Урок на тему: "Черкаська рідна сторона"

ТЕМА : ЧЕРКАСЬКА  РІДНА СТОРОНА

МЕТА : дати учням загальне поняття про прес – конференцію та її значення, прилучати школярів до народних надбань, національної історії, культури, природи рідного краю; вчити любити і поважати працю людей різних професій; виховувати почуття національної гордості за свою Батьківщину, за її історію, культуру, за видатних земляків і гостей Черкаського краю.

ХІД УРОКУ

1. Організація класу

Вже дзвінок нам дав сигнал,

Працювати час настав.

Тож і ти часу не гай,

Працювати починай!

2. Актуалізація  опорних знань учнів

 

Вступ.

 

Аби хоч крихотку землі

Із – за Дніпра  мого святого

Святії вітри принесли

Та й більш нічого…                            Т.Г.Шевченко

 

Дайте барви, ліси і поля…

Найрідніша, як рідна колиска,

Наша отча священна земля –

Батьківщина моя і твоя…                   М.Сингаївський

 

України рідної окраса,

Край пісень і золота – зерна,

Ти колиска нашого Тараса,

Чарівна Черкаська сторона.                  П.Власюк

 

Т.Г.Шевченко писав : « …будь моя батьківщина сама бідна, злиденна на землі, і тоді б вона мені здалася краще Швейцарії і всіх Італій. Ті, хто хоч раз бачили нашу країну, кажуть, що бажали б жити і вмерти на її прекрасних полях.»

 

 

3. Повідомлення теми і завдань уроку

Сьогодні  у нас урок – прес – конференція « Черкаська рідна сторона ».

• Словникова робота
• Прес – конференція – це зустріч державних, політичних, громадських, наукових діячів з представниками преси, радіо, телебачення. А проводиться прес – конференція з метою глибшого ознайомлення з тією чи іншою темою і доведення її до широкого кола населення через засоби масової інформації : пресу, радіо, телебачення. А ці представники – наші вельмишановні  ЖУРНАЛІСТИ.
• Знайомство з гостями :
• ІСТОРИКИ – вивчають події минулого часу.
• БІОЛОГИ – люди, що вивчають науку про рослини та досліджують все, що пов’язане з рослинами.
• ЕКОЛОГИ – науковці, які працюють над збереженням природи.
• ГЕОГРАФИ – вивчають розташування, клімат, рельєф, населення тієї чи іншої місцевості.
• КРАЄЗНАВЦІ – люди, що вивчають рідний край.
• ЛІТЕРАТУРОЗНАВЦІ – люди, що вивчають і досліджують твори поетів, письменників, аналізують їх  життєвий і творчий шлях.

4. Ознайомлення з планом проведення прес – конференції

Коли утворилася Черкаська область?

Географічне положення. Знайомство з картою.

Рельєф нашого краю.

Корисні копалини.

Річки.

Грунти.

Рослинний і тваринний світ.

Охорона природи.

Населення та його праця.

Пам’ятки історії.

Історія Кам’янки. Герб Кам’янки.

Поети про Кам’янку.

Створення музею О.С.Пушкіна та П.І.Чайковського.

Шевченко і Кам’янщина.

Визволення Кам’янки від німецько – фашистських  загарбників.

Наше сьогодення.

5. ПРЕС –КОНФЕРЕНЦІЯ

Шановні учасники прес – конференції, шановні гості!

Успіх нашої зустрічі залежить від кожного з нас. Отже, до роботи, друзі! Будь ласка, перше запитання.

 

Журналіст. Ми народилися і виросли в Черкаській області. А чи давно наша область існує?

 

Історик. Черкаську область створено 7 січня 1954 року.

 

Журналіст. Де розташована Черкаська область?

 

Географ. Черкаська область розміщена в центральній частині України, в басейнах річок Дніпра та Південного Бугу, в лісостеповій зоні. Площа 20,9 тисяч квадратних кілометрів. За географічним положенням Черкаська область належить до Південної лісостепової помірно – зволоженої частини Східно – Європейської рівнини. На півночі та північному заході межує з Київською областю ( межа 340 км ), на півдні з Кіровоградською ( найдовша межа 388 км ) , на південному заході  та заході – з Вінницькою ( 124 км ), на північному сході та сході – з Полтавською  ( 212 км ).

 

Журналіст . Чим вигідне положення нашої області?

 

Географ . Цілий ряд міст області ( Черкаси, Сміла, Канів, Золотоноша ) знаходяться недалеко від головної  водної  водної артерії України – річки Дніпра. Крім того через область проходять  головні залізничні магістралі, котрі з’єднують центральні райони з Одесою, Києвом. До столиці України від Черкас – 184 км по автомобільній трасі.

 

Журналіст. Розкажіть, будь ласка, про рельєф нашої області.

 

Географ. Спочатку треба  сказати, що рельєф в цілому рівнинний та злегка хвилястий, що зручно для будівництва різних об’єктів, шляхів сполучення, трубопроводів та ін. Найвища точка області 272 м лежить на вододілі рік : Гірського  Тікича та ріки Сож на південний захід від Монастирища. В різних місцях Правобережжя височина погорбована   (більше 3 тисяч горбів, що чергуються з пониженнями). Височина розчленована долинами рік Гірський Тікич, Гнилий Тікич, Вільшанка, Рось та ін..

Особлива різновидність рельєфу Придніпровської височини Канівське, Букачівське, Мошногірське підняття, розділені западинами. Довжина Мошногірського плато 70 км, ширина 35 км. Канівські гори та Мошногір’я – це гірська країна в мініатюрі.

В східній частині Правобережжя, в нижній течії рік Вільшанка та Ірдинь розміщена заболочена Ірдино – Тясминська низовина.

 

Журналіст. Чи багата Черкаська область корисними копалинами?

 

Географ. Не буде помилкою поставити на перше місце бентонітові глини в Дащуківському родовищі ( Лисянський район ). У Новоселиці Звенигородського району розробляються поклади каолінових глин – теж дуже цінної сировини. Всього в області виявлено понад 400 родовищ глини. Її використовують в металургії, нафтовій, хімічній, харчовій, целюлозно – паперовій, фарфорово – фаянсовій промисловості.

Поклади гранітів зосереджені в Уманському, Тальнівському, Звенигородському, Корсунь – Шевченківському, Смілянському, Шполянському районах.

В межах Черкащини є кілька родовищ бурого вугілля, торфу, невеликі родовища гірського кришталю, опалу та ін..

Крім того на Черкащині виявлено дві групи мінеральних вод : без специфічних компонентів та родонові (в Тальному, в с. Мошнах, в Уманському, Звенигородському, Жашківському районах.)

 

Журналіст. Які річки протікають на Черкащині ?

 

Географ. В межах області течуть річки : Дніпро, його притоки – Рось, Вільшанка, Тясмин, Супій , Сула, Золотоношка, Ірклій, Чумгак, інші невеликі річки : Бурти, Гірський Тікич, Гнилий Тікич, Жаб’янка, Кам’янка, Конела, Мідянка, Ревуха, Росава, Руда, Сріблянка, Сирий Ташлик, Сухий Ташлик, Уманка, Шполка, Ятрань – на правобережжі.

А в 1954 – 1960 роках було утворене штучне Кременчуцьке водоймище. За своєю площею ( 2550 кв. км.) воно найбільше в Україні і простяглося від Кременчука до Канева.

 

Журналіст. Що ви можете розповісти про грунти?

 

Географ. Природа щедро наділила Черкащину  родючими грунтами. Чорноземи –найбільш родючі грунти. В долинах Дніпра, Росі, Гірського та Гнилого Тікича досить поширені піщані та піщано – глинисті грунти. В заплавах рік Супій, Тясмин, Ірдинь поширені торфові та лучноболотні грунти.

Таким чином Черкаська область має велику кількість родючих грунтів, які при високому рівні культури землеробства можуть давати великі врожаї сільськогосподарських культур.

 

Журналіст. Нас цікавить ваша розповідь про рослинний  і тваринний світ Черкащини.

 

Біолог. Для Черкащини характерне поєднання рослинності лісостепової та степової зони. Значні площі луків, лісів має центральна частина області. В межах області нараховується більше 200 видів рідкісних рослин. Серед них є і такі, що занесені  до Червоної книги України.

В широколистих лісах поширені дуб, граб, клен, липа, береза, ліщина, шипшина, лісова груша та ін..

Тваринний світ нараховує біля 5 тисяч видів. Одних птахів більше 300 видів. Фауна області має 377 видів хребетних, 44 види риби, 66 видів ссавців, 11 видів амфібій, 9 видів плазунів.

Найбільш поширені звірі – жителі наших лісів – зайці – русаки, лисиці, білки, козулі, дикі кабани, куниці, борсуки, їжаки, тхори, єнотовидні собаки. Біля водоймищ зустрічаються бобри. Останнім часом з’явилися лосі. До Червоної книги занесені птахи : чорна чапля, орлан – білохвіст, лебідь – шипун та ін..

 

Журналіст. Як же охороняється природа в нашій області?

 

Еколог. Крім того, що рідкісні рослини і тварини занесені до Червоної книги, тобто охороняються законом, у Черкаській області ще в 1931 році було створено Канівський державний заповідник, основну частину якого займають листяні ліси з багатим трав’янистим покровом. В с.Млієві є науково – дослідна станція садівництва. Заповідний дендропарк « Софіївка » має більше 670 видів дерев і кущів, 586 видів трав’янистої рослинності.

Особливе місце займає збереження і примноження лісових насаджень. Багато уваги приділяється розробці водоохоронних заходів : будівництво ставків, очистка стічних вод, тощо.

 

Журналіст. Що ви можете сказати про населення нашої області?

 

Географ. Національний склад населення відносно однорідний. Українці складають понад 90 % населення області. Решта – росіяни, євреї, поляки, білоруси та ін.. Максимальна густота населення спостерігається у так званих « міських » районах ( Черкаський, Смілянський, Уманський)

Тут проживає понад 40 чоловік на 1 кв.км. А в Катеринопільському, Канівському, Чигиринському  районах густота населення – менше 30 чоловік на 1 кв.к м.

 

Журналіст. Кажуть, що Черкащина одна з найвизначніших областей. Чим саме?

 

Краєзнавець. По – перше , на Черкащині є багато музеїв : обласний краєзнавчий музей в Черкасах, музей історії Корсунь – Шевченківської битви, краєзнавчий музей в Умані, музей – заповідник « Могила Т.Г.Шевченка » в Каневі, літературно – меморіальні музеї : Т.Г.Шевченка в с.Шевченковому Звенигородського району, О.С.Пушкіна і П.І Чайковського в Кам’янці, бібліотека – музей А.П.Гайдара в Каневі. Крім того є багато історичних пам’яток : Чигирин, Холодний Яр, Софіївка і т. д.

 

Журналіст. Яке місце посідає Кам’янка як історична пам’ятка?

 

Поет.                                  КАМ’ЯНЦІ

Кам’янко, у сни мої приходиш

І тепер уже на схилі літ…

Тихо котить Тясмин свої води,

Промені блукають серед віт.

Стежкою, що привела до школи,

Я ступаю й досі уві сні.

Не забудеться й на мить ніколи

Миле місто сонячне мені.

Тут звучать Чайковського акорди,

Крилами симфоній линуть ввись.

Волелюбців слово грізне й горде

Схвалювало Пушкіна колись.

Може, і наснагою, і хистом,

Кам’янко, завдячую тобі.

Скелі Пушкінській і Гроту Декабристів,

Вербам, що схилились у журбі.

В сни мої приходять знову й знову

Те, до чого вороття нема, -

І ласкаве материнське слово,

І напутні батьківські слова.

Недарма любов до свого краю

Люди свято бережуть в серцях.

Земле рідна, я тебе кохаю,

Будь благословенна у віках.                          Ольга Аунівська

 

Журналіст. Чи не могли б ви детальніше розповісти про історію  Кам’янки?

 

Історик. Вперше про Кам’янку згадується десь на початку 17 століття, як про вотчину польських магнатів, хоч поселення існували на її місці , мабуть, з давніх – давен. Згодом вона перейшла до рук фаворита цариці Катерини ІІ князя Потьомкіна, який заповідав її своїй племінниці Катерині Миколаївні Самойловій, дружині Миколи Семеновича Раєвського, після смерті якого вона вийшла заміж за Льва Денисовича Давидова і надовго оселилась в своїй кам’янській садибі.

З цього й починається історична слава нашої Кам’янки. В самому центрі міста зберігся затишний парк Декабристів, а в ньому кам’яний грот, де збиралися змовники – декабристи на таємні наради, обговорювали плани повалення самодержавства. Тут і колишній            «зелений будиночок», в якому міститься музей. А ще далі – оригінальної форми кругла башта, яка залишилася від млина Давидових.

 

Журналіст. А коли створили музей у Кам’янці?

 

Краєзнавець. У 1937 році рішенням уряду був заснований літературно – меморіальний музей Пушкіна. Його заснування було приурочене  100-річчю з дня смерті великого російського поета. А в 1940 році в день

100-річчя П.І.Чайковського був відкритий відділ корифея російської музики.

(Уривок з твору « Лебедине озеро »)

 

Журналіст. Говорять, що і Т.Г.Шевченко був на  кам’янській землі?

 

Літературознавець. Наша земля тісно зв’язана з ім’ям Т.Г.Шевченка. І не тільки тому, що це частина Черкащини – батьківщини Кобзаря. Тут бував поет у кількох селах в різний період свого життя.

Вперше пройшов малий Тарас через землі нашого району в 1882 році, коли із своїм дідом Іваном ішов до Мотрониного монастиря. Шлях їх проходив поблизу села Михайлівки. У селі Лузанівці побував поет у 1845 році. Є згадка у Шевченка про село Жаботин. Легенди і народні перекази говорять про те, що Т.Г.Шевченко бував і в Кам’янці. Він пройшов старий парк, сидів біля гроту і слухав розповідь про В.Л.Давидова та декабристів.

 

Журналіст. Декабристи, Пушкін, Чайковський і пам’ять Кам’янки, пам’ять народу – в граніті, в музиці, віршах… і в наших серцях. А є в цього міста й інша історія – історія народного подвигу…

Більше півтисячі кам’янчан не повернулися на береги рідного Тясмина. Розкажіть, будь ласка, про це.

 

Історик. Понад дві тисячі кам’янчан воювали на фронтах Великої Вітчизняної війни. Не скорилися ворогові й ті, хто опинився в окупованій гітлерівцями Кам’янці. У серпні 1941 року було сформовано партизанський загін імені Ворошилова. Командиром його став А.С.Куценко. Підпільник Петро Харченко, розвідниці Галя Кудря та Людмила Борисова, боєць Віктор Галочкін, Амаяк Казарян, партизан Петро Василина – ось неповний список людей – героїв, яким ми завдячуємо і низько схиляємо голови за їх подвиг, який житиме вічно. Кам’янчани свято бережуть пам’ять про тих, хто не повернувся з поля бою. Букети троянд, гвоздик і польових волошок лежать біля підніжжя обеліска Слави. За мужність, героїзм, за вірність Батьківщині…

Нині живе, працює і дбайливо зберігає свою одвічну пам’ять наше квітуче, пісенне, історичне місто. В його справах, як у чистих водах Тясмина, віддзеркалюється життєвий ритм всієї планети, її енергія, її надихаюча окриленість майбуттям – сьогодні, завтра,назавжди.

 

Поет.                             У   КАМ’ЯНЦІ

Я знову в тихій Кам’янці. Я – вдома.

Стежина кожна тут мені знайома.

Тут кожна гілка із верби і клена

З любов’ю прихиляється до мене.

Тут річка поміж скель, немов підкова,

Виблискує на сонці веселково.

На взгірку парк задумливий, тінистий…

Він пам’ята розмову декабристів.

А в центрі парку, де троянди й трави, -

На постаменті Пушкін кучерявий.

Поміж дубів, крізь листя позолоту

Зійду униз по сходинках до гроту.

За стадіоном помину алею, -

Чайковському вклонюсь біля музею.

А там, де верби сіють прохолоду –

Спинюсь послухать музику заводу.

Багряній поклонюся горобині…

Я – вдома. Я на рідній батьківщині.                    Данило Кононенко

 

 

6. ПІДСУМОК  УРОКУ

 

Журналіст. Від імені всіх присутніх тут представників засобів масової інформації дозвольте подякувати всім, хто сьогодні працював з нами, відповідаючи  на наші численні запитання. Прослухавши розповіді, хочеться згадати невмирущі слова Василя Симоненка :

Земле рідна! Мозок мій світліє

І душа ніжнішою стає,

Як твої сподіванки і мрії

У життя вливаються моє.

Я живу тобою і для тебе,

Вийшов з тебе, в тебе й перейду.

Під твоїм високочолим небом

Гартував я душу молоду.

Хто тебе любов’ю обікраде,

Хто твої турботи обмине,

Хай того земне тяжіння зрадить

І прокляттям безвість проковтне!

 

• Якою була тема нашої прес – конференції?
• Що таке прес – конференція?
• Люди яких професій відповідали на запитання журналістів?

 

КРОСВОРД « КРАСА УКРАЇНИ »

1. Столиця України  …                                                       ( Київ )
2.  Карпати – мальовничі … України.                            ( Гори )
3. Красуються в вишневих садках українські …          ( Села )
4. Особливо чарівні восени  …                                        (Ліси )
5. У  … і села йде зима весела                                         (Міста)
6. Весною вкриваються зеленим килимом …              (Луки)
7. Дніпро і Дністер – найбільші …  в Україні                  (Ріки)
8. В Україні є Чорне й Азовське  …                                    (Моря )
9. Щоб … широкополі, і Дніпро, і кручі було видно,

було чути, як реве ревучий.                                           (Лани)

10.  … шумлять – я слухаю, хмарки біжать – милуюся. (Гаї )
11. З вітром листя гомонить, з сонцем - … і діброви.     (Ниви )
12. Творці краси рідного краю - …                                       (Люди )

 

 

 

 

 

 

 

Слова для довідок : Київ, гори, села, ліси, міста, луки, ріки, моря,лани, гаї, ниви, люди.

 

      КРОСВОРД  « ПРАПОР»

1. Національний  народний символ України. Його дарують, ним обмінюються у Великоднє свято.                               (Писанки)
2. Дерево – національний символ України, оспіване у народних піснях, у віршах. Воно освячується в церкві перед Паскою за тиждень і зберігається в домівках, як засіб від злих сил.         (Верба)
3. Кущ, оспіваний в українських народних піснях, символ дівочої краси.

                                                                                               (Калина)

4. Поширене в Україні дерево, з яким в українських народних піснях і переказах порівнюють  струнких дівчат.                    ( Тополя )
5. Чим прикрашали голову українські дівчата?             ( Вінок )
6. Народний символ України. Матері дарують його своїм дітям на щастя, на долю, виряджаючи у далеку дорогу.        (Рушник)

 

 

 

 

 

 

 

КРОСВОРД  « ГЕРБ »

1. Державний символ України - урочиста пісня, яку виконують стоячи під час свят та урочистих подій.                   ( Гімн )
2. Квітка – символ нескореності, незламності,непереможності.

                                                                                            (Деревій)

3. Квітка віночка – символ ніжності .                            (Ромашка)
4. Збірка віршів Т.Г.Шевченка.                                        (Кобзар)

 

 

 

Використані джерела:

1.               Публікації газет « Розкажіть онуку » та « Початкове навчання і виховання»
2.               Матеріали сайту « З любов’ю до дітей» , інших освітніх сайтів.