Урок на тему: “ Київська держава за часів правління Володимира Великого”.

Про матеріал

після уроку діти мають розуміти події при яких Володимир Великий став князем, основні етапи його правління, зовнішню та внутрішню політику, реформи здійснені ним.

Перегляд файлу

Філія “Волостківська ЗОШ І-ІІ ст.” ОЗ Судововишнянського НВК

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Урок на тему: “ Київська держава за часів правління Володимира Великого”.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                                Робота

                                                        Вчителя історії та правознавства

                                                                   Яреми Марії Романівни

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2018

 

Тема: Київська держава за часів правління Володимира Великого.
Тип уроку: засвоєння нових знань.
Мета: вивчити особливості Київської Русі за часів правління князя Володимира Святославовича.
Учень повинен –

ЗнатиПодії:972-980 рр.. - Правління великого князя Ярополка.980-1015 рр.. - Князювання Володимира I. 980 р. - язичницька реформа Володимира. Спроба створити єдиний культ, який об'єднує 6 основних божеств різних племен. 988 р. - прийняття християнства.

Особи:  Володимир Великий,  Анна, Оттон І, Нестор Літописець.

Терміни: реформа, ідоли, етнос, монастир.

Розуміти: події при яких Володимир Великий став князем, основні етапи його правління, зовнішню та внутрішню політику, реформи здійснені ним.

Вміти: характеризувати  час правління Володимира, виділяти позитивні та негативні моменти у проведенні зовнішньої та внутрішньої політики, визначати причини прийняття християнства і його значення для розвитку Давньоруської держави, давати аналіз історичних джерел.

 

Хід уроку:


Організаційний момент (Привітання вчителя, перевірка присутніх)

Актуалізація опорних зань учнів (початок завершального етапу становлення держави пов'язане з князюванням Володимира I Святого, при якому відбулася подія, яка створила основу для входження Русі до європейської спільноти)

Вивчення нового матеріалу.


План:


1. Внутрішня і зовнішня політика Володимира. 
2. Перша спроба релігійної реформи. 
3. Хрещення Русі.

1. Внутрішня і зовнішня політика Володимира. 

Довідавшись про смерть батька, сини Святослава розпочали жорстоку міжусобну територіальних боротьбу за владу. Після загибелі Олега і Ярополка влада перейшла до Володимира (980-1015), котрий став володарем Русі.У 981 р. прилучив терени, заселені волинянами й хорватами, - Побужжя (уздовж Західного Бугу).

До Русі ввійшли такі міста, як Перемишль, Волинь, Червень, Белз Закарпаття, землі хорватів Подністров'я й, вочевидь, остаточно приєднав тиверців й уличів, об'єднавши таким чином у складі Русі всі племінні княжіння, що знаходилися на теренах сучасної України.  Згодом приєднуються й племена в'ятичів і радимичів: завойовуються землі ятвягів.

 

Робота з контурною картою: ”Позначте на контурній карті приєднані Володимиром Великим землі”


            У 985 р. разом із тюркомовними шорками великий князь здійснив успішний похід проти Волзької Булгарії, зміцнив позиці держави в Північному Причорномор'ї, Криму й Приазов'ї.

Спочатку у великих містах призначив своїх намісників, а близько 988 р. завершив адміністративну реформі розпочату батьком: у найголовніших містах - центрах княжінь земель (Новгороді, Полоцьку, Турові, Ростові, Муромі, Володимщ Великому тощо) посадив своїх синів. Ставши намісниками, вони управляли землями, чинили суд, збирали данину. Таким чином, започатковується формування князівств-намісництв – адміністративно-політичних одиниць держави. Ця реформа завдавала відчутного удару племінній знаті
               Володимир усунув із провідних ролей у дружині варязьких найманців, що сприяло формуванню верхівки військової знаті з місцевого населення.
           За даними літописця, Володимир радився з дружиною «про порядки землі». Приймається закон «Устав земляний», проводиться судова реформа, розмежовується княже й церковне судочинство. Запроваджується, а потім скасовується смертна кара. Розпочалося карбування за візантійським зразком перших золоти: і срібних монет (златників і срібляків). На них з одного боку зображено Христа, а з другого - Володимира, котрий сидить на троні з хрестом у руці, в царських відзнаках, які він отримав після одруження з візантійською царівною. З-поміж них найважливішою була корона і тризуб.

"І став він городи зводити по Десні, і по Остру, і і по Трубежу, і по Сулі, і по Стугні" - так мудрий Нестор Літописець описав заходи князя щодо захисту південних рубежів. Згідно з описом, тоді будувалися міста-фортеці, насипалися потужні вали й копалися глибокі рови вздовж лівих берегів Росі та Стугни. Пороські вали разом із валами Переяславщини склали єдину систему оборони, а Стугнинські вали сягали річки Здвиж і захищали Київ. Їх називають ще Змієвими валами

 

Робота з таблицею. Під час обговорення пункту: внутрішня політика учні заповнюють таблицю Реформи Володимира Великого. Орієнтовний вигляд таблиці:

 

Адміністративна

Всю країну було поділено на вісім округів, округи — на волості, на чолі яких було поставлено довірених осіб або синів Володимира

Військова

Військо Володимира утворено з найманців, які мали право володіти земельною власністю

Оборонна

Було проведене широке будівництво фортець, укріплень навколо Києва, які стали опорними пунктами в боротьбі з печенігами

Містобудівна

Закладено велику кількість нових міст по берегах основних річок країни

Судова

Було розмежовано повноваження єпископського та градського судів

Фінансова

Почав карбувати власні гроші златники і срібники

Релігійна

Запровадив християнство


       Важливе значення мали відносини з Візантією. Володимир рішуче протидіяв намірам останньої  перетворити Русь на залежну від неї державу. Надавши військову допомогу імператору Василію II вступив в шлюб із візантійською принцесою Анною.  Одним із провідних напрямів зовнішньої політики стали відносини з країнами Центральної, Північно-Західної та Західної Європи. Так, підтримувалися стосунки із Скандинавією. Наприкінці X ст. було встановлено дипломатичні відносини з Чехією, Угорщиною і Поль щею. Успішно розвивалися вони з Германією: відбувався обмін посольствами, сам Володимир після смерті візантійської принцеси Анни одружився з онукою імператора Оттона І; зав'язуються контакт з Римом.

 Завойовуючи нові землі, Володимир намагався досягти єдності Русі, об'єднати місцеві культи її різних частин у єдиний державний культ. А відтак  у 980 р. наказав у Києві, в центрі дитинця, на пагорб поставити ідолів: Перуна, Хорса, Дажбога, Стрибога, Симаргла й Мокоші.

 

Характеристика першої спроби релігійної реформи може бути дана учнями на основі аналізу документів і матеріалів, наведених нижче.

«Повість временних літ»
(Витяг)
... І став Володимир княжити в Києві один, і поставив кумири на пагорбі за теремним двором: дерев'яного Перуна зі срібною головою і золотими вусами, і Хорса, Дажбога, і Стрибога, і Сімаргла, і Мокош. І приносили їм жертви, називаючи їх богами, і приводили своїх синів і дочок, і приносили жертви бісам, і оскверняли землю требами своїми. І стала нечиста кров'ю земля Руська і горб той. Але преблагий Бог не хоче смерті грішників, і на тім пагорбі нині є церква святого Василя, як ото ми потім.

Вчитель пропонує учням відповісти на питання:

1. Чому Володимир проводить реформу язичницької релігії?

2. У чому ви бачите причини невдачі цієї реформи?

 

Найважливішим елементом язичницької реформи Володимира було проголошення Перуна, покровителя князя та його дружини, верховним божеством загальнодержавним Київської Русі. Цим було підготовлено грунт для подальшого прийняття християнства як державної релігії. Можливо, й сама реформа язичництва відбувалася під впливом християнства, яке вже отримало поширення на Русі.
        Панування язичницької релігії перешкоджало подальшому розвитку централізованої держави, династичним шлюбам, позначалося на відносинах з іншими країнами. Прийняття християнства стає наступним закономірним і необхідним етапом на шляху розвитку Київської держави.

Тому він схиляється до обрання іншої релігії. Нею стало вже знане русичами візантійське християнство.

 

 Причини прийняття християнства (учні записують в зошит):
      1) інтереси держави, що розвивається (єдина держава, один великий князь, один всемогутній Бог);
      2) міжнародні умови (Європа вже була християнською);
      3) зміцнення сім'ї;
      4) розвиток культури, писемності, духовному житті країни;
      5) нові суспільні відносини.

 

Хрещення Русі сприяло:
1) розвитку грамотності, книжкової справи, культури;
2) розширення зв'язків з Візантією та іншими країнами Європи;
3) розвитку господарства;
4) зміцнення шлюбних відносин;
5) ідеологічному зміцненню влади великого князя

 

Існує літописна легенда, що перш ніж наважитися на цей крок, великий князь розіслав у різні країни послів для «випробовування віри» метою виявити кращу з них. Після їх повернення у 987 р. рада старійшин, обговоривши різні віри, обрала візантійське християнство.

 

«Повість временних літ»
(Витяг)
 

Нестор Літописець про заходи Володимира щодо поширення християнства й освіти
Повелів він робити церкви і ставити [їх] на місцях, де ото стояли кумири. І поставив він церкву Святого Василія [Великого] на пагорбі, де ото стояли кумири Перун та інші і де жертви приносили князь і люди. І почав він ставити по городах церкви, і попів [настановляти], і людей на хрещення приводити по всіх городах і селах. І, пославши [мужів своїх], став він у знатних людей дітей забирати і оддавати їх на учення книжне. А магері ж дітей своїх оплакували, бо іще не укріпилися вони були вірою і, як померлого, вони оплакували.


               Зводилися нові церкви: на Перуновому пагорбі - Св. Василія; у 996 р. завершилося будівництво першої кам'яної церкви - Десятинної (на її утримання великий князь розпорядився виділити десяту частину данини й оброків зі своїх володінь, тому дістала таку назву). Наприкінці його правління вже діяло п'ять єпископств: у Києві, Чернігові, Білгороді, Володимирі-Волинсько.му й Новгороді. Запроваджується Церковний статут, який передбачав виділення десятини з різних доходів для утримання церков, організацію суду для розгляду справ щодо язичницьких звичаїв, спрямованих проти християнства, розв'язання родинних суперечок.     
 

Робота з таблицею. Учні заповнюють порівняльну таблицю, християнство і язичництво.

ХРИСТИЯНСТВО ТА ЯЗИЧНИЦТВО

Віра

Язичництво

Християнство

Вірування

 

 

Поширення

 

 

Організація

 

 

Культові споруди

 

 

Служителі віри

 

 

Джерела віровчення

 

 

Пантеон

 

 

 

 

 

Висновок.

Отже, Володимир Великий є однією з найяскравіших постатей кніжої доби, за час правління якого відбулося значне зміцненння Київської  Русі на міжнародному рівні. Цьому сприяла активна зовнішня політика, приєднання нових земели та прийняття християнства.

 



Домашнє завдання: 
1. Повторення теми за підручником та атласом
2. Розглянути документи, які запропоновані в підручнику і дати відповіді на запитання до них. 
3. Відповісти на запитання наприкінці параграфа.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Роздатковий матеріал:

 

Джерела.

 

 

«Повість временних літ»
(Витяг)
... І став Володимир княжити в Києві один, і поставив кумири на пагорбі за теремним двором: дерев'яного Перуна зі срібною головою і золотими вусами, і Хорса, Дажбога, і Стрибога, і Сімаргла, і Мокош. І приносили їм жертви, називаючи їх богами, і приводили своїх синів і дочок, і приносили жертви бісам, і оскверняли землю требами своїми. І стала нечиста кров'ю земля Руська і горб той. Але преблагий Бог не хоче смерті грішників, і на тім пагорбі нині є церква святого Василя, як ото ми потім.

 

 

 

 

 

 

 «Повість временних літ»
(Витяг)
 

Нестор Літописець про заходи Володимира щодо поширення християнства й освіти
Повелів він робити церкви і ставити [їх] на місцях, де ото стояли кумири. І поставив він церкву Святого Василія [Великого] на пагорбі, де ото стояли кумири Перун та інші і де жертви приносили князь і люди. І почав він ставити по городах церкви, і попів [настановляти], і людей на хрещення приводити по всіх городах і селах. І, пославши [мужів своїх], став він у знатних людей дітей забирати і оддавати їх на учення книжне. А магері ж дітей своїх оплакували, бо іще не укріпилися вони були вірою і, як померлого, вони оплакували.

 

 

docx
Додано
28 жовтня 2018
Переглядів
233
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку