Урок "Митрополит П. Могила. Шкільництво. Література. Книговидання"

 

Розробка уроку з історії України

8 клас

 

 

на тему: «Митрополит П. Могила. Шкільництво. Література. Книговидання.»

Розробила: Сидоренко І.В.,

учитель історії та правознавства

Вознесенської ЗШ І-ІІІ ступенів

Мелітопольської РДА

Запорізької області

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Мета: скласти уявлення про стан розвитку культури в Україні в другій половині XVI – першій половині XVIІ ст.; схарактеризувати розвиток шкільництва на українських землях у першій половині XVII ст.; розкрити особливості навчання в Києво-Могилянському колегіумі; осмислити і стисло аналізувати життєвий шлях найвідоміших діячів літератури та їхні найвизначніші твори; визначити досягнення українського книговидання цього періоду. Розвивати в учнів уміння самостійно працювати з різними джерелами інформації і на основі їх робити висновки і узагальнення Формувати в учнів інтерес до культурних надбань українського народу.

Тип уроку: вивчення нових знань

Обладнання: підручник, атлас, зображення історичних пам'яток, документи.

Основні поняття і терміни: спудеї, консисторія, мемуари, епіграма.

Основні дати:

1632 р. – Заснування Києво-Могилянського колегіуму.

ХІД УРОКУ

I. Організація навчальної діяльності.

II.  Актуалізація опорних знань.

Бесіда

- Що таке культура?

- Які особливості суспільно-політичного становища українських земель у першій половині XVII ст. мали впливати на розвиток культури?

- Пригадайте основні досягнення української культури другої половини ХVI ст.?

- Які пам'ятки культури та імена визначних культурних діячів цього періоду ви можете назвати?

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

Прийом «Фантастична добавка»

Учитель. Сьогодні на уроці ми з вами будемо вивчати наступні питання: шкільництво, література, книговидання і відтворимо історичний портрет Петра Могили. А тепер, уявіть собі, що митрополит Петро Могила завітав у сучасний світ, до  сучасної школи. Подумайте і припустіть, які враження склалися  у нього від побаченого.

Відповіді дітей

Учитель. Діти після вивчення нового матеріалу ми зможемо охарактеризувати стан розвитку освіти, літератури, книговидання в першій половині ХVІІ ст..

Вивчення нового матеріалу.

Учитель. Друзі, в яких умовах розвивалася українська культура першої половини ХVІІ ст.. Давайте з'ясуємо фактори, які впливали на її розвиток.

Поділимо їх на позитивні і негативні.

Позитивні	Негативні
Доба героїчних походів козаків	Відсутність власної держави
Національно-визвольні питання	Поділ території України між Річчю Посполитою, Московією, Угорщиною, Туреччиною.
Необхідність збереження національної культури в умовах польсько-католицької експансії	Відсутність єдиного наукового й політичного центру
Розвиток національної свідомості	Національне гноблення
	Набіги турків та татар

Учитель. Виявивши негативні фактори, можна все одно сказати, що в Україні відбувався бурхливий розвиток культурного життя і національного відродження.

1. Шкільництво. Книгодрукування.

Розповідь вчителя.

 У першій половині XVII ст. на українських землях продовжувала розвиватися шкільна освіта. Основним типом навчальних закладів, де здобували освіту діти українських міщан, козаків і духівництва, були слов'яно-греко-латинські школи. Ці школи, як і раніше, засновувалися при братствах. На початку XVII ст. в Україні налічувалося близько 30 братських шкіл. У 1615 р. виникла школа при Київському, у 1620 р. — Луцькому, у 1636 р. — Кременецькому братствах. У братських школах працювали відомі педагоги, вчені й діячі культури. Так, ректорами Київської братської школи були майбутній православний київський митрополит Іван Борецький, учений і письменник-полеміст Мелетій Смотрицький, поет і церковний діяч Касіян Сакович. Її викладачами були білоруський просвітник Сава Андрієвич і відомий православний богослов Захарія Копистенський.

 Восени 1631 р. в Києві з’явився ще один навчальний заклад. У Києво-Печерській лаврі архімандрит П. Могила заснував школу. За своєю програмою навчання вона нагадувала єзуїтські колегіуми, які в тогочасній Європі за якістю освіти вважалися кращими.

 У першій половині XVII ст. в Україні зростала кількість єзуїтських, протестантських і греко-католицьких навчальних закладів. У 1608 р. єзуїтські колегіуми було відкрито у Львові та Луцьку, у 1615 р. — у Ґуменному на Закарпатті. Загалом на території України їх нараховувалося 22. Протестантські школи існували у Гощі, Берестечку, Хмільнику, Крилову й Панівцях. Школу вищого типу протестанти заснували 1638 р. в Кисилині на Волині. За зразком єзуїтських колегіумів греко-католиками були організовані василіянські школи в Бересті, Володимирі-Волинському, Шаргороді та Холмі. Діяльність «гімназіону» П. Могили у Києво-Печерській лаврі викликала занепокоєння Київського братства, якому не подобалася його схожість із єзуїтськими колегіумами. У 1632 р. було досягнуто згоди стосовно об'єднання братської та лаврської шкіл. Новий навчальний заклад, покровителем якого був П. Могила, дістав назву Києво-Братського (або Києво-Могилянського) колегіуму. Згодом його стали називати академією за високий рівень викладання.

2. П. Могила. Утворення Києво-Могилянської академії.

Учитель. Значну роль в розвитку української культури першої половини XVII ст.  відіграв Петро Могила.

Завдання. Опрацювати с.84-86 підручника і додаткове джерело уривок із заповіту П. Могили, а також можна користуватися Інтернет-джерелом. Скласти історичний портрет і відповісти на запитання (додаток 1).

Робота в групах. Опрацювати історичну довідку про Києво-Могилянську академію і виконати завдання (додаток 2).

3. Література. Книговидання.

Учитель. Питання розвитку літератури і книговидання я пропоную опрацювати прийомом «Своя опора» Робота в парах: скласти свій опорний конспект або розширений план відповіді.  І варіант складає по темі «Література», ІІ варіант по темі «Книговидання». Після обмінюються конспектами і пояснюють один одному.

IV. Узагальнення і систематизація знань.

Учитель. Діти, порівняйте розвиток освіти і літератури другої половини ХVІ ст. з першою половиною ХVІІ ст.. Що ви знаходити спільного?

V. Домашнє завдання.

Опрацювати матеріал § 13 за підручником О.К. Струкевич.

Розділити учнів на «домашні групи» і дати завдання для роботи на наступному уроці.

1-а група: розвиток музики.

2-а група: розвиток театру.

3-а група: розвиток архітектури.

4-а група: розвиток образотворчого мистецтва.

 

Література

1.Струкевич О.К., Романюк І. М., Пірус Т. П. Історія України: Підруч – К.: Грамота, 2008. – 272 с.: іл..

2. Гісем О.В., Мартинюк О.О. Історія України Комплексний довідник: - Х.: Вид-во «Ранок», 2009. – 480 с.: іл..

Додаток 1

Уривок із заповіту П. Могили

Ще таки став я архімандритом Печорського монастиря, бачучи, що занепад віри і побожності серед народу походить від повної нестачі в нас освіти та школи, дав я обіт моєму Богові все своє обертати почасти на відбудову зруйнованих Божих руїн, від яких полишилися нужденні руїни, почасти на заснування шкіл і закріплення прав і вольностей українського народу.

Запитання

1. У чому П. Могила вбачав причини занепаду православної віри?
2. Чи виконав митрополит свою обітницю перед Богом?
3. Яким був внесок П. Могили у розвиток української освіти?

Додаток 2.

Києво-Могилянська академія.

       Києво-Могилянська академія довгий час була єдиним вищим загальноосвітнім, всестановим навчальним закладом України, Східної Європи, всього православного світу. Заснована на принципах гуманізму й просвітництва Академія не лише навчала молодь, але й поширювала освіту, знання, її вихованці відкривали школи, фундували бібліотеки, сприяли розвитку культури, мистецтва, літератури, музики, театру. Академічні наставники й професори свято вірили в те, що освічений розум справляє благотворний вплив на характер і вчинки людини, долю суспільства. Повний курс навчання в Києво-Могилянській академії тривав 12 років.    Всього в Академії було 8 так званих ординарних класів, але кількість предметів сягала до 30 і більше. Навчалося там понад 1000 учнів

     Вивчались мови: церковнослов’янська, грецька, руська (українська), латинь і польська, а основу  навчальних предметів становили «сім вільних наук»: граматика, риторика, діалектика, арифметика, геометрія, астрономія, музика. Навчання поділялося на: чотирирічну «школу богослов'я», дворічну  «школу філософії» і «школу риторики і поетики». Викладачі й учні мали змогу користуватися однією з найбільших на той час бібліотек Петра Могили. Студенти академії часто організовували наукові диспути, вистави, влаштовували різноманітні свята й вечори.

 Києво-Могилянська академія тривалий час була єдиним вищим навчальним закладом для всіх станів України. Її вихованці закладали школи, відкривали бібліотеки, сприяли розвиткові літературі, театру, музики, образотворчого мистецтва.

Завдання

1. У чому полягало історичне значення відкриття Києво-Могилянської академії?
2. Яку роль вона відіграла в національно-культурному розвитку нашого народу?

 

 

 

 

 

 

 

Лаврентій Зизаній    Петро Могила