Урок "Особливості соціально-економічного розвитку Наддніпрянської України на початку XX століття"

Особливості соціально-економічного розвитку Наддніпрянської України на початку XX століття

Очікувані результати

Після цього уроку учні зможуть:

• показувати на карті території українських земель початку XX ст.;

• характеризувати особливості соціально-економічного розвитку українських земель;

• визначати основні тенденції та суперечності процесу соціально-економічного розвитку українських земель початку XX ст.; індустріальної модернізації в українських землях;

• пояснювати й застосовувати терміни та поняття: «страйк», «монополізація економіки»,

• робити аргументовані висновки щодо розвитку кооперативного руху в Наддніпрянщині.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

ХІД УРОКУ

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ УРОКУ

Повідомлення теми та мети уроку.

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Бесіда

1. Пригадайте особливості економічного розвитку українських земель у складі Російської імперії в другій половині XIX ст.?

2. Які наслідки для розвитку економіки мало скасування кріпацтва?

3. Назвіть феодальні пережитки, що збереглися в сільському господарстві України після скасування кріпацтва.

III. СПРИЙНЯТТЯ ТА УСВІДОМЛЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

Учитель. Наприкінці XIX — на початку XX ст. вже завершився промисловий переворот, відбувається перехід до індустріальної модернізації.

Робота з термінами та поняттями

• Модернізація — зміни відповідно до сучасних умов, тобто осучаснення (оновлення суспільства).

• Індустріалізація — процес створення крупного машинного виробництва.

Учитель. Російська імперія, як і більшість країн світу, у 1900- 1903 рр. переживала економічну кризу.

Українська промисловість формувалась як частина загально-імперського економічного комплексу, але мала свої особливості.

Складання тез

• За розповіддю вчителя або за підручником скласти тези «Особливості розвитку капіталізму в Україні».

Орієнтовний вигляд тез

1. Україна — один із найбільш промислово розвинених регіонів Російської імперії.

2. Нерівномірний розвиток регіонів України: Донбас — вугілля, Нікопольський басейн — марганцева руда, Кривий Ріг — залізорудна промисловість.

3. Спеціалізація сільського господарства. (Правобережжя і певною мірою Лівобережжя — переважно цукрові буряки.)

4. Значний вплив іноземного капіталу.

5. Концентрація виробництва, утворення монополій.

6. Вищі від загальноімперських темпи розвитку.

7. Переважний розвиток сировинних галузей промисловості.

Робота з історичною інформацією

• Опрацювати тексти й відповісти на запитання.

1. Сучасник подій про залежність від іноземного капіталу

«Трамвай і конка — найвигідніше й найприбутковіше комерційне підприємство. Ось чому іноземні капіталісти, як хижі ворони, зграями налітають на кожне місто, де тільки постає питання про прокладання конки чи трамвая... І начебто схоже на те, що прийшли чужоземці в Харків, завоювали його, обклали обивателів 50-копійковою даниною і щороку відвозять цю данину за свій кордон. Бельгійці радісно підраховуватимуть прибуток, а місто, як і колись, буде без бруківок, без світла, без благоустрою. Міська дума змушена буде збільшувати податки в той час, коли поруч під боком місто має такі золоті розсипи, як трамвайна справа... Проте на цих золотих розсипах господарюватиме не місто, а чужоземне бельгійське суспільство.

Запитання

• Яку роль відігравав іноземний капітал у розвитку промисловості в Україні?

1. Концентрація виробництва, утворення монополій

Нарівні з концентрацією виробництва відбувалася монополізація. Утворення монополій почалося саме в найбільших галузях — металургійній, кам’яновугільній, залізорудній. Монополії як об’єднання підприємств у певній галузі створювали з метою подолання економічної кризи. Такі об’єднання встановлювали єдині ціни на продукцію, перерозподіляли ринки збуту. В Україні формою монополістичних об’єднань були синдикати: «Продамет» (1902) — торгівля металопродукцією; «Продаруд» (1903) — торгівля залізною рудою; вугільний синдикат «Продвугілля»; цукрові та інші синдикати. Російські синдикати були тісно пов’язані не тільки з вітчизняною буржуазією, а й з іноземним капіталом. Понад 25 % іноземних інвестицій, вкладених у промисловість Російської імперії, припадало саме на Україну.

Одночасно з промисловим формувався фінансовий капітал. Відбувався процес зрощування промислового капіталу з банківським, унаслідок чого утворювалася фінансова олігархія. У результаті створювалися банківські об’єднання, які фінансували будівництво підприємств, виробництво продукції та її збут.

Запитання

• На основі поданої інформації поясніть особливості процесу монополізації в українських землях.

2. Кооперативний рух

Під кінець XIX — на початку XX ст. в Україні широкого розмаху набула організація різного роду кооперативів як одного із засобів у піднесенні економічного рівня серед населення. Перша споживча кооперація була заснована в 1866 р. у Гадячі на Полтавщині, але російський уряд, боячись будь-якої організації громадських сил, тривалий час ставився ворожо до кооперації і гальмував її розвиток на селі. Щоб організувати на селі кооператив, треба було мати дозвіл з міністерства у Петербурзі, яке давало його дуже не радо.

1894 р. Микола Левитський (1859-1934), закінчивши право в Московському університеті, почав організувати хліборобські спілки — артілі, головно в Херсонській губернії. За його почином спілковий рух дістав нових організаторів в особах Василя Доманицького, Василя Нагірного та інших. Кооперативний рух розширився по всіх дев’яти українських губерніях.

В Україні у 1908 р. було вже 572 споживчі товариства, а в 1914 р. — 3 052. У кооперативному русі Україна зі своїми 30 мільйонами населення посідала перше місце в тодішній Російській імперії, де налічувалося усього близько 10 500 кооперативів. Для координування праці та взаємної допомоги у Києві 1908 р. був заснований Союз Споживчої Кооперації, а другий було організовано у Вінниці 1910 р.

Запитання

1. У чому полягала суть кооперативного руху?

2. Хто був засновником кооперативного руху в Наддніпрянській Україні?

3. Чому кооперативний рух у західноукраїнських землях більшого розвитку ніж в Росії?

 Н. Полонська-Василенко «Економічний визиск України»

«Основною метою російської економічої політики на Україні було увічнити стан України як сільськогосподарського району імперії, як постачальника сировини для російської промисловості і як ринку для її виробів. Наслідком того на Україні розвиваються тільки ті галузі промисловості, які не мали відповідних природних умов у Росії (цукрова промисловість), або ті, що постачали сировину та півфабрикати для російської індустрії (металургія, кам’яновугільна промисловість). Натомість давня галузь української промисловості — текстильна, була штучно затримана у своєму розвитку, а деякі види її (наприклад, бавовняна промисловість) і зовсім не могли існувати на Україні через різні митні й тарифні заходи російського уряду. Ці тенденції російської економічної політики позначилися також на залізничному будівництві: насамперед уряд будує (або сприяє будівництву) ті магістралі, що сполучали українські землі не з українськими містами, а з московським промисловим районом. Будівництво залізниць, крім того, було пов’язане зі стратегічними планами імперії, що часто суперечили економічним потребам України. Так само в царині фінансовій були упосліджені інтереси України, яка набагато більше мусила віддавати до російського скарбу, ніж діставала від нього (перед Першою світовою війною Україна давала понад 26 % усіх державних прибутків і, покриваючи з них усі державні видатки на свої потреби, майже половину одержаних з неї коштів мусила віддавати на потреби інших частин імперії). Наслідком цього була поважна затримка в економічному розвитку України. Лише доплив закордонного капіталу (переважно французького, бельгійського і англійського) з кінця XIX ст. сприяв піднесенню української промисловості, зокрема Донбасу й Кривого Рогу».

Запитання

1. У чому проявлявся економічний визиск України?

2. Чому цей визиск посилився на рубежі ХІХ-ХХ ст.?

Виступи учнів

Повідомлення учнів про українських меценатів Г. Галагана, В. Симиренка, Терещенків та Бродських.

IV. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Опрацювати відповідний параграф підручника.

2. Спираючись на доступні джерела, встановити залежність між модернізацією повсякденного життя і трудовою еміграцією.