Урок на тему: «Друга Світова Війна, початок війни. Події »

Тема: «Друга Світова Війна, початок війни. Події »

Цілі уроку

Навчальна

засвоїти причини початку Другої світової війни; 

Розвивальна

    розвивати вміння корпоративного аналізу документальних джерел

Виховна

    виховувати потребу в усвідомленому ставленні до життя.

ХІД УРОКУ:

I.         Організація класу.

II.        Актуалізація опорних знань.

III.      Вивчення нового матеріалу

Причини війни.

Розповідь вчителя.

Причини війни

1. Нерівномірність економічного й політичного розвитку країн, що призвело до різкого загострення суперечностей між провідними державами світу внаслідок світової економічної кризи 1929-1933 pp.

2. Загострення суперечностей між державами, що стали на шлях проведення економічних реформ при збереженні демократичних принципів і громадянського суспільства, з одного боку, і тими державами, де були встановлені тоталітарні режими, що проповідували расизм, мілітаризм, націоналізм, з другого боку.

3. Незадоволення Німеччини, Італії, Японії Версальською системою договорів, прихід у цих країнах до влади сил, які прагнули до нового переділу світу.

4. Політика фашистських держав на загарбання ринків збуту та джерел сировини, розширення сфер впливу, захоплення колоній, їх боротьба за черговий переділ світу.

5. Недалекоглядна політика “потурання” та поступок агресорам, яку проводили Велика Британія та Франція.

6. Політика нейтралітету та невтручання у справи європейських країн, яку проводили США.

7. Безпосередня підтримка агресорів з боку СРСР, що підписав із Німеччиною пакт про ненапад та таємний протокол до нього, які відкрили шлях Німеччині для нападу на Польщу.

Розвиток воєнних дій.

Завдання 1.

Опрацювати текст підручника та додаткову літературу скласти таблицю

Завдання 2. Робота з контурною картою

Розповідь вчителя

У другій світовій війні можна виділити п'ять періодів

1.         Перший (вересень 1939 р. — червень 1941 р.): початок війни; «дивна війна» і напад німецьких військ на країни Західної Європи; вторгнення СРСР у Польщу; радянсько-фінська війна.

2.         Другий ( червень 1941 р. — листопад 1942 р.): напад Німеччини на СРСР; розширення масштабів війни; провал гітлерівського плану блискавичної війни (бліцкригу).

3.         Третій ( листопад 1942 р. — грудень 1943 р.): перелом у ході війни, крах наступальної стратегії країн фашистського блоку.

4.         Четвертий ( січень 1944 р. — травень 1945 р.): відкриття другого фронту в Північній Франції; окупація Німеччини військами країн антигітлерівської коаліції та її капітуляція.

5.         П'ятий (травень — вересень 1945 р.): розгром імператорської Японії, визволення Азії, закінчення Другої світової війни.

Наслідки Другої світової війни

2 вересня 1945 р. закінчилася найкровопролитніша в історії людства друга світова війна, в якій пе­ремогла антифашистська коаліція народів і держав. Ця перемога мала історичне значення.

1. Це була перемога прогресивних сил людства над фашистською реакцією, над державною системою німецько-нацистської та японсько-мілітаристської тиранії й поневолення народів, над нелюдською ідеологією фа­шизму. В досягнення перемоги найвагоміший внесок зробили народи й армії передусім СРСР, США, Англії, Франції та Китаю. Важливу роль відіграли інші Об'єдна­ні Нації — члени антигітлерівської коаліції. Назавжди ввійшли в історію героїчні дії Польської й Чехословацької армій, що воювали разом з Червоною Армією, мужня боротьба партизанів, патріотів-підпільників, учасників рухів Опору в Албанії, Болгарії, Югославії, Франції, Гре­ції та інших окупованих фашистами країнах.

2. Вирішальний внесок у перемогу зробив Радянський Союз. Червона Армія розгромила й взяла в полон 507 (з 587) німецьких дивізій і близько 100 дивізій сателітів Ні­меччини, знищила приблизно 75% її бойової техніки. Понад 10 млн. німецьких солдатів і офіцерів навіки зали­шилися в радянській землі. Союзники розгромили 176 дивізій гітлерівського райху та його сателітів.

У нещадних битвах збройні сили СРСР зламали хре­бет головним силам гітлерівців. Фашистські війська так і не здобули Москви, Ленінграда, Сталінграда. Зате Черво­на Армія штурмом оволоділа Берліном, а перед цим — Бухарестом, Будапештом, Віднем, визволила Варшаву, Прагу тощо.

3. Перемога була досягнута великою кров'ю в найбіль­шій в історії людства війні. В цій війні брали участь на­роди 61 держави, понад 80% людства. Бойові дії прохо­дили на території 40 країн Європи, Азії та Африки. Було мобілізовано понад 110 млн. чоловік, за неповними дани­ми, вбито більше ніж 31 млн. військовослужбовців і понад 32 млн. цивільного населення, 35 млн. чоловік поранено.

Радянський Союз втратив 27 млн. чоловік убитими (да­леко не остаточна цифра), Німеччина — 13,6 млн., Ки­тай — понад 10 млн., Польща — 6 млн., Японія — 2 млн., США — 405 тис., Англія — 375 тис. тощо. Тільки в Укра­їні гітлерівці вбили 4 млн. мирних жителів, понад 2,2 млн. примусово вигнали на роботу в Німеччину.

4. Перемога антифашистської коаліції привела до кар­динальних змін у міжнародних відносинах та у внутрішньому житті більшості країн світу. Вона врятува­ла народи світу від фашистського поневолення, відкрила шлях до демократичних перетворень. Червона Армія визволила від фашистського рабства 10 країн Європи й частково 2 країни в Азії (загалом з населенням близько 200 млн. чоловік). Понад 1 млн. радянських солдатів та офіцерів загинули в боях за їхню свободу, в тому числі в Польщі — понад 600 тис. чоловік, Чехословаччині — 140 тис., Угорщині — 140 тис., Румунії — 69 тис., Авст­рії — 26 тис., Югославії — 8 тис., Китаї — 8 тис., у Німеч­чині — 102 тис. чоловік тощо.

5. Перемога відкрила шлях до могутнього піднесення національно-визвольного руху в Азії, Африці та Латин­ській Америці, врешті-решт привела до розпаду колоні­альної системи. На її уламках пізніше виникло понад 100 нових держав. 6. Перемога підтвердила життєву необхідність для всього людства міждержавного співробітництва заради миру. І нині гарантом міжнародної безпеки залишаються співробітництво і взаєморозуміння демократичних дер­жав, передусім великих ядерних держав сучасності.

7. Перемога в другій світовій війні сприяла підвищен­ню міжнародного авторитету Радянського Союзу, поси­ленню його впливу на світову політику. Якщо перед вій­ною СРСР підтримував дипломатичні відносини з 25 дер­жавами, а в червні 1941 р. — тільки з 10, то в роки війни 32 країни офіційно встановили з ним нормальні зв'язки. В кінці війни Радянський Союз мав дипломатичні відноси­ни з 52 державами. (В 1990 р. це число досягло 143.) Жод­на серйозна міжнародна проблема вже не могла вирішува­тися без Радянського Союзу. Після розпаду СРСР в 1991 р. торжество й славу Перемоги свято бережуть наро­ди незалежних держав, що постали на його території.

IV. Домашнє завдання.

Прочитати підручник параграф

Виконати завдання на контурній карті.