Урок української літератури в 10 класі

(профіль – українська філологія)

Іван Франко наживо: безсмертний син безсмертного народу

Народ, що не шанує своїх  великих людей,

не варт зватися освіченим народом.

І. Франко

Тема. Життєвий і творчий шлях І. Франка – видатного українського письменника, ученого, громадського діяча. Багатогранна його діяльність в українській культурі, її вплив на пробудження національної свідомості народу.  Спільна з М. Павликом видавнича діяльність. «Великі роковини» І. Франка, написані до 100‑річчя виходу «Енеїди» І. Котляревського, як символ духовного відродження українського народу. Основні книжки й праці.

Мета: ознайомити учнів із життєвим і творчим шляхом І.Я. Франка; зацікавити постаттю видатного представника української еліти; розвивати уміння креативно мислити, творити, працювати самостійно та в групах, користуватися різноманітними джерелами інформації, узагальнювати, систематизувати знайдений матеріал; формувати компетентність саморозвитку й самоосвіти; розвивати аналітичне мислення через інтеграцію знань про мову, історію, літературу, українознавство; виховувати почуття гордості за великих українців, приналежність до рідного народу.

Обладнання: епіграф «Народ, що не шанує своїх  великих людей, не варт зватися освіченим народом»; епіграфи-афоризми Франка до кожної сторінки уроку; портрет письменника; книги з творами Івана Франка; книги про життя й творчість Каменяра; плакати з висловами відомих людей про поета; уривок із фільму «Великі українці – Іван Франко» (2008 р.); малюнок Михайла Огоновського «Основні факти про Івана Франка»; слайди «Юрій Кульчицький – славний предок Івана Франка», «Вишиванка в родині Франків», «Нагуєвичі – рідне село Івана Франка», «Франкова династія»; презентації «Іван Франко. 1875 – 1900 роки», «Останні роки життя видатного українського митця»; роздатковий матеріал (тексти «Хто такий Джеджалик? (таємниця Франкового псевдоніма» та «І. Франко і М. Павлик – засновники Української радикальної партії», «Кластери», «Асоціативний кросворд»), поезії Каменяра «Рідне село», «Човен» тощо.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Форма уроку: урок-подорож.

Випереджувальні завдання:

Учитель заздалегідь роздає учням індивідуальні або групові завдання.  Індивідуальні завдання:

• вивчити напам’ять поезію І. Франка «Човен» (можна її прочитати напам’ять, або виконати під музичний супровід, або підготувати слайди до пісні «Човен» у виконанні сучасного музичного інді-колективу зі Львова «Один в каное»); 
• вивчити напам’ять уривок із вірша І. Франка «Рідне село»;
• підготувати виступ «Бібліотека Івана Франка»;

Групові завдання:

• група «Біографи» (підготовка інформації про найважливіші епізоди з життя Івана Франка періоду дитинства й навчання в Дрогобицькій гімназії);
• група «Працівники музею» (мандрівка художньо-меморіальним комплексом «Стежка Івана Франка»);
• група «Вікіцитатник» (підготовка цитат виданих людей про І.Я. Франка та власних цитат);
• група «Журналісти» (репортаж про Юрія Кульчицького, інтерв’ю з дітьми Івана Франка);
• група «Збирачі цікавих фактів» (розповіді про цікаві або маловідомі факти з життя Каменяра);
• група «Дослідники» (підготовка презентацій та розповідей про життя й творчість Івана Франка протягом 1875-1916 років);
• група «Етнографи» (дослідження тем «Вишиванка в родині Франків»,  «Кухня в родині письменника», «Іван Франко – збирач фольклору й мандрівник рідним краєм», «Різдво й Великдень у родині Івана й Ольги Франків»);
• група «Актори» (Іван Франко, Андрій Чайковський, діти Івана Франка Андрій, Тарас, Петро та Анна);
• сформовані на уроці групи для складання «Кластерів» та «Асоціативного кросворду».

Форми роботи на уроці: індивідуальна, групова, колективна.

Методи та прийоми: слово вчителя, бесіда, робота над текстом, «Інсерт», інтерв’ю «Іван Франко у спогадах дітей», «Вікіцитатник», «Мікрофон», «Асоціативний кросворд», «Кластери», «РАФТ» тощо.

Хід уроку

І.  Організаційний момент.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності.

ІІІ. Повідомлення теми, мети уроку.

Слово вчителя.

Учитель. Дорогі діти, сьогодні в нас буде незвичайний урок, до якого ми готувалися не один день,  – свято зустрічі наживо, тобто особисто, у поточному часі,  з видатним українцем  Іваном Яковичем Франком. Ми спілкуватимемося з ним поза межами часу й місця, адже великі люди існують поза цими поняттями.

Іван Франко на ювілеї Михайла Драгоманова, дядька Лесі Українки, сказав: «Народ, який не шанує своїх великих людей, не вартий звання освіченого народу». Отже, питання поваги до своїх видатних попередників – це питання культури, без цієї поваги культури не буває. Дмитро Павличко свого часу зазначав, що Каменяр «…в рідній літературі чи не єдиний має право займати місце на недосяжній височині Шевченка», а Симон Петлюра говорив: «Після Шевченка долю  поводиря  національного   ідеалу    українського  народу прийняв І. Франко: це високе покликання гідно і з честю виконав…».

Нині українці живуть у складний час війни з Росією, відстоюючи своє право на самостійність ціною загибелі найкращих своїх синів. Хтось, можливо, скаже, що зараз не до Шевченка, не до Лесі Українки чи Івана Франка. А може, саме тому в нас триває війна, бо впродовж довгих років українському соціуму було не до своїх видатних діячів? Ситуація, яку маємо сьогодні , – складна й драматична, – значною мірою зумовлена тим, що певні завбачливі ідеї не були вчасно почуті й до тих пересторог, які маємо, зокрема в спадщині Франка, українці не дослухалися. 

Франкознавці Богдан і Наталя Тихолози створили інтернет-проект «Франко: Наживо», прагнучи живою мовою розповісти про живого Франка своїм  сучасникам. Багато в чому спираючись на їхні розвідки, сьогоді ми матимемо можливість зустрітися з видатним українським діячем так би мовити поза кадром. Живе відчуття особистості Івана Франка необхідне нам для того, щоб краще зрозуміти його і як письменника, і як філософа, і як видатного представника української національної еліти, і як  батька, і як пророка.

ІV. Основний зміст уроку.

Сторінка перша.  «Зануримося в символічний світ письменника».

Епіграф: «Обрубане дерево знов зеленіє, І місяць із сéрпа знов повний стає; Се бачачи, чесні, не тратьте надії, Хоч доля гнівнáя вас гонить і б’є».

Творча мить.

Лунає поезія Івана Франка «Човен».

Учитель. Човен – багатозначний і неоднозначний символ. Він може символізувати, розлуку, безпеку, як Ноїв ковчег, також силу, яка нездоланно несе за течією життя. Човен  виступає образом перевізника до царства померлих, а також  є символом, який указує, що людська сила поширюється не тільки на сушу, але й на воду. Символом чого, на вашу думку, є човен у поезії Івана Франка?

«Мікрофон» (учні дають відповіді на поставлене запитання).

Учитель. «Проти рожна перти, проти хвиль плисти»,  –  так писав і так жив Іван Франко. Можна сказати, що це було одним із життєвих кред нашого видатного діяча. Щоб уміти розкривати символічний світ мистецтва автора, потрібно добре знати його біографію, адже саме вона чи не найбільше позначається на творчості будь-якого митця. Тож звернімося за історичною довідкою до одного з наших дослідників.

Біограф 1. Поезію «Човен» Іван Франко створив 1880 року,  надрукована вона була через рік у журналі «Світ» під назвою «Вічні питання». А історія її написання така. 

У березні 1880 року письменник поїхав на Івано-Франківщину до одного зі своїх друзів. Там його було заарештовано як пропагандиста селянського заколоту в селі Москалівка. Тримісячне слідство не довело поетової причетності до повстання, але, прагнучи якомога дошкульніше принизити поета, суд постановив відіслати його етапом до рідного села Нагуєвичів. Подібне тоді чинили лише зі злодіями та вбивцями. 11-13 червня через Стрийщину пролягла важка й болісна дорога Франка в супроводі жандарма з Коломиї. У Стрию поета помістили на ніч у цюпу при магістраті, поруч із якою тримали стайню для коней і бричок. Тут арештант і  написав свій вірш «Човен». Згодом Іван Якович прибув до Дрогобича, звідки йшов пішки до рідного села побитими кривавими ногами…

V. Сторінка друга.  «Мандрівка  Нагуєвичами».

Епіграф.  «Немає друга понад мудрість, Ні ворога над глупотý, Так, як нема любови в світі Над матірню любов святу».

Учень в образі Івана Франка читає напам’ять уривок із вірша поета «Рідне село» (від слів «І знов я бачу тя, село моє родинне…» до рядка «Летіла в ширший світ…»).

Учитель. Діти, зараз ми здійснемо віртуальну екскурсію до села, де народився  Іван Франко, щоб дізнатися, у який історичний час він жив, у якій сім’ї народився, якого походження були його батьки, як формувався дитячий світогляд майбутнього митця. А дорогами Франкового дитинства нас поведуть працівники художньо-меморіального комплексу «Стежка Івана Франка».

Уривок із фільму «Великі українці – Іван Франко» (2008 р.)  (від початку фільму до слів С. Вакарчука «Тут люди живуть так само, як і століття тому…»).

Презентація екскурсоводами теми «Нагуєвичі – рідне село Івана Франка».

Учитель. У Франковій сім’ї можна побачити переплетіння різних соціальних традицій. Батько майбутнього письменника Яків Франко був заможним сільським ковалем. За однією з версій, його рід походив від німецьких колоністів. Мати поета Марія Кульчицька була зі збіднілої шляхти села Ясениця-Сільна.  Проте шляхетський титул не був тотожний багатству. За розмірами своїх господарств місцева шляхта не дуже відрізнялася від селян, однак була свідома своєї відмінності від них. Бабуся й мати Івана Франка походили з роду відомого українського діяча  Юрія Кульчицького. Наші власні кореспондети побували у Відні й підготували для вас цікавий репортаж.

Репортаж журналістів (розповідь про Юрія Кульчицького з використанням презентації «Юрій Кульчицький – славний предок Івана Франка»).

VІ. Сторінка третя.  «Іван Франко – учень сільської школи й гімназист».

Епіграф. «Хоч хто мудрий у житті, а письма не знає, То він буде мов той пліт, що підпор не має. Бо як пліт той без підпор вітер вáлить скорий, Так безграмотний падé без знання підпори».

Біограф 2 розповідає про навчання Івана Франка в сільській школі й Дрогобицькій гімназії.

Учень в образі Андрія Чайковського розповідає про Франка-гімназиста.

Учитель. У гімназійні роки Іван Франко ознайомився з творами найвидатніших  українських і зарубіжних письменників.  Улюбленою книгою письменника став «Кобзар» Шевченка, який він знав майже всього напам’ять і з яким ніколи не розлучався.

VІІ. Сторінка четверта.  «Бібліотека Івана Франка».

Епіграф: «Книги – морська глибина: Хто в них пірне аж до дна, Той, хоч і труду мав досить, Дивнії перли виносить».

Учень у ролі працівника Інституту літератури імені Т.Г Шевченка НАН України розповідає про бібліотеку Івана Франка.

VІІІ. Сторінка п’ята.  «Життя й творчість Івана Франка в 1875-1900 роках».

Епіграфи: «Та й глупі ж ті багатирі, Що люблять спать на подушкáх! Я спав лиш на однім пері, І твердо так було, що страх!»

Учні-дослідники знайомлять присутніх з основними фактами з життя й творчості Івана Франка даного періоду, використовуючи презентації.

«Інсерт». Учитель запитує в школярів, чи знають вони, якими псевдонімами підписував свої твори Іван Франко й звідки вони виникли. Далі пропонує десятикласникам самостійно прочитати текст «Хто такий Джеджалик? (таємниця Франкового псевдоніма)», розташовуючи проти кожного абзацу на полях певні позначки олівцем («v»  якщо те, що вони читають, відповідає тому, що вони знають; «–» якщо те, що вони читають, суперечить тому, що вони вже знали, або думали, що знали; «+» якщо те, що вони читають, є для них новим; «?» якщо те, що вони читають, незрозуміло або вони хотіли б одержати докладніші відомості з даного питання).

Підсумок – коротеньке обговорення прочитаного тексту.

ІХ. Сторінка шоста.  «Останні роки життя видатного українського митця».

Епіграф: «Мужню силу хоч похилить горе, Та не зломить, в підлість не поверне; Так і свічку хоч схили додолу, Свóго світла вниз вона не зверне».

Біограф 3 розповідає про останні роки життя Івана Франка (презентація).

Х. Сторінка сьома.  «Франко: поза кадром».

Епіграф: «Ті, що крізь пóмилки до правди добиваються, Мудрецями називаються; А ті, що в своїх помилках угýрні, То справжні дурні».

 Учитель. Дорогі десятикласники, сьогодні ви дізналися багато нового про Івана Франка. Я думаю, вам буде ще цікавіше послухати досі не відомі широкому загалу історії про цього видатного чоловіка: як він започаткував моду на вишиванку, що любив споживати в будні й свята, як разом із дружиною виховував дітей, де подорожував, які мав захоплення. Франкознавець Богдан Тихолоз зазначає: «Якщо ви подивитеся, як шанують своїх великих інші нації – німці, австрійці, поляки, то побачите, що вони створюють своєрідний культ. Але роблять не культ мертвої, а культ живої особистості. От ми думаємо, що великих треба шанувати. Щоб шанували, треба любити, а щоб любили – треба розказувати про живу людину, тому що живий любить живе». На його думку, в Україні та у світі знову актуальна мода на все українське – на музику, одяг, культуру. Але важлива також форма, у якій все це подається. «Франка треба перетворювати на бренд. Він – приклад успішного українця, який знав 14 мов, який на рівних спілкувався з найвидатнішими людьми свого часу. Це приклад сучасного європейського українця. Такий Франко нам цікавий, такий Франко цікавий молоді і про такого Франка ми збираємося розказувати», – додає автор проекту «Франко: Наживо».

«РАФТ». Представники групи «Етнографи» читають заздалегідь підготовлені вдома тексти не від своєї особи, а від імені історичного персонажа (наприклад, від імені Івана Франка, або його дружини Ольги, або когось із їхніх дітей чи знайомих) на такі теми: «Кухня в родині письменника», «Іван Франко – збирач фольклору й мандрівник рідним краєм», «Різдво й Великдень у родині Івана й Ольги Франків» (це може бути лист, стаття, спогад, вірш, оповідання тощо).

ХІ. Сторінка восьма.  «Цікаві факти й міфи про Івана Франка».

Епіграф: «Хто має мудрість, а з неї Ближнім не хоче вділити, Той має скарб многоцінний, В міх шкуратяний зашитий».

Учні з групи «Збирачі цікавих фактів» розповідають  цікаві або маловідомі факти з життя Каменяра.

ХІІ. Сторінка дев’ята.  «Вікіцитатник».

Епіграф: «Мухи сідають на ранах, Пчоли на цвітах пахучих;  Добрий все бачить лиш добре, Підлий лиш підле у інших».

Учні з групи «Вікіцитатник» зачитують цитати відомих людей про Івана Яковича Франка. Також кожен із представників групи презентує власну цитату про українського письменника, складену вдома.

ХІІІ. Сторінка десята.  «Іван Франко в спогадах дітей».

Епіграф: «Великі деревá шануй, Що плід дають і в спеку тінь; А як і плід, бува, хибнé, Чи ж тінь сама не є добром?»

Учитель. Діти Івана Франка були унікальними людьми та мали високі досягнення в різних сферах людського життя. Його синів називають   першими українськими фахівцями з руханки та змагу.  Найстарший син Андрій Франко прожив лише 26 років. Він був українським етнографом, фольклористом, перекладачем, секретарем батька під час його хвороби. Другий син, Тарас Франко, відомий як український письменник та педагог, кандидат філологічних наук, автор кількох праць із франкознавства. Третій син Івана Яковича Франка Петро – письменник, журналіст, інженер-хімік, організатор першої української летунської ескадрильї, осередків спортивно-військової організацїї «Пласт» у Галичині. Донька Анна Франко (Ключко)  –  українська письменниця, мемуаристка, публіцист. Сьогодні вони завітали до нас, щоб поділитися спогадами про свого батька.

Бесіда журналіста з учнями, що виконують ролі дітей Івана Франка.

ХІV. Сторінка одинадцята. «І. Франко і М. Павлик – засновники Русько-української радикальної партії».

«Бережи маєток про чорну годину, Та віддай маєток за вірну дружину; А себе довічно бережи без впину; Та віддай майно, і жінку, й себе за Вкраїну».

Учитель ділить учнів на 4-5 груп, роздає кожній із них тексти, які учні читають.

«Кластери». Після прочитання текстів діти виконують вправу «Кластери». Підсумки завдання.

ХV. Сторінка дванадцята. «Ким для мене є Франко».

«В долі добрій чи злиденній Чесно, просто йшов весь вік І йду досі. Я не геній, Я звичайний чоловік».

Учитель.  Геній Івана Франка охоплював усі сфери культурного життя. Письменник залишив нащадкам цілу духовну скарбницю, повну перлин мудрості й краси. Він казав: «Я не геній, я звичайний чоловік», але виріс на універсального генія вселенського рівня.

Сьогодні ви дізналися багато нового й цікавого про Івана Яковича Франка. А зараз ви можете узагальнити отримані знання, склавши групами «Асоціативний кросворд».

Учитель роздає кожній із сформованих раніше груп аркуші, на яких по вертикалі написане опорне словосполучення «ІВАН ЯКОВИЧ ФРАНКО». Задача учнів – дібрати іменники, які характеризують видатного письменника, таким чином, щоб принаймні одна з літер кожного асоціативного слова співпадала з головним. Таким чином опорне слово із підібраними новими словами буде нагадувати кросворд.

Асоціативний кросворд «Іван Якович Франко».

Учитель  показує десятикласникам малюнок Михайла Огоновського «Основні факти про Івана Франка». Учні порівнюють слова з кросвордів і слова на малюнку.

 ХV. Завершальне слово вчителя.

Учитель. Любі діти, ось і підходить до кінця наша з вами маднрівка поза часом і поза місцем, зустріч із Іваном Яковичем Франком наживо. Ви переконалися, що все своє життя він клав цеглину по цеглині до національної будови – майбутньої Української Держави, витворюючи українську націю як суцільний культурний організм. Сьогодні саме вам, його нащадкам, нинішньому поколінню молодих громадян України, «пора для України жить». І нехай Іван Якович Франко своєю невсипущою, подвижницькою працею письменника, ученого, публіциста, політика, редактора, видавця буде для вас взірцем служіння інтересам рідного народу.

1905 року він написав «Одвертий лист до галицької молодежі». Це було понад сто років тому, але слова духовного провідника українців залишається актуальним і в наш час. Я хочу зачитати вам Франкове звернення до молодих українців: «Я бажаю тільки одного  – звернути Вашу увагу, молоді приятелі, звернути увагу всеї суспільності на ту велику історичну хвилю, якої наближення чуємо всі. Нам прийдеться змобілізувати всі свої сили, щоб задоволити потреби тої хвилі. Та поки ще вона не надійшла, до праці, молоді приятелі, до інтенсивної, невсипущої праці над собою самими! Здобувайте знання, теоретичне й практичне, гартуйте свою волю, виробляйте себе на серйозних, свідомих і статечних мужів, повних любові до свого народу і здібних виявляти ту любов не потоками шумних фраз, а невтомною, тихою працею…».

ХVІ. Підсумок уроку.

Рефлексія. Учні висловлюють свої враження від уроку тезою або афоризмом.

Учитель оголошує оцінки, коментуючи їх.

ХVІІ. Домашнє завдання. 

Підготуватися до І етапу складання міні-підручника «Іван Франко. Життєвий і творчий шлях» (скласти хронологічну таблицю, тестові завдання, різнорівневі завдання, намалювати ілюстрацію, написати лист письменникові, узяти інтерв’ю в нього, у членів його родини чи друзів тощо) (завдання на вибір учня).

Список літератури та використаних джерел:

1. Бібліотека Івана Франка. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://uk.wikipedia.org/wiki/Бібліотека_Івана_Франка

2. Герей В. Юрій Кульчицький: перша кав’ярня. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: na-skryzhalyah.blogspot.com › ... › Персони› Події

3. До ювілею Івана Франка львівські науковці запустили блог Franko: Live. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://zaxid.net› Новини› Суспільство

4. Іванів М. Як український козак вчив Європу каву пити. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: fakeoff.org/.../yak-ukrainskiy-kozak-vchiv-yevropu-kavu-p...

5. Іван Франко – Рідне село | OnlyArt.  [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://onlyart.org.ua/...ivana-franka/ivan-franko-ridne-selo

6. Іван Франко у творенні української національної ідентичності: зб. У 45 наук. праць / голов. ред. О. О. Рафальсьий, П. М. Чернега. – Ніжин: Видавець ПП Лисенко М.М.; К.: НПУ ім. М. П. Драгома- нова, ІПіЕНД ім. І. Ф. Кураса, 2016. – 400 с.

7. Інтерактивний прийом «Асоціативний кросворд» у вашу педагогічну скабничку. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: naurok.com.ua

8. Кононенко П.П., Касян Л.Г., Семенюченко О.В. Програма курсу за вибором «Українознавство. 5-11 кл.» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: ndiu.org.ua/index.php/2009-08-27-11-31.../1969--5-11

9. Мельник Я. «… Рік, найстрашніший у моїм житті». [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://frankolive.wordpress.com/

10. Новітні технології навчання учнів на уроках української мови та літератури. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://www.slideshare.net/ltymnevaLA/ss-28575562

11. Новітні технології навчання учнів  на  уроках української   мови   та літератури в Полковницькому НВК. [Електронний ресурс]. – Режим доступу:

polkovnyche-nvo.edukit.kiev.ua/.../novitni_tekhnologiyi_na...

12. 15 цікавих та маловідомих фактів про Івана Франка. [Електронний ресурс]. – Режим доступу:  report.if.ua/.../15-cikavyh-ta-malovidomyh-faktiv-pro-ivana..

13. Пометун О., Пироженко Л. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання: Науково-метод. посібник. – К.: Видавництво А.С.К., 2004. – 192 с.

14. Програми для профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів. Українська література: 10–11 класи. Філологічний напрям (профіль – українська філологія). / За заг. ред. Р.В. Мовчан. – К: Грамота, 2011. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: osvita.ua› Середня освіта› Навчальні програми.

14. Саврук О. «Одвертий лист до галицької молодежі»  – для уважного молодого читача.  [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.management.com.ua/vision/vis011.html

15. Сова А., Тимчак Я. Сини Івана Франка – перші українські фахівці з руханки та змагу. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://frankolive.wordpress.com/

16. Стежками юного Франка. Чому варто відвідати Нагуєвичі (фото). [Електронний ресурс]. – Режим доступу: dyvys.info/2016/.../stezhkamy-yunogo-franka-chomu-varto/

17. Тихолоз Б.  Почути Франка. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://frankolive.wordpress.com/

18. Тихолоз Б.  Франко без постамента: постер проекту. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://frankolive.wordpress.com/

19. Тихолоз Б. Хто такий Джеджалик? (Таємниця Франкового псевдоніма).    [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://frankolive.wordpress.com/

20. Тихолоз Б.  Цікавинки. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://frankolive.wordpress.com/

21.Тихолоз Н. Бранка ностальгії (Анна Франко-Ключко: повернення).  [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://frankolive.wordpress.com/

22. Тихолоз Н. «…Ведені люблячою рукою мами…» (Франчата у рідному домі: шляхи формування). [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://frankolive.wordpress.com/

23. Тихолоз Н. Вишиванка в родині Франків: від коду роду до коду народу. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://frankolive.wordpress.com/

24. Тихолоз Н. Тарас, але не Шевченко. Франко, але не Іван. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://frankolive.wordpress.com/

25. Франкова династія. «Особливий погляд» телеканалу «ZIK». [Електронний ресурс]. – Режим доступу:  https://zik.ua/tv/video/38159

26. Франко І. Віршовані афоризми. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://frankolive.wordpress.com/

27. Франко І. Човен. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: poetyka.uazone.net/default/pages.phtml?place=franko

28. Шевченко Т. Міфи про Івана Франка. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: turka-ua.net › Статті › Статті

Інтернет-ресурси

https://uk.wikipedia.org/.../Нагуєвичі_(історико-культурни...

https://uk.wikipedia.org/wiki/Кульчицький_Юрій-Франц

https://uk.wikipedia.org/wiki/Стежка_Івана_Франка

https://uk.wikipedia.org/wiki/Франко_Іван_Якович

https://www.youtube.com/watch?v=H17x5oPpo54

kosivart.if.ua/2010/09/23/2292/

md-eksperiment.org/post/20151101-biografiya-ivana-franka

www.abc-people.com/data/franko/dat1.htm

www.ipiend.gov.ua/uploads/monograph/franko/ivan_franko.pdf

https://uk.wikipedia.org/wiki/Павлик_Михайло_Іванович