Урок на тему: "Гетьман Петро Конашевич Сагайдачний".

8-й клас Історія України Розробка уроку на тему: «Гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний» Автор: вчитель історії Великодимерського навчально-виховного об'єднання Гук Юлія Миколаївна

Боротьба проти татарських нападів Оборонні дії прикордонних старост Предслав Лянцкоронський – хмільникський староста, який займався організацією оборони Поділля від наскоків кримських татар Бернард Претвич – барський староста, який своїм коштом утримував чисельні загони та виграв протягом життя понад 70 битв з татарами

Боротьба проти татарських нападів Оборонні дії прикордонних старост Герб роду Полозів Сенько Полозович – черкаський староста, який відомий організацією козацьких загонів та активною участю в боях з кримськими татарами Єстафій Дашкевич – черкаський староста, який 1513 року організував за допомогою козаків оборону Черкас від татарського нападу, очолюваного кримським ханом Саадат-Гіреєм

Наступальні дії козаків Боротьба проти татарських нападів Самійло Кішка – козацький гетьман, який організував морські походи на турецькі і татарські фортеці на Чорному морі, але потрапив в полон, був прикутий до ланцюга на галері, де й провів 25 років Храм святого Миколая на Подолі у Києві, закладений на кошти С. Кішки після повернення з полону

Боротьба проти татарських нападів Наступальні дії козаків Богдан Ружинський (Богданко) – волинський шляхтич, обраний козацьким гетьманом. Здійснював походи проти Кримського ханства і Османської імперії

Доба героїчних походів (перша третина XVII ст.) Топкапи (Сераль) - головний палац Османської імперії до середини XIX ст. Татари женуть полон

Петро Конашевич Сагайдачний ( 1577 – 1622) Ініціатор морських походів. Петро Конашевич в таборі під Хотином 1621 р. Пам'ятник Петру Сагайдачному в Хотині 10-ти гривенна пам'ятна монета НБУ, присвячена Петру Сагайдачному (реверс)

Петро Конашевич Сагайдачний ( 1577 – 1622) Сергій Васильківський. Портрет гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного. 1900-ті роки

Петро Конашевич Сагайдачний ( 1577 – 1622) Петро Сагайдачний, картина ХІХ ст. Родовий герб Сагайдачного

Петро Конашевич Сагайдачний ( 1577 – 1622) Морські походи Карта морських походів козаків в першій третині XVII ст. 1606 р. – взяття фортеці Варна 1608 р. – взяття міста Перекоп 1609 р. – взяття міст Кілія, Ізмаїл, Акерман 1614 р. – облога міста Синоп 1615 і 1617 рр. – походи на Стамбул 1616 р. – взяття і спалення міст Синоп і Трапезунд

Петро Конашевич Сагайдачний ( 1577 – 1622) Морські походи Ю.Брандт. Повернення козаків з походу. Похід вважали особливо вдалим, якщо при цьому щастило визволити з неволі православних бранців Козаки в морському бою. Зазвичай після захоплення ворожого судна, козаки його грабували, визволяли бранців, а потім топили

Петро Конашевич Сагайдачний ( 1577 – 1622) Морські походи Напад козаків на турецьку галеру. У відкритому морі козаки на низьких чайках помічали ворога раніше. Козаки чекали вечора або ночі, непомітно підпливали до турецьких кораблів і брали їх на абордаж

Петро Конашевич Сагайдачний ( 1577 – 1622) Взяття і зруйнування м. Кафа 1616 р. Здобуття Кафи запорожцями. Гравюра з книги «Вірші на жалісний погреб…». 1622 р. Це перше зображення воєнної події в українській друкованій книжці Взяття Кафи. Художник Артур Орльонов. Аби взяти чимбільше бранців на свої чайки, козаки викинули чималу частину захопленого добра, тим самим підтвердивши свою обітницю визволяти із неволі християн, яку давали перед своїми походами

Петро Конашевич Сагайдачний ( 1577 – 1622) Похід на Москву 1618 р. Гетьман Сагайдачний під Москвою. Невідомий художник XVIII ст. Гетьман Петро Сагайдачний. Невідомий художник XVIII ст.

Петро Конашевич Сагайдачний ( 1577 – 1622) Похід на Москву 1618 р. Помаранчевим кольором виділені території, що відійшли до Речі Посполитої, згідно з Деулінським перемир'ям

Горбенко Віталій. Козаки в Босфорі. 1624 р. Козаки готуються до морського походу. Козацькі походи прославляли їх на всю Європу і розхитували міць Османської імперії Петро Конашевич Сагайдачний ( 1577 – 1622)

Хотинська війна 1620-1621 рр. Загальний вид на Хотинський замок Прощання Ходкевича перед Хотинською битвою

Турецько-польська (Хотинська) війна Загибель гетьмана Жолкевського (картина В. Еліяш-Радзіковького) Яцько Бородавка – очолив козаків на початку війни

Хотинська війна Петро Сагайдачний очолив козацьке посольство до польського короля для узгодження прийнятих вимог. Після Варшави відбув до Хотина і в дорозі був поранений отруєною татарською стрілою

Ян Кароль Ходкевич – коронний польський гетьман. Віддавав перевагу оборонній тактиці Петро Конашевич-Сагайдачний – обраний козацьким гетьманом після страти попередника – гетьмана Яцька Бородавки за неграмотне та невдале керівництво військом. Віддавав перевагу наступальній тактиці Осман II – турецький султан, який найголовнішим завданням вважав знищення козацького табору Хотинська битва (1621 р.)

Хотинська битва А. Климко. Сагайдачний громить турків. Поштівка 1938 року

Хотинська битва Битва під Хотином. Сучасна реконструкція Хотинська битва 1621 р.

Хотинська війна Мирний договір. Франциск Смуглевич. 1785 р. Хотинський мирний договір, образ Марчелло Бачареллі

Хотинська війна Меч дарований гетьману Петру Конашевичу Владиславом Ваза після Хотинської битви Гетьман Сагайдачний під Хотином. Художник Степан Бойцун

Пам'ятник Сагайдачному біля Хотинської фортеці. На початку 1622 р. гетьман помер від отриманого в ході Хотинської битви поранення

Хотинська війна Хотинська битва 1621 р. Польське військо у спілці з козаками, завдяки воєнному талантові Гетьмана Петра Сагайдачного перемогло другу велику турецьку навалу (перша була 1498 р.), що не дало впасти Речі Посполитій і зупинило турецький похід через українські і польські землі в Європу. Хотинська перемога принесла запорозькому козацтву славу рятувальника «християнської цивілізації»

Хотинська війна С.Чайка. Битва під Хотином. Хотинська війна показала весь спектр козацької військової тактики і малу придатність кінноти у позиційних війнах. Загинули майже всі коні. Польська гусарія не мала впливу на хід бойових дій під Хотином. Вирішальну роль у битві відіграли піхота та артилерія

Хотинська війна Яничари перед султанським палацом. XVI ст. Старовинний малюнок. Напередодні планованого від’їзду Османа ІІ до Анатолії 19 травня 1622 року в Стамбулі вибухнув черговий заколот яничар, в ході якого султана спочатку заточили в Єдикулє, а вже наступного дня умертвили

Хотинська війна Хотинська битва 1621 р. Ця битва стала першою гучною перемогою над турецькою армією, здобутою в суходільних боях. Вона мала надзвичайно велике міжнародне значення і стала провісником занепаду могутньої імперії