Урок музичного мистецтва у 5 класі "Пісня - душа народу. Історичні пісні"

Мета:

Навчальна:

• навчити  учнів  висловлювати  судження  про  художньо-образну палітру українського  пісенного  фольклору  та  його  життєвий  зміст;
• визначати  особливості  історичних  пісень, їх  призначення  і  роль в  українській  музичній  спадщині;
• ознайомити  учнів  із  поняттям  «увертюра»;

Розвиваюча:

• розвивати  вміння  логічно  та  аргументовано  висловлювати  свої  думки  щодо  прослуханої  та  виконаної  музики;

Виховна:

• виховувати  патріотичні  почуття  та  інтерес  до  народної  творчості,

любов до Батьківщини;

Очікувані результати:  після уроку учні зможуть:

• - знати, що таке увертюра;
• - знати  інструменти  кобзу та бандуру;
• - висловлювати свої думки;
• - активно  сприймати та аналізувати музику.

 

Тип уроку: комбінований.

 

Технології: інтегративні художньо-педагогічні  та

мультимедійні технології.

 

Методико-дидактичне забезпечення уроку:  підручник «Музичне

мистецтво» (Масол  Л , Аристова Л), зображення музичних інструментів, роздатковий матеріал.

Музичний  матеріал:

українські історичні  пісні «Ой на горі та й женці жнуть», «За  світ встали козаченьки»;

М.Лисенко  Увертюра  до  опери  «Тарас  Бульба»;

М.Балема «Козацькому  роду  нема переводу».

 

Літературний матеріал: Л.Костенко «Маруся Чурай»

Візуальний матеріал: «репродукція картини «Козак Мамай»,  фрагмент фільму «Тарас Бульба», відео пісень «Ой на горі та й женці жнуть»  та «Засвіт встали козаченьки», презентація в програмі Microsoft Power Point

Терміни і поняття: Увертюра.

                                      

Обладнання: . комп’ютер, мультимедійний проектор

                                                        Хід  уроку

Учні  входять  до  класу  під  музичний  супровід 

(М.Балема «Козацькому  роду  нема  переводу»)

 

 

- Діти, зараз ми з вами привітаємось так, як вітаються глухо - німі люди.  ((Показ, привітання)

-Чому я вирішила саме так з вами привітатися? Просто я хочу щоб ви відчули різницю  між чуючою та нечуючою людиною і зрозуміли, що ми з вами дуже щасливі. Щасливі, бо маємо змогу чути прекрасну музику, яка наповнює наше з вами життя. Це і класичні твори, і сучасні пісні, і народні.

-Сьогодні ми з вами весь урок присвятимо нашій рідній українській пісні, нашій невмираючій історії, нашому героїчному минулому.

-Які пісні ми називаємо народними?

-А яку народну пісню ви нещодавно вивчили? Давайте її згадаємо.

 

Розспівування:  Виконання пісні « Чи не той то Омелько».

-Діти, пісня, яку ми виконали, жартівлива, побутова, а як  називаються  народні  пісні, з яких  ми  дізнаємося про історичне минуле нашої  країни?

 

Розповідь  учителя

         Українці  співали завжди. Поряд із  ліричними піснями про красу  природи та кохання, схвильованими  творами  про життєві  турботи   створено чимало  народних пісень, що відображали історію боротьби  українського  народу  за  свободу та  становлення  національної  самосвідомості. Історичні  пісні складають  поетично-пісенну  біографію  українського  народу,  вшановують імена  славетних синів  нашої батьківщини.   Передаючись із покоління  в покоління, історичні  пісні  збереглись до сьогодні. Одна  із найвідоміших  історичних пісень – пісня «Ой на  горі  та й женці  жнуть».

Відео «Ой на горі та й женці жнуть».

-Діти, який музичний інструмент ви бачили на відео? Вірно, бандуру.

-Хто у давнину був творцем, хранителем і передавачем  народної творчості  у  формі  історичних  пісень, дум, релігійних  пісне співів, а також  казок  і  переказів? Відповісти вам допоможе  загадка:

 Музикант сліпий  співає –

Відчуваєш в серці  жар.

 Інструмент свій  обіймає,

 Хто ж він є? Співець - …(кобзар).

 

 -  Розгляньте картину невідомого художника «Козак Мамай», на якій зображено ідеалізований образ козака. (Додаток № 1 ) Це захисник українського народу, степовик, мандрівник, воїн, мудрець, казкар в одній особі. Козак Мамай — один із найпопулярніших образів в Україні. Оповіді про козака Мамая передаються в народних при­мовках, легендах, переказах. Найкраще цей об­раз відтворений у народному живописі: в оксамитному жупані, сап'янових чоботях та синіх шароварах, довкола — речі, з яки­ми козак був нерозлучний (шабля, рушниця або пістоль, люлька); кругла поголена голова з хвацько закрученим за вухо оселедцем, довгі вуса, чорні брови, карі очі, тонкий ніс, рум'яні щоки — перед вами портрет красеня-молодця, яким віп склався в народній уяві. Перші відомі зразки «Козака Мамая» сягають ранньої доби Ко­заччини. Він став настільки популярним серед народу, що посідав чільне місце в українській оселі поряд з іконами.

• Який музичний інструмент на ній зображено?
• Якою б музикою ви озвучили цей живописний твір?

Існує  навіть пам’ятник «Козацькій пісні»

Сприймання  музики

  Зараз ми послухаємо ще одну українську народну історичну козацьку пісню «Засвіт  встали козаченьки». Ми називаємо її народною, хоча вважається, що її  склала Маруся Чурай, легендарна полтавська піснярка. (Додаток №2) Життя Марусі Чурай оповите  імлою давнини, але достеменно відомо, що народилася вона в 1625 році в родині урядника Полтавського добровільного козачого полку Гордія Чурая, людини хороброї, чесної, палкого патріота, котрий брав участь у походах проти польської шляхти. Він був страчений у Варшаві після того, як потрапив у полон до польського коронного гетьмана Потоцького.Легенда наділила Чураївну неабиякою вродою, поетичним і музичним хистом, чарівним голосом. Їй приписують авторство багатьох українських народних пісень. Ось такий пам’ятник Марусі Чурай є на її батьківщині, в Полтаві.

Ось як наша сучасна поетеса Ліна Костенко у своєму романі « Маруся Чурай» пише про її пісні:

Ця дівчина не просто так, Маруся.
Це — голос наш. Це — пісня. Це — душа.

Коли в похід виходила батава,—
її піснями плакала Полтава.

Що нам було потрібно на війні?
Шаблі, знамена і її пісні.

 

-Або ось мати каже синові, козакові, який закохався у Марусю:

 

Та й те сказати,— що вона співає?
Сама собі видумує слова.
Таких дівок на світі не буває,
хіба для цього дівці голова?

Які там "Засвіт встали козаченьки"?
А цілий полк співає. Дивина.
Це щось для дівки, сину, височенько.
Не вірю, щоб складала це вона.

Бо людські, сину, невістки і дочки
співали зроду, сину, і тепер:
"Посіяла огірочки"
та "Натіпала конопель",
"Йшли корови із діброви",
"Нащо мені чорні брови",—
а про любов, походи і лабети —
на це дівкам не вчеплено кебети.

 

-Але, як би там не було, ця пісня живе, і займає почесне місце серед історичних козацьких пісень.

Сприймання  історичної  пісні «За світ встали козаченьки»

 

До українських народних пісень звертався у своїй творчості і Микола Віталійович Лисенко (1842-1912) – славетний український композитор, засновник української класичної музики, диригент, піаніст, педагог.

(Додаток №4)

Рід Лисенків походить із козацької старшини часів Богдана Хмельницького. Батько М.Лисенка, Віталій Романович, був військовим,  він гарно співав українські пісні, вправно добирав акомпанемент на фортепіано.

Нащадок давнього шляхетського роду, Микола Лисенко поєднав у собі заповідану предками відданість національній ідеї та музичне обдарування. З дитячих років він полюбляв музику.

Коли Микола виріс і став відомим композитором, він працював майже у всіх музичних жанрах. У спадщині митця є опери «Тарас Бульба», «Наталка Полтавка», «Різдвяна ніч» та інші. Він започаткував жанр дитячої опери, написавши для дітей три музичні казки: «Коза-Дереза», «Пан Коцький», «Зима і весна».

Протягом усього життя він збирав український пісенний фольклор, творчо застосовував його у власній музиці, сягнувши справжніх духовних вершин українського народу.

Сьогодні ми будемо слухати увертюру до опери Миколи Лисенка «Тарас Бульба».  

• Діти, а хто є автором повісті на основі якої створено і фільм і оперу?

Робота з поняттями

         Увертюра – це оркестровий  вступ до опери, балету, кантат  чи  кінофільму. Вона побудована  на  головних  мелодіях  опери  чи  балету.

Прослухайте  її  та  дайте  відповідь  на  запитання.

 

-Мелодію  якої  пісні  ми можемо  почути  в цій  увертюрі?

 

Сприймання  увертюри  до  опери  М.Лисенка  «Тарас  Бульба»

 

 

Відповіді дітей.

 

        Вокально-хорова робота.

 

-Діти, хто згадає, під яку музику ви заходили до класу?

 

 

         Тема  козацтва, боротьби за  незалежність  рідної  землі  завжди  хвилювала  митців – музикантів, поетів, художників. У пісні «Козацькому  роду  нема  переводу» М.Балеми  відображена  саме  ця  тема.

• Як  ви  розумієте  назву пісні?
• Яким  є  характер  пісні?
• Як  її  потрібно  виконувати?

Послухайте, як починає цю пісню козачий хор – із заклички «Гей, гей!»

 

Давайте спробуємо і ми з вами.

 

Виконання  пісні  «Козацькому  роду  нема  переводу» М.Балеми з використанням рухів.

4.     ПІДБИТТЯ  ПІДСУМКІВ.

Бесіда

5.     ДОМАШНЄ  ЗАВДАННЯ

Пригадати  літературні  твори або  фільми, у яких  оспівані козаки.

         Учні  виходять  із  класу  під музичний  супровід  (М.Балеми «Козацькому  роду нема переводу».)

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                                       Додаток№1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                                          Додаток№2

 

 

 

 

 

 

                      

 

 

 

                                                                                                                                                        Додаток№3

                                                          

       

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                                                                                           Додаток №4