16 червня о 18:00Вебінар: Збереження здоров’я дітей з особливими освітніми потребами

Урок «Мова моя українська - батьківська, материнська»

Про матеріал
Розробка уроку «Мова моя українська - батьківська, материнська» має на меті виховання в учнів любові та поваги до української мови, бажання вивчати, розмовляти та спілкуватися рідною мовою.
Перегляд файлу

«Мова моя українська - батьківська, материнська»

Вчитель-дефектолог

 КЗКОР «Таращанський НРЦ»

Бузиновська О.В.

Мета: виховувати в учнів любов та повагу до української мови, бажання       вивчати, розмовляти та спілкуватися рідною мовою; розвивати мовлення учнів, їхні творчі здібності і формувати мовну культуру учнів.

Обладнання: аудиторія святково прикрашена плакатами та  висловами про мову,  вишитими рушниками,  кетягами калини, колоссям. На столі стоїть

вишита ікона, біля неї запалені свічі.

Вступне слово вчителя. Шановні діти, вчителі, гості! Сьогоднішня година спілкування присвячена нашій рідній українській мові. Запрошуємо вас на слово щире, на бесіду мудру. Мова – це великий дар природи. У світі налічується близько   3 тисяч мов. І у кожного народу вона своя. І серед них – ніби запашна квітка в чудовому букеті – українська мова.

(На фоні чарівної мелодії учень читає вірш)

 

              І йшли віки,  були українці,

              і сотворилося слово українське.

              І як сталося так, то сказало собі слово

              по-своєму і благословилося.

              І  прилетіли птиці,  і вродилася калина,

              І було солодко,  і було гірко.

              І стало все називатися:  і земля, і матір,

              і вітчизна по-Вкраїнському.

Учениця. До кожної людини рідний дім – це місце, де можна відпочити від турбот, це захист від усього лихого, це підтримка рідних людей, це зворушливий храм любові. У рідному домі завжди звучить найближча, найзрозуміліша рідна мова, бо бринить вона із ласкавих бабусиних вуст, із дідусевої говірки, із маминої пісні, із батьківського слова, часом суворого, а часом жартівливого.

Учень. Слово – це те, що дає можливість висловити свої почуття, думки. Наша мова – українська, тому що наша земля – Україна. Мова живе в піснях, переказах, легендах, в історії нашій і сьогоденні. З великою любов`ю і так просто і зворушливо Т.Г. Шевченко написав про це:

                   Ну що б, здавалося слова...

                   Слова та голос – більш нічого,

                   А серце б'ється – ожива,

                   Як їх почує!

Учениця. Слово Тараса Григоровича Шевченка підхопили справжні сини та дочки українського народу, відшліфували, збагатили та принесли в духовну скарбницю країни. Нам відомі імена Марка Вовчка, Лесі Українки, Івана Франка, Василя Стуса, Ліни Костенко та багатьох інших письменників, які своєю творчістю виборювали право на існування української мови.

Учень.  Пройшовши тернистий шлях, борючись з русифікацією, українська мова оживає в дитячих садках і школах, вищих навчальних закладах. Використовується у діловодстві, нею говорять диктори радіо і телебачення, нею друкують підручники. На перший погляд, українська мова посіла їй належне місце в нашому суспільно – громадському житті. Але українською мовою рідко користуються у повсякденному житті, особливо молодь.Не користуються, бо це не модно. Більшість молодих людей розмовляють, користуючись жаргонами або ненормативною лексикою. Я вважаю, що це ненормально. Для чого нам, українцям, російські і англійські лексеми?

   Треба все зробити для того, щоб авторитетом для молоді були не чужоземці "зірки", актори різних серіалів. Не треба вважати своє, українське, непрестижним і меншовартісним.

Учениця. Під впливом суржикового і сленгового ефекту, через високу концентрацію слів – покручів у нашій державі істотно змінюється духовний клімат України. Одні вважають, що українська мова – це мова минулого, а інші стверджують, що майбутнього. А я вважаю, що мова потрібна всім і в усі часи для усвідомлення власної гідності і національної приналежності.

Учень. Відроджуючи українську державність, ми хочемо, щоб наша мова сяяла в сузір'ї інших мов.

                         Мово моя українська –

                         Батьківська, материнська.

                         Рідна мені до болю,--

                        Дужий я із тобою.

                                                  ( В. Бичко)

Учениця. Слово надто багато важить в житті. Воно може впливати на долю, воно змінює настрій, робить людину щасливою або розгубленою. Прикро, коли чуєш, як часом люди спотворюють нашу мова такими словами, яких не знайдеш у жодному словнику. Слушно згадати слова Максима Рильського:

                       Як парость виноградної лози,

                       Плекайте мову.

                       Пильно й ненастанно.

                       Політь бур'ян.

                       Чистіше від сльози вона хай буде!

 

Учень. Що дає кожному з нас мова?

             З народження – спілкування з родиною, у старшому віці – це потужний канал інформації. А ще – розмаїтний світ почуттів та емоцій, моральних оцінок і переживань. Мова є засобом саморозвитку й самовираження особистості. Те, як людина говорить, створює образ її душі та інтелекту, вихованості. Заговорить людина – і вияивить не тільки рівень освіченості, а й міру вихованості, гостроту розуму, образність уяви.

Учениця. Той, хто зневажливо ставиться до рідної мови, не вартий уваги і поваги. Мова служить нам завжди. Щирими

словами  ми звіряємося у дружбі, словами ніжними відкриваємо серце коханій людині. Не можна жити на Україні, не зачаровуючись рідною мовою, не знаючи і не вивчаючи її. Мова виткана і чарівною калиною, і синім барвінком, і вищневим цвітом та запашною рутою-м'тою. Відомий поет і композитор Юрій Рибчинський писав про мову:

                              Мова наша, мова –

                              Мова кольорова –

                              В ній гроза травнева,

                              Й тиша вечорова ...

Учень.  Зараз в культурному і мовному відношенні Україна переживає важкі часи. Так, в усі часи мовне питання в Україні було гострим. Але зараз, мені здається закрадається якась безнадія, безвихідь і поселяється в душах поборників мови:

 все людство вже давно заклопотане зовсім іншими проблемами. Але я твердо переконаний в одному: якщо наша мова зникне в Україні, то її більше ніде  не залишеться і ніхто її не підтримає. Другої України, другої мови  у нас немає! Пам'ятаймо заповіт великого поета Володимира Сосюри: 

                           О мова рідна!

                           Її гаряче серце

                           Віддав я недарма,

                           Без мови різної, юначе,

                           Й народу нашого нема.

Учениця. Пишаюся тим, що я українка. Люблю й ціную рідну мову. Але розумію, що цього замало. Треба ще багато в житті зробити для її піднесення. Тому саме на нас, молоді, лежить відповідальність подбати про рідну мову, допомогти їй розвиватися, бо саме нам випала велична місія підняти Україну до світових вершин, вивести її шляхом незалежності у число могутніх країн.

Учениця.  Чуття мови – особливе чуття, бо людина не вибирає собі мову, як не вибирає матір. Ми народжуємся, одержуючи разом з життям, як безцінний його дар, Вітчизну, материнську ласку, рідну мову. Крізь роки проносить людина любов до того куточка землі, де вона побачила світ, де все їй знайоме, звичне і рідне. Мова супроводжує нас при опануванні знань з усіх навчальних дисциплін. Успішне засвоєння знань і розвиток наших здібностей передбачає досконале володіння мовою. Брак мовних знань і недостатність навичок в усному та письмовому мовленні гальмують наше інтелектуальне, трудове і моральне зростання. Той, хто не знає рідної, материнської мови або цурається її, сам засуджує себе на злиденність душі. Щасливий той, хто виховав у собі жагу пізнання і зберігає її упродовж цілого життя.  

Учениця.  Українську мову, чудову, глибинну, немов гостру зброю, і дав нам народ. Наше завдання – пильно берегти й збагачувати її склад, вивчати з ранніх літ. Куди б не закинула доля, пам'ятаймо рідну українську мову. Кожному українцеві, кожній людині, яка живе в нашій державі, працює чи навчається потрібно вивчати свою мову.

                         Вивчайте мову українську

                         Дзвінкоголосу, ніжну, чарівну,

                         Прекрасну, милу і чудову,

                         Як материнську пісню колискову.

                                                                   ( А. Каніщенко)

Учень. Мова народу – найкращий цвіт, що ніколи не в'яне, а вічно живе, розвивається. Тож бережімо рідну мову, шануймо і розвиваймо, дбаймо про її чистоту і красу, намагаймося говорити один одному лише добрі слова, тоді й світ  навколо стане кращим, добрішим. Пам'ятаймо слова В.Сухомлинського : " Мова – то цілюща народне джерело, і хто не припаде до ньго вустами, той сам всихає від спраги".

                       Любіть свою мову й ніколи

                       Її не забудьте в житті,

                       Вона – як зоря пурпурова,

                       Що сяє з небесних висот,

                       І там, де звучить рідна мова,

                       Живе український народ.

Слово вчителя. Запрошуємо присутніх прийняти участь у конкурсі: " Найкращий знавець української  мови". Ми були б дуже раді, якби від сьогодні ви залишили у своєму серці краплину любові до рідної мови..

 

                    Читання уривків з  творів письменників

 

Якщо з українською мовою

в тебе, друже, не все гаразд,

не вважай її примусовою,

полюби, як весною ряст.

                          ( Д. Білоус " Хто любить, той легко вчить " )

 

Ти частка тих, що вже давно померли,

Їх кров живуща, їх жага нетлінна,

Безсмертне і величне, як Говерла,

Багате і дзвінке, як Україна.

                            ( Д. Луценко " Українське слово " )

 

О рідне слово, хто без тебе я?

Німий жебрак, старцюючий бродяга?

Мертвяк, оброслий плиттям саркофага,

Прах, купа жалюгідного рам'я ...

                            ( Д. Павличко " О рідне слово, хто без тебе я? " )

 

О місячне сяйво і спів солов'я,

Півонії, мальви, жоржини!

Моря бриліантів, це – мова моя,

Це – мова моєї Вкраїни.

                            ( Володимир Сосюра " О мово моя " )

 

                  Продовжіть прислів'я та приказки

 

  1. Не все,що знаєте... ( треба говорити ).
  2. Яка головонька... ( така й розмовонька ).
  3. Умієш говорити... ( умій і слухати ).
  4. Більше діла... ( менше слів ).
  5. Гостре словечко... ( коле сердечео ).
  6. Слово – не горобець... ( вилетить – не впіймаєш ).
  7. Дав слово --  держись... ( не дав – кріпись ).
  8. Слово – не полова... ( язик не помело ).
  9. Говори мало... ( слухай багато ).

    10.Мудрий не все каже, що знає... ( а дурний не все знає, що каже ).

  1. Що маєш казати... ( наперед обміркуй ).
  2.  Добре слово... ( краще за гроші ).
  3.  Слово до слова... ( зложиться мова ).

 

                 Поясніть правила мовного етикету

 

  1. Хліб – сіль їж, а правду ріж.
  2. Треба знати, де що сказати.
  3. Бережи хліб на обід, а слово на відповідь.
  4. Не хочеш почути дурних слів, не кажи їх сам.
  5. Погане слово проковтни.
  6. Всякому слову свій час.
  7. Ласкаве сонце, як день ясний.
  8. Словами туди і сюди, а справами нікуди.
  9. Все хіхоньки та хахоньки, а роботи ні капельки.
  10. На словах герой, а на ділі жаби боїться.

11. Де слова з ділом  розходяться,там непорядки водяться.

 

 

 

doc
Додано
29 березня 2019
Переглядів
632
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку