Урок на тему: "Дисидентський рух на Україні в період загострення кризи радянської системи (ІІ половина 60-х - початок 80-х років)"

Предмет: Історія України

Тема. Дисидентський рух на Україні в період загострення кризи радянської системи (ІІ половина 60-х - початок 80-х років).

Мета:

- встановити методи боротьби дисидентів, які вони застосовували проти тоталітарного режиму на Україні;

- з’ясувати, які   застосовувалися форми переслідувань радянською владою інакодумців, людей, що викривали злочини СРСР і критикували політичний курс тоталітарного суспільства;

- визначити, які проблеми піднімали українські дисиденти у своїй діяльності, яким чином поширювали інформацію про тоталітарну систему в СРСР тощо. - навчити учнів користуватися історичними документами та визначати закономірності історичного процесу;

- розвивати в учнів історичного мислення;

- формувати вміння правильно і послідовно висловлювати власну думку, робити висновки

- виховувати почуття патріотизму, осуд тоталітарної радянської антидемократичної політики, гордість за національну еліту радянських часів, повагу і вдячність українським дисидентам за мужність в часи розгулу радянського терору "говорити" правду про життя у радянському суспільстві

Тип уроку: комбінований.

Вид уроку: урок – пошук.

Форма уроку: бесіда.

Методи: «Мікрофон», "мозкового штурму", робота в групах,

Основні поняття: опозиція, дисидент, тоталітарний режим, права людини, самвидав.

Обладнання: підручник Н.Сорочинська "Історія України", частина ІІ, схема "Дисидентський рух на Україні", портрети дисидентів

Епіграф:

"Народе мій! До тебе я поверну,

і в смерті обернуся до життя..."

                                           В.Стус

Хід уроку

І. Організаційний момент

Учням заздалегідь дане завдання підготувати із додаткової літератури повідомлення про українського дисидента.

ІІ. Актуалізація опорних знань

Викладач історії. Сьогодні я хочу запросити вас до розмови про тих, хто в часи радянської тоталітарної системи мужньо виборював право мати власну думку, відстоював право мати власну гідність, не боявся сказати правду про життя у радянській державі. Сьогодні ми будемо говорити про дисидентів.

Оголошення теми і мети уроку

Епіграфом до нашого уроку нехай стануть слова українського дисидента, патріота України, який загинув у радянських таборах, однак не зрадив своїй совісті, слова В.Стуса, який ще в 1977 році писав:

"Народе мій! До тебе я поверну,

і в смерті обернуся до життя..."

Осмислити і зрозуміти слова В.Стуса ми зможемо в кінці уроку, коли розглянемо тему.

А в день перепоховання В.Стуса у 1989 році В.Забаштанний звертався до своїх сучасників:

"Україно, ну що ж ти за мати

Чи я долю твою не осяг,

Що ти здатна синів убивати,

І підносить убитих на стяг?"

Тож хочу і я сьогодні звернутися до вас, дорослих і свідомих громадян незалежної і демократичної країни, із запитанням: Чому ж Україна на змогла захистити кращих синів своїх, еліту нації, чому дисиденти прагнучи віддати Україні свій талант, своє натхнення, свою працьовитість, часто платили за це зламаною долею, а інколи і своїм життям. Тож нехай ці слова стануть проблемою нашого уроку.

Що стосується історіографії, то вона невелика.

В радянські часи дисидентів вважали ворогами народу, звинувачували у націоналізмі, їх імена були майже не відомі. В наш час ця проблема досліджується. Є різні історичні погляди. Але всі сходяться в одному - дисиденти піднімали життєво важливі теми в своїй діяльності, які в майбутньому стали пріоритетними у національно-визвольних рухів, які виникли у кінці 80-х років у СРСР.

Тема дисидентства для нас не нова. Ми вже згадували про дисидентський рух у попередніх розділах.

ІІІ. Повторення вивченого методом "Мікрофон"

Давайте пригадаємо, що ми вже знаємо про дисидентів?

Відповіді учнів.

Викладач історії. Тема дисидентства для вас не нова. Вона згадувалась у попередньому розділі "Хрущовська відлига". Ми знаємо, що дисиденти - це люди, які виступали з критикою існуючого режиму, їх називали інакодумцями. Дисиденти з'явились у 50 - 60 рр. XX ст. у СРСР. А на Україні дисидентство виникає як різновид опозиції, що піднімала теми національних питань.

Давайте точніше згадаємо, які проблеми могли піднімати опозиційні сили у Радянському Союзі, які вади радянської влади могли ставити у центр уваги дисиденти.

Використовуючи метод "мозкового штурму", учні під час обговорення повинні заповнити таблицю: «Теми, які піднімали дисиденти»

Викладач історії. Пригадайте, кого ви знаєте з українських та російських дисидентів? Чим українську дисидентство відрізняється від дисидентства в СРСР загалом?

Українські дисиденти: А.Горська, В.Симоненко, П.Григоренко, Л.Лук'яненко, В.Чорновіл, І.Драч, І.Дзюба, О.Тихий та інші.

Російські дисиденти: О.Солженіцин, В.Висоцький, Є.Євтушенко, А.Сахаров та інші.

Українське дисидентство вирізняється тим, що воно піднімало крім правозахисних питань та релігійних ще і національні, що хвилювали українську національну еліту.

IV. Повідомлення нового матеріалу

1. Методи боротьби дисидентів.
2. Форми переслідування дисидентів.
3. Історичне значення дисидентського руху.

Під час розповіді учні заповнюють таблицю.

Робота в групах

Працюючи в 4 групах, учні повинні визначити, які методи боротьби з тоталітарною владою використовували дисиденти, наводячи конкретні факти діяльності дисидентів.

Група "ЗА"                                                           Група "ПРОТИ"

1. Чіткої програми дій не мали, займались виключно критикою.
2. Виступали за демократичні перетворення в СРСР (наприклад, програма УГС)
3. Рух був немасовий, брала участь лише інтелігенція.  
4. Масовість руху.  
5. Широкі верстви населення знаходились під ідеологічним тиском радянської тоталітарної влади.
6. Результат діяльності непомітний, бо у 1960-70рр. політичний режим і суспільний лад в СРСР не змінився.
7. Дисиденти змогли представити світові Україну як окрему країну, а не частину СРСР.
8. Ідеї дисидентсва відродились у кінці 80-х рр., коли в СРСР настав час глибоких суспільних і політичних реформ.

Отже, дисидентський рух, що виник в Україні у кінці 50-х рр. досяг свого апогею у 1970 - на початку 80-рр. Заглушити голос українського дисидентства державна влада так і не змогла. Українські правозахисники і патріоти вірили, що їх життя і діяльність в історії буде згадана. В.Стус писав:

"Ярій, душе! Ярій, а не ридай.

У білій стужі серце України.

А ти шукай - червону тінь калини

На чорних водах - тінь її шукай.

Бо - горстка нас. Малесенька щопта.

Лише для молитов і сподівань.

Застерігає доля нас зарання,

що калинова кров - така густа,

така крута, як кров у наших жилах.

У білій стужі білих голосінь

Це гроно болю, що паде в глибінь,

На нас своїм безсмертям окошилось"

V. Узагальнення і систематизація

Учні дають відповідь на проблему уроку.

В часи радянської влади Україна була колонією. Через це вона не могла виступити на захист своїх патріотів. Нею управляли пристосуванці і поплічники радянських тиранів. Але в наш час ми можемо достойно оцінити ту жертву, яку принесли вірні сини України задля незалежності своєї Вітчизни.

VІ. Оцінювання навчальних досягнень учнів

VIІ. Домашнє завдання

Опрацювати параграф підручника.