Урок " Москвофіли і народовці."

Про матеріал
Запропонована розробка уроку спрямована на реалізацію діяльнісного підходу у навчанні, розвиток логічного? аксіологічного, критичного мислення, комуникативных компетентностей, виховання активної громадянської позиції учнів. Застосування інтерактивного методу "дискусія" дозволить розкрити та розвинути творчий потенціал учнів, активізувати пам'ять,
Перегляд файлу

Тема Русофіли і народовці.

Мета: проаналізувати причини виникнення, соціальну базу, ідеї, діяльність, наслідки діяльності народовської та русофільської течії в українському національному русі Західної України; розвивати логічне, аксіологічне, аналітичне, критичне мислення, уміння працювати в групах; виховувати патріотичні почуття, усвідомлення громадянської відповідальності за долю свого народу, Батьківщини.

Очікувані результати: на уроці учні мають навчитися аналізувати ідеї та діяльність москвофілів та народовців, визначати вплив їхньої діяльності на українське суспільство у другій половині ХІХ ст., називати лідерів москвофілів та народовців.

Основні поняття: народовці ( українофіли), русофіли (москвофіли),

Основні дати: 1867р – створення дуалістичної Австро-Угорської імперії; 1868 р. – виникло товариство «Просвіта»; 1873р. – засновано Літературно-наукове товариство ім. Т.Шевченка.

Обладнання: підручники, атласи, картки з таблицею та завданнями.

І Підготовчий етап

Перевірка готовності класу до уроку

Активізація пізнавальної діяльності учнів

Вправа  «5 хвилин письмового завдання»

Протягом 5 хвилин учні пишуть історичні події, визначення термінів, діяльність історичних осіб, пояснення суспільних процесів. (Основна вимога – це не розповідь, а лаконічна подача фактів. Такий вид роботи допомагає сформувати вміння обирати найважливішу інформацію, адже оцінюється як кількість інформації, так і її лаконічність та повнота розкриття.)

Перевірка домашнього завдання

Фронтальне опитування

  1. Проаналізуйте особливості економічного розвитку західноукраїнських земель у другій половині ХІХ ст.
  2. Проаналізуйте яку роль відіграв кооперативний рух в житті західноукраїнського населення наприкінці ХІХ ст.
  3. Представте проект «Я (ми) створюю (ємо) кооператив»

ІІ. Основний етап

Оголошення теми, визначення навчальних цілей уроку, мотивація пізнавальної діяльності учнів.

Мотивація:

  • Знайдіть на карті територію Східної Галичини.
  • Яке місто було центром Східної Галичини?
  • У другій половині ХІХ ст. Східна Галичина стала центром українського національно-визвольного руху всієї України. ЇЇ називали українським П’ємонтом (по аналогії з італійською державою, навколо якої відбулося об’єднання Італії). Як Східна Галичина стала українським П’ємонтом ви дізнаєтеся сьогодні на уроці.
  1. Конституційні реформи в Австрійській імперії. Галицький сейм.

Учні складають тези  за бесідою та  розповіддю учителя

Австійська імперія:

Бесіда

  •              Пригадайте, яким був результат революції в Австро-Угорщині 1848-1849 рр.

( Революція зазнала поразки. Після революції1848-1849 рр. – 10 річчя «бахівської реакції»)

  • Яким був результат війни між Австрійською імперією та П’ємонтом, що прагнув звільнитися від австрійської влади за  підтримки Франції у 1859 р?

Повідомлення вчителя

 Після поразки у війні з П’ємонтом та Францією  1859р. в  Австрії  у 1860 р. відновлено Конституцію; 1861 р. реформовано адміністративно-територіальний устрій – автономні краї з сеймами.

Бесіда

  • Пригадайте, хто переміг у війні між Австрією та Пруссією за право об’єднати Німеччину?
  • В чому була суть конституційної реформи 1867р. в Австрійській імперії?

( Після поразки у війні з Пруссією 1866р. –1867 р. проведено  конституційну реформу  – Австрійську імперію реформовано в дуалістичну монархію -  Австро-Угорщину, це  спричинило піднесення національно-визвольної боротьби інших народів імперії.)

Галичина:

Розповідь учителя

Україно-польське протистояння

  • А)  За умов наростання айстро-російського протистояння Австрія задовольнила інтереси поляків: виборча система забезпечувала полякам значну перевагу в крайовому сеймі ( діяв з 1861р.); намісник з поляків; польська мова офіційно стала мовою освіти й управління (1869 р.)
  • Б) Австрійська влада не переслідувала українські просвітницькі організації
  • офіційно проголошено міжнаціональну рівність
  • українці обирали і обиралися до Австрійського парламенту і Галицького сейму.

Запитання:   Чи були рівною мірою захищені національні інтереси поляків та українців у Галичині?

  1. Русофіли (москвофіли) та народовці (українофіли).

Робота з поняттями

Старорусини –культурниціка та суспільно-політична течія в українському  русі на Західній Україні. Вважали український народ частиною руського (нащадки К.Р.); русофіли, москвофіли – течія у старорусинькому русі, яка сформувалась у середині ХІХ ст., українців вважали частиною російського народу,  українську мову – діалектом російської; вирішення національних проблем українців вважали можливим тільки за допомогою Росії.

Народовці – суспільно-політична течія в українському русі на західноукраїнських землях; виникла в другій половині ХІХ ст.; визнавали факт існування українського народу і української мови, свою діяльність спрямували на захист національних інтересів українців.

Робота з текстовими джерелами, дискусія

Опрацюйте  в парах матеріал  таблиць та підручника ст. 180-185. Та підготуйтеся взяти участь у дискусії між народовцями та москвофілами.

Чинники для порівняння

Русофіли (москвофіли)

Народовці (українофіли)

Лідери

Денис Зубрицький, Богдан Дідицький, Іван Наумович, Касіян Богатирець, Адольф Добрянський

Олександр Барвінський, Юліан Романчук,Володимир Барвінський, Анатоль Вахнянін

Соціальна база

Стара інтелігенція, греко-католицьке духовенство, поміщики, чиновники

Молода інтелігенція, студенти, старшокласники

Чи визнавали факт існування українського народу та української мови

Ідеї панславізму.

Українського народу, української мови не існує. Від Карпат і до Уралу  - російський народ і російська мова

Українофільські ідеї.

Українці – окрема нація, проживає від Карпат до Кубані, українська мова – це окрема мова.

На чию зовнішню підтримку спирались

Підтримував російський царизм

Підтримували українофіли з Наддніпрянської України

Діяльність

Застосовували язичіє – штучну мову, яка поєднувала елементи цкрковнослов’янської, польської, російської, української мов.

Виступили проти латинізації церковної та світської культури.

Контролювали видавництво «Галицько-руська матиця»,   газети «Слово»,  журнали «Боян», «Галичина», читальні, бібліотеки, школи, кооперативи, різноманітні товариства.

Кампанія боротьби з пияцтвом

1870 р. створили політичну організацію – Руську раду.

Прилучилися до створення єдиної літературної української мови на основі народної.

1етап 60ті рр. ХІХ ст.- до1879 р.(ідейне оформлення)

2етап 1879 р. -1890-ті рр.(організаційне оформлення, політична діяльність).

 Заснували громади старшокласників та студентів.

Власну мережу культурно-освітніх установ: 1861 «Руську бесіду», перший укр. проф.. театр, 1868 р. – товариство «Просвіта» (18 філій, 522 читальні, більше 300 кооперативів, видавали підручники, науково-популярну літературу, поширювали передовий господарський досвід),

1873 р. літературне товариство ім Шевченка (видавало художню , науково-популярну літературу, культурно-просвітницька діяльність, з 1892 р. реформоване в  Наукове товариство ім. Шевченка. Фактично стало українською Академією Наук).

(Діячі з Наддніпрянщини  активно співпрацювали з обома товариствами.) Східна Галичина стала центром українського національно-визвольного руху всієї України.

1879р. перемогли старорусинів на виборах до Галицького сейму.

Заснували  періодичні видання

газети «Батьківщина»,

щоденна «Слово»; журнал

 «Правда»

1885р. – заснували політичну організацію Народну раду.

 

Результати, наслідки

?

?

 

Запитання для дискусії

  1. Чи існує окремий український народ  (свої ідеї підкріплюйте історичними фактами)
  2. Чи існує окрема українська мова (свою позицію підкріплюйте фактами)
  3. Чи вважаєте ви  можливою (чи неприпустимою ) співпрацю з урядом Російської імперії для захисту національних прав, інтересів свого народу.
  4. Які конкретні справи ви зробили для захисту прав та інтересів свого народу  …
  5.  Оцініть результати, наслідки  власної діяльності та  діяльності своїх опонентів.

Підведення підсумків дискусії.

За результатами дискусії учні роблять висновок:

У другій половині ХІХ ст.  в західній Україні український рух був представлений двома течіями: москвофіли та народовці. Кожна з цих течій позиціонувала себе захисником інтересів свого народу. Діяльність москвофілів вела до денаціоналізації українців, у той час, як діяльність народовців сприяла зростанню національної свідомості, розвитку національного руху, перетворенню Східної Галичини на український П’ємонт.

 

ІІІ. ІІІ Завершальний етап (10 хв.)

Систематизація, узагальнення вивченого на уроці. Контроль навчальних досягнень.

  • Прийом «змагання між групами», вправа «Таблиця» 
  • Двом групам учнів, які брали участь у дискусії, ставиться завдання вписати до таблички порядковий номер термінів чи тверджень, які стосуються діяльності москвофілів або народовців.

Москвофіли

Народовці

 

 

  • 1. Д.Зубрицький
  • 2. Ю.Романчук
  • 3. А.Добрянський
  • 4. О.Барвінський
  • 5.Орієнтація на самодержавну Росію
  • 6. Розвиток української літератури на основі на основі народної мови
  • 7. «Язичиє»
  • 8. Кампанія боротьби з пияцтвом
  • 9. Газета «Слово»
  • 10. Газета «Діло»
  • 11.Товариство «Просвіта»
  • 12. Народна рада
  • 13.Руська рада
  • 14 Літературно-наукове товариство ім. Т.Шевченка.
  •  
  • Домашнє завдання: параграф 21, скласти Т-таблицю «Діяльність товариств «Просвіта», ім. Т.Шевченка

Самостійно опрацювати  «Польський та єврейський рухи в Західній Україні».

 

docx
До підручника
Історія України 9 клас (Гісем О.В., Мартинюк О.О.)
Додано
27 лютого
Переглядів
237
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку