Урок мужності “Борімося, поборите!”

Урок мужності до Дня Гідності і Свободи

“Борімося, поборите!”

I.Організаційний момент.

    1.Вступне слово вчителя.

- У нас сьогодні урок мужності. А що таке мужність?

                            Мужність – це  не мода,          Мужність – сутність чоловіка,
                            Скора, швидкоплинна,             Міцна, довга, вічна.

Сьогодні, коли Україна потопає в сльозах від горя, з болем у серці говоримо: “Ми не тільки не хочемо війни, а просимо Бога зробити так, щоб вона нарешті закінчилася. Ми віримо в це!” Мабуть, кожен із вас стежив і за подіями у нашій країні, які поєднали в собі і трагізм, і героїзм. Тобто, ми з вами є зараз свідками народження нової історії України, не нової України, не іншої України! Своєю територією, своєю культурою, історією, своїм населенням вона має залишитися, як  була: єдина, суверенна, незалежна! Чи буде так, чи ні! Яким буде вже завтрашній день нашої України залежить від нас.

II.Незламний український народ.

     1.День Гідності та Свободи.

Нам є з кого брати приклад. В наш час – це герої “Небесної сотні”, яких значно більше полягло під час акції протесту на Євромайдані у грудні 2013 та лютому 2014 роках.

             А сотню вже зустріли небеса..                І юний хлопчик в касці голубій,

             Летіли легко, хоч Майдан ридав…         І вчитель літній сивий-сивий…

             І з кров´ю перемішана сльоза….             І рани їхні вже не їм болять…

            А батько сина ще не відпускав..               Жовто-блакитний стяг покрив їм тіло..

            Й заплакав Бог, побачивши загін:            Як крила ангела, злітаючи назад,

            Спереду – сотник, молодий, вродливий  Небесна сотня в вирій полетіла…

                                                                                                     Людмила Максимлюк

   13 листопада 2014 року Президент Україні Петро Олексійович Порошенко підписав указ про відзначення щорічно 21 листопада Дня Гідності та Свободи.

   Загиблі хлопці своїми життями спокутували цю вину за всіх! Це має пам’ятати кожен! Сьогодні, завтра, завжди. Без цього ми не зможемо відбудувати свою країну! 

   Убиті в столиці герої мають стати прикладом для кожного українця, що маємо робити все від нас залежне, щоби ті смерті не були марними.  Країна після трагедії стала іншою і потребує реальних змін в усіх сферах життя. Небесна сотня –новітні герої України. Вони полягли за нас із вами, юні, чорноброві хлоп’ята.

   Вони є справжніми патріотами своєї країни.

       2.Хвилина мовчання

- Давайте хвилиною мовчання пом’янемо всіх тих, хто віддав своє життя за нашу єдину країну.

 Слухайте, слухайте, слухайте, люди!                 Моя Україно, без краю

Дзвонить десь дзвін безупинно –                         Квітуча і славна земля!

То задзвонила воля здобута,                                 З тобою радію, співаю,

То Україна скинула пута,                                      Омріяний сонячний краю.

То на свободі родина!                                           Ти моя радість і сила моя.

                                       Ні! Не вмерла Україна, і не вмре ніколи!

                                       Бо ми, браття – українці, знаєм ціну волі!

                                       Наші рідні віддавали життя за свободу!

                                       То ж докажем і ми, браття, якого ми роду!

                                       Україна наша мати! А ми її діти.

                           То ж не дозволим ми нікому нас всіх розділити!

        3.Вшанування пам’яті загиблих під мелодію, запалювання свічок.

                              Діти читають молитву за Україну.

1.Єднаймося, браття!                                             2.Україно, молюся за мову,

   Хай чиста іскрина                                                  За божественну мову твою,

   Запалить любов'ю гарячі серця,                            І за вроду твою калинову,

   Й піснями наповниться вся Україна                     Від якої добрішим стаю.

   Від щастя, якому не буде кінця!

                                        3.Отче наш, у Твоїм часоплині

                                           Все минає – ридай не ридай.

                                           Боже, вибач гріхи Україні

                                           І надалі грішити не дай.

        4.Метод: “Асоціативний кущ”.

- Як ви вважаєте, а хто такий патріот?

Продовжіть речення – “Патріот” – це….

( Патріот – це…той хто володіє державною мовою; шанує державні символи та традиції;

дотримується конституції; знає культурні надбання народу та інше)

Патріот – той, хто любить свою батьківщину, відданий своєму народові й готовий на жертви і подвиги заради них.)

- А як ви вважаєте, що таке Патріотизм?

- Отже, патріотизм – це нагальна потреба України. Ми не обираємо Батьківщину, але можемо обрати, як прожити своє життя заради неї. Історію створює не хтось і десь, а ми, тут і зараз.

Є люди, які захищають нашу Вітчизну і сьогодні. Вони мужні, сміливі, сильні. Вони готові віддати своє життя за неї. Хвала їм і слава!

  5. Робота в группах. Гра “Збери прислів’я”.

“Без верби і калини…” (немає України).

“Та земля мила…” (де мати народила).

“За рідний край…” (життя віддай).

“За народ і волю…” (віддамо життя і долю).

 “Людина без рідної землі…” (як соловей без гнізда).

“Жити – …” (Вітчизні служити).

ІІІ. Поетична сторінка.

       1.Читання віршів.

Як можуть звинувачувати нас                               Моя ти рiдна Україно,               

Казав колись Шевченко ще Тарас,                        На прапорi твоїм блакить,              

Що ми собі свій власний рай зростимо.                Багата й сильная країна,          

І ворог Україну розриває.                                       Де жито в колосi шумить.              

Тож треба, щоб почутий був Пророк,

Бо без Шевченка долі в нас немає.                        За нашу правду i свободу

За те, що рідну землю боронимо?                         Життя спокiйно вiддамо,                                                                

Тож до мети ми разом дійдемо                              Як нашi предки воювали

І волелюбний дух в нас запанує                             За наше щастя i добро. 

Та з честю не дають робить цей крок                

І край могутній наш захистимо                              Здобудем волю i свободу

Та правду нашу увесь світ почує!                          Ми для онукiв та дiтей,
                                                                                    Здобудем славу i майбутнє 
                                                                                    Для України та людей!..

1. Хто ти? Квітуча, прекрасна, чарівна.                  2. Хто ти? Немов веселкова царівна,

    Очі, мов небо, ясні, голубі…                                    Хто дарував ці прикраси тобі?

                                             3. Я – Україна, твоя Батьківщина!

                                                 Сонце твоє, твої ріки й поля.

                                                 Я – Україна, і завше, і нині –

                                                 Небо твоє, твоя рідна земля!

       2.Повідомлення краєзнавців.

1) Україна – це краплина сонця на карті світу. Вона осяяна багатовіковими традиціями, піснями, історією. Наша земля наділена неоціненними скарбами та багатствами родючих земель та повноводних рік. Україна – наш спільний дім. Тож маємо дбати усі, щоб були в ній добробут і лад, мир і злагода, вічна краса. Усі ми повинні усвідомити: своє, рідне – не тільки хата й подвір’я, а й вулиця, село чи місто, де ти живеш, ліс і річка, степ і море , і вся розмаїта наша країна.

2) Найбільша цінність нашої країни – це її люди, зі своїми звичаями, трудовими здобутками, піснями, легендами, казками.

Зараз наша держава переживає тяжкі часи і кожен намагається допомогти,  внести свій вклад у майбутнє. Ми пам’ятаємо наших героїв, які боролися проти несправедливості, стояли на смерть за незалежність нашої держави. Ми серцем і душею з тими, хто й у ці дні боронить нашу свободу на сході України, пам’ятаємо тих, хто віддав своє життя задля нашого щасливого майбутнього.

ІV. Ніхто не переможе мій народ!

      1. Слова підтримки одноліткам.
          1)Опис життя на лінії вогню.

   Ми з вами кожен день чуємо відголоски боїв, але живемо вдома, навчаємося у школі. А є такі місця в Україні, де діти не мають змоги зараз ходити до школи. Триває АТО – антитерористична операція. В окремих містах, селах не працюють школи, дитячі садки. Немає газу, води, світла. Люди вимушені голодувати, жити в підвалах.

          2)Паперові голуби.

    Перед вами лежать вирізані з паперу голуби. Пропоную вам написати слова підтримки вашим одноліткам, сім’ї яких змушені були покинути свої домівки у пошуках безпеки.

Учні записують свої побажання, слова підтримки на голубах з паперу та прикріплюють їх на дошці під музику “Скажем ні війні” .

         2.Ми – майбутнє України!

   Ми сьогодні доклали свою часточку до збереження миру і єдності в нашій Батьківщині. Усі ми сподіваємося, що найзаповітніше бажання українців сьогодні - жити під мирним небом України і не допустити війни здійсниться обов'язково.

                                               Народ мій є,

                                               Народ мій завжди буде,

                                               Ніхто не переможе мій народ!

    Завдяки  відвазі та відданості рідній землі ми отримали у спадок вільне  та незалежне сьогодення. Ми не маємо права знехтувати цим подарунком. Ми - майбутнє України! То ж своїми знаннями, працею, здобутками примножуйте її культуру, своїми досягненнями славте її. Будьте  гідними своїх предків, любіть рідну землю, бережіть  волю і незалежність України, поважайте  свій народ і його мелодійну мову.  Шануйте  себе і свою гідність, і шановані будете  іншими.

         3.Слухання  пісні “Все буде добре…”