Урок "Монголо-татарська навала. Утворення Золотої Орди."

Кисіль Ю.П.

Методична розробка  уроку з історії  України

для учнів 7 класу
за темою

Монголо-татарська навала. Утворення Золотої Орди.  

Тема:. Монголо-татарська навала. Утворення Золотої Орди   7 кл.

Мета:  формувати в учнів уявлення про монголо-татар та їхню навалу на українські землі; виявляти ха­рактер залежності Русі від Золотої Орди, вплив монголо-татар на соціально-економічний розви­ток українських земель; розвивати в учнів уміння знаходити необхідну інформацію в писемних джерелах та під час роботи з наочністю для пояснення історичних явищ і подій, ро­бити рецензії на виступи інших учнів; виховувати в учнів почуття любові до Батьківщини і патріотизму.

Очікувані  результати:  після цього уроку учні зможуть: показувати на карті напрямки походів монголо-татар на руські землі та місця головних битв; називати факти героїчного опору русичів монголь­ській навалі; визнати характер залежності руських земель у складі Золотої Орди; розвинути вміння знаходити необхідну інформа­цію в різних джерелах для пояснення історичних явищ та подій, пояснювати нові поняття: “монголо-татари”, “Золота Орда”, “ярлик”, “баскак”, “золотоординське ярмо”.

 Тип уроку:  урок засвоєння нових знань.

  Основні поняття: “монголо-татари”, “Золота Орда”, “ярлик”, “баскак”, “золотоординське ярмо”.

    Основні дати:

31 травня 1223 р.— битва на річці Калка.

1237—1241 рр.— монголо-татарська навала на Русь.

1239 р.— спустошення монголами Переяславської і Чернігівської земель.

Кінець листопада — початок грудня 1240 р.— оборона Києва.

1240—1241 рр.— спустошення монголо-татарами Київського і Галицько-Волинського князівств. 

Обладнання:  атлас, підручник, зошит, словник, мультимедійна презентація.

                             Структура уроку:

I. Організаційний момент.---------------------------------------------------2 хв.

ІІ.Актуалізація опорних знань учнів.------------------------------------10 хв.

ІІІ.Вивчення нового матеріалу---------------------------------------------20 хв.

1. Перший похід монголів на Русь. Трагедія на річці Калка.

2.Монголо-татарська навала на Північно-Східні князівства.

3. Оборона Києва. Монголо-татарська навала на Галицько-Волинську державу.

4. Утворення Золотої Орди.

ІV. Закріплення нових знань учнів------------------------------------8 хв.

V. Підсумки уроку---------------------------------------------------------2 хв.

VI. Домашнє завдання----------------------------------------------------3 хв.

ХІД УРОКУ

I Організаційний  момент

1.Привітання

2. Відмічання відсутніх

3. Перевірка готовності до уроку. Повідомлення теми і плану уроку.

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів. 

«Калейдоскоп подій» (письмово)

Це завдання виконує учень на дошці, а решта – в зошитах. До дат доберіть події:

1. 1205 р.  А. Роки життя Данила Галицького (1 – Б)

2. 1199 р.  Б. Смерть Романа Мстиславича (2 – В)

3. 1238 р.  В. Утворення галицько-Волинської держави (3 – Г)

4. 1201 – 1264 рр. Г. Утвердження Данила в Галичі (4 – А)

Вправа «Відкритий мікрофон»

 Учні по черзі виловлюють свою думку з приводу поставлених питань.

          1. Як і коли виникло об’єднане Галицько-Волинське князівство?

2.Які землі вдалося приєднати до своїх володінь Роману Мстиславичу?

3. Яку політику проводив Данило Романович стосовно бояр?

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

    Саме тоді, коли Київська Русь зазнавала політичної роздробле­ності, зі Сходу на Руську землю насувалася нова небезпека.

    Хто такі монголо-татари? Звідки вони прийшли на україн­ські землі і яке лихо принесли із собою? На ці запитання ми спробуємо відповісти на сьогоднішньому уроці.

VI.Вивчення нового матеріалу.

Розповідь учителя.

1.   Перший похід монголів на Русь. Трагедія на річці Калка. На початку ХІІІ ст. в монгольських степах під владою Чинґісхана постала могутня держава, яка, як вам уже відомо з курсу всесвітньої історії, протягом 1207—1222 рр. підкорила Південний Сибір, Північний Китай, Середню Азію та Закавказзя.

Наприкінці другого десятиліття ХІІІ ст. монгольські хани почали готуватися до вторгнення в прикаспійські та Причорноморські степи, у яких панували основні вороги монголів — половці. Для розвідування шляху до вторгнення через Кавказ було направлено 30-тисячне військо під керівництвом найдосвідченіших полководців Чинґісхана Субедея і Джебе.

 У 1222 р. монгольське військо несподівано для половців здолало Кавказькі гори й опинилося поблизу їхніх володінь. Половецькі хани, зібравши сили, дали монголам бій на березі річки Сіверський Донець, але зазнали поразки. Потім монголи рушили до Криму, де захопили венеціанську фортецю Судак.

Тим часом тесть галицького князя Мстислава Удатного половецький хан Котяк звернувся по допомогу до руських князів: «Якщо не допоможете нам, будемо ми сьогодні порубані, а вас назавтра порубають». Мстислав доклав багато зусиль, щоб об’єднати руських князів для протидії монголам. На з’їзді князів у Києві було вирішено дати монголам бій у половецьких степах..

 У похід проти монголів виступили київський, галицький, волинський, чернігівський, смоленський, курський, трубчевський і путивльський князі. Лише володимиро-суздальський князь відмовився від походу. У середині квітня 1223 р. об’єднане військо руських князів і половців, що складало 50—60 тис. воїнів, зібралося на острові Хортиця, що на Дніпрі. Монголи, дізнавшись про це, направили до руських князів послів із пропозицією відмовитися від походу, оскільки їм були потрібні лише половці. Але князі відхилили їхню пропозицію, до того ж убивши монгольських послів.

31 травня (за іншими відомостями — 16 червня) 1223 р. головні сили русько-половецького війська і монголів зустрілися на річці Калка (зараз Кальчик, притока річки Кальміус, що впадає в Азовське море).

Спочатку русько-половецьке військо примусило монголів відійти на лівий берег річки. У вирішальний момент битви між князями спалахнула незгода. Мстислав Удатний не захотів ні з ким ділитися славою і вступив у бій без погодження з іншими князями. Так, його полки під проводом Данила Романовича (Галицького) і половці переправилися через Калку й атакували монголів, які під ударом важко озброєних дружинників почали відступати. Але половці не витримали монгольського контрудару й кинулися врозтіч, уносячи безлад у лави руських дружин. Під час бою Данило був поранений у груди, але все-таки продовжував керувати своїми полками. Князь зміг організовано вивести військо з бою, уникнувши монголів, які переслідували їх три дні, і з незначними втратами повернутися додому. 

Коли стало зрозуміло, що полки Мстислава Удатного й половці зазнали поразки, інші князі так і не рушили в бій, щоб переломити його на свою користь. Це дало монголам змогу розбити руські полки поодинці. Найзавзятіше чинив опір великий київський князь Мстислав, який устиг збудувати укріплений табір. Монголи три дні намагалися його захопити і вдалося це зробити лише завдяки підступу.

Під час битви на Калці руські дружини зазнали значних утрат: загинули шість князів, лише кожен десятий воїн повернувся неушкодженим. Як пише літопис, «руські князі зазнали такої поразки, якої ще не було ніколи».

Крім утрат княжих дружин, перша зустріч із монголами ніяк не позначилася на внутрішньому розвитку Русі. Монгольське військо, зруйнувавши декілька невеликих подніпровських міст, повернулося у свої степи. Русь надалі продовжувала залишатися роздробленою, а князі — вести міжусобну боротьбу. 

  Вправа « Відкритий мікрофон».

 Діти по черзі називають причини поразки Київської Русі у битві з монголо-татарами на річці Калка:

• Феодальна роздробленність Русі

• Відсутність єдиного командування

• У руських князів не було згоди та єдинства

• Незлагодженність дій руських князів і половців

2.   Монголо-татарська навала на Північно-Східні князівства.

 Демонстрація відео  « Нове нашестя монголо-татар»

Електронний ресурс, режим доступу :

Вправа «Хронологічний ланцюг»

Вчитель пропонує дітям після перегляду відео назвати послідовність завоювань монголо-татар.

1. Зима 1237 – Рязанське князівство.
2. 1237 - Володимиро-Суздальське князівство.

3.1238- монголи розбили половецьке військо хана Котяна.

4.березень 1239 - захоплено Переяславське князівство.

5. 18 жовтня 1239 – зруйновано Чернігів.

3.   Оборона Києва. Монголо-татарська навала на Галицько-Волинську державу. У 1240 р. Батиєва навала докотилася до Галицько-Волинського князівства, яке щойно було об’єднано під владою Данила Романовича (Галицького). Саме перед монгольським наступом до володінь Данила було приєднано Київ.

Кияни, відчуваючи, що їм доведеться чинити опір монголам, які вже хазяйнували в інших князівствах, готували місто до облоги. Вони відновлювали мури й вали міста, що були найбільшими серед міст Східної Європи.

Наприкінці літа 1240 р. величезне монгольське військо з півдня вдерлося в межі Київського князівства. Першими прийняли на себе удар залоги міст-фортець уздовж річки Рось і були зруйновані  потім така ж доля спіткала міста, що безпосередньо прикривали Київ: Вітичів, Василів, Білгород та інші.

5 вересня 1240 р. Батий підійшов до стін міста і розпочав його облогу.

Боротьба за місто була надзвичайно жорстокою і кровопролитною. Лише після того, як Батий дізнався, що найслабше місце в обороні Києва перебуває в районі Лядських воріт, монголи змогли переломити хід подій на свою користь. У районі цих воріт було зосереджено основну масу стінобитних машин, які «безперестанно били день і ніч». Зрештою 19 листопада в мурах міста з’явилися проломи. Монголи пішли на штурм. У перший день вони змогли оволодіти стінами і валом міста Ярослава, але далі просунутися не змогли. Скориставшись перервою, кияни створили нову лінію оборони вздовж укріплень міста Володимира. 6 грудня монголи прорвали укріплення в районі Софіївських воріт (тому їх ще називають Батиєві) і підійшли до останнього рубежу оборони міста, що був зведений захисниками біля Десятинної церкви. Останні захисники чинили відчайдушний опір, але Батий знову застосував облогові машини. Під їхніми ударами кам’яні стіни Десятинної церкви не витримали і завалилися, поховавши під уламками останніх захисників. До рук монголів потрапив поранений тисяцький Дмитро, якому вони на знак поваги дарували життя.

Здобуття Києва відкрило Батию шлях на Захід. Подолавши опір на лінії укріплень уздовж річок Верхній Тетерів, Горинь, Случ, на початку 1241 р. монголи вдерлися на Волинь, прямуючи до Володимира-Волинського. Несподівано для себе монголи зіткнулися із сильним опором міст-замків Данилів і Кременець. Зрозумівши, що облога затягнеться надовго, а приступ принесе великі втрати, Батий змінив тактику. Відступивши від неприступних замків, він розділив свою армію на декілька сильних загонів, які розійшлися по землях Галичини й Волині, нищачи все на своєму шляху. Основними силами Батий узяв в облогу Володимир-Волинський. Боротьба за місто була кривавою — воно боронилося до останнього. Так само завзято захищалися й інші міста князівства — Звенигород, Галич, Райки, Ізяслав тощо. Лише новозбудований і сильно укріплений Холм та гірські фортеці відбили напади ворогів.

Тим часом як монголи знищували землі Галицько-Волинського князівства, князь Данило Галицький безуспішно намагався схилити до спільної боротьби проти монголів правителів Угорщини та Польщі. Останні сподівалися, що навала їх обмине, однак монголи, здолавши карпатські перевали, уступили в межі Угорщини і Польщі, де продовжили свій похід до Адріатичного моря, завдавши угорцям і полякам нищівної поразки.

У 1242 р. монголи повернулися в Причорноморські та Прикаспійські степи, де заснували свою державу Золота Орда. Приводом до повернення стала смерть головного монгольського хана Угедея, проте причини були набагато серйознішими: Батий не мав достатніх сил, щоб тримати в покорі всі завойовані народи Східної та Центральної Європи.

Русь і народи Центральної Європи своїм героїчним опором урятували Західну Європу від монгольської навали.

 Робота з документами.

Учні ознайомлюються з джерелом після чого виконують завдання.

Італійський мандрівник Плано де Карпіні про відвідання Києва в 1246 р.

«Коли ми їхали через їхню землю, ми знаходили незліченні голови і кістки мертвих людей, які лежали на полі, бо місто це було досить великим і дуже багатолюдним; а тепер воно зведено майже нанівець, ледве існує там 200 будинків, а людей там тримають вони в найтяжчому рабстві». (До навали місто мало 9 тис. дворів, і мешкало в ньому 50 тис. осіб).

Запитання до документа

1.    Через скільки років після монгольської навали посланець Папи Римського відвідав Київ?

2.    Яку картину спустошень він побачив?

3.    Якими були наслідки навали для Києва?

 4.   Утворення Золотої Орди. Монгольське панування на українських землях. Після Батиєвої навали українські землі Київщини, Чернігово-Сіверщини, Переяславщини потрапили під владу Золотої Орди. Початки цієї держави сягають 1242—1243 рр., коли, повернувшись із походу, Батий облаштувався в прикаспійських і причорноморських степах, де неподалік дельти річки Волга заснував столицю — місто Сарай (у перекладі — Палац). Спочатку Золота Орда була складовою частиною Монгольської імперії, що постала в результаті монгольських завоювань. Столицею імперії було місто Каракорум (на території сучасної Монголії), де перебував великий хан. У 60-ті рр. ХІІІ ст. Золота Орда звільнилася від влади каракорумських ханів.

На підкорених землях монголи вимагали, щоб народи «давали їм десяту частину від усього — як від людей, так і від майна». Крім того, монголи збирали плужне (податок із плуга), мито, подвірне (податок із двору), корм (перевезення й утримання ханських послів). Для визначення розмірів надходжень від податків і поборів на підкорених землях монголи здійснювали переписи населення і майна. Перший такий перепис відбувся в Південній Русі на зламі 1245—1246 рр. Крім того, починаючи з 50-х рр. ХІІІ ст., на територіях українських земель монголи запроваджують баскакську систему. Вона передбачала призначення баскаків (намісників) на певні території. Баскаки з воєнним загоном, об’їжджаючи свої володіння, збирали данину і здійснювали нагляд над своїми територіями. Для зміцнення влади баскаків створювалися спеціальні укріплені пункти. На землях, де монголи зберегли княжу владу, сам князь повинен був збирати данину і відправляти її в Орду. Також князь мав отримувати ярлик — дозвіл на княжіння у своїх володіннях.

До особливостей золотоординського панування можна зарахувати те, що руські землі не були безпосередньо включені до складу Золотої Орди (за деяким винятком). Також на території Русі не існувало постійно діючого адміністративного апарату завойовників. До того ж, монголи толерантно ставилися до християнства і православного духовенства.

Панування монголів на українських землях крім значних людських і матеріальних утрат мало наслідком і «знекняження» окремих земель. Постійні набіги, зловживання баскаків та інші негаразди призвели до значного знелюднення земель Переяславщини та Чернігівщини. Таким чином, монголи фактично знищили Київське, Переяславське і Чернігово-Сіверське князівства. У межах цих земель постали монголо-татарські округи — «тьми». Землі на південь від Києва стали називати Татарською землею, а згодом і Поділлям. На цих землях жило як монголо-татарське населення, так і підкорене.

        Вправа «Виправ помилку»

Столицею Золотої Орди було місто Київ, завойовані народи змушені були платити данину, яку збирали золотоординські урядники – осавули. Хани не втручались у внутрішні справи князівств, примушували тих князів, які хотіли правити своїми землями, їхати до них й уклінно просити грамоту – феод.

ІV. Закріплення нових знань учнів.

Учням пропонується виконати тестові завдання.

1. Перша битва руських князів з монголами на р. Калці відбулась:

а) 1223 р., 31 травня;

б) 1239 р., 31 травня;

в) 1240 р., 31 травня.

2. Урядовець золотоординського хана, якому було доручено вести облік населення та збирати данину в руських землях:

а) баскак;

б )податківець;

в) хан;

3.Оборона Києва від монголо-татар тривала ..... на чолі з .....

а) 1240 р.; 1) князем Михайлом Всеволодовичем;

б) 1241 р.; 2) воєводою Дмитром;

в) 1242 р.; 3) князем Данилом Галицьким.

4.   Хан Батий у 1242р.  заснував державу і назвав її .....

 І) Золота Орда;

  ІІ) Кримське ханство;

  ІІІ) Синя Орда.

 5. Позначте, про кого йдеться.

Він був онуком Великого хана монголів. У 1236—1243 рр. очолив похід монголо-татарського війська до Східної та Центральної Європи. У 1240 р. монголо-татарське військо під його керівництвом захопило і зруйнувало Київ. Із його ім'ям пов'язане заснування монгольської держави — Золотої Орди зі столицею Сараєм-Бату.

а) Чинґізхан;    б) Улугбек;  в) Батий; г) Тамерлан

Вправа «Мозковий штурм»

1) Як ви гадаєте, чому наші предки, незважаючи на мужність і героїзм, не змогли відстояти свою незалежність у боротьбі з татарами?

2)  Як була організована влада татар над Руссю?

3)  Як монголо-татарське ярмо вплинуло на подальший розви­ток українських земель?

V. Підсумки уроку.

У 1237—1241 рр. руські князівства зазнали спустошливої навали монголо-татар. Руські князівства, що діяли нарізно, були приречені на загибель. Проте героїчний опір Русі підірвав завойовницький запал монголів. Оселившись у степах, монголи заснували державу Золота Орда, що стала складовою могутньої монгольської імперії. Руські князівства надовго потрапили під панування монголо-татар.

Монголо-татарська навала стала поворотним пунктом в історії руських князівств. Монгольське панування затримало і змінило їхній подальший розвиток. 

     Викладач надає можливість зробити висновок щодо досягнення мети уроку, оцінити свою роботу учням, а потім виставляє  та коментує оцінки за роботу на уроці.

VI. Домашнє завдання.

Вивчити § 21

Н А В Ч А Л Ь Н О – М Е Т О Д И Ч Н Е З А Б Е З П Е Ч Е Н НЯ   У Р О К У:

1. Баханов К.О. Організація особистісно орієнтованого навчання: Порадник молодого вчителя історії – Харків: Видавнича група «Основа», 2008. – 159с.
2. Десятов Д.Л. Методика використання інформаційно-комунікаційних технологій у навчанні історії. – Х.: Вид. група «Основа», 2011. – 111  с.
3.  Історія України. Всесвітня історія. 5-12 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів Міністерства освіти і науки України. – К.: Вид-во «Перун»
4. Смолій. В.А., Степанков В.С. Історії України : Підручник для 7 кл. – К.: Генеза, 2007 р.
5.  Садкіна В.І. Цікава педагогічна ідея. Як зробити урок. – Х. : Вид. група «Основа», 2008. – 88 с.
6. .Марченко О.С. Історія України. 7 клас: Матеріали до уроків.. – Х.: Веста: Вид-во «Ранок», 2007, - 144с
7.  Усі уроки до курсу «Історія України». 7 клас. / Упоряд. Н.І. Харківська. – Х.: Вид. група «Основа», 2007. - 272 с.