Урок "Митрополит П. Могила. Шкільництво. Література. Книговидання"
Про матеріал
Скласти уявлення про стан розвитку культури в Україні в другій половині XVI – першій половині XVIІ ст.; схарактеризувати розвиток шкільництва на українських землях у першій половині XVII ст.; розкрити особливості навчання в Києво-Могилянському колегіумі; осмислити і стисло аналізувати життєвий шлях найвідоміших діячів літератури та їхні найвизначніші твори; визначити досягнення українського книговидання цього періоду.
Розробка уроку з історії України
8 клас
на тему: «Митрополит П. Могила. Шкільництво. Література. Книговидання.»
Розробила: Сидоренко І.В.,
учитель історії та правознавства
Вознесенської ЗШ І-ІІІ ступенів
Мелітопольської РДА
Запорізької області
Мета: скласти уявлення про стан розвитку культури в Україні в другій половині XVI – першій половині XVIІ ст.; схарактеризувати розвиток шкільництва на українських землях у першій половині XVII ст.; розкрити особливості навчання в Києво-Могилянському колегіумі; осмислити і стисло аналізувати життєвий шлях найвідоміших діячів літератури та їхні найвизначніші твори; визначити досягнення українського книговидання цього періоду. Розвивати в учнів уміння самостійно працювати з різними джерелами інформації і на основі їх робити висновки і узагальнення Формувати в учнів інтерес до культурних надбань українського народу.
Тип уроку: вивчення нових знань
Обладнання: підручник, атлас, зображення історичних пам'яток, документи.
Основні поняття і терміни: спудеї, консисторія, мемуари, епіграма.
Основні дати:
1632 р. – Заснування Києво-Могилянського колегіуму.
ХІД УРОКУ
I. Організація навчальної діяльності.
II. Актуалізація опорних знань.
Бесіда
- Що таке культура?
- Які особливості суспільно-політичного становища українських земель у першій половині XVII ст. мали впливати на розвиток культури?
- Пригадайте основні досягнення української культури другої половини ХVI ст.?
- Які пам'ятки культури та імена визначних культурних діячів цього періоду ви можете назвати?
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.
Прийом «Фантастична добавка»
Учитель. Сьогодні на уроці ми з вами будемо вивчати наступні питання: шкільництво, література, книговидання і відтворимо історичний портрет Петра Могили. А тепер, уявіть собі, що митрополит Петро Могила завітав у сучасний світ, до сучасної школи. Подумайте і припустіть, які враження склалися у нього від побаченого.
Відповіді дітей
Учитель. Діти після вивчення нового матеріалу ми зможемо охарактеризувати стан розвитку освіти, літератури, книговидання в першій половині ХVІІ ст..
Вивчення нового матеріалу.
Учитель. Друзі, в яких умовах розвивалася українська культура першої половини ХVІІ ст.. Давайте з'ясуємо фактори, які впливали на її розвиток.
Поділимо їх на позитивні і негативні.
|
Позитивні |
Негативні |
|
Доба героїчних походів козаків |
Відсутність власної держави |
|
Національно-визвольні питання |
Поділ території України між Річчю Посполитою, Московією, Угорщиною, Туреччиною. |
|
Необхідність збереження національної культури в умовах польсько-католицької експансії |
Відсутність єдиного наукового й політичного центру |
|
Розвиток національної свідомості |
Національне гноблення |
|
|
Набіги турків та татар |
Учитель. Виявивши негативні фактори, можна все одно сказати, що в Україні відбувався бурхливий розвиток культурного життя і національного відродження.
- Шкільництво. Книгодрукування.
Розповідь вчителя.
У першій половині XVII ст. на українських землях продовжувала розвиватися шкільна освіта. Основним типом навчальних закладів, де здобували освіту діти українських міщан, козаків і духівництва, були слов'яно-греко-латинські школи. Ці школи, як і раніше, засновувалися при братствах. На початку XVII ст. в Україні налічувалося близько 30 братських шкіл. У 1615 р. виникла школа при Київському, у 1620 р. — Луцькому, у 1636 р. — Кременецькому братствах. У братських школах працювали відомі педагоги, вчені й діячі культури. Так, ректорами Київської братської школи були майбутній православний київський митрополит Іван Борецький, учений і письменник-полеміст Мелетій Смотрицький, поет і церковний діяч Касіян Сакович. Її викладачами були білоруський просвітник Сава Андрієвич і відомий православний богослов Захарія Копистенський.
Восени 1631 р. в Києві з’явився ще один навчальний заклад. У Києво-Печерській лаврі архімандрит П. Могила заснував школу. За своєю програмою навчання вона нагадувала єзуїтські колегіуми, які в тогочасній Європі за якістю освіти вважалися кращими.
У першій половині XVII ст. в Україні зростала кількість єзуїтських, протестантських і греко-католицьких навчальних закладів. У 1608 р. єзуїтські колегіуми було відкрито у Львові та Луцьку, у 1615 р. — у Ґуменному на Закарпатті. Загалом на території України їх нараховувалося 22. Протестантські школи існували у Гощі, Берестечку, Хмільнику, Крилову й Панівцях. Школу вищого типу протестанти заснували 1638 р. в Кисилині на Волині. За зразком єзуїтських колегіумів греко-католиками були організовані василіянські школи в Бересті, Володимирі-Волинському, Шаргороді та Холмі. Діяльність «гімназіону» П. Могили у Києво-Печерській лаврі викликала занепокоєння Київського братства, якому не подобалася його схожість із єзуїтськими колегіумами. У 1632 р. було досягнуто згоди стосовно об'єднання братської та лаврської шкіл. Новий навчальний заклад, покровителем якого був П. Могила, дістав назву Києво-Братського (або Києво-Могилянського) колегіуму. Згодом його стали називати академією за високий рівень викладання.
2. П. Могила. Утворення Києво-Могилянської академії.
Учитель. Значну роль в розвитку української культури першої половини XVII ст. відіграв Петро Могила.
Завдання. Опрацювати с.84-86 підручника і додаткове джерело уривок із заповіту П. Могили, а також можна користуватися Інтернет-джерелом. Скласти історичний портрет і відповісти на запитання (додаток 1).
Робота в групах. Опрацювати історичну довідку про Києво-Могилянську академію і виконати завдання (додаток 2).
- Література. Книговидання.
Учитель. Питання розвитку літератури і книговидання я пропоную опрацювати прийомом «Своя опора» Робота в парах: скласти свій опорний конспект або розширений план відповіді. І варіант складає по темі «Література», ІІ варіант по темі «Книговидання». Після обмінюються конспектами і пояснюють один одному.
IV. Узагальнення і систематизація знань.
Учитель. Діти, порівняйте розвиток освіти і літератури другої половини ХVІ ст. з першою половиною ХVІІ ст.. Що ви знаходити спільного?
V. Домашнє завдання.
Опрацювати матеріал § 13 за підручником О.К. Струкевич.
Розділити учнів на «домашні групи» і дати завдання для роботи на наступному уроці.
1-а група: розвиток музики.
2-а група: розвиток театру.
3-а група: розвиток архітектури.
4-а група: розвиток образотворчого мистецтва.
Література
1.Струкевич О.К., Романюк І. М., Пірус Т. П. Історія України: Підруч – К.: Грамота, 2008. – 272 с.: іл..
2. Гісем О.В., Мартинюк О.О. Історія України Комплексний довідник: - Х.: Вид-во «Ранок», 2009. – 480 с.: іл..
Додаток 1
Уривок із заповіту П. Могили
Ще таки став я архімандритом Печорського монастиря, бачучи, що занепад віри і побожності серед народу походить від повної нестачі в нас освіти та школи, дав я обіт моєму Богові все своє обертати почасти на відбудову зруйнованих Божих руїн, від яких полишилися нужденні руїни, почасти на заснування шкіл і закріплення прав і вольностей українського народу.
Запитання
- У чому П. Могила вбачав причини занепаду православної віри?
- Чи виконав митрополит свою обітницю перед Богом?
- Яким був внесок П. Могили у розвиток української освіти?
Додаток 2.
Києво-Могилянська академія.
Києво-Могилянська академія довгий час була єдиним вищим загальноосвітнім, всестановим навчальним закладом України, Східної Європи, всього православного світу. Заснована на принципах гуманізму й просвітництва Академія не лише навчала молодь, але й поширювала освіту, знання, її вихованці відкривали школи, фундували бібліотеки, сприяли розвитку культури, мистецтва, літератури, музики, театру. Академічні наставники й професори свято вірили в те, що освічений розум справляє благотворний вплив на характер і вчинки людини, долю суспільства. Повний курс навчання в Києво-Могилянській академії тривав 12 років. Всього в Академії було 8 так званих ординарних класів, але кількість предметів сягала до 30 і більше. Навчалося там понад 1000 учнів
Вивчались мови: церковнослов’янська, грецька, руська (українська), латинь і польська, а основу навчальних предметів становили «сім вільних наук»: граматика, риторика, діалектика, арифметика, геометрія, астрономія, музика. Навчання поділялося на: чотирирічну «школу богослов'я», дворічну «школу філософії» і «школу риторики і поетики». Викладачі й учні мали змогу користуватися однією з найбільших на той час бібліотек Петра Могили. Студенти академії часто організовували наукові диспути, вистави, влаштовували різноманітні свята й вечори.
Києво-Могилянська академія тривалий час була єдиним вищим навчальним закладом для всіх станів України. Її вихованці закладали школи, відкривали бібліотеки, сприяли розвиткові літературі, театру, музики, образотворчого мистецтва.
Завдання
- У чому полягало історичне значення відкриття Києво-Могилянської академії?
- Яку роль вона відіграла в національно-культурному розвитку нашого народу?
Лаврентій Зизаній Петро Могила