Урок. Микола Васильович Гоголь «Ніч перед Різдвом»

Тема. Микола Васильович Гоголь «Ніч перед Різдвом»

Мета: ознайомити з життям і творчістю митця; розвивати навички сприйняття інформації на слух, виділення головного, уміння виразно читати, переказувати почуте, вести спостереження над текстом, уміння висловлювати свої думки, аргументувати їх; виховувати пошану до митців та їхньої творчості, до загальнолюдських моральних цінностей.

Теорія літератури: повість, фольклорні мотиви.

Обладнання: портрети письменника, презентація, виставка творів, ілюстрації до них, фрагмент кінофільму за твором, відеоролик «Таємничий та незбагненний Гоголь».

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

«Перед  Гоголем треба схилятися, як перед людиною, що обдарована найглибшим розумом і найніжнішою любов’ю до людей» (Т. Шевченко)

Хід уроку

І. Організаційний момент.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності (відеоролик із кінофільму  )

ІІІ. Оголошення теми та  мети уроку

Учитель

• Розкажіть про свято Різдва.

• Хто з відомих вам письменників торкався цієї теми у своїх творах (Діккенс, Гофман, Панас Мирний, Гоголь).

• Поясніть особливість жанру «різдвяне оповідання, повість»(Це твір, написаний до різдвяних свят, має щасливий фінал, повчання).

• Чому в таких творах завжди присутні елементи фантастики?(Особливості свята, диво, реалізація мрій, казка).

Сьогодні ми продовжуємо різдвяну тему, знайомлячись із видатним російським митцем українського походження Миколою Васильовичем Гоголем та його твором «Ніч перед Різдвом», у якому поєдналися реальність і фантастика, смішне та сумне, навіть російська та українська мови.

ІV. Актуалізація опорних знань

1. Створення сенкану

Які асоціації викликає особисто у вас слово «Різдво»? Створімо  сенкан на цю тему.

Методична порада. Це завдання спонукає розмірковувати над темою, розглядати її за різними ознаками. алгоритм роботи такий:

перший рядок: називається тема з одного слова — іменника; ƒ

другий рядок: добирається означення до теми з двох прикметників;

третій рядок: добираються три дієслова, пов’язані з темою; ƒ

четвертий рядок: речення, що виражає ставлення до теми, узагальнює її;

п’ятий рядок: синонім або висновок до теми. ƒ

Орієнтовний сенкан «Різдво»

Різдво

Величне, світле

Приходить, радує, дарує

Людей усіх добром єднає

Свято

2.Коментар учителя.

     Один з найпоетичніших біблійних міфів про народженняІєсуса Христа розповідає про найяскравішу зірку на небі, яка означила місце народження незвичайної дитини івказала шлях волхвам з дарунками. І з того часу наРіздво приносять подарунки, як запоруку любові, пошани, кохання. А різдвяна  Зірка отримала символічне тлумачення - Любов, Віра, Надія, Добро. Перед Різдвом , у ніч, темні сили намагаються зробити все, щоб не датинародитися Зірці. Це ніч очікування дива, яке принесе із собою світло життя. Це велике випробування своєї душідля кожного християнина.

Який шлях обрати? Швидкий і легкий, але хибний, чи довгий і тернистий, але правильний? Саме ці проблеми іпіднімає у своєму творі «Ніч перед Різдвом»

V. Сприйняття та засвоєння навчального матеріалу

1. Розповідь учителя або відеоролик

— Перед вами портрет М. Гоголя, написаний художником Ф. Моллєром — італійцем за походженням. Художник познайомився із письменником, коли приїздив у Петербурзьку академію мистецтв. А під час перебування М. Гоголя в італії (1841) він написав його портрет.

     Микола Гоголь прожив складне й водночас дивовижне життя. Нікому не відомим юнаком він приїхав до Санкт -Петербурга з далекої малоросійської провінції. Незабаром стає кумиром північної столиці тодішньої імперії, згодом — мішенню для найвитонченіших і найпідступніших нападів; а через деякий час — гордістю й бажаним гостем іншої столиці імперії — Москви. Він помирає у невимовній тузі; його роздирають мрії та плани, яким не судилося втілитися в життя. Наприкінці свого життя Микола Васильович ще більш самотній, ніж коли приїхав «вражати Петербург». Письменник не раз цитував слова з Біблії: «У великій мудрості багато смутку, і той, хто примножує свою мудрість, примножує й смуток у серці своєму». Щe в роки навчання в гімназії юний Микола відрізнявся надзвичайною чутливістю. Він зовсім нe міг зносити, коли когось кривдили. Дeсь у віці 15 чи 16 років, коли він щe тільки почав писати свої пeрші твори, Гоголь записав у своєму щодeннику, що найголовнішим нeщастям на світі, найстрашнішою бідою він вважає «кривосуддя», брак справeдливості, засуджeння нeвинної людини іншою людиною.

     Його «Вeчори на хуторі поблизу Диканьки» вийшли друком, коли Гоголeві було тільки 22 роки, і він одразу ж після їх опублікування став знамeнитим письмeнником. Його комeдія «Рeвізор» з’явилася впeршe на сцeні пeтeрбурзького Алeксандринського тeатру, коли йому було 24, а пeрший том «Мeртвих душ» був опублікований, коли письмeнникові було тільки 33 роки…

     Народився Микола Васильович Гоголь 1 квітня 1809 року в селі Сорочинці на Полтавщині. Мати, Марія Іванівна, кожного ранку ходила до церкви у село Диканьку і, стоячи перед образом святого Миколи Чудотворця, молилася про народження дитини. Тому й назвали хлопчика Миколою. Зростав М. Гоголь в оточенні талановитих людей: його батьки походили із старовинних дворянських родів. Дід, Опанас Дем’янович, закінчив Київську духовну академію, володів шістьма мовами, бабуся — Тетяна Семенівна — гарно малювала. Батько, Василь Опанасович, був освіченою людиною, любив театр, писав п’єси.

     Миколу віддали навчатись до Полтавського повітового училища, пізніше — до Ніжинської гімназії вищих наук. (Учитель демонструє акварелі О. Візеля «Ніжинська гімназія вищих наук».)

     Після закінчення гімназії майбутній письменник приїздить до Петербурга, щоб здійснити свою мрію — стати актором або режисером імператорського театру. Також Гоголя вабили література і живопис, яким він захоплювався, відвідуючи Академію мистецтв. Тут, у академії, М. Гоголь знайомиться з багатьма художниками, які стали для нього найкращими друзями.

     Живучи в Петербурзі, в одному із листів до матері Гоголь пише: «Дорога моя матінко! Ви маєте тонкий, спостережливий розум, Ви багато знаєте про звичаї і традиції малоросіян. У наступному листі я чекаю від вас опису вбрання сільського дяка, від верхнього одягу до самих чобіт».

     У творчій уяві Гоголя народжувались сюжети «Вечорівна хуторі поблизу Диканьки» — твору, який зробив М. Гоголя відомим. Останні роки свого життя М. Гоголь важко хворів. Деякий час він жив у Німеччині, Італії, лікувався там.але його зболіла душа прагнула додому, на Полтавщину. 1851 року Гоголь востаннє приїхав у Василівку. Цей приїзд став прощанням із рідною батьківщиною, яка давала йому силу і наснагу. 21 лютого М. Гоголь помер. Поїздки М. Гоголя в Україну, в рідну Василівку, зігрівали і заспокоювали його душу. У рідній Василівці письменник із захопленням слухав розповіді про славних козаків, цікаві історії української минувшини. Цікаво, а звідки виникла назва містечка Диканьки, де відбуваються події твору? У той час, про який розповідав Гоголь, Диканька була невеличким суто українським хутором із побіленими хатками-мазан ка ми, критими соломою, де у дворі кожної стояв колодязь із журавлем, садками, з домашньою живністю на подвір’ї, яке було огорожене тином. Сьогодні Диканька — селище міського типу на відстані 29 кілометрів від залізничної станції Полтава. (Учитель демонструє репродукції картини М. Беркоса «Диканька».)

    Тепер послухайте, як писав про Диканьку пасічник рудий Панько. «Про Диканьку ж, гадаю, ви наслухалися доволі. Там дім кращий якогось там пасічникового куреня.а про садки й казати нічого: в Петербурзі вашому не знайдеться такого. Зате вже коли завітаєте в гості, то динь подамо таких, яких ви зроду не їли; а меду, забожуся, кращого не знайдете на хуторі.

     А якими пирогами нагодує вас моя стара! Що то за пироги, якби ви тільки знали: цукор, справжнісінький цукор! Приїздіть тільки, приїздіть швидше; а нагодуємо так, що будете розповідати кожному стрічному». а тепер разом із Гоголем завітаємо до Диканьки й зазирнемо до Оксани.

Цікаві факти про Гоголя. Відеоролик «Таємничий та незбагненний Гоголь».

Кадр із кінофільму «Вечори на хуторі поблизу Диканьки»  (1961, реж. О. Роу)

2. Інсценівка фрагмента з повісті М. Гоголя «Ніч перед Різдвом» (відео)

3. Евристична бесіда

    Охарактеризуйте коваля Вакулу на малюнку. Чи співпадає   ваше бачення героїв повісті Оксани та Вакули з баченням художника? (Оксана — українка-красуня, на картині схожа на гоголівську героїню. Художник майстерно зобразив її гарне молоде личко, вінок зі стрічками на голові та вишиту сорочку. Вона така ж гордівлива, така ж примхлива, як у Гоголя. Вакула — гарний український парубок, сором’язливий і добрий. Справжній гоголівський герой.)

4. «Це цікаво!»

Учитель. «Ніч перед Різдвом» (рос. «Ночь перед Рождеством») — повість, написана письменником Миколою Васильовичем Гоголем, яка є складовою циклу «Вечори на хуторі поблизу Диканьки».

     Час написання «Ночі перед Різдвом» різні дослідники визначають по-різному — хоча і в загальних межах періоду з 1830 року до зими 1831—1832 років.

Уперше повість опублікована у виданні «Вечера на хуторе близ Диканьки. Повести, изданные Пасичником рудым Паньком. Вторая книжка. Санкт-Петербург. Печатано в типографии а. Плюшара. 1832 (цензурное разрешение — 31 января 1832 г.)».

(ЛК) існує декілька постановок та екранізацій повісті, зокрема:

• «Черевички» — коміко-фантастична опера Петра чайковського; ƒ
• «Ніч перед Різдвом» — опера, написана 1895 року Миколою  ƒ Римським-Корсаковим;
• «Ніч перед Різдвом» — німий художній фільм 1913 року режисера Владислава Старевича;
•  «Ніч перед Різдвом» — радянський повнометражний фільм  ƒ у стилі традиційної анімації, який був створений 1951 року на московській студії «Союзмультфільм» сестрами Валентиною та Зінаїдою Брумберг;
• «Ніч перед Різдвом» — балет Євгена Станковича, написаний  ƒ 1992 року.

5. Виразне читання І умовної частини повісті М. Гоголя «Ніч перед Різдвом» (з початку до сцени, коли відьма та чорт, замерзши, залітають через димар до хати)

6. Словникова робота, обмін враженнями про прочитане

7. Евристична бесіда, виділення ключових епізодів

 Нічний пейзаж. Виразне читання фрагмента тексту, аналіз його  художності. (Поєднання реальності та фантастики; настрої: веселість, піднесена зачарованість красою природи, очікування дива; широке використання уособлень; яскрава гіпербола: «так було тихо, що скрип морозу під чоботом чувся за півверсти».)

Нічні прогулянки відьми й чорта. Навіщо чорту знадобилося   викрадати місяць? Чим автор умотивовує цей намір чорта? (Відповіді учнів.) В якому ключі зображено містичні образи в Гоголя порівняно з «Різдвяною піснею в прозі» Діккенса? (У Гоголя містичні, фантастичні образи показані в народному дусі, за народними уявленнями, з гумором, у Діккенса — це витвір фантазії автора.)

Сцена милування Оксани своєю вродою. Якими якостями на діляє автор Оксану? Які риси характеру він підкреслює в її образі? (Оксана — найвродливіша дівчина, примхлива, манірна, кокетлива, грайлива, погордлива, самовдоволена і тим не менш приваблива, бо, як підкреслює автор, їй пасують навіть її недоліки, які надалі виліковує всепереможна сила справжнього кохання.)  Як Оксана ставиться до коваля? (Цурається його грубості, глузує з його ковальської справи, насміхається над його простотою.)

Візит коваля до Оксани. Якими рисами вдачі наділяє автор коваля? (Фізична сила, сором’язливість, обдарованість у малярстві, наполегливість (він був єдиним, хто упадав за Оксаною, незважаючи на її опір і глузування з нього), простодушність (не помітив, що Оксана насміхається над ним), відданість своїй мрії, здатність до самопожертви.)

Змерзлі відьма й чорт залітають у димар. Яким настроєм просякнута ця сцена? (Веселістю, безтурботністю, гумором; до речі, в українській мові слово «гумор» означає ще й «добрий настрій». Воно пов’язане з первісним значенням латинського слова humor — «волога, рідина», яка за середньовічними уявленнями створювала в організмі людини гарний, життєрадісний настрій, визначала веселий, привітний характер.)

Нічний пейзаж. Виразне читання фрагмента тексту, аналіз   його художності. (Поєднання реальності та фантастики; настрої: веселість, зачарованість красою природи, святковість; метафоричність; епітети, яскраве уособлення образу ночі, що «весело сміється» і навіює усі можливі жарти й вигадки.)

Виділіть ключову художню деталь, за допомогою якої автор  d розкриває тему краси природи в обох пейзажних замальовках. (Яскравий образ місяця)

V. Закріплення знань, умінь і навичок

1. Коментування висловів М. Гоголя

У кожному слові безодня простору, кожне слово неосяжне. ƒ

Стражданнями і горем визначено нам добувати крупиці мудрості, яку не можна купити в книгах.

Бути у світі й нічим не позначити свого існування — це здається мені жахливим.

2.Вшанування пам’яті письменника Відеоролик

VІ. Домашнє завдання

Уміти розповідати про письменника, виразно читати, переказувати І умовну частину повісті М. Гоголя «Ніч перед Різдвом», висловлювати свої думки про прочитане. Порівняйте повісті М.Гоголя та Ч.Діккенса, знайдіть спільне та відмінне у “різдвяній” повісті різних авторів.

Підготувати характеристику образів Вакули та Оксани, виписати цитати.

VII. Підбиття підсумків уроку