Урок "Мій рідний край - Бердичівська земля" Річка Коденка (Легенда)

Урок

«Мій рідний край – Бердичівська земля»

Річка Коденка (Легенда)

для учнів 2 класу

 

Зінтегровано зміст предметів:  читання

розвиток мовлення

природознавство

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

      

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

      

 

 

     Макарчук Надія Феліксівна

     Вчитель початкових класів

     Старосолотвинська ЗОШ І-ІІІст.

     Бердичівський район

     Житомирська область

Тема Природа рідного краю. Річка Коденка

 

Мета: стимулювати інтерес учнів до збагачення знань про свій рідний край, своє село; сприяти поповненню словникового запасу; удосконаленню навички правильного виразного читання; формуванню пізнавальних, комунікативних, інформаційних, соціальних компетенції та творчої уяви;  сприяти розвитку вміння аналізувати, висловлювати власну думку щодо почутого, самостійно робити висновки; виховувати любов, шанобливе і бережне ставлення до природи.

 

Обладнання: посібник «Мій рідний край – Бердичівська земля» Макарчук Н.Ф., запис композиції «Пори року» П. Чайковського, ілюстрації до легенди «Ріка Коденка», картки для групової роботи та роботи в парах, виставка дитячих малюнків.

Хід уроку:

Уроку передувала екскурсія до річки.

І. Етап орієнтації

1. Ефект несподіванки

– Прослухайте запис «Пори року» П. Чайковського. Розкажіть, що Ви уявляли під час звучання музики.

2. Творча робота над віршем

Жива вода дає життя

Всьому живому в світі.

Якщо живе жива вода,

Тоді земля – у квіті.

– Як ви розумієте зміст першого речення? Чому говорять «жива вода»? Як зрозуміти вислів «земля – у квіті»?

3. Поетична хвилинка. Робота над дикцією

Відтворити вірш, виразно прочитати, запам’ятати.

 Немов синя ………                 Відповідь:  Немов синя стрічка,

 Тихо плине ……… .    Тихо плине річка.

 І сонцю ……………,    І сонцю посміхається,

 Хмаринки в ній ……. .    Хмаринки в ній купаються.

– Відшукайте у вірші порівняння.

– Як ви розумієте зміст останнього речення?

– Які слова римуються?

ІІ. Етап цілепокладання

– Отже, про що ми будемо говорити на уроці? Чому?

– Сьогодні на уроці ми познайомимося з легендою «Ріка Коденка».

ІІІ. Етап цілереалізації

1. Мовна розминка

– Поговоримо про річечку словами-назвами предметів.

(Наприклад: річка, русло, береги, вода, лебеді, верби, латаття, риби тощо)

– Додамо до слова річка слова, які називають ознаки предметів.

(Наприклад: чарівна, мальовнича,сумна, добра, щедра, ласкава, холодна, зажурена, небезпечна)

– Коли річка сумна? Чому щедра?

– Як зрозуміти небезпечна?..

– Яку дію виконує річечка?

(Наприклад: біжить, плине, плаче, сумує, тече, жартує, співає, хлюпоче, переливається тощо)

– Як зрозуміти річка жартує?

– Про що вона співає?

– Коли плаче? Чому?

– Що ще може плакати? Як? Хто може плакати? Чому?

2. Словникова робота. «Сенкан»

На партах – ілюстрації до тексту. З виділеного предмета скласти «Сенкан» (Вода, лебеді, верба, дівчинка, струмочок, краплини, будиночок тощо)                                                                                     

Наприклад:         

Вода холодна,темна тече, плине, біжить Швидко тече холодна вода Життя

Верба сумна, висока похилилась, зажурилась, плаче Сумна верба похилилась над водою Символ

 

– Чому вода – життя?

– Чому верба – символ?

3. Знайомство з текстом. Читання тексту вчителем

4. Перевірка розуміння змісту

– Який це твір за жанром?

– Про що в ньому розповідається?

– Яким був струмок?

– Що допомогло струмку стати більшим?

– Звідки потрапили краплинки в струмок? Як?

– З ким дружив струмок? Чому?

– Що сталося зі струмком?

5. Читання тексту учнями в голос «з передачею»

6. Вибіркове читання. Робота в парах

Картки із завданнями на партах. На картках:

1. Відшукати і прочитати опис струмка та його роботу
2. Зачитати опис дівчинки
3. Відшукати і прочитати, чому річку назвали Коденкою
4. Чим зачаровує перехожих річка?

7. Читання діалогу

8. Робота в групах

А. Створити словосполучення за змістом тексту. Зачитати

     1 група       2 група

         Голос (який?)……….            Краплини (що зробили?)……………...

         Сонечко (яке?)………              Струмок (що зробив?)…………………

         Хмари (які?)…………              Блискавиці (що зробили?)…………….

         Дощ (який?)…………              Жителі (що роблять?)………………….

     3 група

          Утворилось (що?)…………..

           Помандрую (куди?)………...

           Припікало (що?)……………

           Працював (як?)……………..

Б. Творче завдання. Скласти розповідь

1 група:  Про що попросила б річка, якби вміла говорити?

2 група:  Як ми можемо допомогти річці і її мешканцям?

3 група:  Чому плаче річка?

9. Колективне створення презентації-легенди із ілюстрацій

ІV. Підведення підсумків

1. Поставити запитання товаришам за змістом легенди

2. Дати відповідь на запитання вчителя:

– Чим сподобалась вам легенда?

– Що нового дізналися?

– Як би Ви продовжили її?

V. Домашнє завдання

Дізнатися у батьків і розповісти про цікаві сімейні традиції, пов’язані з річкою Коденкою

 

 

 Ріка Коденка

(Легенда)

 

Поміж густих заростів очерету почувся дивний голос:

– Ох і тісно, тісно мені тут!

Розштовхуючи бадилля і куски глини, просочувались прозорі холодні краплини маленького струмка. Він дуже хотів побачити світ, помандрувати, але води у ньому було замало. Припікало яскраве сонечко, пустун вітерець каламутив краплини води, а струмку все було байдуже.

– Ось підросту і помандрую в світ широкий.

Та раптом небо закрили темні хмари, замигтіли блискавиці, розірвав небо гуркіт грому, і полив рясний дощ. Краплини заграли, заіскрились у струмку, заспівали:

– Ой, як гарно в нас було в Тетереві!

– А ще краще в нас у Дніпрі!

– Що у вас… От у Чорнім морі в нас!

– А невже, невже у нас погано? – засмучено заплескотів струмок.

– Хороше! – пролопотіли краплини, – Але ти такий малий іще. Тобі потрібно підрости. Ми тобі допоможемо.

– А що то Тетерів, Дніпро?

– Великі красиві ріки, тобі далеко до них.

Кожен день наш струмок працював іще з більшою силою. Розмивав береги, розширював русло. А вночі милувався, як в його водах купаються блакитні зорі та яскравий місяць. Вранці ж знову брався до роботи. Все швидше й швидше ніс струмок свої води. Вже й дітлахи прибігали поплескатися, перестрибували з берега на беріг, пускали паперові кораблики. І весело тоді ставало струмку, хороше. А найбільше подобалась йому дівчинка Орися з блакитними, як його краплини, очима та жовтим, як стигле колосся, волоссям, з дзвінким веселим сміхом. Вона завжди щось цікаве розповідала. Хороше було їм разом.

– Сьогодні я прийшла востаннє до тебе. Моя сім’я переїздить до сусіднього села Кодні, як лагідно називає моя мама Коденка. Більше ми з тобою не побачимося, – сумно проказала дівчинка.

– Побачимось! Обов’язково побачимось! Я примчу до тебе!

З тих пір струмок почав ще швидше розмивати береги, рости і ставати вже красивою річкою. Гнав вітер хвилі, а вони шепотіли: «Коденка, Коденка, Коденка!» Рибалки на березі чули це і дивувались.

– Що це? Який чарівний спів!

І почали називати річечку Коденкою. А вона все більшала і швидше несла свої води вперед. Вже і до Кодні дісталась, а їй все мало, адже світ – безмежний і так вабить.

Ось так із маленького струмка утворилась красива мальовнича річка Коденка, яка протікає через чарівне село Старий Солотвин і несе свої чисті води до річки Тетерів, а далі високими Дніпровськими порогами до Чорного моря.

На річці милує око перехожих Мисливський острів з навісною дорогою. А стрункі берізки й зараз шепочуть цікаві історії. Замість паперових корабликів плавають тепер на річці білі красені лебеді, повесні – із маленькими лебедятами. І всі жителі села пишаються своєю чарівною річкою Коденкою.

      Н. Ф. Макарчук