Урок. Микола Вороний. Поема «Євшан-зілля», її головна думка, образи та художні особливості. Актуальність твору

Про матеріал

Мета: закріпити знання учнів про поняття «ліро-епічний твір», «поема»; допомогти глибше усвідомити ідейно-ху­дожні особливості твору; розвивати навички вираз­ного, вдумливого читання ліро-епічних творів, ха­рактеристики образів, співвіднесення із сучасністю давноминулих подій, описаних у поемі; виховувати почуття патріотизму, вірності Батьківщині.

Перегляд файлу

Тема. М. Вороний. Поема «Євшан-зілля», її головна дум­ка, образи та художні особливості. Актуальність твору

Мета: закріпити знання  учнів про поняття  «ліро-епічний твір», «поема»; допомогти глибше усвідомити ідейно-ху­дожні особливості твору; розвивати навички вираз­ного, вдумливого читання ліро-епічних творів, ха­рактеристики образів, співвіднесення із сучасністю давноминулих подій, описаних у поемі; виховувати почуття патріотизму, вірності Батьківщині.

Обладнання: портрет письменника, збірки його творів, ілюстра­ції до них,дидактичний мультимедійний матеріал.Українська література: підручник для 6 кл.загальноосвітн.навч.закл./О.М.Авраменко-К.:Грамота,2014.-264с.

Тип уроку:комбінований.

Теорія літератури: ліро-епічний твір, поема, художні образи. 


Епіграф:                                                                              Україна! Доки жити буду,

Доти відкриватиму тебе.

В.Симоненко



І.Етап орієнтації.

 

      Учитель: Добрий день! Діти, я рада Вас вітати на нашому уроці,а розпочнемо наш урок з реклами:

 Ми всі – одна команда.

 Один за всіх і всі за одного.

Кожен має свою думку.

Разом ми   - переможемо.

Хай ці слова стануть девізом нашого уроку

Забезпечення емоційної готовності до уроку.

На дошці картина «Веселка настрою». Дітки, оберіть собі ту картинку, що вам найбільше сподобалась, відповідає вашому настрою.

Чисте небо (символізує спокій), хмарки (легка тривога), сонечко (радість), веселка (успіх), багатоповерхові будинки (страх, гнів).

ІІ.Етап ціле покладання.

            - Згадаймо, що ми знаємо та вміємо.

(Очікувана відповідь. Стисло біографію Миколи Вороного, текст твору. Літературознавчі поняття:поема, ліричний герой. Історію написання твору, його історичну основу. Композицію,тему, ідею. Художні засоби, використані у творі)

-   Яка тема уроку? Як би ви її визначили?

(Поема «Євшан-зілля», її головна дум­ка, образи та художні особливості.Актуальність твору.)

-Як би визначили мету уроку?

     (Учні пропонують своє бачення мети уроку)

ІІІ. Етап проектування.

1.

ІV.Етап організації виконання плану.

1.Довідкове бюро  «   Перевірмо, чи знаєте ви…»

(Виконується письмово, кожна правильна відповідь оцінюється в 1 бал (перевіряється учнями-асистентами або методом взаємопере­вірки в парі, після чого вчитель оголошує правильні відповіді...)

1.Звідки Микола Кіндратович узяв основу для поеми?

   З Галицько-Волинського літопису.

2. Чиї слова обрано епіграфом до твору? Зачитайте його.

   Слова ханського сина.

3. Як побудовано твір? Зі скількох частин складається він? Поясніть зміст кожної.

    І- вступ, у якому міститься «пророцтво»;

    ІІ- основна частина-легенда;

    ІІІ- висновок-звернення до українців.

4. Коли відбуваються події, описані в легенді?

    Після смерті Володимира Мономаха (приблизно 1125р.)

5. Де відбуваються події? (Показати на мапі.)

     На території половців, а потім - у Києві.

6. Про що розповідається в легенді?

    Хан сумує за сином,посилає за ним у Київ гудця, який повинен нагадати хлопцеві про Батьківщину.

7. Як сталося, що син опинився в Києві?

    Володимир Мономах узяв його в полон з ясиром.

8. Чому хлопець не повернувся раніше?

    Мономах оточив його розкошами. Хлопець став забувати рідний край.

9. Як гудець намагався вплинути на ханського сина?

    Умовляв, співав пісні, дав понюхати євшан-зілля.

10. Якого висновку ми дійшли на уроці?

    Гудець намагався пробудити пам'ять про Батьківщину, вплинути на історичну пам'ять хлопця.

11.До кого звертається із заключним словом автор поеми? (До України.) .

2. Працюємо разом.Обговорення змісту поеми за питаннями:

• За що ми любимо рідний край?

• Яке значення має епіграф і вступ до твору? 

  • Про які часи говориться у поемі? Доведіть це, посилаючись на текст твору. 

• Що свідчить про ставлення князя до хлопця?

• Чому хлопець забув рідний край? Чи можна його за це осудити?

• Опишіть внутрішній стан половецького хана під час втрати сина.

• Прокоментуйте, як зрозуміти наступні слова з твору: «...мов кров'ю з його (хана) серця слово точиться по слову...»

• Як твір пов'язаний з усною народною творчістю?

 У чому була важливість наказу хана гудцеві? Що про це сказано у творі? Прочитайте.

• За яких умов хлопець прийняв гудця?

• Розкажіть, як гудець грав та співав хлопцеві, нагадуючи йому про куль- ' туру рідного краю.

• Поясніть, чому твір має таку назву? Власні думки обґрунтуйте. 


  • Чого вчить нас цей твір? 

3.Дослідницько-пошукова робота в групах.


1-ша група визначає ознаки жанру, доводить, що даний твір — поема (за визначенням). 

2-га група характеризує образ юнака-половця. 

3-тя група виписує приклади використаних художніх засобів та з'ясовує їхню роль у творі. 

4-та група визначає зв'язок давноминулих подій, описаних у по­емі, із сучасністю; актуальність ідеї твору на сьогодні для України. 
Орієнтовні відповіді 

1-ша група, у творі М. Вороного наявний розгорнутий сюжет; події розвиваються динамічно, напружено. Це підкреслюється та­кож використанням багатьох дієслів. Характер героїв розкриваєть­ся досить повно, читач дізнається про їхній внутрішній світ, пере­живання та думки. Подій кілька — перебування половецького хлоп­чика в полоні, приїзд гудця і повернення героя на батьківщину. Форма — віршова. Отже, за жанром це ліро-епічний твір, поема. 

2-га група. Половецький юнак сприйнятливий до добра; під впливом доброго до нього ставлення та із часом він «край чужий, чужі звичаї» став «за рідні уважати». Слова, спів посланця від бать­ка його не вразили, залишили байдужим. І лише чарівне євшан-зіл­ля розбудило пам'ять, він згадав рідний степ, батенька нещасного, і прокинулися в душі юнака приспане прагнення до волі, любов до рідного краю, свого народу. Його думки й слова «Краще в ріднім краї милім Полягти кістьми, сконати, Ніж в землі чужій, ворожій в славі й шані пробувати!» є глибоко патріотичними.

3-тя група. У творі багато епітетів, які яскраво змальовують явища та події: (слів) гучних і мальовничих; (край) рідний; най- улюблена, кохана, люба (дитина); (життя) привільне; (вдача) молодецька; (народ) вільний; (сидить) німий, байдужий та ін.


Порівняння допомагають читачам точніше, виразніше уявити предмет зображення: крадькома прийшов, мов злодій; мов скажена хуртовина, мов страшні ГІеруна громи, там ревли-стогнали стру­ни; мов кров'ю з його серця слово точиться по слову.

Досить часто автор вживає метафори. Так, хан з великою повагою звертається до народного співця (гудця): «ти шугаєш ясним соколом у хмарах, сірим вовком в полі скачеш», «Манівцями ми блукаєм без дороги», — ось як характеризує письменник становище сучасної йому України, що ніяк не може здобути собі незалежності й 'позбавитися явних і таємних ворогів, а також власної байдужості.

Звертання, риторичні, окличні та питальні речення надають творові емоційності, ліричності, динамічності.

Отже, автор використав багато художніх засобів, які роблять твір цікавим, поетичним, естетично привабливим та глибокодійним.

4-та група. На жаль, багато українців не живуть у себе на бать­ківщині, забули рідний край, мову; у них відсутнє почуття патріо­тизму, вони нічого не хочуть зробити для рідного краю й свого наро­ду. Декому з них довелося виїхати за кордон через економічні нега­разди. Але найстрашніші ті з них, хто має «пустку замість серця» у своїй країні. Вони зневажають свою націю, мову, звичаї, вважа­ють їх другосортними. Як за часів М. Вороного, найбільш свідомі громадяни думають над тим:

-Де ж того євшану взяти, Того зілля-привороту, Що на певний шлях направить, — Шлях у край свій повороту?

4.Гра «Знайди слово».

Марійка Допитлива випадково замалювала коректором кілька слів у віршах М. Вороного і тепер не може згадати, що це були за слова. Допоможіть їй: вставте слова, вибравши з ряду тих, що по­дані в довідці.

Але спів цей ніжний, любий, Ані перший, сильний, ..., Не вразив ... серце, — Він сидить німий 

(Довідка: дужий, вольовий, бойовий; козацьке, юнацьке, відважне; ворожий, байдужий, стривожений).

5.Вправа «Мудрі думки»

-Чи потрібен патріотизм у сучасному житті?

(відповіді учнів)+перегляд презентації «Моя Україно!»

Учитель: Можна говорити, що поема Миколи Вороного орієнтована і на сучасного читача. Проблема, порушена в ній, залишається злободенною (актуальною), бо створення історичної пам'яті народу, передача її наступним поколінням є загальнолюдською. Хочеться,щоб ми пам’ятали предковічну прадідівську землю, що відома своїми щедротами: хлібом-сіллю і піснею, чесною звитягою та милосердям до скривджених.

ІV.Контрольно - оцінюючний етап.

Оцінювання

Домашнє завдання

А)Підготувати в парах дискусійний діалог «Що таке патріотизм і чи потрібен він у сучасному житті?

Б) Прочитати оповідання Євгена Гуцало «Зозуля»

 

1

 

docx
Додано
10 травня 2018
Переглядів
3105
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку