19 серпня о 18:00Вебінар: Ментальна арифметика: розвиваємо обидві півкулі головного мозку

Урок " Виникнення вогнищ"

Про матеріал
Мета: охарактеризувати розвиток міжнародних відносин на початку 30-х років; з’ясувати суть зовнішньої політики Японії та Італії, причини виникнення вогнищ війни, формувати в учнів уміння аналізувати й узагальнювати історичний матеріал; виховувати почуття патріотизму, усвідомлення необхідності взаєморозуміння між народами.
Перегляд файлу

Тема: Виникнення вогнищ війни.

Мета: охарактеризувати розвиток міжнародних відносин на початку 30-х років; з’ясувати суть зовнішньої політики Японії та Італії, причини виникнення вогнищ війни, формувати в учнів уміння аналізувати й узагальнювати історичний матеріал; виховувати почуття патріотизму, усвідомлення необхідності взаєморозуміння між народами.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Обладнання: підручник, стінна карта «Політична карта світу», атлас.

Основні поняття і терміни: агресія,

Основні дати: жовтень 1935 — травень 1936 р.— італо-ефіопська війна; жовтень 1936р.— підпи сання договору між Німеччиною та Іта лією (вісь Берлін— Рим); липень 1936 р.— підписання «Антикомінтернівського пакту» між Німеччиною та Японією; ли пень1937 р.— при єднання Італіїї до «Антикомінтернівського пакту».

 

ХІД УРОКУ

І. Організація класу.

 

ІІ. Актуалізація опорних знань.

  Мозковий штурм

Учням пропонується завдання з’ясувати як на міжнародні відносини впливала світова економічна криза. Учні висувають власні ідеї, своє бачення проблеми.

Висновки:

 економічна криза:

  • ускладнила виплати боргів і репарацій, призвела до припинення виконання репараційних зобов’язань;
  • прагнення США, та Великої Британії захистити власний ринок та власного виробника дезорганізувало світову торгівлю та поглибило кризу;
  • бажаного і потрібного об’єднання зусиль для подолання економічних негараздів не відбулося.

Економічна криза загострила міжнародні відносини.

 

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

 

1. Виникнення вогнища війни на Далекому Сході.

 

1) Повідомлення кореспондентів про агресію Японії в Північно-Східному Китаї. Важливо, щоб у повідомленнях містився фактичний матеріал, який учні записують в зошит:

  • 18 вересня 1931– диверсія на Південно-Маньчжурській залізниці, привід для початку агресії;
  • вересень – листопад 1931 р. повна окупація Маньчжурії японськими військами;
  • 1932 р. – створення маріонеткової держави Маньчжоу-Го;
  • в січні 1932 р. Японія зробила спробу захопити Шанхай. Однак дії військ і населення, а також протест конкурентів (СІІІА, Великої Британії, Франції) примусили японську армію відійти.

 

2) Учні, працюючи з підручником та документом простежують реакцію світового  співтовариства на дії Японії:

- Ліга Націй за проханням Китаю створила спеціальну комісію для вивчення цієї проблеми. Комісія рекоменду вала вивести японські війська з Маньчжурії і передати її під міжнародний контроль. Японська армія тим часом почала просування вглиб території Китаю;

- Ліга Націй заявила, що Ма ньчжурія є невід'ємною частиною Китаю і не визнала Маньчжоу-Го (У відповідь Японія 27 березня 1933 р. демонстративно вийшла з Ліги Націй);

- санкції проти Японії так і не було застосовано;

- в 1935 р. СРСР продав КВЖД Маньчжоу-Го.

 З'явився перший прецедент безкарності агре сора.

 

3) Робота з документом.

Зі спогадів імператора Маньчжоу-Го Пу І

У серпні 1932 р. було оформлено секретну угоду між Японією і Маньчжоу-Го. Основним змістом її було таке: охорона державної безпеки і гро мадянського порядку в Маньчжоу-Го повністю покладається на Японію, вона буде контролювати залізниці, порти, водні й повітряні шляхи. Японія має право проводити розвідку надр і будувати копальні (шахти), японці .можуть призначатися на посади в Маньчжоу-Го, Японія має право пересе ляти в Маньчжоу-Го японців. Японія надіслала свого посла в Маньчжоу-Го, саме він став справжнім правителем цієї території, справжнім імператором Маньчжоу-Го.

    У травні 1932 р. на Північний Схід прибула комісій Ліги Націй по дослі дженню так званого маньчжурського питання. З травня відбулася моя зу стріч із членами комісії, яка тривала не більше як півтори години. На ній мені задали два питання: як я прибув на Північний Схід і як було засновано Маньчжоу-Го. Я слухняно став говорити те, що мені було наказано. Члени комісії кивали головами, посміхалися і більше нічого не питали. Потім разом сфотографувалися, випили шампанського і побажали один одному здоров’я. Комісія від’їхала.

Комісія заявила, що вона розуміє, чому Японія вважає Маньчжурію життєво важливою лінією. Вона не раз підкреслювала, що поважає інтереси Японії на Північному Сході Китаю, і навіть розглядала події 1931 р. як акт самозахисту Японії.

Від початку 1933 р. після виходу з Ліги Націй Японія почала ще більш відкрито збільшувати свою армію і розширювати свою підготовку до війни.  Особливо посилились її приготування до захоплення всієї території Китаю і зміцнення тилу.

Запитання   до  документа.

  1.     Про які події згадує Пу І?
  2.     Як він оцінює дії Японії щодо Китаю?
  3. Як автор описує дії комісії Ліги Націй? Спробуйте пояснити таку позицію Ліги Націй.

 

2. Агресія Італії.

 

1) Повідомлення кореспондентів про агресію Італії проти Ефіопії. Важливо, щоб у повідомленнях містився фактичний матеріал, який учні записують в зошит:

 - З жовтня 1935 р. 250-тисячна італійська армія, озброєна авіацією і танками, використовуючи хімічну зброю, вдерлася на територію Ефіопії. Ефіопська армія чинила впертий опір. Але сили були нерів ними.

- Рада Ліги Націй оголосила Італію агресором і Зобов'язала всіх членів Ліги Націй застосувати до неї економічні санкції. Ці заходи виявилися малоефективними. США і Велика Британія оголосили нейтралітет і відмовились постачати Ефіопії сучасну військову тех ніку, тим самим жертва і агресор були поставлені на один щабель.

- У травні 1936р. Італія оголосила про завоювання всієї Ефіопії. Вона була об'єднана з Ерітреєю та Італійським Сомалі в Італійську Східну Африку. Ефіопський народ розгорнув партизанську боротьбу проти агресорів.

 

      3. Діяльність Ліги Націй в умовах наростання воєнної небезпеки.

 

Вивчаючи попередні питання учні вже володіють певною інформацією щодо діяльності Ліги Націй. З’ясування питання з допомогою методу «Прес».

     Етапи методу «Прес»

  1. Висловлюємо свою думку: «Я вважаю…»
  2. Пояснюємо причину такої точки зору: «Тому що…»
  3. Наводимо приклад додаткових аргументів на підтримку своєї позиції: «…наприклад…»
  4. Узагальнюємо, формулюємо висновки: «Отже…» («Таким чином…»

 

ІV. Підсумки.

Учням пропонується підготувати 5-хвилинне есе в якому учні повинні коротко висловити свої думки та сформулювати висновки.

Байдужість світової громадськості до актів агресії Японії, а згодом Італії спонукало їх та й Німеччину до більш рішучих дій.

 

V. Домашнє завдання.

  1. Опрацюйте матеріал підручника

Полянський П.Б. Всесвітня історія.1914 – 1939: Підр.для 10-го  кл. – К: Ґенеза, 2002. – С. 262 – 269.

Бердичевський Я.М., Ладиченко Т.В. Всесвітня історія: 1914 – 1939: Навч. посіб. Для 10 кл. – К.:А.С.К., 2000. – С. 373 – 381.

  1. Підготуйте реферати за темами: «Окупація Японією Маньчжу рії і світова громадськість», «Агресія Італії проти Ефіопії і Ліга Націй».
  2. Індивідуальне випереджальне завдання: сильніші учні (не більше 3-х чоловік) отримують завдання підготувати картосхему «Вторгнення Японії до Центрального Китаю». 

 

docx
Додано
6 березня
Переглядів
394
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку