Урок мужності "Волонтери: Хто, як не ми?"

УРОК МУЖНОСТІ НА ТЕМУ:

«ВОЛОНТЕРИ: ХТО ЯК НЕ МИ?»

Автор: педагог-організатор

Яковлівського НВК

вчитель І категорії

Халепа Ольга Володимирівна

 Мета:формувати в учнів найбільш значущі для українського народу цінності: патріотизм і розуміння значення життя як найвищої цінності; розказати про мужність українських волонтерів, готовність їх допомагати військовим та людям, які опинилися в скрутиних життєвих умовах в результаті воєнних дій на сході країни. Виховувати в учнів любов до України, повагу до учасників АТО, волонтерів;  самовідданість, патріотизм, активну громадянську позицію та особисту відповідальність за долю держави.

Тип уроку: круглий стіл з елементами тренінгу.

Учасники: учні 8-11 класів

Запрошені: представники місцевих волонтерських організацій та самооборони.

Обладнання: мультимедійний проектор, екран, ноутбук, звукопідсилювальна апаратура, аркуші  кольорового паперу: сині та жовті.

Хід заняття

І. ПРИВІТАННЯ

 Добрий день, всім присутнім на нашій зустрічі. Давайте з вами зараз поглянемо у вікно, там ми бачимо яскраве сонечко і майже безхмарне мирне небо (як варіант, тиху погоду та мирне небо і т.ін.) . В нашій кімнаті тепло і затишно. Ми гарно одягнені і посміхаємося. Отже, нам гарно разом, а це значить, що ми щасливі і можемо із чудовим настроєм розпочати наш урок мужності. І розпочнемо ми його з представлення гостей:

Методична підказка: гостей варто представити лише їх прізвище,  ім’я та по батькові, але про їх діяльність можна сказати пізніше, коли для цього буде більш слушна хвилина. 

ІІ. МОТИВАЦІЯ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ

   Скажіть, ви чули таку фразу: «У нього чи у неї призвання бути музикантом»? А які ще можуть бути призвання у людей?

 Учні відповідають

Вчитель: У людському суспільстві є таке призвання, яке не можна порівняти із жодним іншим. У всьому світі ці люди вважаються найщасливішими, адже вони абсолютно безкорисно дарують іншим добро, а головне гасло їхньої діяльності: «Хто, як не ми?». Все це я говорю про волонтерів.

ІІІ. ОБ’ЯВА ТЕМИ ТА МЕТИ ЗАНЯТТЯ

Отже, сьогодні ми  спробуємо з’ясувати, хто ж такі волонтери? Чи дійсно вони потрібні нашому суспільству, чи є вони серед нас і чи можемо ми з вами бути волонтерами та чим сьогодні займаються українські волонтери?

ІV. ОСНОВНА ЧАСТИНА

Вправа «Сенкан»

Слово «волонтер» чув кожен із вас, а що ж воно означає. Давайте спробуємо скласти вірш зі словом «волонтер»у стилі «сенкан»

1. (іменник)Волонтер
2. (Два прикметники про перше слово) Наприклад, дієвий, благодійний
3. (Три дієслова до першого слова) наприклад, збирає, діставляє
4. (Речення з 4 слів про перше слово) наприклад, Люди, що творять добро
5. (слово-синонім першому слову)  наприклад, доброволець.

Вчитель: Сторінка із Вікісловника:

«Волонтер – у перекладі з французької означає доброволець, а в перекладі з латинської мови – добровільний помічник.

  Трохи історії:  Роком виникнення волонтерства вважається 1859 рік. Саме в цей період Жан Анрі Дюнан, французький письменник-журналіст, вражений наслідками кривавої битви при Сольферіно, запропонував створення Червоного Хреста – організації, що б надавала медичну допомогу полоненим та пораненим. А от ХХ ст.. вважається часом розквіту волонтерства. У Європі після закінчення І Світової війни, з’явились люди, готові надавати допомогу.

   В Україні теж існує давня традиція взаємодопомоги, а людей, що її надавали називали громадськими діячами, альтруїстами, зараз же їх називають волонтерами.

   Друзі, скажіть, а у вас є знайомі волонтери?

Методична підказка: Якщо відповідь учнів буде «так», то варто запитати, чим вони займаються, якщо «ні», то повідомити про те, що сьогодні вони познайомляться зі справжніми волонтерами.

Вчитель: Отже, сьогодні в гості до нас завітали сотник самооборони Петренко Анатолій Борисович (П.І.П.)  та учасник самооборони Іваненко Юрій Іванович (П.І.П.). Запитання  до Анатолія Борисовича:  Що таке Лозівська самооборона, чому виникла потреба у її появі?

• Хто ішов до лав самооборони?
• Чи є жінки у вашій організації?

Дякуємо за відповіді, а тепер запитання до учнів:  чи можна назвати учасників самооборони та Жіночого легіону волонтерами?  Якщо «так», то підніміть синю картку, якщо «ні» - жовту.

Відбувається голосування

Вчитель: Юрій Іванович, запитання до Вас: чи вважаєте Ви, що Ваша діяльність сьогодні необхідна суспільству? Чому?

Відповідь самооборонівця

   Запитання до учнів: як ви гадаєте, а хто може стати волонтером? (учні відповідають)

Вчитель: Пропоную об’єднатися в дві групи, ознайомитись із запропонованими ситуаціям і дати назву вчинку головних героїв історій.

Історія № 1: Хірурга Армена Нікогосяна солдати називають ще «Ангелом війни», передаючи із вуст в уста неймовірні історії його подвигів. Цей чоловік приїхав в зону АТО за власною ініціативою. Пригнав реанімобіль і разом зі своїми помічниками уже декілька місяців надає допомогу пораненим в найгарячіших місцях АТО.

Історія № 2: Лікар Ольга Ворженінова прославилася тим, що з нелюдською жорстокістю била активістів Євромайдану в Харкові. Жінка ногами здійснювала удари по закривавлених людях, що лежали, чи сиділи на сходинках метро.

Вчитель: Отже, надаємо слово першій групі. Прочитайте нам вголос ситуацію і скажіть як ви її назвали.

(Те ж саме з другою групою)

Вправа «Вибір»

Сподіваємося, що обміркувавши ці два сюжети , кожен з вас визначився, з ким із цих людей, вам хотілося б опинитися поруч у житті.  Тож продемонструйте усім свою думку, якщо у вас є бажання продемонструвати її: якщо вам більше до вподоби Армен Нікогосян, то підніміть синю картку, якщо Ольга Ворженінова – жовту.

Відбувається голосування.

 Вчитель: Наступного нашого гостя я вам уже представляла – це наш односелець Григорій Григорович, але замість слів про його діяльність, давайте переглянемо відеосюжет, який зняла представниця Жіночого легіону Валерія.

Перегляд відеоролику «Прифронтові історії: Григорій Григорович та Ольга».

Методична підказка: Педагоги інших шкіл можуть використати такий варіант як: запросити своїх місцевих волонтерів та розповісти про їх діяльність, або використати вищезазначений відеоролик без присутності його головного героя, прокоментувавши потім діяльність волонтерів в Україні.

Вчитель: Отже, друзі-старшокласники, які питання виникли у вас до Григорія Григоровича, чи можливо до інших гостей?

Учні задають запитання

Методична підказка: питання можна підготувати і роздати учням заздалегідь, щоб уникнути незручних пауз або недоречних питань.

• Як Ви думаєте, чому  вам вірять люди, які надають допомогу?
• Чому народ допомагає армії, а держава ні?
• Чого Ви найбільше боїтеся, як волонтер?

V. ПІДВЕДЕННЯ ПІДСУМКІВ

Проблемне запитання:

Отже, сьогодні ми з’ясували з вами, хто такі волонтери, дізналися, чи є вони серед нас, але є ще запитання, яке ми не з’ясували: чи потрібні волонтери сьогодні? Якщо «так», то підніміть синю картку, якщо «ні» - жовту.

Відбувається голосування.

Вчитель: У цьому випадку можна сказати одну просту істину: волонтерство буде існувати доти – доки існує потреба людей у тій, чи іншій допомозі. А така потреба, як ви розумієте буде існувати стільки, скільки існуватиме саме людство. Отже, волонтерство – воно вічне.

VІ. ЗАВЕРШЕННЯ

 На завершення нашого заняття «Віночок побажань». Кожен учасник промовляє своєму сусіду «Я бажаю тобі»…