Клас 5

Урок №26

 

Тема: У музичному театрі: балет.

 

Навчальна мета: розширити уявлення учнів про музичне сценічне

мистецтво, зокрема про балет та симфонічний  оркестр;

дати поняття про музичний інструмент  челеста та продовжити знайомство з      творчістю   П.Чайковського;

розібрати поняття «тембр»;

сприяти формуванню навичок  активного слухання, сприймання,   аналізування  музичних творів.

Розвивальна мета: формувати вокально-хорові навички: робота над артикуляцією, дикцією;

розвивати темброво-звуковисотний слух, відчуття ритму;

спонукати до творчої діяльності, розвивати музичний слух, сприяти  розвитку музичних,образотворчих та технологічних здібностей учнів.

Виховна мета: виховувати інтерес до музичного  мистецтва й мистецтва взагалі,  любов до прекрасного, вічного, формувати естетичні  смаки.

 

Очікувані результати:  після уроку учні зможуть:

- знати що таке тембр,челеста;

- знати  інструменти симфонічного оркестру;

- висловлювати свої думки;

- активно  сприймати та аналізувати музику.

Тип уроку: комбінований.

Форма проведення: урок-екскурсія

Технології:  інтегративні художньо-педагогічні  та

мультимедійні технології.

Методико-дидактичне забезпечення уроку:  підручник «Музичне

мистецтво» (Масол  Л , Аристова Л), зображення музичних

інструментів, роздатковий матеріал із  завданнями для учнів.

Музичний матеріал: І. Карабиць «Пісня на добро», О. Злотник «Школярі –

школярики»; П.І.Чайковський фрагменти із балету «Лускунчик»: вальс квітів, танець феї Драже,  музичні ефекти.

Літературний матеріал: доповідь про балет.

Візуальний матеріал: відео- фрагмент «Вальс квітів» та фрагмент  м/ф з

балету П. І. Чайковського «Лускунчик», презентація в програмі Microsoft

Power Point

Обладнання уроку: фортепіано, комп’ютер, мультимедійний проектор.

Терміни і поняття: симфонічний оркестр, тембр, балет, челеста.

                                        Структура уроку.

 

Структурні компоненти	Методи і прийоми	Час
Організаційний	Музичне вітання	1хвилина
Актуалізація опорних знань	Виконання пісні Бесіда	3 хвилини
Мотивація навчальної діяльності	Ігрова ситуація	3 хвилини
Оголошення теми та очікувані результати		1 хвилина
Вивчення нового матеріалу	Бесіда Використання ІКТ: Відео-фрагмент з балету «Лускунчик» - «Вальс квітів» Фрагмент з м/ф «Лускунчик» - «Танець феї Драже»	30 хвилин
Закріплення нових знань	Відповіді на запитання, спів «Школярі – школярики» О.Злотника.	4 хвилини
Підбиття підсумків	Оцінювання	1 хвилина
Рефлексія		1 хвилина
Домашнє завдання	Згадати сюжет казки «Лускунчик та мишачий король», намалювати програмку до балету. Ст.125-128.	1 хвилина

 

                               

 

 

 

 

Хід уроку

І. Організаційний момент. (слайд №1)

Діти заходять у клас під вступ до балету П.І. Чайковського «Лускунчик».

 

ІІ. Актуалізація опорних знань.

Вчитель читає  вірш:

Мій юний друже, в добрий час

Заходиш ти в музичний клас.

Мені здається, скажеш ти,

Все в цьому класі, як завжди.

Ні, цей клас – як диво корабель!

У нім до зачарованих земель

Ти вирушиш, іще й не сам –

Є місце друзям, вчителям.

Щоб кожен з вас узяти зміг

Травневий грім, січневий сніг

І школу у легкій імлі

Та голос рідної землі.

 

- А голосом нашої землі є пісня.  Давайте з вами пригадаємо та виконаємо вивчену на попередніх уроках «Пісню  на добро». (слайд №2)

Виконання пісні « Пісня на добро» І.Карабиця.

Вчитель:  Друзі,  я знову вітаю вас на дивовижному уроці – уроці музичного мистецтва! Чому «дивовижному»? Тому що на нашому уроці можуть відбуватися будь-які дива .

        Сьогодні я хочу разом з вами потрапити у світ музики та згадати інструменти симфонічного оркестру. Ми спробуємо з вами визначити звучання цих інструментів та будемо співати улюблені пісні.  А для того, щоб потрапити у світ музики нам потрібно всім по черзі промовити такий пароль: «Мені подобається звучання ….», а потім назвати той музичний інструмент, звучання якого вам подобається.

 

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів

Звуковий ефект (слайд №3)

Вчитель: Отже, пароль промовлено, і ми, друзі, потрапили в театр. Щоб увійти, потрібні білети, ось такі ( показую справжні білети). І звісно, хотілося б мати програмку ( показую справжню програмку), але це буде ваше домашнє завдання – намалювати програмку до нашого балету. А поки ще нікого в театрі немає, давайте заглянемо в те місце, де розташований симфонічний оркестр. Як же називається це незвичайне місце?

Учні: Оркестрова яма. (слайд №4)

Вчитель: Давайте уявимо, що наш клас - оркестрова яма. І поки музиканти симфонічного оркестру пішли відпочивати, ми розглянемо, що ж цікавого тут знаходиться.

ІV. Вивчення нового матеріалу 

Вчитель: Музичні інструменти симфонічного оркестру поділяються на групи залежно від способу видобування звуків: струнні (слайд №5), духові (слайд №6), ударні (слайд №7), клавішні (слайд №8).

      Струнні інструменти звучать тоді, коли торкаються їхніх струн, духові – коли в них вдувають повітря , ударні – коли в них ударяють , а клавішні – при натисканні клавіш.  Зараз ми також спробуємо розділитися на групи, як це роблять у симфонічному оркестрі. І група – це група струнних інструментів, ІІ – духових, ІІІ – ударних, ІV- клавішних. (слайд №9)

Вчитель розставляє на столах таблички з назвами груп інструментів симфонічного оркестру.

Вчитель: Зараз кожен з вас вибере собі картку з назвою музичного інструменту та займе місце в тій групі, до якої належить цей інструмент.(слайд №10)

 

V. Сприймання музичних творів

Вчитель: Молодці,  добре справились з цим завданням. А ось, до речі, повернулись і музиканти симфонічного оркестру і приготувалися до виконання музики. Нам з вами саме час зайняти місця у залі, хто бажає – в партер, хто бажає – в ложу чи амфітеатр, будь ласка! Діти, скажіть мені, а хто пише музику для симфонічного оркестру?

Відповіді: Композитор.

Вчитель: Сьогодні ми послухаємо музику до балету «Лускунчик», яку створив  видатний російський композитор П.І. Чайковського. (слайд  №11) Це ім’я вже вам відомо з попередніх класів. Які твори П.І. Чайковського ви знаєте? (відповіді учнів).

Вчитель: Відкрийте сторінку 127 нашого підручника. Тут ми можемо прочитати, що П. Чайковський  у своїй музиці розкривав внутрішній стан людини і створив цілу галерею незабутніх музичних образів. Один із створених Чайковським шедеврів – це балет «Лускунчик». (слайд №12) Давайте й ми помилуємося цією чудовою музикою.  Але спочатку послухаємо що ж таке балет. (слайд №13)

 

Доповідь учня:

          Ось уже понад три століття французьким словом балет називають . Звідки ж веде свій початок цей вид мистецтва? Мабуть, від народних хороводів, сюжетних танців, де музика об’єднувалася з хореографією.

        Балет – це музична вистава, в якій дійові особи не розмовляють, як в

спектаклі, не співають, як в опері, а спікуються мовою танцю.

Літературною основою балетної вистави, як і оперної, є лібрето. У створенні

балету беруть участь танцівники й балетмейстер, симфонічний оркестр і

диригент, художники по костюмах та художники-декоратори.

Балет, як і опера, зародився в Італії, де полюбляли й веселі танцювальні

сценки на карнавалі, і пишні урочисті видовища з величавими танцями

 знатних дам і кавалерів. У Франції в той самий час розквітло мистецтво

придворного балету та сформувалася його специфічна хореографічна мова.

Прагнучи зробити свій танець легким, повітряним, танцівниці намагалися

встати на кінчики пальців, що привело до винаходу пуантів.

Вчитель:  Діти, будьте уважними і прислухайтесь, як звучать різні інструменти в музичних творах цього балету. Спробуйте під час звучання музики розпізнати, які музичні інструменти виконують основну мелодію кожного твору.

      Перший фрагмент із балету – це всесвітньо відомий «Вальс квітів». Отже увага на сцену. А поки буде лунати музика, ви створите синквейн. Отже, «Вальс квітів».

 Перегляд відео та слухання «Вальсу квітів»

із балету П.І. Чайковського «Лускунчик» (слайд № 14 )

Вчитель: Який інструмент виконував основну мелодію вальсу?

Відповіді: Арфа. (слайд №15)

Вчитель: Будь ласка, зачитайте свої синквейни.

(Відповіді)

Вчитель: Дід П.І.Чайковського його жив на Полтавщині, і композитор часто приїздив на Україну спочатку відпочивати, а потім поєднував відпочинок із творчою працею. Композитор записував народні пісні, розумів духовний світ українців, втілюючи почуте й побачене в своїх творах. Тому в них часто можна почути мотиви українських народних пісень.

        Не випадково Національна музична академія України носить ім’я  Петра Чайковського.

      Балети Чайковського «Лебедине озеро», «Спляча красуня», «Лускунчик» - відомі в усьому світі. Всі вони створені на казкові літературні сюжети.

     Чайковський любив подорожувати в різні країни світу.

Якось Чайковський, відвідуючи Францію, вперше побачив і почув челесту. Це музичний інструмент, що має форму маленького піаніно з металевими (іноді - скляними) пластинками замість струн.

       Клавіатура у челести як у фортепіано, а тембр (забарвлення звуку) – надзвичайно красивий, звучання тихіше й ніжне.

 Челесту сконструювали у Франції в 19 ст.  Це наймолодший інструмент в симфонічному оркестрі.

       Чайковський переправив інструмент до Петербургу своєму другові й попросив його нікому не показувати дивний інструмент. І тільки через рік, коли була дописана музика до балету «Лускунчик» , люди в Росії вперше почули цей інструмент.

       Саме Петро Чайковський першим застосував її в симфонічному оркестрі в музиці до балету «Лускунчик». Зараз і ми почуємо цей дивовижний інструмент. Другий фрагмент із балету який ми подивимось називається «Танець феї Драже». Фея Драже - казкова істота, тому П. Чайковський для цього танцю створив надзвичайно красиву казкову музику, а мультиплікатори ще й створили мультфільм. Отож, увага на екран.

Перегляд та слухання «Танцю феї Драже» із балету П.І. Чайковського «Лускунчик» (слайд №16)

Вчитель: Який інструмент виконував основну мелодію вальсу?

Відповіді: Челеста. (слайд № 17)

Вчитель: Який настрій створює ця музика?

Відповіді: Насторожує, викликає подив.

Вчитель: Ось подивіться, як уявляють фею Драже діти.( Показую малюнки учнів) 

Вчитель: Кожен інструмент має своє  неповторне звучання, свій голос, так як люди, як ми з вами. Давайте спробуємо за допомогою гри впізнати по голосу свого однокласника.

Гра «Впізнай по голосу»

Опис гри: ведучий виходить до дошки і відвертається від класу. Учні по черзі проспівують мелодію зі словами: «Тепер черга моя, відгадай хто я?!».

Якщо ведучий впізнав, то гра продовжується, якщо ні – той, кого не впізнали стає ведучим.

Проводиться гра «Впізнай по голосу»

Вчитель: Неповторне звучання кожного інструменту, забарвлення голосу людини, або співака в музичному мистецтві називають тембром.

Запис у словничок: Тембр – «забарвлення» звука .(слайд №18)

Вчитель: Діти, як ви вважаєте, чи допомогли вам тембри музичних інструментів пригадати однойменну казку «Лускунчик» і уявити героїв балету?

Відповіді.

Вчитель: Що ж друзі, а нам час повертатися з театру до свого рідного класу. Давайте закриємо очі й порахуємо до  трьох. …Один, два, три.(слайд №19)

Звучить звуковий ефект, діти розплющують очі.

Біля дошки стоїть учень із флейтою.

Вчитель: Пам’ятаєте, на початку уроку я вам говорила, що з нами на уроці можуть трапитись будь-які дива. Єгор спробує прямо зараз створити диво разом зі своєю подругою – флейтою. Давайте привітаємо його оплесками.

Виступ .

Вчитель: Дякуємо Єгорові і побажаємо, щоб він у майбутньому став професійним музикантом і грав у симфонічному оркестрі.

VІ. Вокально-хорова робота

Вчитель: Ну що ж, продовжимо подорож у чарівний світ мистецтва. Хто мені відповість, що за музика звучить?

 (Відповідь учнів) (слайд №20)

Вчитель: Правильно,  це пісня О. Злотника «Школярі – школярики», над якою ми продовжимо сьогодні  працювати. Текст ми вивчили,  мелодію розібрали, тож давайте сьогодні попрацюємо над дикцією. Для цього ми спробуємо проговорити скоромовку:

У діброві - дуби,

Під дубами - гриби,

Трава - між грибами,

Хмарки - над дубами. (слайд №21)

Вчитель: А тепер  розкажіть, які скоромовки  знайшли ви. Це було домашнє завдання. (Відповіді дітей)

Вчитель:  Молодці, з завданням впорались, над дикцією та артикуляцією попрацювали. Тепер давайте примінимо ці навички при виконанні пісні

 « Школярі – школярики.»

VІІ.  Підсумок  уроку.

Вчитель: Підсумовуючи наш урок, я хочу перевірити як ви запам’ятали назви музичних інструментів. Для цього проведемо з вами гру «Відгадай». Я загадаю вам загадки, а ви впізнаєте музичні інструменти.

Загадки:

• Як смичок струни торкнеться,

 Вона піснею озветься.

 Дуже ніжну душу має,

 Що сміється і ридає. (Скрипка) (слайд №22)

• Сам пустий, голос густий,

 Дріб вибиває, дітей збирає. (Барабан) (слайд №23)

 Цьому інструментові мідному є місце і  на столі обідньому. (Тарілки)  (слайд №24)

- Який музичний інструмент можна утворити за допомогою ноти фа? (Арфа)

(слайд №25)

А дізнатись як ви засвоїли тему «балет» мені допоможе кросворд.          (слайд № 26)

 

1.Вид мистецтва, в якому поєднані танець, музика,     декорації, література (балет)

2.Те, що ми чуємо вухами…буває музичний, механічний….(звук)

3. Музичний фрагмент із балету "Лускунчик"  (вальс)

4.Велика група виконавців, що грають на різних музичних            інструментах  (оркестр)

5.Двоє виконавців  (дует)

6.Відстань від найвищого звуку до найнижчого  (діапазон)

7 Музичний інструмент, схожий на піаніно  (челеста)

8 Хто керує оркестром  (диригент)

9.Cтрунний музичний інструмент  (скрипка)

 

Оцінювання учнів:

Вчитель: Сьогодні на уроці всі були активними. (Коментарі отриманих оцінок)

VІ. Рефлексія.

Вчитель: Діти, у мене на столі лежать різного кольору  квіточки. Я пропоную вам вибрати квітку того кольору,  який, на вашу думку, підходить до настрою нашого уроку і вашого настрою. І на дошці ми створимо наш вальс квітів.  

Діти визначають свій емоційний стан.

VІІ. Домашнє завдання.

Вчитель: Вашим домашнім завданням буде пригадати зміст казки «Лускунчик» та створити програмку до цього балету.

 Музичне прощання: «Музична луна».

Вчитель: Дзень, дзень, дзень!

Діти: Дзень, дзень, дзень!

Вчитель: Закінчився час пісень!

Діти: Закінчився час пісень!

Вчитель: До побачення!

Діти: До побачення! (слайд №26)

Вихід із класу під музику  П.І. Чайковського  «Вальс квітів» із балету «Лускунчик».

 

 

 

Додаток №1

«Пісня на добро» І. Карабиць, Ю. Рибчинський.

Гей, на видноколі клени і тополі,

Там вишнева ніч згора.

Там, в прозорій тиші, квітень вірші пише,

Травень на сопілці гра.

Там дитинства весни, райдуг перевесла,

Там початок всіх шляхів.

Там мене співати вчила рідна мати,

Бути щедрим батько вчив.

 

Приспів:

Яблунева, солов'їна в моїм серці Україна,

В моїм серці сонячний Дніпро.

Щира, світла, промениста хай усіх єднає пісня,

Хай лунає людям на добро!

 

Гей на видноколі ранки ясночолі,

Гори, ріки і поля.

Роки там ясніють, там сади рясніють,

Там співа моя земля.

Я дарую людям, щирим, добрим людям

В радісний, щасливий день

Зорі України, квіти України, буйний сад її пісень!

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток №2

 

Скоромовки

В чаплі
Чорні
Черевички.
Чапля
Чапа
До водички.

 

Ми плакати — 
Не плакали: 
Нам плакати 
Нема коли.

 

Синку, принеси синьку.

Принеси синьку, Васильку. 

 

Сів шпак на шпаківню,

заспівав шпак півню: 

"Ти не вмієш так, як я -

так, як ти, не вмію я.

 

Хитру сороку спіймати морока, 
А на сорок сорок - сорок морок.

 

Черепаха чаплю вечором

Пригощала чаєм з печивом.

 

Пироги перепечені

Перцем переперчені.

 

Пильно поле пильнували,

Перепелів полювали.

 

Великі мурахи грали у шахи,

А маленькі мурашки – у шашки.

 

У діброві - дуби,

Під дубами - гриби,

Трава - між грибами,

Хмарки - над дубами.

 

Додаток №3

 

«Школярі – школярики» О. Злотник., О Вратарьов.

 

На підвіконні в класі квіти,

Навпроти - Гоголя портрет.

А ми блукаємо по світу

Через мережу “Інтернет”.

Якби не вчилися у школі,

Ніколи б не почули ми

Про теорему Піфагора,

І про частинки “не” і “ні”

 

П р и с п і в:

Школярі-школярики,

Очі, як ліхтарики

За законом фізики

Зимно край вікна.

Школярі-школярики,

Очі, як ліхтарики,

За законом лірики -

Цілий  рік весна!

 

Але найкращий час - у школі,

Це добре знає кожний клас,

 Коли співа веселий дзвоник

І на перерву кличе клас.

У всіх такі цікаві теми:

Про макіяж і Брітні Спірс,

І тільки мій рудий Ромео

Про мене знов складає вірш.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток №4

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток №6