Тема. Мо Янь- сучасний китайський письменник, лауреат Нобелівської премії. Оповідання «Геній» - історія талановитого юнака, який наполегливо шукає спосіб убезпечення людей від руйнівних землетрусів
Мета:
- формування предметних компетентностей:
ознайомитися з біографією письменнка та змістом оповідання;
розкрити тематику та проблематику оповідання сучасного китайського письменника Мо Яня «Геній»;
проаналізувати образ головного героя оповідання Цзян Дажчі, динаміку відношення до нього однокласників та жителів села;
розкрити символи оповідання;
розвивати навички зв’язного мовлення, вміння аналізувати художній твір;
виховувати потребу у високих естетичних та гуманних цінностях;
- формування ключових компетентностей:
уміння вчитися: розвивати вміння вибіркового читання, поповнювати словниковий запас учнів новими словами та термінами, актуалізувати пізнавальну діяльність та критичне мислення учнів;
комунікативної: формувати навички спілкування в колективі та толерантне ставлення до думок та почуттів інших;
ініціативність і підприємливість: здійснювати пошукову діяльність, словесно оформлювати результати досліджень, презентувати власні ідеї;
інформаційної: формувати вміння визначати роль деталі в тексті, розвивати навички роботи з книгою;
обізнаність та самовираження у сфері культури: сприймати твори літератури в контексті культури доби, виховувати естетичний смак та читацькі інтереси учнів.
Тип уроку: урок вивчення та аналізу художнього твору( із штрихами до біографії письменника)
Ключові поняття: китайська література, лауреат Ноберівської премії, «галюциногенний реалізм»
Обладнання: портрет письменника, роздруковані уривки оповідання «Геній» для коментованого читання та дослідження взаємен однокласників з генієм «Шлях від ненависті до поваги», презентація «Той, хто не вміє мовчати», відео- презентація «Нобелівська промова Мо Яня», кроссенс «Проблематика оповідання», анкета письменника, презентація «Музей кавуна»
Епіграф уроку
Тепер, коли ми навчилися
літати у повітрі, як птахи,
плавати під водою, як риби,
нам не вистачає тільки одного:
навчитися жити на землі,як люди.
Б.Шоу
Хід уроку
І. Оголошення теми та мети уроку. Мотивація навчальної діяльності.
Чи всі ми завжди віримо у свою удачу?
Чи не підривають нашу віру в себе бодай невеличкі труднощі або кепкування інших?
Як зберегти в собі добро і душевну силу навіть тоді, коли здається, що весь світ проти тебе? ( СЛАЙД 3)
Про це і про багато чого іншого запрошує замислитись читачів твір, який ми будемо сьогодні вивчати на уроці.
Цей твір, для нас людей європейського літературного світу, не зовсім звичний. Та й до недавнього часу про цього письменника та його твори ми українці не так багато і знали. Лише у 2012 році ім»я цього письменника стало всесвітньовідомим. Інший світ, інше світосприйняття, але проблеми, які письменник висвітлює в своїх творах, нам дуже близькі і наболілі.
Тож, знайомтеся, Мо Янь - китайський письменник сучасності, лауреат Нобелівської премії, в творчому доробку якого 11 романів, багато повістей, оповідань, есе, також є п’єси і кіносценарії. Його твори перекладено понад десятьма мовами світу, у тому числі й українською (видано повні переклади романів «Червоний ґаолян», «Країна вина», оповідання «Геній»). Оповідання «Геній» ми будемо вивчати у перекладі Євгенії Красикової.
У художній літературі письменник вбачає величезний потенціал міжкультурного спілкування. «Література може розчистити бар’єри між країнами і народами»- вважає Мо Янь.
Для нас, українських читачів, оповідання цікаве ще й своїм національним колоритом, тим, що в ньому відображено національний спосіб мислення, ментальність китайців. Адже Китай на сьогодні є економічно розвиненою країною, головна частина галузей економіки якого працює на експорт. За прогнозом компанії PricewaterhouseCoopers, до 2050 року Китай стане країною з найбільшою економікою світу.
Оповідання відчиняє нам двері у світ далекосхідної культури. Читаючи твір, ми спостерігаємо « безкрайнє поле яскраво-зелених кавунів», як «японська софора розцвітала і скидала цвіт», ловимо звучання незвичних для нас китайських імен Цзян Дачжі, Лу Сюн, Чжан Сан, Лі Си і разом із персонажами твору пригадуємо уроки географії: «Де Янцзи? Де Хуанхе? Де Гімалаї? Де Пекін?».
Оголошується тема і мета уроку( ознайомити учнів з біографією письменника Мо Яня і змістом його оповідання «Геній», визначити тему і проблеми твору, дослідити стосунки між головним героєм Цзян Дачжі і його однокласниками, розкрити символи оповідання) ( ПРЕЗЕНТАЦІЯ: слайд 1,2,4,5)
На урок я вам даю карту «Сходинки до успіху», де ви повинні впродовж уроку на кожен вид роботи себе оцінити.
ІІ. Робота над темою уроку.
Шлях письменника у літературу не був устелений пелюстками троянд, успіх не звалився йому на голову, як манна небесна, а став результатом наполегливої праці над собою, боротьби із життєвими труднощами. Мо Яню довелось пережити голод, страшну втому від праці, страждання від самотності, глузування односельців і ще багато чого, перш ніж заявити світові про себе як про оригінального автора.
1.Ознайомлення з біографією Мо Яня. ( підготовлені учні розповідають про життя і творчість письменника) ( по ходу розповіді учні заповнюють анкету письменника – слайд 6,7). Цікаві історії з життя письменника ( зі спогадів Мо Яня)
«Мій найболісніший спогад про те, як ми з мамою пішли збирати колоски на колективній землі. Прийшли охоронці, люди, що збирали колосся розбіглися, у моєї мами ніжки були маленькі, бігла повільно, її затримали, один високий охоронець дав їй ляпас. Вона похитнулася й впала на землю. Охоронці забрали зібрані нами колоски, посвистуючи, спокійно пішли. У моєї мами з рота текла кров, вона сиділа на землі, я ніколи не забуду вираз розпачу на її обличчі. Через багато років, коли той охоронець став сивим, старим, я зустрів його на ринку, кинувся знайти й помститися йому, мама утримала мене, спокійно сказала: «Синок, та людина, яка била мене й цей старий, зовсім різні люди».
«Найбільше я пам'ятаю один день на свято Середини осені. У нашій родині зліпили пельмені, що було рідко, кожному тільки по одній мисці. Коли ми їли пельмені, старий жебрак підійшов до порога нашого будинку. Я відклав півмиски засушеної солодкої картоплі й віддав йому, але він розсерджено сказав: «Я стара людина, ви їсте пельмені, а мені даєте засушену картоплю, що ж у вас за серце?» Я роздратовано відказав: «Ми за рік не їмо і кілька раз пельмені, кожному по одній маленькій мисці, навіть наполовину не наїсися! Дали тобі сушену картоплю й то непогано, хочеш, їж, а не хочеш, то котися!» Мати вичитала мене, а потім половину пельменів зі своєї миски висипала в миску старого».
«Але найбільше я шкодую про той випадок, коли ми з мамою пішли продавати капусту, навмисно або мимоволі одній літній людині, яка купувала капусту, я нарахував на 1 мао більше. Порахувавши гроші, я пішов у школу. Коли я повернувся додому зі школи, то побачив що мама, яка рідко плакала, уся в сльозах. Мати не лаяла мене, тільки тихенько сказала: «Сину, ти дозволив матері втратити обличчя».
2.Підготовка до сприйняття твору.
Для того, щоб зрозуміти зміст повісті «Геній», потрібно з’ясувати сутність Конфуціанства, яке сповідує Мо Янь. Конфуцій- середньовічний філософ і мислитель. Найважливіше для нього у людському житті – самовдосконалення, усвідомлення мети й бажання її досягти. Особистість має бути шляхетною у справах, помислах, а основним завданням є – бути корисним людям. Основні чесноти - чемність, терпимість, міцна віра, старанність і доброта. Такими рисами наділений першопредок Паньгу з міфу Стародавнього Китаю «Створення світу». Правило Конфуція включає в себе дві сторони: «Чого не бажаєш собі, не роби іншому», «Той, хто прихильний до інших, отримає прихильність від інших; той, хто великодушний до інших, отримає великодушне ставлення від інших».
( слайди 8, 9, 10)
Вправа «Пазл» - відтворіть сюжет оповідання ( 2 хвилини)
1 учень виконує інтерактивну вправу «Просте упорядкування – «сюжетний ланцюжок».
Епізод 1. «Коли Цзян Дачжі був маленьким, старші люди в селі й учителі в школі вважали його найрозумнішою дитиною. Він народився з круглою головою, з блискучими синьо-чорними очима, так що дивлячись на нього, відразу можна було сказати - геній. Тоді як учителі хвалили його й однокласницям він подобався, ми - його однокласники - завжди терпіти його не могли, страшенно ненавиділи. Тепер ми розуміємо, що це нездорове почуття – заздрість. Учитель часто сварив нас і казав, що наші голови, як нарив на всохлому в´язі, сокирою стинай, все одно і рубця не зробиш, що, мовляв, нам треба вчитися у Цзян Дачжі».
Епізод 2. «Наша мета була така - розбити голову Цзян Дачжі, але тільки так, щоб про це не дізнався Вовк. Дехто пропонував пізно ввечері виманити його на вулицю і палицею нанести удар по потилиці; дехто - після занять заховатися в провулку і кинути в нього цеглину. Усі ці способи були знехтувані Барвистим кнуром, він сказав, що це не підійде, так можна наробити багато шуму й лиха. І Барвистий кнур вигадав такий спосіб: потягнути Цзян Дачжі пограти в баскетбол і під час гри ударити його м´ячем по потилиці. По-перше, так не пошкодиться шкіра і не піде кров, і Вовк не піймає; по-друге, коли що, це можна пояснити як помилку при передачі м´яча. Цей спосіб був нами одностайно схвалений»
( Герой не мстивий, він стійкий духом – і подав своїм однокласникам урок доброзичливості)
( Нагадати про Закон, прийнятий ВР «Щодо протидії булінгу (цькуванню)» із змінами від 18.12.2018 р., набрав чинності від 19.01.2019 р. )Образливі прізвиська, глузування, піддражнювання, підніжки, стусани з боку одного або групи учнів щодо однокласника чи однокласниці – це ознаки нездорових стосунків, які можуть призвести до цькування — регулярного, повторюваного день у день знущання. За даними різних досліджень, майже кожен третій учень в Україні так чи інакше зазнавав булінґу в школі, потерпав від принижень і глузувань: 10 % – регулярно (раз на тиждень і частіше); 55 % – частково піддаються знущанню з боку однокласників; 26 % – батьків вважають своїх дітей жертвами булінґу.
Якщо ви зазнали таких цькувань, необхідно звернутися по допомогу. Якщо ви самі когось цькуєте, то при цьому каратимуть вас.
За булінг каратимуть гривнею – за перший проступок загрожує штраф до 1700 грн. Щоправда, суд може призначити і 40 годин громадських робіт. Якщо ж дитину цькувала група школярів або вони роблять це повторно, штраф збільшиться вдвічі. Обсяг громадських робіт теж зросте до 60 годин. У разі якщо булеру немає 16 років, покарання ляже на плечі його батьків.
-Як ви гадаєте, чому із часом ставлення однокласників до Цзян Дачжі змінилось? Як саме? Підтвердіть відповідь цитатами з тексту.
Епізод 3.
«Через кілька років ми закінчили школу і, певна річ, повернулися додому, зайнялися вирощуванням хліба, стали селянами, і тільки один Цзян Дачжі склав іспити в повіті й продовжив навчання. Тепер, коли Цзян Дачжі був далеко від нас, то незбагненне почуття ненависті до нього непомітно зникло. Іноді, на світанку, ми знаходили момент і ходили до ріки, поки вода чиста і прозора, щоб набрати і віднести її додому, й завжди зустрічали Цзян Дачжі, який з ранцем на спині та пайком поспішав до школи. Ми з повагою вітали його, і він ввічливо відповідав на наше привітання. Я пам´ятаю, що тоді в нього було дуже бліде обличчя, і сам він був сумним, по дорозі не йшов, а плив, немов під ногами у нього і землі не було.
І ось минуло ще кілька років, пішли чутки, що він склав іспити і вступив до університету, до того ж до дуже престижного університету. Дізнавшись про цю новину, ми анітрохи не були здивовані. Ми розуміли, що так і мало статися».
Епізод 4.
«Якось одного літа, коли безперервно йшли дощі, я, Барвистий кнур та інші чергували на річковій дамбі. Ріка була повноводою, так що аж міст затопило, але небезпеки прориву річкової дамби не було, тому ми сиділи на ній і грали в шахи. Нас знайшов батько Цзян Дачжі і сказав, що Цзян Дачжі по ріці з іншого берега повертається додому на літні канікули і що він щойно дзвонив у місцеве управління, просив нас зв´язати разом кілька гарбузів і допомогти переправити його. Ми з великою радістю погодилися.»
Епізод 5.
«Коли ми взнали новину про те, що Цзян Дачжі кинув вчитися і повернувся додому, нас усіх охопив жах. Скільки людей хочуть вступити до університету, але не можуть! Після пережитого почуття жаху нас охопило почуття жалю, через те, що ми такі пустоголові свині й тупі осли, тільки і можемо, що на селянському дворі перевертати землю і засипати в неї гній, як тільки ми народилися і кісточки обросли м´ясом - наша доля стала приречена. Адже ти, Цзян Дачжі, ти виріс з такою головою, невже і тобі на селянському дворі неминуче доведеться змішуватися з брудом? Я знайшов декого з однокласників Цзян Дачжі, які тоді також були причетні до підступів проти нього, вирішили разом йти переконувати його»
-Чому головний герой покинув навчання у престижному університеті? Як до цього поставились у його селі? А як ви оцінюєте цей вчинок?
(Герой кинув навчання і повернувся для того, щоб досліджувати і прогнозувати землетруси. Однокласники прийшли до Цзян Дажчі умовити його повернутися до університету, продовжити навчання, бо «з цілих п´яти поколінь він один став студентом університету». )
Епізод 6.
Люди були зворушені його стійким духом, а ми завдяки йому зрозуміли: стати вченим важче, ніж стати селянином, щоб стати селянином, потрібна лише богатирська сила, щоб проливати піт, але, закінчивши роботу, можна бігти до ріки, стрибати у воду і купатися, лежати на протязі під навісом для спочинку і спати, адже це і є людське щастя. Однак коли ми на прохолодному вітерці спимо під навісом, вчений у глибоких роздумах продовжує стояти навколішки на кавуновому полі.
- Завдяки чому односельці генія зрозуміли, що «стати вченим важче, ніж стати селянином»? А чи погоджуєтесь ви з їхньою думкою?
(Цзян Дажчі зігнувся в поясі, його обличчя було блідо-жовтого кольору, немов його тіло скувала серйозна хвороба. Займатися наукою, навчатися – це важка справа «працювала велика розумова машина»).
5.Робота з репродукцією картини вірменського художника «Геній і натовп» Егіше Тадевосяна. ( слайд 15)
Вірменський художник Егіше Тадевосян , який жив на початку 20 століття, написав дивовижну картину «Геній і натовп». Ця картина хвилює і нас своєю сучасністю і актуальністю.
УУважно розглянте картину.
Пригадайте твір, у якому натовп не розуміє генія?( Шарль Бодлера «Альбатрос»)..
Художник на на картині зобразив людину-генія, є думка, що під генієм Тадевосян мав на увазі композитора Баха. Але важливе не це. Художник дав узагальнений образ людини, яка не схожа з іншими, не такої як усі- генія. І це бісить натовп- він протестує, він незадоволений. Натовп виганяє генія.
Чи потрібні суспільству генії?
Генії потрібні, вони пробуджують тягу до знань, до пізнання, зростає інтерес до всього. А коли немає генія – заторможеність у всьому.
Картина Тадевосяна – це сум по генію, якого ми всі зачекалися.
Стая мразей изгоняет гения.
Жёлтый морок. Агрессивный чад.
Праведник, исполненный терпения,
В будущее бросил скорбный взгляд.
Путь страдальца весь в шипах отравленных.
Радуется вздорная толпа.
Ей уже потомками оставлено
Место у позорного столба.ро
зуміє гені
ВИСНОВОК:
Мо Янь показує нам шлях від ненависті до поваги, який пройшли однокласники генія. Автор немов попереджає нас про можливі помилки пересічної людини в спілкуванні з іншою, яка чимось об’єктивно сильніша від неї (в оповіданні йдеться насамперед про силу розуму й духу). Оповідь ведеться від імені молодої людини, а в минулому одного з хлопців, які в дитинстві цькували малого генія, але з часом зрозуміли свою неправоту: «Ми всі мимовільно пригадали, як тоді на баскетбольному майданчику зговорилися проти нього, і нам стало соромно». Відчувається, що оповідач дуже шкодує про заподіяне. Згадуючи свою історію взаємин із талановитим однокласником, він тим самим ненав’язливо застерігає читачів від жорстокого ставлення до будь-кого, ділиться своїм і негативним, і позитивним досвідом спілкування, аби допомогти іншим уникнути його помилок. Письменник закликає нас не закривати очі на агресію, а зазирнути в саму її природу, подивитись на неї збоку і зробити власні висновки про те, як варто вибудовувати стосунки з навколишнім світом. А головне — уважно вдивитись у себе самого, поміркувати над тим, якою особистістю є я і якою хочу бути. Ми інколи думаємо: якби повернути час, то вчинили б інакше. Оповідання Мо Яня нагадує нам про те, що бути людиною — це намагатись бути нею завжди, щоб потім не думати болісно про оце «якби». ( Слайд16,17) Життєве кредо письменника – «не роби іншим того, чого не бажаєш собі» нехай стане і вашим особистим переконанням, основою вашого відношення до світу і людей, головним правилом вашого життя.
1 група – « Коли Цзян Дачжі був маленьким…»
1.Чим Цзян Дачжі відрізнівся від інших?
2. Як він навчався в школі?
3.Як реагував на заздрість та жорстокість однокласників?
4. Про що мріяв хлопець?
Результат дослідження:
хлопчик від народження має надзвичайні здібності,пише наукові статті, на заздрість і жорстокість однолітків не відповідає, а прямує до своєї мети-отримати освіту і зайняти гідне місце у суспільстві.
2 група – « Повернення в село»
Результат дослідження: Його вибір - служіння людям, які поряд, тому що він, наділений здібностями ,може їх врятувати. Його наполегливість, саможертовність заставила людей замислитись над життям «... А що ж таке людина?»
ВИСНОВОК:
У своєму оповіданні Мо Янь, звертаючись до теми геніальності людини, порушує низку важливих проблем. Насамперед, це проблеми природи геніальності, взаємин генія з навколишнім середовищем. Що ж таке геніальність — подарунок долі чи величезна відповідальність перед суспільством і навантаження на психіку? Чи легко бути генієм? Як ставитись до генія і вибудовувати спілкування в колективі, в якому є геній? Як узагалі реагувати на інакшість будь-якої людини? Ці питання нам допомагає осмислити Мо Янь посередництвом художнього твору. Із центральною проблемою оповідання пов’язані й інші, не менш важливі: проблема людської жорстокості, проблема виховання дитини в родині та школі, індивідуального підходу до особистості, проблема відповідальності вченого перед суспільством і самопожертви заради наукового пізнання. Урешті решт це і проблема призначення науки в суспільстві.
ІІІ. Ситематизація та узагальнення.
Коментування епіграфа. Тепер, коли ми навчилися
літати у повітрі, як птахи,
плавати під водою, як риби,
нам не вистачає тільки одного: навчитися жити на землі,як люди. Б.Шоу
Чи допоможе він вам сформулювати тему та проблему твору?
Тема повісті: історія життя геніального юнака, який хоче врятувати світ від землетрусів. В оповіданні «Геній» йдеться про талановитого китайського хлопчика, якому заздрили в школі, але він, вирісши й ставши вченим, зумів переконати своїх колишніх однокласників, що наука важлива в житті людини.
Основна думка: головне - жити, як людина (для людей) ( Слайд СМАЙЛИКИ)
Так, головний герой пише твір під назвою «Земля – великий кавун», саме з кавуном однокласники порівнюють його голову, а з кавуновим паростком — тіло. На батьківському полі кавунів Цзян Дачжі робить свої важливі наукові спостереження. Урешті-решт саме на прикладі росту кавуна геній пояснює своїм односельцям механізм дії землетрусу. Цей плід фігурує і в низці прикінцевих запитань оповідання: «Кавун — це земля, тоді листя кавуна – це що? Квіти кавуна – що це? Насіння кавуна – що це? Що таке кукурудза? Що таке соєві боби? Що таке борсук, який їсть кавуни? Що таке пустеля? Що таке хімічне добриво з сечовини?..». Фактично з кавуном пов’язані і перший маленький успіх головного героя, ще учня початкової школи, і його вагомий успіх як науковця. Отже, кавун – наскрізна художня деталь твору, яка викликає широкий спектр асоціацій і навіть набуває символічного змісту (символ розуму, пізнання, наукового пошуку та успіху).
Звісно, це пов’язано з реаліями, в яких виріс Мо Янь. Адже ця баштанна культура є широко розповсюдженою в Китаї, а рідна для письменника місцевість славиться вирощуванням особливо смачних кавунів. Тут ще слід відзначити, що в традиційній китайській культурі щастя визначається великою кількістю їжі. Ця особливість знайшла відображення й у письменстві. Поле кавунів – це маленьке щастя китайського селянина. У Піднебесній на честь кавуна навіть щорічно влаштовували «кавунове свято», на якому він був головним частуванням на столі. У Китаї існує музей кавуна, де можна побачити давні китайські поезії, в яких згадується цей плід. Крім того, червоний колір м’якоті кавуна, яку головний герой порівнює з магмою, є особливим кольором для китайців, найулюбленішим з усіх. Він символізує удачу і процвітання, щастя і благородство. У стародавньому Китаї червоний як колір вогню символізував буяння життя в усіх його проявах. З ним також пов’язують прагнення рухатися вгору. І коли наприкінці твору всі персонажі, смакуючи червону м’якоть кавуна, жадібно всотують натхненність генія і під його керівництвом таки ворушать мозком, мимоволі виникає аналогія з інтелектуальним рухом угору і духовним зростанням особистості.
Повідомлення учениці,яка навчається з професії «Овочівник» про кавуни ( Презентація «Музей кавунів у Китаї»)
ІІІ. Запам»ятовуємо теорію. «За галюциногенний реалізм, що поєднується з народними казками, історією та сучасністю» — таке формулювання вигадав Нобелівський комітет 2012 року, коли вручив премію з літератури китайському прозаїку Мо Яню. Майже всі події, які описані у творах Мо Яня, відбуваються у складні періоди для китайського суспільства. При цьому вони не є «довідниками» чи «енциклопедіями» життя китайського народу: все, що відбувається – перетворюється в казку або легенду. Найчастіше складно визначити, де правда, а де вигадка - настільки він тонко сплітає павутину сюжету, показуючи тонку грань між дійсністю і казкою. За це його часто критикують автори справді історичних книг. Невід'ємною частиною його творів є фольклор, який, так чи інакше, пронизує кожну книгу письменника
«Галюциногенний реалізм»- це поєднання дійсності з казкою, історією і сучасністю.
ІІІ.Застосування набутих знань:
1.Написати сенкан
Цзян Дачжі
Наполегливий, здібний
Вчився, досліджував, довів ( любив)
Приносить користь людям
Геній
2. Поміркуйте, які поради ви дали б Цзян Дачжі однокласникам, щоб вони не комплексували поруч із генієм або з будь-якою людиною, яка чимось не схожа на них.
ІV.Первірка рівня засвоєння матеріалу ( інтерактивні тести)
Інтерактивний прийом «Пінг-понг у колі»
(для проведення цього прийому використовуєтьмя м»ячик, який передається в руки того, хто відповідає на запитання (відповіді повинні бути стислі), м»ячик передає той, хто ставить запитання)
V.Рефлексія
У нас залишилося ще одне завдання. Вправа №1 «Сходинки до успіху». Упродовж уроку ви оцінювали свою роботу, тож підрахуйте свої бали і виведіть середній бал. Ви задоволені своїм результатом.
VI. Домашнеє завдання: підготувати характеристику образу талановитого китайського хлопчика Цзян Дачжі за планом