Тема: «Друга Світова Війна, початок війни. Події »
Цілі уроку
Навчальна
засвоїти причини початку Другої світової війни;
Розвивальна
розвивати вміння корпоративного аналізу документальних джерел
Виховна
виховувати потребу в усвідомленому ставленні до життя.
ХІД УРОКУ:
I. Організація класу.
II. Актуалізація опорних знань.
III. Вивчення нового матеріалу
Причини війни.
Розповідь вчителя.
Причини війни
1. Нерівномірність економічного й політичного розвитку країн, що призвело до різкого загострення суперечностей між провідними державами світу внаслідок світової економічної кризи 1929-1933 pp.
2. Загострення суперечностей між державами, що стали на шлях проведення економічних реформ при збереженні демократичних принципів і громадянського суспільства, з одного боку, і тими державами, де були встановлені тоталітарні режими, що проповідували расизм, мілітаризм, націоналізм, з другого боку.
3. Незадоволення Німеччини, Італії, Японії Версальською системою договорів, прихід у цих країнах до влади сил, які прагнули до нового переділу світу.
4. Політика фашистських держав на загарбання ринків збуту та джерел сировини, розширення сфер впливу, захоплення колоній, їх боротьба за черговий переділ світу.
5. Недалекоглядна політика “потурання” та поступок агресорам, яку проводили Велика Британія та Франція.
6. Політика нейтралітету та невтручання у справи європейських країн, яку проводили США.
7. Безпосередня підтримка агресорів з боку СРСР, що підписав із Німеччиною пакт про ненапад та таємний протокол до нього, які відкрили шлях Німеччині для нападу на Польщу.
Розвиток воєнних дій.
Завдання 1.
Опрацювати текст підручника та додаткову літературу скласти таблицю
дата |
Подія |
Історичний діяч |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Завдання 2. Робота з контурною картою
Розповідь вчителя
У другій світовій війні можна виділити п'ять періодів
1. Перший (вересень 1939 р. — червень 1941 р.): початок війни; «дивна війна» і напад німецьких військ на країни Західної Європи; вторгнення СРСР у Польщу; радянсько-фінська війна.
2. Другий ( червень 1941 р. — листопад 1942 р.): напад Німеччини на СРСР; розширення масштабів війни; провал гітлерівського плану блискавичної війни (бліцкригу).
3. Третій ( листопад 1942 р. — грудень 1943 р.): перелом у ході війни, крах наступальної стратегії країн фашистського блоку.
4. Четвертий ( січень 1944 р. — травень 1945 р.): відкриття другого фронту в Північній Франції; окупація Німеччини військами країн антигітлерівської коаліції та її капітуляція.
5. П'ятий (травень — вересень 1945 р.): розгром імператорської Японії, визволення Азії, закінчення Другої світової війни.
Наслідки Другої світової війни
2 вересня 1945 р. закінчилася найкровопролитніша в історії людства друга світова війна, в якій перемогла антифашистська коаліція народів і держав. Ця перемога мала історичне значення.
1. Це була перемога прогресивних сил людства над фашистською реакцією, над державною системою німецько-нацистської та японсько-мілітаристської тиранії й поневолення народів, над нелюдською ідеологією фашизму. В досягнення перемоги найвагоміший внесок зробили народи й армії передусім СРСР, США, Англії, Франції та Китаю. Важливу роль відіграли інші Об'єднані Нації — члени антигітлерівської коаліції. Назавжди ввійшли в історію героїчні дії Польської й Чехословацької армій, що воювали разом з Червоною Армією, мужня боротьба партизанів, патріотів-підпільників, учасників рухів Опору в Албанії, Болгарії, Югославії, Франції, Греції та інших окупованих фашистами країнах.
2. Вирішальний внесок у перемогу зробив Радянський Союз. Червона Армія розгромила й взяла в полон 507 (з 587) німецьких дивізій і близько 100 дивізій сателітів Німеччини, знищила приблизно 75% її бойової техніки. Понад 10 млн. німецьких солдатів і офіцерів навіки залишилися в радянській землі. Союзники розгромили 176 дивізій гітлерівського райху та його сателітів.
У нещадних битвах збройні сили СРСР зламали хребет головним силам гітлерівців. Фашистські війська так і не здобули Москви, Ленінграда, Сталінграда. Зате Червона Армія штурмом оволоділа Берліном, а перед цим — Бухарестом, Будапештом, Віднем, визволила Варшаву, Прагу тощо.
3. Перемога була досягнута великою кров'ю в найбільшій в історії людства війні. В цій війні брали участь народи 61 держави, понад 80% людства. Бойові дії проходили на території 40 країн Європи, Азії та Африки. Було мобілізовано понад 110 млн. чоловік, за неповними даними, вбито більше ніж 31 млн. військовослужбовців і понад 32 млн. цивільного населення, 35 млн. чоловік поранено.
Радянський Союз втратив 27 млн. чоловік убитими (далеко не остаточна цифра), Німеччина — 13,6 млн., Китай — понад 10 млн., Польща — 6 млн., Японія — 2 млн., США — 405 тис., Англія — 375 тис. тощо. Тільки в Україні гітлерівці вбили 4 млн. мирних жителів, понад 2,2 млн. примусово вигнали на роботу в Німеччину.
4. Перемога антифашистської коаліції привела до кардинальних змін у міжнародних відносинах та у внутрішньому житті більшості країн світу. Вона врятувала народи світу від фашистського поневолення, відкрила шлях до демократичних перетворень. Червона Армія визволила від фашистського рабства 10 країн Європи й частково 2 країни в Азії (загалом з населенням близько 200 млн. чоловік). Понад 1 млн. радянських солдатів та офіцерів загинули в боях за їхню свободу, в тому числі в Польщі — понад 600 тис. чоловік, Чехословаччині — 140 тис., Угорщині — 140 тис., Румунії — 69 тис., Австрії — 26 тис., Югославії — 8 тис., Китаї — 8 тис., у Німеччині — 102 тис. чоловік тощо.
5. Перемога відкрила шлях до могутнього піднесення національно-визвольного руху в Азії, Африці та Латинській Америці, врешті-решт привела до розпаду колоніальної системи. На її уламках пізніше виникло понад 100 нових держав. 6. Перемога підтвердила життєву необхідність для всього людства міждержавного співробітництва заради миру. І нині гарантом міжнародної безпеки залишаються співробітництво і взаєморозуміння демократичних держав, передусім великих ядерних держав сучасності.
7. Перемога в другій світовій війні сприяла підвищенню міжнародного авторитету Радянського Союзу, посиленню його впливу на світову політику. Якщо перед війною СРСР підтримував дипломатичні відносини з 25 державами, а в червні 1941 р. — тільки з 10, то в роки війни 32 країни офіційно встановили з ним нормальні зв'язки. В кінці війни Радянський Союз мав дипломатичні відносини з 52 державами. (В 1990 р. це число досягло 143.) Жодна серйозна міжнародна проблема вже не могла вирішуватися без Радянського Союзу. Після розпаду СРСР в 1991 р. торжество й славу Перемоги свято бережуть народи незалежних держав, що постали на його території.
IV. Домашнє завдання.
Прочитати підручник параграф
Виконати завдання на контурній карті.