проблеми інших людей ви не можете розібратися  з власними?                                                                                                                                                              3. Чи мали бажання часом усамітнитися, аби ніхто не заважав?                                  ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

5. Вправа «Асоціативне гроно».

Скажіть, які образи виникають у вашій уяві, коли ви думаєте про відпочинок? Запишіть власні асоціації в зошит у вигляді асоціативного грона.

ІІ. Оголошення теми та мети уроку.

Зачитування вчителькою /вчителем уривку від слів: «Лишилось тільки ще спакуватись… Се було одно з тих незчисленних «треба», які мене так утомили і не давали спати. Дарма, чи те «треба» мале, чи велике, — вагу те має, що кожен раз воно вимагає уваги, що не я їм, а воно мною уже керує. Фактично стаєш невільником сього многоголового звіра. Хоч на час увільнитись від нього, забути, спочити. Я утомився. Бо життя безупинно і невблаганно іде на мене, як хвиля на берег. Не тільки власне, а і чуже. А врешті — хіба я знаю, де кінчається власне життя, а чуже починається? Я чую, як чуже існування входить в моє, мов повітря крізь вікна і двері, як води притоків у річку. Я не можу розминутись з людиною. Я не можу бути, самотнім. Признаюсь — заздрю планетам: вони мають свої орбіти, і ніщо не стає їм на їхній дорозі. Тоді як на своїй до я скрізь і завжди стрічаю людину».              Щойно ви прослухали уривок з «Intermezzo» , одного з найкращих творів М. Коцюбинського . Цей твір ми вивчатимемо сьогодні на занятті та спочатку пригадаємо неймовірного прозаїка – Михайлом Коцюбинським. Стильного естета, який любив їжу, насолоджувався життям і писав тексти, якими хочеться зачитуватися.

ІV. Сприйняття та засвоєння навчального матеріалу.

6. Розповідь-лекція педагогині/педагога «Загальний огляд творчості та життя Коцюбинського» , яка супроводжується мультимедійною презентацією.                                         

Попри те, що Михайло Коцюбинський прожив у Вінниці недовго – вона закріпила за собою статус «міста Коцюбинського».  У Вінниці є пам’ятник, музей, кінотеатр, університет Коцюбинського, тут його ніжно називають «наш Мих Мих», тобто наш Михайло Михайлович. (слайд 7-10).                            Якщо пливтимете на човнику вздовж Південного Бугу на південь до району Сабарів, то проминете камінь, на якому, за переказами, любив сидіти Михайло Коцюбинський (слайд 11). Там він написав перші оповідання, туди любили навідуватися його прихильники. Коцюбинський так і не отримає вищої освіти, чим потім перейматиметься все життя. Але екстерном складе іспити на звання народного учителя у Вінницькому реальному училищі й почне займатися репетиторством. Коли грошей на життя не вистачає, Михайло Михайлович йде працювати в складі Одеської філоксерної комісії. Завдання якої – об’їздити південь російської імперії, виявити та знешкодити шкідника винограду – філоксеру. Так, протягом трьох років він побував у Бессарабії, на батьківщині матері в Молдові, в Криму (слайд 12). Цей досвід справив потужне враження на митця,з’являються бессарабський та кримський цикли творів: «Пекоптьор», «В путах шайтана», «На камені», «Під мінаретами».   Поки Коцюбинський працює на півдні вдома, у Чернігові, на нього чекає енергійна та рішуча дружина Віра, освічена і дуже красива (слайд 13). Вона закінчила петербурзький вищий навчальний заклад – Бестужевські курси й була, як і сам Коцюбинський, народною вчителькою. Її бажання займатися освітою було дуже сильним – напередодні Першої світової війни вона створила першу українську школу імені Грінченка. Вдома Коцюбинського завжди чекав сад прекрасних квітів, четверо дітей і турбота. У Чернігові Коцюбинський заснував товариство «Просвіта» – громадську організацію, яка займалася проукраїнськими освітніми та культурними проєктами (слайд14).  Свою творчість він починав як реаліст і народник, він був послідовником Івана Нечуя- Левицького і Панаса Мирного. Але водночас цікавився європейською літературою, схилявся до психологізму та імпресіонізму – останнього великого стилю ХІХ століття. Коцюбинський писав про роздвоєність душі героїв, але насправді щоразу несвідомо писав про власну драму, роздвоєність своєї особистості. Він працював на державній службі, але ненавидів царський режим, він був засновником «Просвіти», але на роботі говорив російською. Його твори друкувалися рідною мовою на Галичині та в перекладах на російську – в російській імперії.                                                         А ще ж любов! У статистичному бюро Михайло Михайлович знайомиться зі значно молодшою за нього працівницею – Олександрою Аплаксіною (слайд15).  Він зізнається їй у почуттях. Вони таємно листуються, залишаючи записки одне для одного у кишені її пальта, постійно ховаються, він чекає моменту, коли вони зможуть бути нарешті разом. Але нічого не обіцяє і не поспішає. Одного разу лист, який мала би отримати Олександра, читає дружина Віра. І з’ясовується, що вона його кохає, і для неї важливо, щоби він був поряд із нею, разом із дітьми. Для Коцюбинського той факт, що його люблять, – був серйозним аргументом. З Олександрою вони так ніколи й не були офіційно разом. Коцюбинський хворів на сухоти – хворобу, яку сьогодні знаємо як туберкульоз. Тоді ліків від туберкульозу не було, але Коцюбинський їздив на лікування у теплі краї, в Італію. Він бував у Мілані, Римі, Флоренції, Неаполі, Мессіні, але найдовше затримувався на острові Капрі. Він був зачарований Італією та її природою. Писав про те, що за тиждень життя на Капрі його уже знало все місто. А те, що він письменник ще й викликало велику повагу в містян. У цей же час на Капрі живе зірка тогочасної російської літератури – Максим Горький.  Коцюбинський приходить до нього на віллу Берінга, де затримується до пізньої ночі. У передреволюційний період на віллу стікаються політичні та культурні діячі Імперії. Там уже активно працювала партійна школа, де навчали основам революційної боротьби. У домі Горького завжди було багато гостей, велися цікаві розмови та палкі дискусії. На честь Коцюбинського Горький навіть влаштовує рибалку. Але Коцюбинському значно комфортніше бути на самоті: розглядати світ, досліджувати себе. Для нього острів Капрі – це така казка, у якій хотілося залишатися довше. Захват у Коцюбинського викликала рослина – агава. Він знався на рослинах як ботанік, а ставився до них як поет. Цікаво, що із Капрі обом своїм жінкам з Італії Коцюбинський писав листи, іноді навіть однакові. Із тією відмінністю, що дружині Вірі він звітував про своє харчування, а коханій Олександрі – розповідав про книжки, ідеї, почуття до неї.                                                                                                                                                                         До речі, про їжу! Літературознавиця Соломія Павличко пише про те, що Коцюбинський сповідував культ їжі (слайд 16). Він любив їсти багато і різне, дбав про своє здоров’я і тому постійно вигадував собі різні дієти та рецепти.                                                                                                                                                                           Отож, сьогодні ми почали розмову про письменника Михайла Коцюбинського. І його роздвоєність: між щоденними заняттями, мовами, стилями, коханнями та продовжуємо говорити про невелику за обсягом, але дуже містку за сенсами новелу Михайла Коцюбинського «Intermezzo».              Творіння майстра пера, яке ми сьогодні вивчатимемо, виходить за рамки наших звичних уявлень про літературні жанри й напрями. У ньому використані засоби імпресіонізму. Пропоную розглянути цей напрям за допомогою відеофайлу.                           

7. Перегляд відеопрезентація  «Імпресіонізм».

https://www.youtube.com/watch?v=aKlkBQw7Qjw

 Імпресіоністичне письмо вимагає від митця неабиякого таланту, особливої чутливості, вміння писати образно, переконливо й лаконічно. Таким майстром і став Коцюбинський. Валерій Шевчук захоплено пише: «Ніхто ніколи ні до Коцюбинського, ні після нього не створював пластикою слова такого виключного враження, і саме в тому нам бачиться немеркнуча велич його художніх творів-картин».  

8. Вправа «Літературознавчі нотатки» (слайд 17).                         (Учні/учениці роблять запис у літературознавчому словнику, розміщеному на останніх сторінках робочого зошита).                           

   Імпресіонізм- (від фран. – враження)- – художній напрям, заснований на принципі безпосередньої фіксації вражень, спостережень, співпереживань.                              Можемо зробити висновок, що  в імпресіоністичному літературному творі головне не змалювати предмет, а передати враження від нього. Звертаючись до внутрішнього світу людини, імпресіоністи перш за все відтворювали психологічний стан, динаміку почуттів та переживань.

 Що ж імпресіоністичного має ця новела?

Визначімо ці ознаки:  у центрі уваги внутрішній стан героя; замість послідовної зміни подій, уривчасті фрагменти, відбиті у свідомості персонажа; герой не змінює світ, а «колекціонує» враження; створення повного враження через використання кольорової та звукової гам;  текст вирізняється асоціативністю та метафоричністю; речення часто уривчасті, активно використовуються безсполучникові та питальні конструкції.

 До свого літературознавчого словника ми запишемо визначення, який же твір називається новелою?

   Новела- один із видів епічних творів, близький за розміром до оповідання, але відмінний від нього надзвичайною стислістю у викладі, напруженістю розвитку сюжету, несподіваністю розв'язки; властивий глибокий психологізм, відступи від норми усталеної будови.

Безперечно, читаючи новелу, ви звернули на назву «Intermezzo», що в перекладі з італійської означає «перерва».

Отож,  додамо ще одне визначення, яке є дуже важливим, щоб зрозуміти зміст твору.

Intermezzo (від італ.- перерва) -  невеликий музичний твір, який здебільшого звучить у перервах між частинами трагедії чи опери.

Що ж означав для М. Коцюбинського 1908 рік? Рік написання новели «Intermezzo».

9. Історія написання новели «Іntermezzo» (слайд 18).

1908-й рік, Чернігів, Михайло Коцюбинський багато працює і переживає труднощі в особистому житті. Якщо в італійського поета Данте Аліґ’єрі музою була Беатріче, то в Михайла Коцюбинського – його співробітниця по статистичному бюро Олександра Аплаксіна. Зрештою фізична втома і духовна самотність призводять до повного виснаження та вигорання. Літературознавець Сергій Єфремов так згадував про зустріч із Коцюбинським 1907-го року, цитую: «…спершу не пізнав був у цій виснаженій, стомленій і під вагою втоми якось незвично зігнутій постаті того колишнього Михайла Михайловича, завжди свіжого й міцного та дужого чоловіка».                                                                                                                                                                          Кілька разів у скрутні хвилини Коцюбинського підтримували меценати. Меценат – це багатий покровитель наук та мистецтва людина, яка допомагає митцям й освітянам фінансово. Наприклад, промисловець і фахівець у галузі цукроваріння Василь Симиренко видавав стипендії. Саме за підтримки Симиренка Коцюбинський їздив на лікування в Італію. Ще одним видатним меценатом того часу був Євген Чикаленко, який казав, цитую: «Легко любити Україну до глибини душі,а ви спробуйте любити її до глибини своєї кишені».                                                                                                                                                          Найпростіший спосіб відпочити – це перемкнути увагу на щось інше, дистанціюватися від проблем і, звісно ж, втекти з міста, коли можна відірватися та насолодитися станом «тут і тепер». Тоді, у критичний момент 1908-го, Коцюбинський потребував саме такої втечі. Йому потрібен відпочинок, пауза, іntermezzo. Із назви твору ми розуміємо, що героєві необхідний не ізольований перепочинок, а  насолода багатьма рівнями звуків. І от меценат Чикаленко пропонує Коцюбинському варіант заміського відпочинку – у маєтку в селі Кононівка, де за кілька днів Коцюбинський відновлює сили. Тому «Intermezzo» присвячено кононівським полям.

10. Перегляд буктрейлера на книгу «Іntermezzо» (слайд 19). https://www.youtube.com/watch?v=qsCzVl64S8s

11. Робота над змістом новели

Ідейний зміст твору.

Зафіксуємо, що «Intermezzo» за жанром – новела. У ній поєднані усі три роди літератури: епос, лірика і драма. Від епосу – прозова оповідь. Від поезії – високий рівень образності барв та звуків, коли у кожному наступному фрагменті відбувається синкретизм (поєднання) – переплетення візуальних та аудіальних образів. Тому «Intermezzo» називають «поезією в прозі». Від драми – список дійових осіб на початку твору. Специфіка твору полягає в тому, що новела нагадує мозаїку, але сюжет все ж таки окреслюється. Це втеча від людини й повернення до неї. З одного світу ліричний герой потрапляє в інший, протилежний, тобто М. Коцюбинський використовує прийом контрасту. Саме ефект контрасту і є ознакою імпресіонізму М.Коцюбинського.

12.  Прослуховування подкасту Анни Чернявської про «Intermezzo»  М. Коцюбинського (слайд 20).

Пропоную прослухати подкаст на мобільному застосунку Litcom та більш детальніше дізнатися про композицію, образи та внутрішній конфлікт. Перейдімо за покликанням  https://litcom.com/post/425  (11хв.). Будьте уважними, адже після - вас очікує виконання інтерактивних завдань.

13.  Вправа «П’ять  відчутів» (додаток 1, слайд 21).

Завдання: під час читання новели та прослуховування подкасту, які відчуття ви пережили, побачили, почули, зрозуміли? Виконайте вправу «П’ять відчуттів».

14. Прийом «Піраміда твору». (допомагає учням/ученицям цілісно сприйняти художній текст, розвиває творче та критичне мислення, а не репродуктивне. Під час застосування такого прийому вони вчаться уважно ставитися до контексту, аналізувати поведінку головного героя, поєднувати її з життєвими уроками, слайд 22).

Піраміда твору

1-й рядок – ім`я героя твору;

2-й рядок – два слова, що описують героя;

3-й рядок – три слова, що описують місце подій;

4-й рядок – чотири слова, що описують проблему твору;

5-й рядок – п`ять слів, що розкривають послідовність розгортання сюжетної лінії головного героя;

6 – й рядок – шість слів, що описують роз`язання сюжету.

Відповідь:

Піраміда твору «Іntermezzо»

(аналіз душевного стану героя)

1. Ліричний герой.
2. Втомлений, дивний.
3. Кононівські поля початок ХХ ст.
4. Душевні переживання ліричного героя.
5. Утома – депресія – стрес – інтермецо – зцілення.
6. Гармонія – чистота – спокій – рівновага – відновлення сил – зцілення.

15. Вправа «Художник (ця) -  імпресіоніст(ка)» (уривки тексту додаток 2, слайд 23 ).                                                                                   

Завдання: перед вами лежать уривки із новели  «Іntermezzо», фломастери. уявіть себе художником (художницею) – імпресіоністом (імпресіоністкою) та  розфарбуйте уривок із твору у той колір, який  у вас асоціюється з прочитаними рядками. 

Допоможе вам у цьому таблиця психологічного навантаження барв, складена психо­логами.

16.  Виступ учня з презентацією «Образи-символи» (випереджувальне домашнє завдання).

Ви читали новелу та слухали подкаст, де згадувалися образи-символи твору. Тому хочу, щоб ми детально розглянули символічний зміст образів та пошуки душевної рівноваги героєм у природі, а допоможе нам  у цьому ( ім’я здобувача/здобувачки освіти).

Інформація для освітян для коригування та уточнення відповіді школяра/школярки.

Основою тексту стають настроєвість та дослідження душевних поривань ліричного героя. У підзаголовку до новели зазначено дійові особи, усі ці образи є втіленням тих внутрішніх переживань, що відбуваються в душі героя. Умовно їх можна поділити на світ міста і природи, видимого та невидимого. Пригадаймо цей перелік:  Моя утома.  Ниви у червні.  Сонце.  Три білих вівчарки.  Зозуля.  Жайворонки. Залізна рука міста. Людське горе.                                                              Хто ж він, наш ліричний герой? Ми знаємо, що він митець, який приїхав у село відпочити, зробити паузу. Він утомився від роботи, міського життя, навіть від спілкування з іншими людьми. Цитую: «Я утомився. Мене втомили люди…. ….Я не можу розминутись з людиною. Я не можу бути самотнім. Признаюсь — заздрю планетам: вони мають свої орбіти, і ніщо не стає їм на їхній дорозі. Тоді як на своїй я скрізь і завжди стрічаю людину…..». Герой прагне не ревучих потоків людського життя, а тиші та спокою для свого розуму, волі та серця. Ми бачимо образ «моєї утоми», який символізує зневіру та розчарування. У місті з каменю та заліза, де панують «незліченні треба» і «безконечні мусиш», людина є відірваною від природи.                             Серед краси кононівських полів, головний герой чує кування зозулі. Він олюднює її, називаючи «найближчою приятелькою». Саме там, серед неба, колосистого моря пшениці, білої піни гречок, вусатого ячменю несподівано як (цитую): «кує зозуля. Б'є молоточком у кришталевий великий дзвін — ку-ку! ку-ку! — і сіє тишу по травах». Зозуля – образ народний, що втілює надію і майбутнє. Це символ часу, років життя, які чекають героя.                            Символічними є образи «білих мішків», про яких згадує ліричний герой. Цитую: «…вас завивали у білі мішки, гойдали на мотузках в повітрі, а потому складали в погано прикриті ями… Знаєте, я раз читав, як вас повішали цілих дванадцять… Цілих дванадцять...».                                                   «Білі мішки» - це метафоричний образ повішених, яким перед стратою накидали на голову мішки, щоб присутні не бачили їхніх облич. Ниви у червні, Сонце, Зозуля, Жайворонок – це ті сили природи, які допомагають фізичному й моральному відновленню ліричного героя.                                                        Чому дійовими особами є саме Ниви у червні? По-перше, саме в цей період автор був у селі Кононівка, по-друге, ниви в червні тільки починають набирати сили: трави налилися сонцем, буяє зелень. Тому це і є образ життєвої енергії, якої так бракує головному герою і яку він відновлює завдяки природі.                                                                                                                                                           Поговорімо про наступний символічний образ — Три білих вівчарки. «Поважна Пава» – уособлює дворянство, дурний Оверко – принижене селянство, а «страшний Трепов» – це жандармерія  (до речі, Трепов – це прізвище петербурзького генерала, який підписував смертні вироки селянам). Герой проводить паралель між собою та тваринами на припоні, тобто на тому, чим тварин прив’язують (мотузок, ремінь). Як металевий ланцюг тримає вівчарок, так і героя тримає залізна рука міста, роблячи утомленим і знервованим.                                                                                                                                                           Саме після написання новели “Intermezzo” Михайла Коцюбинського почали називати Сонцепоклонником. Він не любив ховатися в затінку, часто залишався із сонцем на самоті і, як і його герой, часто просив у Сонця сил.                            Жайворонок — не лише пташка, що єднає небо і землю, а й символ творчого піднесення. Спів жайворонка асоціюється в героя з арфою, яка в грецькій міфології була улюбленим музичним інструментом Аполлона — покровителя мистецтва. Тому цей образ естетичного ідеалу письменника і виступає метафорою творчості як найвищого призначення людини. Герой настільки зливається з природою, що губиться в часі й просторі, а село є лише «нужденною купкою солом’яних стріх». Серед нив герой зустрів «звичайного мужика», селянИна, який пов’язаний з «людським горем», ще одним художнім образом новели. Саме воно й повертає його до реальності. Цитую: «Він (селянин. — Авт.) говорив про речі, повні жаху для мене, так просто й спокійно, як жайворонок кидав на поле пісню, а я стояв і слухав, і щось тремтіло в мені… Говори, говори… “П’ятеро діток голодних чомусь не забрала гарячка”. Говори, говори… “Раз на тиждень б’ють людину в лице”. Говори, говори!.. “Найближча людина готова продати”. Говори, говори!.. “Між людьми, як між вовками”. Говори, говори…».                                                                                     Такими штрихами Коцюбинський розкриває події як психологічне переживання й витворює художню красу новели. Перепочинок на природі вселяє в душу ліричного героя силу та прагнення розпочати активну діяльність.

17. Інтерактивна вправа «Настроєва мозаїка ліричного героя новели Михайла Коцюбинський «Intermezzo»» (слайд 24).

https://learningapps.org/watch?v=pyi6vs5fj23

Завдання: за імпресіоністичною логікою композиція новели мозаїчна, змонтована з багатьох різних епізодів, у яких розкривається химерна гра настроїв героя. У цілому вгадуються три фази цієї настроєвої мозаїки. Поєднай фази настроїв ліричного героя та цитати з твору.

18. Вправа «Мікрофон» (слайд 25).      

Які емоції описані у творі?                                  У чому емоційна криза героя?

Науковий контекст. Слово педагогині/педагога.

 У медицині такий етап людини має свій термін і

напрямки вивчення. Називається він депресією. Це стан зневіри, уто­ми, небажання жити й діяти. Вва­жається, що основними причинами виникнення деп­ресивного стану є:                                                                                                                              внутрішнє незадоволення собою;                                                                                    нерозуміння з боку оточення;                                                                                    внутрішня і зовнішня конфліктність;                                                                      стресовий стан;                                                                                                                нашарування негативних емоцій.                                                                                                   Коли депресія тривала, вона переходить в аутизм (стан цілковитої прострації), а гіршому випадку призводить до суїцидальних наслідків (самогубства).

Що робити, коли з'являється депресія? У першу чергу, звернутися до

фахівця (психолога, психотерапевта, психоаналітика). Другим позитивним моментом є зміна обстановки. Особливо корисними ліками є природа і розуміння з боку інших людей. У творі ми також побачили позитивний

вплив природи на особистість ге­роя. З'являється «посвітління» кольорів,

що означає спокій і умиротворення в душі героя. Потік негатив­них емоцій припинився, і людина почала бачити на­вколишній світ зовсім в інших барвах. Звичайно, не ідеалізує всіх і все, проте оцінює події реальніше.               На уроці присутній психолог/психологиня, який (яка) надасть рекомендації як діяти у стресовій (депресійній) ситуації.

19. Виступ психолога/психологині (додаток 3).
20. Вправа «Коло думок» (слайд 26).

Чи можна самотність вважати ліками душі?

ІV. Закріплення знань, умінь та навичок.

21. Клоуз-тест «М.Коцюбинський «Intermezzo»» (слайд 27).

Завдання : продовжіть речення

 https://learningapps.org/watch?v=pkxnif6s523

22. Вправа «Енергобокс» (додаток 4, слайд 28).

Завдання: запропонуйте свої варіанти та запишіть на батарейках,

як герой новели може відновити свої сили, розслабитися, наповнитися енергією? Можливо, зустрітися з другом, прочитати улюблену книгу, зробити добру справу. А звідки ви черпаєте енергію? Які методи використовуєте ви, коли хочете зняти напругу?

V. Підсумок.           Отже, сьогодні ми говорили про новелу «Intermezzo» Михайла Коцюбинського. Цей твір значною мірою автобіографічний, так як Коцюбинський втік у маєток мецената Євгена Чикаленка у село Кононівка, так і герой новели втікає з-під впливу «залізної руки города» на природу, щоби зробити паузу та відпочити.

Коли відчуєте, що вам нестерпно, що вас втомили люди, то підведіться і шукайте порятунку в природі. Подаруйте собі інтермецо, перерву, так, як це зробив ліричний герой новели «Intermezzo», бо дійсно самотність людини на природі наповнює її щастям.

  Ліна Костенко писала: «Отак, як є, а може бути гірше, а може бути зовсім, зовсім зле...» в таких випадках нехай вам допоможуть слова давньої молитви: «Дай вам, Боже, витримати те, що ви не можете змінити, дай вам, Боже, змінити те, що ви не можете витримати, дай вам, Боже, розуму відрізнити одне від одного».

Рефлексія                                 23. Прийом «Три М+Д» (слайд 29).                                                                                                   Завдання:  назвіть три Моменти, які у вас були вдалими у процесі уроку. І запропонуйте одну Дію, яка покращить роботу наступного уроку.

Домашнє завдання, інструктаж щодо його виконання (Слайд 30 ).

Для всіх: прочитати повість М. Коцюбинського «Тіні забутих предків».

На середній рівень: знайти та виписати метафори, використані письменником у новелі.                                                                                                                              На достатній рівень: прослухати подкаст Христини Іващишин про «Intermezzo» Михайла Коцюбинського  на мобільному застосунку Litcom за покликанням    https://litcom.com/post/148 (8хв.) та скласти літературний диктант до нього (письмово).                                                                                                                  На високий рівень: написати есе «Мить щастя», описавши в ній настрої та переживання ліричного героя.

Список використаних джерел

1. Авраменко О., Пахаренко В.. Українська література, 10 клас (рівень стандарту) – К.: Грамота. – 2018.-256с.
2. Головатюк С., Ващенко О. Українська література. 10 клас. I семестр. Харків, Основа, 2010. – 128 с.
3. Дроздовський Д.І., Черешневська Т.М. Українська література (рівень стандарту) : 10 клас. Книга для вчителя. Харків : Соняшник. - 160 с.
4. Колесник П. Спрямований у майбутнє // Коцюбинський М. Твори: У 4-х т. — К.: Дніпро, 1984.
5. Колесник П. Й. Коцюбинський – художник слова / П. Й. Колесник. – К., «Наукова думка», 1964.
6. Коцюбинська І..Спогади і розповіді про М. М. Коцюбинського. — К.: Дніпро, 1965.
7. Соколович І. Г. Уроки української літератури для 10 класу: навч. посіб. «Дивослово», 2019. – 430 с.
8. Буктрейлер на книгу «Іntermezzо» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=qsCzVl64S8s
9. Відеопрезентація  «Імпресіонізм» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=aKlkBQw7Qjw
10.  Всеукраїнська школа онлайн. Українська література, 10 клас. Символічні образи в новелі М. Коцюбинського «Intermezzo». Проблеми душевної рівноваги поетика імпресіонізму. [Електронний ресурс]. – Режим доступу:  https://lms.e-school.net.ua/asset-v1:UIED+Ukrainian-literature10thgrade+2020+type@asset+block@10_%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D1%81._%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%96_%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0._%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA_9.pdf
11. Іващишин Христина про «Intermezzo» Михайла Коцюбинського [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://litcom.com/post/148
12.  Котелевич Оксана. Інтерактивна вправа «Настроєва мозаїка ліричного героя новели Михайла Коцюбинський «Intermezzo»» [Електронний ресурс]. – Режим доступу:  https://learningapps.org/watch?v=pyi6vs5fj23
13.  Котелевич Оксана. Інтерактивний прийом «Пейзаж» (емоційне налаштування). [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://wordwall.net/uk/resource/63677047
14.  Котелевич Оксана. Клоуз-тест «М.Коцюбинський «Intermezzo»» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://learningapps.org/watch?v=pkxnif6s523
15.  Мовчан Ніна Іванівна. Блог [Електронний ресурс]. – Режим доступу:  https://blogninadnz.blogspot.com/p/blog-page_27.html
16.  Степанчук Галина Олексіївна, матеріали для вчителів [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://urok.osvita.ua/materials/literature/m-kocubinskij-psihologicna-novela-intermezzo-poetika-impresionizmu-zagadka-dijovih-osib-u-noveli/attachment-download/29322/
17. Твоя електронна бібліотека [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://uahistory.co/pidruchniki/borzenko-ukraine-literature-10-class-2018-profile-level/81.php
18.  Твоя електронна бібліотека [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://uahistory.co/compendium/ekzamen_ukraine/17.html
19.  Українська література: підр. для 10-го кл. (профільний рівень) https://scribble.su/ukr-lit/ukr-lit-10-prof-slonovska/34.html
20.  Чернявська Анна про «Intermezzo» Михайла Коцюбинського [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://litcom.com/post/425  

додаток №1

Вправа «П’ять відчуттів»

додаток 2

Вправа «Художник (ця)-імпресіоніст (ка)»

Завдання: уявіть себе художником (художницею)– імпресіоністом та  розфарбуйте уривок із твору у той колір, який  у вас асоціюється з прочитаними рядками. 

додаток 3

Орієнтовний виступ психолога (рекомендації).

У житті практично всіх людей бувають ситуації, коли вмовити себе, що все могло би бути й гірше, не вдається, оскільки здається, що гірше вже нікуди. І зовсім не віриться, що ви зможете так само безтурботно сміятися, як і раніше. Зможете! Чорна смуга у вашому житті настала не назавжди, але якщо ви не знайдете сили допомогти собі, то без втрат не обійдеться. Ви ризикуєте озлобитись і розгубити багато цінних якостей.                                                         Отже, вибирайте: вам може допомогти відомий лікар – час, але ви можете допомогти собі й самі. Якщо ви вирішили самостійно боротися за свою душевну рівновагу, вам можуть бути корисними наступні правила:

1. Вірте, що життя вас не залишить. Чорна смуга обов'язково закінчиться.
2. Зрозумійте, що пережити вашу неприємність можете тільки ви, тому не перекладайте її на плечі інших.
3. Знайдіть зразок: людину, яка вистояла в подібній чи ще складнішій ситуації. Поміркуйте над тим, як вона справлялася зі своїми проблемами.
4. Не замикайтеся на своїх проблемах і побільше спілкуйтеся з людьми. Будьте відкритими – поряд є багато людей, які теж потребують допомоги і підтримки.
5. Якщо вам здалося, що вас хотіли образити, не робіть поспішних висновків. Ви зараз вразливі й можете все неправильно зрозуміти.
6. Згадайте, що навколо повно справ, які вимагають ваших рук і розуму.
7. Постарайтеся виробити у себе звичку радіти життю. Весь час пам'ятайте, що життя – це безперервна низка миттєвостей, які змінюють одна одну. Шукайте серед них приємні. Вчіться радіти! Адже в ці кілька секунд ви робите себе щасливішими.
8. Перестаньте хвилюватися з приводу тих неприємностей, які вам непідвладні.
9. Учіться позитивному мисленню. Не допускайте, щоби вами оволодівали неприємні думки і негативні емоції. Адже «наше життя – це те, чим роблять його наші думки».  Марк Аврелій.

додаток 4

Вправа «Енергобокс»

Завдання: запропонуйте свої варіанти та запишіть на батарейках, як герой новели може відновити свої сили, розслабитися, наповнитися енергією? Можливо, зустрітися з другом, прочитати улюблену книгу, зробити добру справу.

А звідки ви черпаєте енергію? Які методи використовуєте ви, коли хочете зняти напругу?