Урок "Н. Бічуя «Шпага Славка Беркути». Роль родини і соціуму у вихованні дитини"

Тема. Н. Бічуя «Шпага Славка Беркути». Роль родини і соціуму у вихованні дитини

Мета: удосконалювати вміння характеризувати образи; вчити учнів висловлювати міркування про стосунки в родині, взаємопідтримку, моральний вибір у житті; розвивати навички виразного читання, творчу уяву, образне мислення, фантазію;  виховувати кращі риси характеру на основі загальнолюдських  цінностей.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Обладнання: підручники,  ноутбук, проектор, презентації учнівських проектів.  

Яке дерево, такі його квіти; які батьки, такі й діти

                                       Народна мудрість

Дитина — дзеркало сім'ї…

                                         В. Сухомлинський

Хід уроку

І. Організація класу. Емоційне налаштування учнів.

Дерево сім’ї

Сім’я – це дерево родинне

З широким листям на гілках,

Це роздоріжжя, де з дитинства

Життєвий починаєм шлях.

Сім’я – це те гніздо, з якого

Всі пташенята у політ

Летять, але до гілля того

Вертаються крізь далеч літ.

                      Наталя Хаммоуда

ІІ. Оголошення теми і мети уроку.

ІІІ. Актуалізація опорних знань учнів.

1. Бесіда.

- Що таке дитинство?

-  Без чого нам важко його уявити? (Дитинство нам важко уявити без батьків, без отчого дому, без родини).

2. Словникова робота

Визначення понять сім’я, родина, соціум

Сім’я – це мала соціальна група, заснована на шлюбі та кровній  спорідненості. Члени сім’ї об’єднуються емоційними зв’язками, спільністю побуту, моральною відповідальністю, взаємодопомогою. Сім’ю ще називають родиною. Походить слово від числівника «сім» та займенника «я» і означає буквально «семеро таких, як я».

Соціум – соціальне оточення людини, сукупність форм діяльності людей, що історично склалися.

3. Створення хмарки слів у програмі Mentimeter

Питання для онлайн-опитування: З яким словом у кожного з вас асоціюється слово «сім’я»? (Любов, турбота, взаємоповага, взаємодопомога, довіра, підтримка, рідна домівка, розуміння).

4. Звернення до епіграфа уроку.

Як ви розумієте вислів «Яке дерево, такі його квіти; які батьки, такі й діти»?

ІV. Сприймання і засвоєння учнями навчального матеріалу

1.               Слово вчителя.

«З родини йде життя людини»,  – говорить народна мудрість. І це справді так. Як із струмочка починається ріка, так і життя починається з родини. Виховання у сім’ї є першоосновою розвитку дитини. Духовний вплив батьківського дому на її формування створюється завдяки щирій материнській ніжності, небагатослівній любові батька, домашньому теплу, затишку, захисту й сімейній злагоді.

Дорога в життя починається з домівки, від батьківського порогу. А далі вас чекає великий світ, з безліччю перемог і поразок, а також різноманітністю людей, які, приходячи у ваше життя, змінюватимуть і його, і вас самих!

2.               Постановка проблемного запитання.

– Що, на ваш погляд,  більше формує характер особистості – родина чи соціум?

Слово вчителя.

У повісті Н. Бічуї центральними є образи трьох хлопців-підлітків – Славка Беркути, Юлька Ващука і Стефка Вуса. Всі вони одного віку, але зовсім різні за характерами, вчинками.

Проаналізуймо стосунки у їхніх родинах та з’ясуймо, наскільки взаємини  з батьками впливають на вчинки підлітків.

3. Презентація роботи учнівських груп. ( Учні були заздалегідь поділені на групи і виконували випереджальне завдання: проаналізувати стосунки в родинах: група 1 - Славка Беркути; група 2 - Юлька Ващука; група 3 - Стефка Вуса)

Орієнтовний план аналізу родинних стосунків

1. Склад родини

2. Місце та умови проживання.

3. Характеристика кожного члена родини, його вплив на виховання дитини.

4. Захоплення сина.

5. Стосунки в родині.

6. Висновок про вплив родини на виховання дитини.

4.  Слово вчителя.

• В усіх цих сім’ях  виховуються підлітки, у кожного з яких свій непростий характер. Якими ж зростають вони в своїх сім’ях? Ми зараз і спробуємо дослідити. Я вам пропоную уявити себе учнями 7 – Б класу та героями твору. І першим ми запросимо Стефка. Всі ви будете його однолітками і можете задавати йому питання за змістом твору.

5. Рольова гра «Уяви себе героєм твору» (Один з учнів представляє образ Славка, інший – Юлька, третій – Стефка.) Учні задають героям твору питання за змістом твору.

Орієнтовні запитання.

1. Славко Беркута

• Чи вважаєш ти Юлька своїм другом?
• Чому в день відбору на чемпіонат з фехтування  ти намагався закінчити тренування раніше?
• Чому ти наважився підійти до Лілі після вистави? Чи відчував ти за це докори сумління?
• Чому ти вирішив віддати Юлькові  шапку, коли той загубив свою на ковзанці?
• Навіщо ти влаштував бійку з Юльком у фехтувальному клубі?
• Чи заздрив ти своєму товаришеві і однокласнику Юлькові? Чому?
• Чи вважаєш ти, що поранення Юлька було справедливою карою для його самовпевненості?
• За що  тобі було соромно перед тренером Андрієм Степановичем?
• Чому не відвідував тренування у фехтувальному клубі?
• Якщо ти не був затриманий міліціонерами, то чому не доводив свою невинність, не намагався переконати оточуючих у своїй правоті?
• Чи можна виправдати вчинок Юлька, який назвався твоїм іменем у міліції?
• Чи можлива, на твій погляд, подальша ваша з ним дружба?

Питання вчителя:

• Чи можемо ми сказати, що Славко є дзеркалом своєї родини?
• Хто, крім батьків впливав на розвиток особистості хлопця? Тренер Андрій Степанович? Учитель географії Антон Дмитрович? Перша вчителька Надія Григорівна?

2. Юлько Ващук.

• Як ти ставишся до своєї родини?
• З ким у родині у тебе ближчі стосунки – з батьком чи мамою? Чому?
• Чи вважаєш ти, що Славко Беркута тебе заздрив? А ти його?
• Навіщо ти прийшов на тренування Славка і спровокував поєдинок на шпагах?
• Чому вважаючи Славка своїм другом, ти не міг пробачити йому поранення шпагою в спортивному залі?
• Яке покарання ти придумав для свого тепер уже колишнього друга?
• Чому ти вирішив зізнатися у своєму вчинку хоча б Лілі?
• Як ти вважаєш, чи зміниться ставлення класу до тебе, коли усі дізнаються про твій ганебний вчинок?
• Питання вчителя:
• Як родина вплинула на формування характеру Юлька?
• Чи все у своїй сім’ї він схвалював?
• Чи був він схожий на свого батька? Чим?
• Хто з персонажів ще мав вплив на формування характеру Юлька?

3. Стефко Вус

• Як ти ставишся до свого батька?
• А до сестри?
• Чи поділяєш бажання сестри залишити батьківську квартиру і поїхати в інтернат? Чому?
• Чому ти називаєш свого сусіда Юлька «пещеним мамієм»?
• Які стосунки вас пов’язують?
• Чому на пропозицію Юлька побити Славка ти відповів відмовою?
• Питання вчителя:
• Чи було дитинство  Стефка щасливим? Чому?
• Як позначилися стосунки в родині на формуванні характеру хлопця?
• Від кого він все ж успадкував доброту, людяність?
• Чи можемо ми стверджувати, що Стефкові притаманна людська порядність?

V. Закріплення набутих знань.

1. Заповнення таблиці «Вплив родини та соціуму на формування характеру підлітка»

 Запишіть, будь ласка, риси характеру персонажів, які були сформовані родинним вихованням та впливом соціуму.

2. Відповідь на проблемне питання:

Що, на ваш погляд,  більше формує характер особистості – родина чи соціум?

Отже, повертаючись до епіграфа нашого уроку, можемо ще раз переконатися в мудрості наших предків, які зауважували: «Яке дерево, такі його квіти; які батьки, такі й діти» (Народна мудрість).

3. Звернення до епіграфа уроку.

•    Чому, на ваш погляд, видатний український педагог                     В. Сухомлинський зазначав: «Дитина — дзеркало сім'ї»? Як ви розумієте ці слова і чи погоджуєтесь з ними?

4. Клоуз-тест.

Вчитель. Ми проаналізували стосунки в трьох різних родинах, а перевірити, наскільки ви були уважними  на нашому сьогоднішньому уроці нам допоможе клоуз-тест. Записуєте в зошитах цифри від 1 до 12.

Відгадайте про чию родину говориться в цих рядках.

1. Не ходи на подвір'я, то не для тебе компанія, не твоє коло. Ти зовсім інший, синку…(Юлько) 

2. Батькова квартира була незатишна і забарложена.(Стефко)

3. Тато випробовував літаки. Від нього пахло хмарами.(Славко)

4. Гарна моя мама, дуже гарна моя мама. Я колись намалюю її портрет, слово честі. (Юлько)

5. І від лагідного батькового руху, від ласкавого «мій хлопчику» раптом відчув себе сильним і здатним довести свою правоту.(Славко)

6. Не мав до батька доброго серця, бо й від батька ніколи не було ані ласки, ані якої лакоминки, ані поради. ( Стефко)

7. У нашого малого нове захоплення, — сміється мама, гляди, трохи повдаєш із себе спелеолога, та й покинеш, як не одно кидав. (Славко).

8. Обводив поглядом кімнату – звична і затишна; мама не дасть ніде порошині впасти (Юлько)

9. Від батька все тхнуло горілкою, був він величезний, з густим голосом та недобрим сміхом… (Стефко).

10. Чи можна зневажати інших, коли твій батько, твій власний батько користується чужими думками? (Юлько)

11. Тато вірив. Навіть не запитав, де він був того вечора, йому не треба було встановлювати алібі (Славко)

12. А тато насправді такий обурений чи вдає? (Юлько)

 Обміняйтеся зошитами і оцініть відповіді один одного, звіривши їх з правильними на моніторі.

VІ. Оцінювання учнів.

VІІ. Підсумок уроку.

1. Слово вчителя.

В. Сухомлинський  був переконаний, що виховувати у дітей чесність, правди­вість, доброту і чуйність, любов і повагу до старших потрібно ще змалку, оскіль­ки «дитячий світ — світ особливий. Діти живуть своїми уявленнями про добро і зло, про честь і безчестя, про людську гідність: у них свої критерії краси, у них своє вимірювання часу: в роки дитинст­ва день здається роком, а рік вічністю».

Тому майбутнє дитини, її характер залежать від родини, в якій вона виховувалась.

2. Перегляд відео «Щастя дитини – це сім’я».

VІІІ. Домашнє завдання

Всі ви в майбутньому теж будете батьками, творцями своїх сімей, тому я пропоную вам удома поміркувати над питанням «В якій сім’ї я хочу виховувати своїх дітей?» і написати есе на цю тему.