10 клас

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

( за  драмою  І.Я.Франка  «Украдене  щастя»)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Мета:

        переконати  учнів  у   майстерному   вмінні письменника  творити   колоритні образи; 

        розкрити особливості  поведінки,  внутрішнього світу  головних персонажів твору; 

        формувати  вміння давати самостійну оцінку їх  вчинкам, відстоювати власну    думку;

        розвивати  творче асоціативне мислення, усне  мовлення, вміння  давати  чіткі,  конкретні відповіді;     

        виховувати  в  учнів загальнолюдські моральні цінності.

 

Тип уроку: урок -  роздум

 

Обладнання: виставка  книг  І. Я. Франка, портрет  письменника,  вислови філософів  про  щастя.

 

                                                                                                           Епіграф  уроку

                                                           Щастя  ніколи  довго  не триває.

                                                           Щастя  все – день, година, одна   хвилина ...

 

                                                                                                    І. Я. Франко

 

Перебіг уроку

 

І. Організаційний момент.

 

   1.  Вступне  слово  вчителя.

 

  Є  в українському  словнику  просте  слово  «щастя».  Воно складається  з  п’яти  літер,  та  який  глибокий  зміст  вони  несуть  у  собі. Щастя ... Кожен  вбачає   смисл  цього  слова по – різному.  Для  когось  це -  робота,  для  іншого – сім’я,  для третього - гроші, ще  для  когось - здоров’я...   Філософи, письменники,  видатні  діячі   намагалися   дати  визначення поняттю “щастя”.

(  Зачитати  вислови  філософів  )

 «Небо дарує щастя, а сама людина готує його  собі»     Мен  Цзи

 

«Щастя  і  нещастя   приходять  з  нашої  вини»          Е.  Людвіг

 

 «Щастя  і горе  -  це  справа  душі»            Демокріт

 

 «Жодна  людина  не  буває  щасливою»        Ювенал

       Щастя  ...  Так  часто  ми  зустрічаємося  з  цим  словом,  бажаємо  його  своїм  близьким, рідним, друзям. А що воно, щастя? Як можна  зробити  людину  щасливою? От саме про щастя,  точніше  про  “украдене  щастя” і  буде  іти  мова  на уроці. На  прикладі  п’єси  І. Франка,  через  вчинки  і  поведінку  персонажів, через  ставлення  їх  один  до  одного  ми побачимо, як  кожен  з  них   розуміє,  що   означає  “щастя”, як  кожен  бореться   за  нього  і  чи  може  відстояти  його  у боротьбі?   Чи  не  втратили  вони  при  цьому  людську  гідність?   І  дійдемо  висновку:  чи  можливе  «украдене щастя»?

 

ПРОБЛЕМНЕ  ЗАПИТАННЯ: 

        Чи  можна   жити  з    «украденим  щастям»? 

 

 ІІ.  Опрацювання навчального матеріалу.

 

•  Назвіть   головних  персонажів  драми ?

           (   Анна,    Микола,    Михайло  )

• Який  образ  пов’язаний  з   усіма  персонажами ?

                     (   Щастя   )

    Через  усю  п’єсу  проходить  образ  щастя,  коло  якого весь  час   обертаються  інші   образи,   діють,   страждають, плачуть,  хочуть  хоча  б на  мить  відчути  його, пропустити через  своє  серце.

    Отже,  щастя  -  стан душі,  який  людина відчуває  саме  серцем. І  не   випадково   через   усю  п’єсу перемежовуються два поняття  -     ЩАСТЯ   і    СЕРЦЕ.

 

1.УЧНІ  МАЛЮЮТЬ  АСОЦІАТИВНУ  ТАБЛИЦЮ

 

 

Микола                Анна

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                      Михайло                                                                                     Брати                                                                                            

 

 

• Що  ми  знаємо  з  п’єси  про Анну ?   (   Відповіді  учнів  )

      Висновок:   У  Анни украли  щастя  брати.

        «І моє  щастя вкрадено.  І  моє  серце  розбито,  і  мене  з нелюбом   спаровано».

• Як  вчинили  брати  Анни  з  Михайлом ? Чи     причетні  вони   до  подальшої  долі  Михайла?

         Висновок :   Брати  украли  щастя  у  Михайла.

• Чому брати Анни видали заміж сестру  у  далеке     село?    

«Сей  покірний  наймит  ще й рад, що  що-небудь    дістав»

• Хто   украв   щастя  у  всіх  персонажів?

          Брати.   Причина :  земля.

 

2. ІСТОРИЧНА   ДОВІДКА

 

    Страхітливі  умови  життя  західноукраїнських  селян під владою  Австро-Угорщини  призвели  до  створення  галицького  пекла,  в  якому  за  клаптик  землі син  піднімав руку  на  батька,    брат  на  брата,   сусід  на   сусіда.   Вічна  тема   влади   землі   над    людиною    зображена     в     новелі   А. Стефаника   «Камінний  хрест»,    у   повістях  О. Кобилянської  «Земля»  та   М.  Коцюбинського        «Fata  morgana».

     Брати  -   втілення  тогочасного   суспільного  ладу.  На  заваді  до  щастя  -  соціальна  перешкода,  яка  з  усією  силою  звалилася   на  їх  подальші долі.

 

  3. Простежуємо  долю,  подальший  розвиток  стосунків персонажів. Їх залишається  троє -  вічний   трикутник. Як змінюється  характер   кожного   під  час  боротьби  за  своє щастя.

• Як  Анну  характеризують  інші  персонажі?
• Яка вона на початку твору, а яка  в   кінці ?

 

                                                       А  Н  Н  А    

 

Спочатку	Потім
Настя: «Ангел. Свята»	«Без серця вона, остання»
Жінка: «Одна хата на селі, де святий супокій, згода, любов, тут Ангели Божі літають»	«Огидниця, погане зілля» «Отака»

 

• Чому  ж   так  змінилася  думка  сусідів,  зокрема  найкращої  подруги  Насті?
• Чому Анна вирішила зустрічатися з Михайлом? 
• Чи  Анні   легко  було  зробити  цей крок ?

 

         4.  Простежимо  душевну  боротьбу  Анни. 

 

• “Я  шлюбна  жінка,   я  чоловіка  маю “
• “Стидно,   лице  лупається”
• “Господи,  що  ж  мені  робити ?
•  “Господи,  дай  мені  сили”
• “Тепер  у  мене  ані  крихітки    ніякого  неспокою,  ніякого   сорому  нема.       Ганьба - то   ганьба,  смерть -  то  смерть”

 

• А  чи  мають  право  судити  Анну  односельчани?

                Не  суди ,   і  не   судимим   будеш.

                На   житті,  як  на  довгій   ниві.

 

 

                                                   М  И  К  О  Л  А    

 

Спочатку	Потім
Добрий, тихий, роботящий, безхарактерний, не має власної думки.	віхоть,  а  не  чоловік,    туман (небагато  розуму),                                                         став  пити.

 

• Микола  зовсім  не   бореться   за  своє  щастя,  просить     Михайла   відступитися від   Анни.  Пасивно  топить   горе    у  чарці.

 

 

                                            М  И  X  А  Й  Л  О

 

Спочатку	Потім
Страшний, загарячий, запалкий;  Не любив неправди і кривди	Грізний, сильний, «знищить, потроще, зітре на порох», безсердечний.

 

• Армія  скалічила  душу  Михайла, його  людську  гідність.

 

Висновок:      Намагання   “украсти  щастя” ( навіть  повернути     вкрадене )   не  робить  

                       людину  кращою,   не    додає  їй   позитивних    рис.

 

Анна         -  «Ангел» -  «отака»

Микола    -  «добрий» -   «п’яниця»

Михайло  -  «правдолюбець» -  «жорстокий   

5.    У серці кожного персонажа відведене місце для іншого.

      Яке ж  місце вони посідають у серці кожного, хто є  один    для одного.

 

• А чи з власної вини причинили один одному страждання?
• Здається, що зайвий кут у трикутнику – Микола. Та автор вирішує долю по-іншому. Гине Михайло. 
• Чи є майбутнє у Анни і Миколи.   Микола: ”Анно, вспокойся, хіба ти не маєш для кого жити?”
• Як, на вашу думку, складеться життя у Анни з Миколою? Чи є Анні для кого жити?
• Хто з образів є найтрагічнішим?

            Методика  “Титанік”

 

• Кого з персонажів твору ви взяли б у шлюпку?
• Хто, на ваш погляд,  гідний щастя?   (захист персонажа).
• Чи у вашому житті зустрічалися випадки “украденого щастя”?
• Чи можна жити з “украденим щастям”?

 

 Висновок:     “На чужому нещасті  своє щастя не побудуєш”.

 

6. РОБОТА З ТЛУМАЧНИМ СЛОВНИКОМ.

 

Щастя  - це     1.  Стан цілковитого задоволення життям.

                                2.  Досягнення, успіх, удача.

                                3.  Доля, талан.

ІІІ.  Підсумок  уроку. Виставлення оцінок.

ІV.   Домашнє завдання:

1. Скласти план-характеристику до образів.
2. Творче  завдання – закінчити п’єсу по-своєму.