Урок "Місто Рим та життя його мешканців"

 

 

Всесвітня історія  6 клас

Тема. Місто Рим та життя його мешканців

Мета: - сформувати уявлення про місто Рим та його мешканців, їхнє життя і побут,  традиції та систему освіти й виховання;

• ознайомити школярів із визначними спорудами та пам’ятками Рима;
• розвивати вміння порівнювати історичну інформацію.

Тип уроку: засвоєння нових знань та вмінь.

Обладнання: підручник, історичний атлас, інформативні тексти, ілюстративний матеріал.

Поняття: акведуки, терми, квадрига, педагог, форум, Колізей, базиліка, Мотрона, патер, туніка, граматика

План уроку

І. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань

IІІ. Мотивація навчальної діяльності (Повідомлення теми, мети, завдань уроку)

IV. Подача нового матеріалу

1.Визначні пам’ятки Рима.

- Форум – центр суспільного життя.

- Акведуки – прикраса міста.

- Тріумфальні арки та історія їх створення.

- Колізей – найбільший амфітеатр.

- Базиліки – громадські будівлі  та храми.

- «Всі дороги ведуть до Риму»

2. Звичаї та традиції римлян.

- Терми – лазні, але не тільки.

- Гладіаторські бої.

- Перегони на колісницях.

- Гасло юрби: «Хліба та видовищ!»

- Сієста – час відпочинку

3. Побут багатих городян.

- Вілли – житло багатих городян.

- Атріум  - дім заможного римлянина із басейном..

- Ларі – домашні боги.

- Оздоблення багатих будинків.

4. Побут римської бідноти.

- Інсули - багатоповерхові будинки у Римі.

5. Римська сім’я та виховання дітей.

- Глава родини  - патер фаміліас.

- Римська школа. Основні предмети.

- Виховання синів у римських родинах.

- Виховання дочок, ставлення до жінки.

6. Помпеї та Геркуланум – міста поховані живцем.

VI. Узагальнення та систематизація знань

VII. Підсумок уроку

VII. Домашнє завдання.

 

 

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент.

ІІ. Актуалізація знань

Історична розминка «Доповни речення»

1. м. Рим було засноване в  753 р. до н.е
2. За легендою засновником Риму вважається Ромул.
3. Це «Вічне місто» знаходилося на 7-ми горбах.
4. Головними з них є Капітолій та Палатин.
5. Храми богів здіймалися на Капітолії, а палаци для знатних і багатих жителів будувались на Палатинському пагорбі.
6. Місце, що знаходилось між пагорбами називалося Форум або  базарна площа.
7. Нащадки перших поселенців називалися – патриціями, а приїжджих людей називали  - плебеями.
8. Природні умови Апеннінського півострова сприяли ось таким заняттям його жителів, а римлян зокрема –

IІІ. Мотивація навчальної діяльності (Повідомлення теми, мети, завдань уроку)

На початку II ст. до н.е. Рим з невеличкого поселення землеробів перетворився на одне з найбільших міст стародавнього світу. Це «Вічне місто», як його називали тоді і зараз також, налічувало вже близько мільйона жителів. А Ви б хотіли побувати в Римі в той час? Вам би хотілося б дізнатися чим вони займалися? Де і в яких умовах жили? Де і  як саме відпочивали?  Як виховували своїх дітей?..

А щоб про це і про ще більше дізнатися, ми здійснимо з вами Заочну туристичну подорож у Давній Рим. Допоможуть нам в цьому, як завжди ваші підручники, додаткова література, ілюстрації та історичні документи,  ну і звичайно карта самого Риму 7 ст. до н. е.

Записуємо в зошитах тему сьогоднішнього уроку «Місто Рим та його жителі».

IV. Подача нового матеріалу

1.Визначні пам’ятки Рима.

Робота з картою «Рим 7 ст до н. е.»

З підручником.

Рим був столицею величезної імперії, і розбудовувався руками багатьох тисяч рабів. Його називали вічним, золотим. Або ж просто — Містом.

Місто прикрашали палаци на Палатинському пагорбі, статуї богів та імператорів, храми і портики, численні фонтани. Тріумфальні арки і колони нагадували про перемоги володарів Риму.

Розмірами і красою вражав величезний амфітеатр Колізей, побудований наприкінці І ст. н.е. для проведення гладіаторських боїв, дивував Пантеон — «храм усіх богів». Форум Траяна — комплекс архітектурних споруд, збудованих на пам'ять про перемогу над даками, — вирізнявся величчю і витонченістю.

- яка довжина цієї стіни? – 17 км – висота? – 15м,  ширина? – 4 м.

- назвіть кілька брам, які розташовувалися в кріпосній стіні?

- які храми розташовувались на Капітолії? – храм Юпітера, храм Юнони…

- а хто такий Юпітер? – верховний бог римлян.

- а які споруди ми бачимо на Палатині? – Імператорський палац. Особливо величним тут був палац Нерона 80 га. Біля нього височіла статуя Нерона – 30 м.

 

Розповідь вчителя.

Імператори, прагнучи увічнити своє ім’я, зводили розкішні споруди й монументи.

По обидва боки форуму в різні часи було збудовано храми, присвячені богам, і громадські будівлі – Б А З И Л І К И. У приміщеннях базилік відбувалися судові засідання, укладалися торговельні договори.

На форумі в різні часи встановлювали пам'ятники й скульптури. Форум був місцем народних зборів, тому тут височіла трибуна для виступів ораторів та оголошення державних указів.

А К В Е Д У К И – водогони.

- скільки в місці існувало водогонів? – 11. Найдовший – Марція 90 км.

- фонтанів? – 600

Робота із ілюстрацією

•      ст. 242  - Римський акведук.

Робота із підручником

Т Р І У М Ф А Л Ь Н І  А Р К И  - ст.242. – походить від слова «свято»

- для чого і хто будував ці арки?

- квадрига? Що це?

Робота із ілюстрацією

• ст. 245 - Римська тріумфальна арка.

Цікавинка

Будувати тріумфальні арки почали з часом  і в Європі. В Парижі, в Москві.

• назвіть по карті, які ви бачите основні дороги? А П П І Є В А    Д О Р О Г А або Цариця доріг та Тріумфальна

Розповідь вчителя

 

 

 

 

 

Цікавинка

Щоб розв'язати транспортну проблему перенаселеного міста, Юлій Цезар заборонив громадянам користуватися власними візками. Заможних громадян носили на ношах або вони пересувалися

на громадському «таксі», яке мало спеціальний лічильник для оплати.

2. Звичаї та традиції римлян.

Розповідь вчителя.

Найбільші громадські споруди Риму – цирки, стадіони, амфітеатри будували на околицях міста.

Робота із підручником

- хто і скільки років будував цю споруду? (раби, 8 років, 50тис. глядачів)

- для чого від був збудований?

Розповідь вчителя

Імператори наказували складати списки незаможних громадян і роздавати їм безкоштовно хліб. Безкоштовними для бідноти були й розваги. «Хліба і видовищ!» — основна вимога цих людей. Чим вони займалися?

Улюбленими розвагами римлян були бої гладіаторів і перегони на колісницях. Десятки тисяч римлян збиралися до амфітеатру, щоб побачити, як гладіатори, звезені з різних провінцій, вбивали один одного чи боролися з хижими звірами – левами, ведмедями, биками. Інколи гладіаторські бої тривали по півроку. Долю переможеного гладіатора вирішували самі глядачі. Великий палець, що показував униз, означав смерть, піднятий угору – життя. Вигравши багато боїв, раб-гладіатор міг дістати волю.

- від якого слова і що означає слово «Цирк»? – латинська – «Циркус» - «Круг»

Робота із підручником

- Чи прості це були лазні? - Там містилися спеціальні дворики для боротьби та гімнастичних вправ, бібліотеки й читальні зали, сади — місця спілкування та обміну останніми міськими новинами.

3. Побут багатих городян.

Робота із підручником Ст. 244

В І Л Л А -  будинок заможних городян.

А Т Р І У М   - зал без даху із басейном                         Л А Р И – домашні боги.

 

 

Побут римських громадян

Нам пощастило, бо нас запросили бути гостем на бенкеті знатного римлянина. Ми можемо взяти із собою свою «тінь». Так римляни казали, якщо хотіли запросити гостя не самого, а з другом чи супутником.

За дверима будинку раби візьмуть із наших рук ручну поклажу, тут же ми залишимо взуття. Тепер, через невеличкий затишний двір ідемо до зали-вітальні з мармуровою підлогою, посередині якої під прямокутним отвором у стелі є басейн із прозорою водою.

Перед бенкетом раби допомагають нам перевдягнутись у святкове вбрання і супроводжують до їдальні. Бенкетні столи, зіставлені літерою «П», накриті численними вишуканими стравами. За столами гості не сидять, а напівлежать на особливих ложах.

У найперші часи існування Рима обід складався з двох-трьох страв, приготовлених господинею. Але разом з елліністичною культурою римляни запозичили побутові звичаї витонченого Сходу: на бенкетах стали пропонувати дорогі страви, що коштували як бойовий кінь. За рідкісну заморську рибину господар мав сплатити гроші, на які можна придбати неабиякий сільський маєток. Протягом усього вечора в триклінії грали музики, майстерні танцівниці розважали гостей.

Щ о   с п о ж и в а л и   р и м л я н и »

На сніданок римляни частіше за все вживали хліб або пшеничні бісквіти з медом, інжиром і маслинами. Сніданок вони запивали вином або водою.

Другий сніданок складався з хліба та їжі, що залишилася від вчорашнього обіду.

Обід складався з трьох блюд. Спочатку подавалися блюда, що викликають апетит: салат, редиска, устриці, сардини, яйця.

Головна зміна блюд складалася з семи страв, у тому числі риби, м’яса, домашньої птиці.

4. Побут римської бідноти.

Робота із підручником Ст. 245

І Н С У Л И  - багатоповерхові будинки для простих людей

Квартали бідноти забудовували багатоповерховими спорудами. Кімнати в таких будинках були без елементарних зручностей, вони здавалися в оренду римським бідарям, умови життя яких у Римі були жалюгідними. Однак іншого притулку міський плебс не мав, тож біднота з усієї Італії скупчувалася в столиці. Удень і вночі на вулицях Рима стояв гамір, стукотіли бруківкою колеса возів і підкови коней.

5. Римська сім’я та виховання дітей.

Розповідь вчителя

Право створювати родину було одним із основних прав римського громадянина. Шлюби інших верств населення вважалися незаконними. Якщо батько був громадянином, а мати латинянкою, то дитина мала право на римське громадянство.На чолі родини стояв батько. Він мав величезну владу. Закон йому дозволяв убивати дітей до трьох років, а якщо вони мали фізичні вади чи слабке здоров'я, то й старших. Жінку в римській родині поважали як господиню дому і

 

 

 називали М О Т Р О Н О Ю . Чоловік не міг скривдити її з власної волі.

Цікавинка

Народження дитини супроводжувалося багатьма обрядами. Батько брав дитину на руки, визнаючи таким чином її своєю. Якщо ж батько не визнавав дитину, тоді її залишали на вулиці і вона могла померти або стати рабом. На 8-й день від народження маленькому римлянину давали ім'я роду, до нього додавалося особисте ім'я. Крім того, існували ще й прізвиська.

До 7 років дітей виховували вдома, потім віддавали до початкової школи. Там їх навчали історії, геометрії, літератури та музики. З 14 років хлопчики вже вивчали філософію та красномовства. Після 18 років для більшості молодих людей освіта закінчувалася. Діти багатіїв продовжували навчання в Елладі й Александрії в тамтешніх філософів.

Багаті римляни мали особливого раба — педагога, який супроводжував дітей до школи.

- Що означає слово “педагог”? – “супроводжуючий дитяти

- Що зосталося нам від цього предмету? – “рахівниці”

К И Ф А Р И С Т  - вчитель музики .

Одним з найважливіших предметів була грецька мова, оскільки культура греків суттєво вплинула на всі сторони життя Стародавнього Риму.

- а ви хочете знати звідки походить слово “канікули” ?

VI. Узагальнення та систематизація знань

Гра «Світлофор»

1. Рим називали «Вічним містом» ---ТАК
2. Храми богів будувалися на Палатинському пагорбі - НІ
3. Палаци для знатних  будувались на Палатинському пагорбі – ТАК
4. Визначною пам’яткою Риму є Пантеон – «Храм всіх богів» - ТАК

5. Плата в Терми була дуже великою – НІ

6. «Всі дороги ведуть до Афін» – НІ

7. Форум  - це грецька базарна площа – НІ

8. А К В Е Д У К И – це водогони – ТАК

9. Гладіаторські бої проходили під тріумфальними арками - НІ

10. В І Л Л А -  будинок заможних городян - ТАК

VII. Підсумок уроку VII. Домашнє завдання.

Опрацювати відповідний параграф; написати невеликий твір «Один день з життя Риму». Ви — мешканець Рима. Як ви проводите своє дозвілля? Які громадські місця полюбляєте відвідувати найбільше?

 

 

ДОДАТОК 1

        ДОДАТОК 2

 

ДОДАТОК 3

Більшість римських громадян жили у квартирах великих багатоповерхових будинків — зазвичай чотири-п’ять поверхів. Деякі квартири були великі й розкішні, складалися з декількох кімнат. Такі квартири займали заможні громадяни, вони селилися на нижніх поверхах, побудованих з каменю.

Інші селилися у тісних комірках на верхніх дерев’яних поверхах. Обігрівалися кімнати жаровнями, але через них існувала загроза пожеж. У римських багатоквартирних будинках не було каналізаційних трубопроводів, тому жителі викидали помиї прямо з вікон на вулицю, проте існувало центральне опалювання.

Заможні римляни жили у власних окремих будинках. Римляни дуже піклувалися про зовнішнє вбрання своїх будинків. Стіни прикрашали розписами, а підлоги — мозаїкою. Кімнати були оздоблені статуями. У кімнатах було небагато меблів через тісноту. До нашого часу дійшли різноманітні стільці, ліжка, столи, скрині та буфети для зберігання різного начиння, запасів і речей.

 

 

 

ДОДАТОК 4.

Римський дім (домус).

Мешкали римляни залежно від статку або в інсулі, або в палаці, або в атріумі. Атріум – дім заможного римлянина – мав внутрішній двір, оточений з чотирьох сторін критою колонадою (він мав назву перестиль). У перестилі серед квітів і фонтанів сім'я проводила свій вільний час. Складовою дому були бібліотека та ойкос – велика зала для прийомів. У такому будинку з часом підлогу почали покривати мармуровою плиткою, а потім і мозаїкою. Стіни розписували фресками. Стелю прикрашали золотом і слоновою кісткою. Замінювалося й умеблювання кімнат: замість старих дубових меблів з'явилися меблі з деревини цінних порід, що завозилася зі Сходу. Разом із предметами побуту заможні римляни запозичували з Греції та країн Сходу також моду і звичаї. Дім оточували мурами. Зовні на стіні висів дзвіночок, який сповіщав господарям про прихід відвідувачів. На порозі мозаїкою було викладене слово «savle» – «будь здоровий», а інколи – мозаїчне зображення собаки.

ДОДАТОК 5.

Повсякденне життя римлян

О д я г,   в з у т т я ,   п р и к р а с и ,   з а ч і с к и

За тисячу років існування Риму мода не зазнала суттєвих змін. Більшість римлян носила одяг із вовняних або льняних тканин. В епоху імперії тканини привозилися з Індії та Китаю. Шовк, що доставлявся з Китаю, коштував за вагою утричі дорожче за золото.

Більшість одягу робилася з суцільного шматка тканини, який обертали навколо тіла та скріпляли особливими шпильками — Ф І Б У Л А М И .

Римські громадяни носили Т О Г И, які одягали поверх Т У Н І К И. Тоги сенаторів, як і їх туніки, мали широку пурпурну смугу.

Жінки носили туніки з льону або тонкої вовни. Заможні жінки поверх туніки надягали С Т О Л У — довгий одяг з виляску або шовку.

Багато жінок носили  Ш А Р Ф И,  щоб  захистити  своє  волосся  від  вуличного  пилу.

Жінки дуже дбали про своє волоссям і робили з нього різноманітні зачіски, носили  світлі  або  руді  П Е Р У К И.  Вони  використували  Д Е К О Р А Т И В Н А        К О С М Е Т И К А: білили обличчя, рум’янили щоки, фарбували губи, підводили очі.