Урок на тему: "Історичні джерела"

Дата __________      Номер  уроку ___________                 Історія  України  5  клас

 

Тема: Історичні джерела

Ціль уроку: ознайомити учнів із історичними джерелами та їх видами; подати

початкові відомості про допоміжну для історії науку – археологію, дати визначення понять «археологія», «історичні джерела», «музей»; розвивати вміння свідомо читати історичний текст, переповідати його основний зміст; з’ясовувати  роль  речових джерел  у вивченні  історії; виховувати  шанобливе  ставлення  до  історичних  пам’яток.

Формувати групи компетентностей:

-Компетентність спілкування державною мовою для правильного використання термінологічного апарату, спілкування під час пояснення навчального матеріалу; для розуміння україномовних текстів різних жанрів, вміння переказувати прочитане, висловлювати власну думку в усній та письмовій формі;

- Соціальну та громадянську компетентності для розуміння важливості

вивчення історії своєї  держави; формувати патріотизм та громадську позицію;

-Математичну компетентність шляхом побудови логічного ланцюжка подій та

встановлення хронологічної послідовності; вміння обчислювати та

перетворювати різні  системи обрахунку часу;

-Інформаційну компетентність для виявлення джерела й авторів інформації;

вміння порівнювати та аналізувати  достовірність джерел;

Очікувані результати

Після цього уроку учні зможуть:

•   пояснювати й розрізняти види історичних  джерел;
•   розповідати  про  те,  як  історики  дізнаються  про  минулі  часи  на  основі  археологічних розкопок;
•   наводити приклади історичних пам’яток, речових джерел, з яких можна дізнатися про давні часи;
•   висловлювати судження щодо ролі музеїв у збереженні пам’яті про минуле.

Тип  уроку: урок формування компетентностей

Обладнання: зошити, підручники, історичні атласи, ілюстративний матеріал,

роздатковий матеріал, мультимедійна презентація, відеоматеріали.

Зміст заняття:

І. Етап орієнтації. Мотивації діяльності

Вправа «Настрій на компасі».Компаси можуть бути індивідуальні або один великий на ватмані на дошці і кожен учень демонструє з-за допомогою рухомої стрілки свій настрій.

 

ІІ. Етап цілепокладання

Фронтальне опитування:

Що таке «хронологія»?

Скільки років у столітті?

Скільки років у тисячолітті?

Як лічать час в історії?

Учням даються картки із завданням

Лего. Метод «6 цеглинок»

Шість цеглинок» ? це ефективність впровадження LEGO-конструктора в НУШ, ігри-завдання з набором із шести цеглинок LEGO DUPLO певних кольорів (червоного, помаранчевого, жовтого, зеленого, бла-китного та синього). Для роботи за цією методикою учні та учитель мають індивідуальні набори з шести цеглинок. «Шість цеглинок» ? це інструмент та практичний засіб, який реалізовує ігрові та діяльнісні методи навчання в НУШ.

Конструктор  –  це  матеріал  необхідний  для  творчої  гри  дитини, вона відчуває себе творцем. Конструктор  дає можливість експериментувати й творити свій  власний світ, де нема меж.

Тому включення в освітній процес конструктора,  можна  вважати  однією  з  важливих  умов  формування  у  них  загально  пізнавальних  здібностей, завдяки яким відбувається успішне засвоєння знань.

Також при використанні ЛЕГО розвиваються  такі риси:

1) Дрібна моторика. Поєднуючи компоненти  конструктора, дитина вчиться робити точні рухи,  він відчуває дрібні виступи й кути предметів. Подібна стимуляція робить доброчинний вплив на  рухові й мовні зони в корі головного мозку.

2. Допитливість. У процесі складання діти роблять  багато  пробують  рухів,  роблять  помилки  й виправляють їх. Таким чином набори заохочують вільну творчість і бажання експериментувати.

3. Мислення. Конструювання сприяє розвитку  пам'яті  та  аналітичних  здібностей,  воно  вчить  дитину  виявляти  взаємозв'язки  між  предметами, порівнювати й узагальнювати, дає бачення  майбутнього результату.

4.  Терпеливість  і  цілеспрямованість.  Конструктор – найкращий засіб в арсеналі педагога,  що працює з гіперактивними дітьми.

5. Робота в колективі. Багато продуктів ЛЕГО  розраховані на роботу в класі, гуртку або колективі однолітків, тим самим розвиваючи комунікативні навички.

6.  Творчі  навички.  Граючи  в  ЛЕГО,  дитина  може  проявляти  фантазію,  виходити  за  рамки інструкцій та створювати щось нове. Освоївши базові моделі, він переходить до здійснення  власних проєктів.

«Шість цеглинок» – це технологія навчання,  яка допомагає учням тренувати пам’ять, розвивати моторику і творчо мислити. Через гру вони  зможуть  навчитися  таких  важливих,  передбачених новою українською школою умінь, як, наприклад, вирішення проблемних завдань

 

Кожен учень отримує 6 кольоровий цеглинок лего або 6 кольорових прямокутників таких кольорів. Вчитель демонструє зображення діти мають визначити до якого періоду належить і показати відповідну цеглинку.

Співвіднесіть рік і століття:

1. 125 рік - … століття;
2. 1254 р. - … століття;
3. 1300 р. - … століття;
4. 444 р. - … століття;
5. 900 р. - … століття;
6. 987р. - … століття;
7. 1605 р. - … століття;
8. 1901 р. - … століття;
9. 2003р. - …століття;
10.                    300р. - …століття.

Мотивація навчальної діяльності учнів

Метод емоційного входження в тему. Перегляд відеоматеріалів. Подорож музеєм

Метод «Мікрофон»

1. Що ви бачили на відео?
2. Де музеї беруть виставкові матеріали?
3. Яким чином історики дізнаються про життя людей від найдавніших часів до наших днів?
4. Що допомагає історикам отримати інформацію про події, що відбулися в давнину?

Оголошення теми та мети уроку

 

ІІІ. Етап цілереалізації

1. Історичні джерела.

Завданням  історика  є  відтворення  картини  минулого.  Проте, навіть  розпитавши  свідків  події,  ми  не  отримаємо  цілісної  достовірної  інформації.  Аби  дізнатися  про  реальні  події  минулого, історики звертаються до  історичних джерел.  Учені досліджують, порівнюють і зіставляють їх,  адже саме історичні джерела є відображенням минулого, без яких це минуле неможливо відтворити.

Історичні  джерела  —  це  письмові  документи,  предмети,  будівлі та  інші  пам’ятки,  які  відображають  історичні  події  та  явища  і  дають можливість досліджувати життя людей  в минулому.

Історичні  джерела  —  це  все те, що допомагає вивчати історію.

https://www.youtube.com/watch?v=Zejadrcot_I

Читаючи  текст,  заповніть  у  зошиті  таблицю  «Види  історичних джерел».

Види історичних джерел	Речові	Письмові	Етнографічні	Зображувальні

Пояснення історичних джерел

• Речові джерела - пам'ятки матеріальної культури – археологічні знахідки (знаряддя виробництва, предмети побуту, монети тощо), архітектурні пам'ятники;
• Писемні джерела –  записи на папірусі, на папері, письмові документи, малюнки;
• Усні джерела – народні пісні, перекази, казки, легенди, народні прислів'я, приказки та ін.

Про що історикам можуть розповісти зброя, глечик, одяг, легенда?

Самостійна робота

Використовуючи пам’ятку «Як дослідити історичне джерело» розгляньте  зображення. Поміркуйте,  що  саме  вони  можуть розповісти про життя людей в минулому.

Бесіда про зберігання історичних джерел

Усні або етнографічні джерела зберігаються в народі. Переходять з покоління в покоління.

Письмові зберігаються в архівах та бібліотеках.

Речові або археологічні зберігаються в музеях.

Зображувальні в музеях та галереях.

Дидактична гра «Сортувальник»

На дошці три конверти з написами видів історичних джерел. Діти витягують зображення або напис історичного джерела та мають визначити до якого конверту їх покласти.

Словникова робота. Архів — установа, де зберігають і вивчають писемні джерела.

Археологія

Ми з вами визначили, що  завдяки речовим джерела можна дізнатися про життя минулого. Але, як саме історики знаходять речові джерела ? В знаходженні речей, які відтворюють картину минулого, допомагає археолог. Хто ж такий археолог?

Археолог – людина, яка займається археологією.

Ознайомимося із заповідями археологів — людей, без праці яких усі музеї світу залишалися б порожніми.

Студентські заповіді археолога

•    Житло археолога — палатка.
•    Їжа археолога — консерви.
•    Знаряддя археолога — лопата.
•    Радість археолога — пожежа.
•    Щастя археолога — смітник.
•    Мрія археолога — могила.

Заінтриговані? Тож розпочнімо урок.

Археологія – наука, що займається вивченням речових джерел.

Робота з підручником + метод «Кластер»

Прочитайте текст, дайте відповіді на питання:

1. Як відбуваються археологічні розкопки?
2. Чому праця археологів потребує великої уваги та акуратності?

Археологічні відкриття ХІХ-ХХ століття

 

 

                                  1893 р 1971

           

                   Вікентій Хвойка                         Борис Мозолевський

                                

 

Відкрив трипільську культуру               Знайшов золоту пектораль

Речові джерела — знаряддя праці, посуд, зброя, монети, архітектурні пам’ятки тощо.

Метод «Ілюстратор»

Роботі археологічної експедиції передує вивчення її учасниками спеціальної літератури з історії, географії, зоології, ботаніки, а також різноманітних карт тієї чи іншої місцевості. Крім того археологи аналізують легенди і перекази, пов’язані з місцем розкопок. Лише після такої кропіткої роботи археологи вирушають безпосередньо на розкопки.

Спочатку проводиться археологічна розвідка. Її метою є обстеження місця майбутньої роботи, створюється карта-план.

Після проведення археологічної розвідки починаються безпосередньо розкопки. Археологічні розкопки можна проводити лише влітку. Поміркуйте, чому. Цікаво, що до розкопок справжні археологи залучають і студентів історичних факультетів, а також учнів шкіл. Це пов’язано з тим, що обсяги роботи дуже великі й археологи потребують допомоги.

Археологи знімають землю шар за шаром. Кожний такий шар має назву «штик» і дорівнює приблизно 20 см. Для того щоб розкопки були більш успішними, археологи розбивають розкопувану ділянку на невеликі ділянки — квадрати. Кожна така ділянка отримує свій порядковий номер, який зазначають на усіх знахідках із цього квадрата.

Часто буває, що обсяг роботи завеликий для одного сезону розкопок. Тоді археологи планують продовжувати дослідження наступного літа. У такому разі розкопки консервуються, тобто засипаються землею.

Зібрані знахідки дослідники відправляють до Інституту археології. Там їх вивчають, реставрують. А згодом вони потрапляють до археологічних, історичних чи краєзнавчих музеїв, щоб кожен зміг побачити знахідки археологів.

(Учитель розповідає про найбільш значні археологічні розкопки, що відбувалися на території краю.)

Робота з картками.

Бесіда. Чому археологічні розкопки здійснюються за певними правилами?

Бесіда за питаннями:

1. Що таке історичні джерела? Які ви знаєте види історичних джерел? Поясніть їх.
2. Що таке археологія? Які відкриття ХІХ-ХХ століття було здійснено завдяки археологам?

Валеохвилинка  - руханка

Робота в групах за кейс-методом

Картка 1 Національний музей історії України Провідний історичний музей України розташований у Києві на Старокиївській горі — місці народження української столиці. Історичний музей почав приймати відвідувачів ще наприкінці ХІХ ст. Засновниками музею були відомі українські вчені — археолог та етнограф М. Біляшівський, археолог В. Хвойка, етнограф Д. Щербаківський. Нині у музеї зберігаються понад 600 тис. унікальних пам’яток історії та культури. Відвідуючи зали музею, ми ніби здійснюємо мандрівку Україною з найдавніших часів до сьогодення. Саме в історичному музеї зможемо побачити знаряддя праці та посуд, прикраси та іграшки, якими користувалися найдавніші люди, що мешкали на території України. Чільне місце в музеї належить матеріалам грецьких міст-держав, що розташовувалися у Північному Причорномор’ї, — Ольвія, Пантікапей, Херсонес. Значний інтерес у відвідувачів викликають різноманітний посуд та прикраси, яким користувалися мешканці Київської Русі. Також ви зможете побачити перші монети, що карбувалися за часів князя Володимира. У стінах історичного музею на вас чекатиме захоплююча мандрівка сторінками козацької історії. Ви познайомитеся з діяльністю засновника першої Запорозької Січі Дмитром Вишневецьким та одним із найвидатніших гетьманів України Богданом Хмельницьким. Музей має цінні колекції холодної та вогнепальної зброї, нумізматики, унікальні видання книг, вироби зі скла, порцеляни, колекції живопису та скульптури.

Картка 2 Львівський історичний музей Львівський історичний музей — один із найстаріших і найбагатших музеїв України. Його було засновано наприкінці ХІХ ст., у 1893 р. Нині збірки Львівського історичного музею налічують понад 300 тис. предметів. Це — археологічні матеріали, твори живопису, скульптури, архівні документи, рукописні книги, стародруки, вироби з металу, шкіри, дерева, скла і порцеляни, меблі, годинники, музичні інструменти, фотографії, зброя, а також пам’ятки нумізматики, сфрагістики тощо. Музейні пам’ятки — свідки минулого — оповідають про важливі події історії львівського краю, життя і побут мешканців Львова і Галичини від найдавніших часів до ХХ ст. Так, експозиція відділу археології розповідає про історію краю від найдавніших часів до ІХ ст. Експонати зачаровують відвідувача своєю давниною. У музеї можна побачити крем’яні рубила, якими користувалися 500 тис. років тому; сопілку, під звуки якої наші пращури 20 тис. років тому здійснювали культові ритуали; найстаріший посуд, яким користувалися 7 тис. років тому.

Картка 3 Дніпропетровський історичний музей ім. Д. Яворницького Дніпропетровський національний історичний музей ім. Д. Яворницького — один із найдавніших музеїв України. Його було засновано губернатором Дніпропетровська у 1849 р. У музеї представлені колекції від старовинних знарядь праці до сучасності. За триста років панування у Великому степу козаками було засновано вісім Запорозьких Січей. П’ять із них перебували на території сучасної Дніпропетровщини. У центрі зали, присвяченої історії запорозького козацтва, можна побачити макет останньої Нової Січі, який надає уявлення про улаштування укріплених поселень запорожців. Поруч експонується «дуб» — човен-довбанка, на якому козаки безстрашно долали дніпрові пороги, та макет «чайки» — військового вітрильного судна козаків. Придніпров’я подарувало українській культурі ідеал національного героя — козака, що знайшов втілення в народних картинах «Козак-Мамай», три з яких експонуються у музеї. У традиційних образах цих картин відображені улюблені мотиви народної творчості: козак — захисник, кінь — його воля, дуб — сила, бандура — співучість. У залі «Запорозьке козацтво» представлені предмети побуту та зброя запорожців: гармати, кременеві рушниці. Особливу зацікавленість викликає козацька шабля ХVIII ст., на лезі якої зображені перехрещені булава та пернач, а також дві ковані гармати кінця ХVI ст., знайдені у 1872 р. на дні запорозької чайки, що затонула на Дніпрі біля острова Хортиця.

Запитання

1) Які речові пам’ятки ми можемо побачити під час відвідування історичного музею?

2) Про які історичні події вони нам розкажуть?

Робота у малих групах

Під час виконання завдання користуйтеся «Планом опису музейного експоната».

План опису музейного експоната

1) Як називається експонат.

2) Визначте історичну епоху, в яку його було створено.

3) З якого матеріалу виготовлений експонат?

4) Опишіть зовнішній вигляд пам’ятки.

5) Визначте ступінь збереженості експоната.

6) Для чого було створено та яким було практичне застосування експоната?

Віртуальна навчальна екскурсія

Учитель пропонує учням познайомитися з роботою одного з музеїв України (на вибір). Під час віртуальної екскурсії учитель виконує роль екскурсовода і коментує побачене.

https://www.youtube.com/watch?v=mYxYGDm_hNs

Бесіда

1) Для чого створюються музеї?

2) Які експонати зберігаються в музеях?

Евристична бесіда

1. Які музеї ви знаєте?

2. Які музеї є на території нашого міста, району?

3. Які музеї ви відвідували? Яке враження на вас справило відвідування музею?

4. Яку роль відіграють музеї в дослідженні минулого?

Інтерактивна вправа в парах або самостійно

https://learningapps.org/view1680007

https://learningapps.org/watch?v=pkpofum2a18

https://learningapps.org/view8536603

https://learningapps.org/watch?v=pvsars0ek17

 

ІV. Етап рефлексійно-оцінюючий

Вправа «Кмітливий олівець»

Впишіть пропущені літери і поясніть зміст понять.

А _ _ _ _ _ _ _ _ Я, М _ _ _ Й, З _ _ _ _ _ _ _ _К.

Відповідь: археологія, музей, заповідник.

Робота в парах

На кожну парту роздати пакет документів — фотографії з археологічних розкопок, зображення (за наявності — оригінал) речових пам’яток, знайдених під час розкопок тощо. Працюючи у парах, учні мають підготувати розповідь на тему «Один день із життя археолога».

 Метод «Шість капелюхів». Критичне мислення

• 
• Білий капелюх — що сьогодні вивчили (факти)
• Червоний капелюх — які ваші враженні від уроку або чи сподобався вам урок? (емоцій, почуттів та інтуїції)
• Жовтий капелюх позитиву – що сьогодні на уроці було доброго, позитивного? Від чого вам радісно?
• Чорний капелюх – що сьогодні не вдалося? З чим виникли проблеми?
• Зелений капелюх — де зможете використати сьогоднішню інформацію?
• Синій капелюх — підведемо підсумки нашої роботи.

 

Рефлексія

• Чи сподобався вам урок?
• Чи все вдалося під час уроку?
• З чим виникли проблеми? Що ви не зрозуміли?

 

V. Домашнє  завдання. 

1.Опрацювати параграф підручника.

2. Підготувати розповідь про відомого українського археолога.