Тема
Творчість французьких поетів –символістів Поля Верлена та Артюра Рембо
Мета:
- формування предметних компетентностей:
поглибити знання учнів про символізм як літературну течію; актуалізувати знання про естетичні принципи символізму; ознайомити учнів із матеріалом про життєвий та творчий шлях французьких поетів П. Верлена та А. Рембо;
- формування ключових компетентностей:
поглиблювати навички аналізу поетичного тексту, виразного читання; розвивати зв’язне мовлення, логічне мислення; виховувати естетичні смаки учнів.
Тип уроку: вивчення нового матеріалу
Обладнання: підручник; портрет П. Верлена та А. Рембо; уривок з фільму «Повне затьмарення» (англ. Total Eclipse) — британський фільм (фільм описує історію знайомства і взаємовідносин двох видатних французьких поетів — Поля Верлена і Артюра Рембо); презентація «Звуки в кольорах та образах»
Коучингові інструменти: шкала успіху, правило 30 секунд, вправа «Асоціація», випереджальні завдання пошукового характеру, робота в парах, відкриті питання
І. Організаційний момент ( 1хв.)
ІІ. Повідомлення теми і мети уроку ( 1 хв.)
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності ( 5 хв.)
«Шкала успіху»
І так, кожен оцінить свої знання з теми «Творчість французьких поетів –символістів Поля Верлена та Артюра Рембо» на шкалі успіху ( встановити рівень стартових знань по відношенню до ідеального для вас результату). Ми маємо десь біля __ балів. Я думаю, що цей результат нікого із нас не задовольняє.
Для того, щоб його покращити, що нам необхідно зробити: (відповіді учнів).
Які можуть бути перешкоди у досягненні мети ?
Як ви можете подолати ці перешкоди?
( використовується правило 30 секунд)
Тож до роботи. Записуємо план над яким і будемо працювати.
План
1. Символізм як літературна течія.
2. Поль Верлен - "король" символізму.
3. "Поетичне мистецтво" - віршований маніфест символізму. Сугестія верленівської поезії.
4. Своєрідність творчого розвитку Артюра Рембо.
5. Настрій захопленості волею, сп'янілої насолоди життям, анархічного бунту проти дійсності - емоційне підґрунтя поезії Рембо.
ІІI.Актуалізація опорних знань учнів. ( 4 хв.)
Термін «символізм» вам знайомий. Про цю новітню течію ми говорили, коли вивчали творчість французького поета Шарля Бодлера. І зараз за допомогою вправи «Асоціація» ми з вами пригадаємо, що таке символізм та які його риси.
Вправа «Асоціація»
С- символічні образи
И - ( дата виникнення)
М- музичність слова
В- відхід від банальної буденності
О- опозиція до реалізму
Л- літературна течія
І – інтуїтивне пізнання
З- «затемнення тексту»
М – модернізм
Висновок: Символізм (від грец. symvolon - знак, символ, ознака) - одна із течій модернізму, в якій замість художнього образу, що відтворював певне явище, застосовувався художній символ. Ознаками символізму є: прагнення до інтуїтивного пізнання світу через символ, відсунення на другий план конкретного змісту художнього твору, музичність поетичного слова. Символізм виник у Франції в 60-70-х роках XIX ст. як заперечення реалізму. Символісти вважали, що сутність світу не може бути пізнана за допомогою раціоналістичних засобів, а доступна лише інтуїції, що розкривається через натяк, осяяння. Утвердження символізму в літературі пов'язували із творчістю Поля Верлена, Артюра Рембо
ІV . Вивчення нового матеріалу ( Слайд 1)
1. Викладач: Отже, Артюр Рембо і Поль Верлен – тема нашої сьогоднішньої розмови. Їх імена завжди стоять поряд, бо біографія одного немислима без детальної розповіді про іншого. При цьому їхнє знайомство тривало менше 4-х років: вперше зустрівшись у вересні 1871, вони назавжди розлучилися у лютому 1875 року. Це були дві діаметрально протилежні натури. Сама природа ніби поставила експеримент, звівши двох настільки різних поетів.
( біографічна анкета письменника – слайд 3)
Поль Верлен – найвидатніший поет-символіст у французькій літературі. У 1880-х роках до Верлена приходить слава. Широко відомими стали твори з поетичної збірки «Далеке і близьке» (1884) і символістський вірш-маніфест «Поетичне мистецтво». Верлен відіграв значну роль у пробудженні інтересу до творчості поетів-символістів, опублікувавши книгу «Прокляті поети» (1884). До неї увійшли нариси про шістьох поетів, у тому числі про Рембо, Малларме та про самого Верлена. Теорії своєї він не створив, але завжди стверджував, що істинна поезія — поза межами холодного ідеалізму, що завдання поезії — розширити внутрішній світ людини, що майбутнє за вільним віршем.
Письменник стояв на чолі плеяди молодих поетів. Його вірші набули шаленої популярності. На традиційній церемонії обрання “короля поетів” 1891 року після смерті Л. Де Ліля, найбільше голосів було подано за Верлена. Проте визнання прийшло надто пізно: здоров’я письменника похитнулося. Талановитий поет злидарював і майже постійно змушений був перебувати в лікарнях.
8 січня 1896 року поет помер від кровотечі легенів.
Висновок: новизна поезії Поля Верлена зробила його королем поетів: музичність віршів, сугестія ( навіювання), надання переваги формі над змістом, спроба писати вільні вірші. Ми з вами проаналізуємо вірші поета і ви відчуєте незвичайність його поезії і знайдете в них ці особливості.
3. Аналіз поезій П. Верлена
"Поетичне мистецтво" - віршований маніфест символізму. Картини сутінок буття, настрій задумливого суму - провідні мотиви верленівської поезії.
Робота в парах ( кожна пара отримує завдання – виписати із вірша рядки, які підтверджують дані тези і зачитати їх). 5 хв.
1 пара
Поет наближає поезію до музики.
Найперше — музика у слові!
Бери ж із розмірів такий,
Що плине, млистий і легкий,
А не тяжить, немов закови.
2 пара
Головне в поезії форма, а не зміст.
Не клопочись добором слів,
Які б в рядку без вад бриніли,
Бо наймиліший спів — сп’янілий:
Він невиразне й точне сплів.
3 пара
Поезія повинна бути загадковою, чарівною, в ній повинен бути якийсь натяк, тонке навіювання.
В нім — любий погляд з-під вуаллю,
В нім — золоте тремтіння дня
Й зірок осіння метушня
На небі, скутому печаллю.
4 пара
Поет віддає перевагу відтінкам барв, переливам між ними, найтоншим нюансам.
Люби відтінок і півтон,
Не барву — барви нам ворожі:
Відтінок лиш єднати може
Сурму і флейту, мрію й сон.
5 пара
Поет засуджує тогочасні жорстоко регламентовані рими, які вимагали певного поєднання наголошених і ненаголошених
Хребет риториці скрути
Та ще як слід приборкай рими:
Коли не стежити за ними,
Далеко можуть завести.
Хто риму вигадав зрадливу?
Дикун чи то глухий хлопчак
Скував за шаг цей скарб, що так
Під терпугом бряжчить фальшиво?
6 пара
Поет зневажливо називає літературою все неживе, штучне, книжне, позбавлене свободи і почуттів.
Так музики ж всякчас і знов!
Щоб вірш твій завше був крилатий,
Щоб душу поривав — шукати
Нову блакить, нову любов.
Щоб мчав, де далеч непохмура,
Де чари діє вітерець,
Де пахне м’ята і чебрець.
А решта все — література.
4.Викладач: хто із вас погоджується з такими принципами поезії? Що ви можете заперечити поетові? У віршах головне – це звучання, музика, зміст байдуже який?
5. Учень : я вважаю, що Верлен трохи не правий: вірш повинен мати певний зміст, а не тільки форму. Крім того, автор сам собі заперечує: він каже, що правил не повинно бути, а сам їх встановлює. Отже, вірш «Поетичне мистецтво» - яскравий приклад символізму.
6.Викладач: «Поетичне мистецтво» було сприйняте молодими поетами-символістами як справжній маніфест, хоча сам Верлен застерігав послідовників від буквального наслідування його настанов.
Аналіз вірша «Так тихо серце плаче». Викладач читає вірш.
Тихенький дощ падає на місто...
Артюр Рембо
Так тихо серце плаче,
Як дощ шумить над містом.
Нема причин неначе,
А серце ревно плаче!
О, ніжно як шумить
Дощ по дахах, по листю!
У цю тужливу мить
Як солодко шумить!
Відкіль цей плач, не знати,
В осиротілім серці?
Ні зради, ні утрати,—
Відкіль журба, не знати.
Найтяжчий, певне, сум —
Без гніву, без любові,
Без ревнощів, без дум —
Такий нестерпний сум.
7. Бесіда
— Які слова служать епіграфом вірша? (Рядки з поезії А. Рембо, друга П. Верлена. У них теж лунає тема дощу.)
— Визначте, про що цей вірш? (У вірші мова йде про плач дощу, що підсилює внутрішню драму ліричного героя, плач його знедоленого серця.)
— Який настрій вірша? (Сумний, меланхолійний. Настрій підкреслюється погодою: адже дощ часто викликає сум.)
— Який художній прийом використовує автор? (Прийом психологічного паралелізму: явище природи і настрій ліричного героя співпадають.)
— На вашу думку, звідки у вірші сумні настрої? (Сум йде від «осиротілого серця», яке «тихо» й «ревно плаче».)
— Визначте художні особливості поезії.
(Перед нами — зразок імпресіоністичної поезії. Це вірш-відчуття, вірш-враження від пережитого й споглядання природного явища. У творі сумні слова, що передають тугу ліричного героя, неначе тануть у шумі дощу, який передається за допомогою прийому алітерації (у кожному рядку повторюються шиплячі звуки «х», «ч», «ш», «щ», «ж»). Прийом асонансу з повторюваними голосними «а», «о», «у», «і» та сонорні звуки (алітерація) «л», «м», «н» створюють ліризм оповіді та витонченість письма. Для надання музичності віршу Верлен широко використовує повтори («Як дощ шумить над містом», «О, ніжно як шумить», «Як солодко шумить!»; «Ні зради, ні утрати...»; «Без гніву, без любові, / Без ревнощів, без дум...»). Твір надзвичайно живописний і створює враження розмитої картини, відчуваються сугестійні настрої (зокрема, навіювання смутку).
8. Аналіз вірша «Забуті арієти»
Виразне читання поезії П. Верлена «Забуті арієти».
(Учитель або учень декламують вірш у перекладі М. Лукаша (чи іншому на вибір учителя).)
Забуті арієти
Це захоплене зомління,
Це закохане томління,
Хвильні трепети лісів
У руках вітрів пестливих
I між віток шелестливих
Хор сп’янілих голосів.
О, цей шелест, шемріт, шепіт,
Воркіт, туркіт, цвіркіт, щебет,
Журкіт, муркіт, свист і писк,
Трав розмайних шевеління,
Шум води по моховинню,
По камінню плеск та блиск...
Хто ж до всього того шуму
Вплів мотив тривоги й суму,
Жаль снує душа — чия?
То, напевно, ми з тобою
День прощаємо журбою,
То душа твоя й моя!
Словникова робота.
Арієта — різновидність арії. Це невеличка арія з пісенним характером мелодії. Так називається й інструментальна п’єса наспівного характеру.
- Яким настроєм проникнена поезія?
- Про що цей вірш?
(Тема поезії "Забуті арієти" – лірична розповідь поета про "хвилькі трепети лісів", "трав розмайних шелевіння", "шум води по моховинню, по камінню плеск та блиск...", тобто зображення музично-чуттєвих картин природи під час прощання поета з нею)
Висновок:
9. Складаємо разом сенкан.
(Сенкан — це вірш, що складається з п’яти рядків.
Слово ”сенкан” походить від французького слова ”п’ять” і позначає вірш у п’ять рядків.
1. Перший рядок має містити слово, яке позначає тему (звичайно, це іменник).
2. Другий рядок – це опис теми, який складається з двох слів (два прикметника).
3. Третій рядок називає дію, пов’язану з темою, і складається з трьох слів (звичайно це дієслова).
4. Четвертий рядок є фразою, яка складається з чотирьох слів і висловлює ставлення до теми, почуття з приводу обговорюваного.
5. Останній рядок складається з одного слова — синоніма до першого слова, в ньому висловлюється сутність теми, ніби робиться підсумок.)
Поет
Відомий, французький
Писав, мандрував, скандалив
Створював музичні і сумні вірші
Верлен
10. Учні провели дослідження їх стосунків.
Виступ учня з дослідженням «Стосунки П. Верлена і А. Рембо»
У лютому 1871 Поль Верлен отримав листа з маленького провінційного містечка Шарлевіль від тоді ще не відомого 18-річного Артюра Рембо з декількома його віршами. Вони викликали зацікавленість, і Верлен запросив
юнака в Париж, вони подружилися. Верлен, незважаючи на вікову перевагу, потрапив під вплив сильної натури Рембо. У 1872 р ховаючись від переслідувань за участь у Паризькій комуні, поет покинув будинок, дружину, дитину і відправився разом з другом Рембо в подорож — до Англії, а після в Бельгію. Роз’їжджаючи по Європі Верлен і Рембо шукали — разом і окремо — своє місце в мистецтві. Під час сварки в липні 1873 П. Верлен поранив А. Рембо пострілом револьвера, за що був засуджений брюссельським судом до двох років в’язниці. До того ж суд дізнався про комуністичне минуле поета.
Після виходу із в»язниці поети зустрілися, але знову посварилися – тепер уже на все життя.
Викладач: Наше знайомство з Артюром Рембо ми розпочнемо з вірша «Не до серйозності в 17 років вам…»
11.Учні читають вірш «Не до серйозності в 17 років вам…»
Не до серйозності в сімнадцять років вам. .
Чудовий вечір. Геть і пиво, й лимонади,
І світлом сяюче кафе, де шум і гам.
Ви поспішаєте під липи еспланади.
А липи запашні червневої пори!
Від їхніх пахощів вам хочеться дрімати.
І з гулом передмість близьких несуть вітри
І запахи лози, і пива аромати.
II
Ви помічаєте в галуззі між гілляк
Шматинку темної мізерної блакиті,
Яку приколото зірницею сяк-так.
Вона і мерехтить, і розтає щомиті.
Сімнадцять років! Ніч! Дерев квітучих пах
П'янить вам голову, немов солодкий трунок.
Ви вештаєтесь скрізь, і раптом на вустах,
Неначе звіреня, здригнувся поцілунок.
IV
Ви закохалися й до серпня зайняті.
Вона ж над вашими сонетами регоче.
Всі друзі йдуть од вас, ви збилися з путі.
А потім і вона вам відписать захоче!..
Під вечір... ви йдете в кафе, де шум і гам.
І замовляєте пивця чи лимонаду.
Не до серйозності в сімнадцять років вам,
Як пахне липами, що вкрили еспланаду
Викладач: Артюр Рембо перший вірш написав коли йому було 15 років. За життя видав лише єдину збірку «Сезон у пеклі ». А у 19 років уже відмовився від поезії. Які ж причини? Чому Артюр Рембо зрікся поезії?
12. Перегляд уривку з фільму ««Повне затьмарення» (англ. Total Eclipse) — британський фільм (Фільм описує історію знайомства і взаємовідносин двох видатнихфранцузьких поетів — Поля Верлена і Артюра Рембо)
Повідомлення учня:
Рембо мав непостійну і примхливу вдачу. Як у творчості, так і в житті він шукав різних шляхів, інколи цілком протилежних. Серед сучасників користувався славою "скандального" поета, який, за словами Верлена, "любив так само пристрасно, як і ненавидів". Можливо, внаслідок цього дружні стосунки між двома письменниками нерідко порушували сварки, а то й бійки. Після того, як у липні 1873 р. П. Верлен, який стріляв у Рембо, потрапляє до в'язниці, схвильований Артюр впадає наче в лихоманку. Криком душі, зойком людини, яка вже не розраховує на чиюсь допомогу і нее ж кличе у всесвіті когось невідомого, стала книга "Сезон у пеклі" (1875) єдина збірка, видана за життя поета. Але невеличкий наклад (500 примірників) письменник не зміг оплатити, і книги так і залишилися на складі, їх знайшли випадково через кілька десятиліть, а до того існувала легенда, начебто Рембо сам знищив увесь тираж.
Розрив із Верленом, відсутність коштів, духовна невлаштованість призвели до гострої творчої кризи. В останніх творах поета відчуваються біль і розпач самотньої душі, приреченої на марне благання: "Приходьте всі, навіть маленькі діти., щоб я зміг втішити вас, роздати вам своє серце, прекрасне серце! Прийдіть, бідаки, робітники! Я не хочу молитов, вистачить мені вашої довіри, вона дасть мені щастя".
"П'яний корабель" долі Рембо остаточно збився з курсу. Поет шукає забуття в алкоголі, наркотиках, бурхливих пристрастях. Але це не втамувало "болю пекучих протиріч", і він вирішив змінити своє життя. Після того, як йому виповнилося 20 років, він не написав жодного поетичного рядка. Відмовившись від мистецтва, блукав Англією, Німеччиною, Бельгією, торгував всілякими дрібницями на європейських базарах, наймався косити траву в голландських селах, був навіть солдатом голландських колоніальних військ на Суматрі. Побував у Єгипті, на Капрі, в Занзібарі. Рембо вивчав мову негрів Сомалі, освоював землі Африки, де не ступала нога цивілізованої людини, допомагав імператору Абіссінії готувати війну проти Італії. В останні роки працював у торговельній фірмі "Віанне, Барде і К°", яка продавала каву, слонові бивні, шкіру.
По-різному трактують дослідники розрив Рембо з поезією. Французький письменник Альбер Камю вбачав у цьому "самогубство духу", а австрійський прозаїк Стефан Цвейг - "зневажання мистецтва, нехтування ним". Існує версія, що поет утік з Парижа, щоб віднайти себе в іншому, щоб ствердитись, а потім повернутися незалежним і вільним, позбавившись "п'яного сну". Деякі сучасні дослідники вважають, що поет підійшов у своїх експериментах зі словом до крайньої межі і, зазирнувши за неї, побачив лише порожнечу, він намагався ще писати, але вже не міг віднайти сенс поетичної творчості. Тридцяти семи років, стомлений, але ще повний сил, повернувся Рембо до Франції. Невідомо, як склалася б його подальша доля, та в 1891 р. у нього виникла пухлина правого коліна, яка виявилася саркомою. 10 листопада того ж року він помер у марсельській лікарні.
Викладач:
Однак загадка поезії Рембо й досі не розгадана. Таємничим є не тільки його відхід від мистецтва, а передусім те, що він встиг написати за короткий період, який став цілою епохою у світовій літературі.
13. Складання схеми «Своєрідність творчого розвитку Артюра Рембо»
Поет –ясновидець поет не повинен бути буденним поет - це посередник між небом і землею поет - це провидець, пророк, медіум
Викладач:
Рембо одразу ж поставив перед собою завдання розширити можливості вірша — ламав розміри, ламав звичні межі дозволеного. Для нього не було заборонених тем і заборонених слів. Рембо допускав вільне перенесення строфи, переходи з одного рядка в інший, знаходив нові і несподівані ритми.
Пошуки невідкритих засобів вираження пов’язані у Рембо зі спробами закласти основи своєї власної естетики, що стане згодом опорою символізму.
Символізм Рембо знайшов вираження і визнання передусім у віршах «Голосівки» і «П’яний корабель».
Аналіз «Голосівки». Робота з слайдом 10,11.
Запитання:
Висновок:
«Голосівки» — це поезія пошуку. Рембо випробовує у ній можливості поєднати лірику з живописом, малюнок — з ритмом вірша. Відповідно до свого естетичного завдання «говорити про незрозуміле незрозумілою мовою», він урівноважував звукові ряди тими образами, які видавались йому найбільш доцільними. Не підкоряючись законам логіки, цей вірш, разом з тим, є музикальним і гармонійним.
Викладач:
У період «ясновидіння» влітку 1871 року Рембо написав вірш «П'яний корабель». «П'яний корабель» — розповідь про ту мандрівку, яку має намір здійснити поет-«ясновидець». Якийсь корабель, що починає плавання неспокійним морем, швидко втрачає і екіпаж, і кермо, і, врешті-решт, готовий піти на дно. Утім, корабель цей «олюднюється», перетворюється на символ, наочне, зриме втілення «я» поета, стану його душі: «Під гривою заток я — корабель пропащий,— / Закинутий у вись етерну без птахів, / Звідкіль ні монітор, ні парусник найкращий / Не вирвуть остова, що від води сп'янів…» У вірші виникає подвійний образ «корабля-людини», подвійної долі — і розбитого корабля, і розбитого серця поета. Рембо не лише малює у вигляді «п'яного корабля» свою мандрівку за «невідомим». Він передбачає і швидку загибель корабля, що розпочав небезпечний шлях, і свою поетичну долю. «П'яний корабель» — це також своєрідний міф про світ, поетова сповідь в образі «маленької одіссеї», подорожі в пошуках самого себе. Поет ототожнює себе з кораблем, який, втративши команду, «позбувшися свого вантажу», у захваті віддається стихії. І в зовнішньому, оповідному плані «П'яного корабля», і у прихованому ліричному переплітаються протилежні почуття: завзятість і тривога, захоплення безмежною волею і страх загубитися назавжди. Образи поезії втрачають чіткість, деформуються, і важко визначити межу між реальним і уявним. «Підстановка», яка відбулася в «П'яному кораблі», ознаменувала формування нової поетичної системи, заснованої на символічному відображенні дійсності.
Аналіз «П»яний корабель». Складанні опорної схеми.
«П`яний корабель- це…» |
Символ ліричного героя |
Подорож у пошуках себе
|
Символ особистості поета |
Маленька одісея
|
Прогноз свого життя |
V. Рефлексія
Я натягнув мотузки від дзвіниці до дзвіниці.
Гірлянди від вікна і до вікна,
Золоті ланцюги від зірки до зірки, і танцюю.
(Переклад Ю.Покальчука)
В чому незвичність і краса віршів А.Рембо?
Викладач: Що ж характерне для творчої манери А.Рембо?
Учні. Поезія носить бунтарський характер, наповнена асоціативно-чуттєвими елементами, загадкова, як і сам поет.
Художні образи, створені А. Рембо, незвичайні: не мають жодних прикмет часу чи місця; це суб‘єктивні видіння, поетичні абстракції, зіткані з асоціацій, навіювань. Невипадково поет вважав себе ясновидцем.
А. Рембо, як і Поль Верлен та інші поети-символісти, часто використовує сугестію, щоб навіювати читачеві власні почуття, створювати емоційні картини Всесвіту.
VІ. Підсумок уроку.
Запитання і завдання для самоконтролю:
Кожен учень оцінює себе по шкалі успіху.
Визначте, чи піднялись ви на шкалі успіху? Де ви находитенсь по закінченню уроку? Чи задоволені ви своїм результатом? Чому не вдалося досягти більшого? Як виправити ситуацію?
VІІ. Домашнє завдання рівневого характеру:
1)заповнити біографічну анкету поетів;
2) скласти 6 запитань до теми «Поль Верлен і Артюр Рембо»;
3) написати критичну статтю на одну із поезій.
Зразок анкети
1) Ім я………………………………………………… … Поль
2) Прізвище …………………………………………… Верлен
3) Національність ………………………………………. француз
4) Рік народження ……………………………………… 1844р.
5) Місце народження …………………………………… м. Мец
6) Соціальне походження ……………………………… батько
військовий інженер
7) Сімейний стан ……………………………………… був одружений
8) Рід діяльності ………………….. чиновник паризької ратуші та поет
9) Чиї погляди він розділяв …………….. «парнасців «,переживав поразку Паризької Комуни
10) Творчість …………………………………… поезія, прозові мемуари, автобіографічні твори
11) Твір, який став поетичним маніфестом поета – «Поетичне мистецтво»