23 липня о 18:00Вебінар: STEM-освіта без гендерних стереотипів – запорука успішного майбутнього школярів

Урок на тему: Битва під Берестечком і Білоцерківський договір. Іван Богун.

Про матеріал
Протягом другої половини 1650 р. польський уряд активно готувався до нападу на козацьку Україну. Головні польські сили зосередилися під Сокалем. Невдовзі польське військо переправилося на правий берег Стиру неподалік Берестечка і розташувалося там в укріпленому таборі.
Перегляд файлу

 

 

Тема.. Битва під Берестечком і Білоцерківський договір. Іван Богун.

 Цілі уроку.

Навчальна.

 охарактеризувати основні воєнно-політичні події Національно-визвольної війни українського народу проти Речі Посполитої у 1650–1651 років і дати їм історичну оцінку;

Розвивальна.

розвивати в учнів уміння аналізувати й узагальнювати історичні явища та події, працювати з історичними джерелами, виділяти головне й другорядне, робити висновки та порівняння.

Виховна. на прикладах героїчної історії українського народу виховувати в учнів національно-патріотичні почуття.

Основні події: Берестецька битва, Білоцерківський договір.

Обладнання: карта «Військові походи Богдана Хмельницького»,

документами та ілюстраціями. Навчальна презентація

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

І. Актуалізація опорних знань учнів

ІІ . Мотивація навчальної діяльності

У ч и т е л ь (розповідь супроводжує показом на карті).

Отже, умови договору не задовольнили інтереси обох сторін. І в Україні, і в Польщі Зборівський договір сприймався як угода, що давала змогу нетривалого перепочинку.

Невдовзі у Варшаві було розроблено план наступу на козацьку територію силами польського і литовського військ. Згодом поляки порушили перемир’я і розпочали наступ на Південно-Східну Волинь.

ІІІ . Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу

У ч и т е л ь. 

Протягом другої половини 1650 р. польський уряд активно готувався до нападу на козацьку Україну.

Головні польські сили зосередилися під Сокалем. Невдовзі польське військо переправилося на правий берег Стиру неподалік Берестечка і розташувалося там в укріпленому таборі.

Потім діти знову починають роботу в групах, досліджуючи, як надалі розвивалися події Національно-визвольної війни. Цей вид роботи являє собою поєднання розповіді вчителя, роботи учнів з історичними джерелами та картою.

 

 

 

Виступ учня з повідомленням

 

 

Полковник Іван Богун


Мабуть, це найяскравіша постать в історії України часів Козаччини поряд із Хмельницьким та Кривоносом. Протидія Польщі, Москві, Криму і Туреччині була в його крові природною та вічною, нестримною. Він завжди був поряд із народом, нехтував нагородами, простий у спілкуванні та безжальний в бою. Від природи міцний, широкоплечий, неймовірно сміливий і сильний, він став лідером козацьких полків Поділля і швидко завоював симпатії народних мас. Всі сучасники Богуна відзначали його розум та хитрість. Він відмовився від реєстрового чину та маєтностей, які обіцяли йому поляки, і підтримав визвольний рух українців.
Іван Богун був одним з найближчих сподвижників великого Богдана. Він очолив трагічний відступ козаків під Берестечком у 1650 році, в момент, коли Хмельницького захопили в полон татари. Після загибелі Максима Кривоноса та Михайла Кричевського Іван Богун став одним з лідерів народного руху, обирався наказним гетьманом за відсутності Хмельницького. У 1651 році на Поділля вирушили каральні загони польського гетьмана Калиновського. Вони мали на меті захопити Вінницю, Красне, Брацлав, а потім вдертися до Київщини. Однак надто вмілий і сміливий полковник обороняв свій рідний край. На підступах до Вінницької фортеці на високій кручі поляки змушені були перейти Південний Буг. Оскільки стояли люті морози, Богун наказав прорубати ополонки в річці і облити кручі водою. Дістатися до козаків було неможливо, багато крилатих гусарів потонуло в холодних водах, а добили їх артилерійський вогонь і стрімка атака козацької кінноти. Калиновський був непримиренним ворогом Богуна і Хмельницького. Поразка під Вінницею зупинила поляків на шляху до Брацлава та Подніпров’я. В цей момент на допомогу Богуну Хмельницький додатково вислав полк козаків. Його характерною рисою була часта непокора Хмельницькому, та й будь-якому іншому авторитету, неприйняття і відмова присяги московському цареві у 1654 році. Він не приїхав на Переяславську раду, всіляко уникав спільних із Москвою походів.

 

 

 

Його полк був основою війська Івана Виговського та відіграв вирішальну роль у Конотопській битві 1659 року. Видається дивним, чому полковник ніколи не намагався заволодіти гетьманською булавою, але, можливо, в цьому й проявилася його мудрість – послідовна політика та соборний прагматизм замість вічних українських заздрісних владних амбіцій.
Відносини Івана Богуна з Юрієм Хмельницьким та Павлом Тетерею складалися непросто. Він допомагав їм протистояти політичним опонентам, однак ніколи не погоджувався на Московський курс. Богуна розстріляли поляки біля Новгорода-Сіверського у 1664 році після невдалого походу проти Москви під керівництвом Тетері.

ІV. Узагальнення та систематизація знань

 

Перегляд відеоматеріалу про Івана Богуна

https://www.youtube.com/watch?v=iwPgvECzJd0

V. Домашнє завдання

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ІВАН БОГУН

doc
Додано
10 лютого
Переглядів
176
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку