Урок на тему "Кримські гори"

Тема. Кримські гори.

Мета: сформувати знання учнів про особливості географічного положення кримських гір та їх природних умов; закріпити навички складання характеристики природних умов гірських районів; удосконалити практичні навички роботи з тематичними картами атласу; сприяти розвитку творчої уяви, мислення, пам’яті, уваги; здійснювати екологічне виховання учнів.

Методичне та дидактичне забезпечення уроку: підручник, фізична карта України, атласи України, навчальні зображення краєвидів Кримських  гір та Півден­ного берега Криму ( ілюстрації, слайди, фотогра­фії).

Тип уроку: засвоєння нових знань і вмінь.

Хід уроку

I.  Етап орієнтації

    Актуалізація опорних знань

Бліцопитування.

1) У межах яких фізико-географічних країн розташована територія України?

2) Із яких пасом складаються Українські Карпати?  Яке з них найвище? Назвіть найвищу відмітку.

3) Яка кількість опадів випадає на вершинах Карпат?

4) Які схили Карпат більш вологіші та тепліші?

5) Які види корисних копалин пов'язані із Передкарпатським передгірним прогином?

6) Яку назву мають згладжені округлі, безлісі вершини Карпатських гір?

7) Найбільше гірське озеро Карпат?

8) Чим пояснюється відсутність льодовиків в Українських Карпатах?

9) Яка відмінність у географічному розташуванні Українських  Карпат та Кримських гір?

ІІ. Етап покладання мети

Вступне слово.

Кримські гори, Південний берег Криму — улюблені місця від­починку багатьох громадян нашої країни, а також Росії, Білорусі тощо. Крим — дивовижний куточок, де поєднані курортні умови, унікальні природні комплекси та стародавня історія. Багато пись­менників, художників, композиторів дарували свої творіння цій землі. Якщо зібрати всі книги, присвячені Криму, то бібліотека буде величезною. Картини із зображенням кримських краєвидів складуть галерею, і на тих картинах поряд із морем будуть прекрасні Крим­ські гори, може, тому, що їм притаманна чудова властивість: вони завжди нові, навіть для тих, хто добре з ними знайомий.  Крим, його гори і море — це наше багатство, яке потребує дбайливого ставлення, а для цього слід знати, як його охороняти.

III. Етап проектування

1. Історія утворення Кримських гір

Прийом «Лекція». Перевіримо як уважно ви вмієте слухати?

Дуже давно, а  точніше 250 млн. років назад, жив собі океан Тетіс. Він відзначався надзвичайно неврівноваженим характером, постійно ворогував з материком, насилав на нього урагани, велетенські хвилі. Одного разу Материк розгнівався і вирішив показати, що хоч Океан  і великий, а все ж таки лежить на твердій основі. Збунтувались в надрах Землі тектонічні сили, забулькотіла магма, піднялося дно океану і з’явився на його поверхні Кримський півострів. З трьох  сторін здавив його Океан, хотів було проковтнути. Спохмурнів Материк і лягли на його чолі зморшки у вигляді Альпійських, Карпатських, Кримських, Кавказьких  та Гімалайських гір. Довгою та тривалою була боротьба. То опускався Кримський півострів на дно, то знову з’являвся на поверхню. Тільки близько 1 млн. років тому він набув сучасного вигляду. Але не залишилось в нього  алмазів, самі лише бідні залізні руди, мергелі, вапняки, глини, пісковики, солі (відклади верхньотріасового  і нижньоюрського періодів( мезозойська ера), а також малопотужні шари нафти і газу – ось і усі його багатства.

Трохи пізніше з’явились на півострові рослини та заселилися тварини. Ще пізніше з’явилась людина. Про давні поселення людей свідчать численні розкопки курганів.

А ще пізніше з’явився турист. Роль туризму і туристів в житті Криму величезна. Здається, що саме для туристів ці гори і були створені Природою.

Ступивши на кримську землю, турист відкриває для себе її унікальну природу: Кримський каньйон, Аюдаг, водоспад Джур-Джур, численні печери. Трохи пізніше він відкриває в собі дослідника. І лише потім він відкриває “ Сніданок туриста ”, бо краса і неповторність Кримських гір така, що можна забути не тільки про сніданок, але й про обід і вечерю.

Як ви уже здогадались  з розповіді, Кримські гори утворились давно.

До більш пізніх відкладів  відносяться Кримські пляжі. Вони складаються з панам , лежаків, надувних матраців і засмаги.

Запитання.

1.            Який Океан існував на місці сучасного Криму 250 млн. років назад?
2.            Які гори утворились одночасно з Кримськими?
3.             З яких відкладів і якого віку складені Кримські гори?
4.            Що з природних багатств дісталось Криму від Природи?
5.            Коли Крим набув сучасного вигляду?

2. Географічне положення, межі й розміри.

Завдання.

Використовуючи карти атласу та текст підручника, схарактеризуйте географічне положення Кримських гір за планом :

1.У якій частині України розташовані;

2. Із якими формами рельєфу, географічними об’єктами межують;

3. Напрямок простягання;

4. Протяжність та ширина

5.Із яких гірських пасом складаються

Кримські гори розташовані на півдні Кримського півострова й про­стягаються від мису Херсонес на заході до мису Іллі на сході. Довжи­на гірської системи 150 км, ширина в середній частині — 50—60 км. Майже безпосередньо Кримські гори прилягають до Чорного моря, залишаючи вздовж узбережжя вузеньку смугу — це уславлений Пів­денний берег Криму (ПБК).

 

2. Особливості природних умов і ресурсів.

Робота в групах. Групи опрацьовують матеріл карток та підручника та,використовуючи прийом «Шпаргалка» роблять тезисні записи в зошити по відповідних завданнях.

Група 1.

Геологічна будова Кримських гір суттєво відрізняється від Карпат. Кримські гори — мезозойська складчаста споруда, яку активізувало альпійське гороутворення. У її будові чітко простежуються два яруси. Нижчий складений інтенсивно дислокованими пісковиками та слан­цями, а верхній — виключно карбонатними породами, які залягають майже горизонтально. Тобто Кримська складчаста споруда давніша за Карпатську. А самі Карпатські і Кримські гори утворилися в одну геологічну епоху — альпійського гороутворення. У південній частині Криму зафіксовані окремі магматичні утворення: вулканічні будови Карадагу та інших районів, а також глибинні магматичні тіла, які денудація вивела на поверхню (Аюдаг).

Група2.

Рельєф гірської системи Криму складається з трьох паралель­них пасом; Зовнішнього, Внутрішнього та Головного. Середня ви­сота Зовнішнього пасма становить 250м, Внутрішнього — близько 500 м, причому південні схили обох пасом крутіші за північні. Такі форми рельєфу утворилися внаслідок розмиву похилених на один бік виступів гірських порід і мають назву куест.

Південні схили Головного паска круто зриваються до Чорного моря, а саме пасмо розділене тектонічними розломами на яйли — столоподібні масиви зі згладженими вершинами. На Бабуган-яйлі роз­ташована найвища вершина Кримських гір — Роман-Кош (1545 м). Поверхня яйл утворена вапняками, що сприяє розвиткові карстових форм рельєфу — печер, шахт, улоговин тощо. Чи не найвідомішою печерою є Кристальна на Ай-Петрінській яйлі, довжина якої стано­вить 200 м, а глибина — 113 м.

Група3.

Кліматичні умови.

На яйлах середньорічні температури повітря становлять +5.. .+7 °С. Опади в горах випадають переважно в осінньо-зимовий період, коли дмуть південно-західні вітри. На Південному березі в районі Ялти ви­падає 550 мм на рік, а на західних яйлах — близько 1200 мм.

Група4.

Гідроресурси

Річки Криму беруть початок у горах. їх налічується близько 150. На окремих ділянках річки утворюють водоспади. Найвідоміші а них — Учансу, Джур-Джур. Під час злив улітку в долинах річок, балках та ярах південного схилу утворюються селеві потоки великої руйнівної сили.

Грунти

Передгірні райони –дерново-карбонатні, високогірні – бурі гірсько-лісові, ПБК – коричневі.

3. Поділ на природні області.

Кримські гори поділяють на три фізико-географічні області:

Крим­ську передгірну лісостепову (Внутрішнє та Зовнішнє пасма),

Головну гірське-лучно-лісову (Головне пасмо)

Середземноморську Півден­ного берега Криму (ПБК)

Завдання.

Схарактеризуйте фізико-географічні області Кримських гір, вико­ристовуючи текст підручника та карту «Фізико-географічне району­вання України».

Назва фізико-географічної області	Географічне положення	Особливості клімату (опади мм/рік)	Особливості ґрунтово-рослинного покриву

Група 1. Крим­ську передгірну лісостепову (Внутрішнє та Зовнішнє пасма),

Група 2. Головну гірське-лучно-лісову (Головне пасмо)

Група 3. Середземноморську Півден­ного берега Криму (ПБК)

Група4. Охарактеризуйте природно - заповідний фонд Кримських гір та ПБК

 

Передгірний лісостеп поширюється до висоти 150—300 м. Далі починається пояс лучних степів із вкрапленнями чагарників.

Ландшафти Головного пасма змінюються з висотою. Для північ­них схилів характерні широколистяні ліси з дуба скельного, які по­ступово переходять в буково-грабові та буково-соснові ліси на бурих лісових ґрунтах. Вище за 1000 м ліси змінює криволісся. Верхній ландшафтний пояс утворюють гірські луки (яйли) на гірсько-лучних чорноземах. Південні схили кам'янистих урвищ Головного пасма вкриті чагарниковою рослинністю.

Висотна поясність гірського Криму має свою специфіку. Якщо в Карпатах, наприклад, вище за лісову зону починаються субальпій­ська та альпійська зони (полонини), то в нижчих Кримських-горах лісовий пояс обривається степовим поясом, тобто висотна поясність ніби порушується. Явище, коли степовий пояс розташований вище, а не нижче за лісову смугу, притаманне тільки Кримським горам. Крім того, наявні відмінності у складі висотних поясів південного та північного схилів, які перш за все спричиняються кліматичними умовами.

Положення Південного берега Криму на окраїні субтропічного поясу сприяє розвитку субтропічної рослинності. Тут зростають дуб,дика фісташка, суничне дерево, скумнія, мигдаль звичайний, ялі­вець високий, вічнозелені чагарники. У Криму прижилися кипарис, лавр, магнолія, платан, ліванський кедр, мексиканська сосна.

У Кримських горах створено понад 120 природоохоронних тери­торій, найбільшими з яких є природні заповідники: Кримський, Ял­тинський, Карадазький, Мис Мартьян.

ІV. Етап контрольно-оцінювальний

Експрес-тести.

1) Від загальної площі території України площа Кримських гір становить:

     а) 6%;  б) 2%;  в) 1%.

2) Початок формування Кримських гір припадає:

    а) на палеозойську еру;  б) мезозойську еру;  в) кайнозойську еру.

3) До найвищих пасом Кримських гір належить:

    а) Головне;  б) Внутрішнє;  в) Зовнішнє.

4) Куести — це:

    а) столонодібні гірські масиви зі згладженими безлісими вер­шинами;

    б) асиметричні гірські хребти, один схил яких — пологий, другий — крутий;

    в) куполоподібні підняття.

 

5) Найбільша кількість опадів у Кримських горах випадає на схи­лах:

     а) південно-східних;  б) північних;  в) південно-західних.

6) Яйла — це:

    а) жорстка малорухома ділянка літосферної плити;

    б) столоподібний гірський масив зі згладженою безлісою вер­шиною;

    в) ланцюг згаслих вулканів.

7) Випадання опадів у Кримських горах припадає переважно:

    а) на осінньо-зимовий період;  б) весняно-літній період;  в) літній період.

8) Рослинні угруповання Кримських яйл складають:

   а) широколистяні ліси;  б) лучні степи;  в) справжні степи.

9) Під широколистяними лісами Гірського Криму сформувалися

    а) чорноземи;  б) темно-сірі лісові ґрунти;  в) бурі гірське-лісові ґрунти.

10) Найтиповішою твариною кримських лісів є представник ко­питних ссавців:

     а) сайгак;  б) олень благородний;  в) лось.

“Знайти помилки в тексті”

Крим – це мальовничий півострів на півдні України. Все живе і неживе тут у прекрасній гармонії. Найвищою точкою Кримських гір  вважається Ай-Петрі, що розташована неподалік Євпаторії  і має висоту 1545 метрів. Півострів омивається Чорним і Азовським морем, що розділяються між собою Арабатською стрілкою. Здавна до себе привертає увагу  Керченський заповідник, де туристи без кінця снують з відеокамерами та фотоапаратами. Біля Сімферополя проводяться розкопки давнього Херсонеса. Низовина Чатир-Даг робить територію навколо міста  пусткою. Крим – це чудове місце для курортів.

 

V. Етап рефлексії

Заключне слово.

— Кримські гори — це унікальна гірська країна, розташована на півдні Кримського півострова, яка була сформована в мезозойську еру й оновлена в альпійське гороутворення;

— Кримські гори утворені трьома паралельними пасмами, що мають ознаки куестового рельєфу;

— клімат Кримських гір помірно континентальний зі значною кількістю опадів; ПБК має риси клімату північних субтропіків;

— Кримським горам притаманна висотна поясність ландшафтів;

— гірський Крий та ПБК мають багаті,  різноманітні рекреаційні  ресурси.

 

VI. Домашнє завдання

1) Опрацювати відповідний параграф підручника.

2) Скласти порівняльну характеристику природи кримських яйл та карпатських полонин за планом: а) особливості клімату; б) ґрунти; в) склад рослинності; г) тваринний світ.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Завдання для учнів

Група 1.

Геологічна будова Кримських гір суттєво відрізняється від Карпат. Кримські гори — мезозойська складчаста споруда, яку активізувало альпійське гороутворення. У її будові чітко простежуються два яруси. Нижчий складений інтенсивно дислокованими пісковиками та слан­цями, а верхній — виключно карбонатними породами, які залягають майже горизонтально. Тобто Кримська складчаста споруда давніша за Карпатську. А самі Карпатські і Кримські гори утворилися в одну геологічну епоху — альпійського гороутворення. У південній частині Криму зафіксовані окремі магматичні утворення: вулканічні будови Карадагу та інших районів, а також глибинні магматичні тіла, які денудація вивела на поверхню (Аюдаг).

 

Група2.

Рельєф гірської системи Криму складається з трьох паралель­них пасом; Зовнішнього, Внутрішнього та Головного. Середня ви­сота Зовнішнього пасма становить 250м, Внутрішнього — близько 500 м, причому південні схили обох пасом крутіші за північні. Такі форми рельєфу утворилися внаслідок розмиву похилених на один бік виступів гірських порід і мають назву куест.

Південні схили Головного паска круто зриваються до Чорного моря, а саме пасмо розділене тектонічними розломами на яйли — столоподібні масиви зі згладженими вершинами. На Бабуган-яйлі роз­ташована найвища вершина Кримських гір — Роман-Кош (1545 м). Поверхня яйл утворена вапняками, що сприяє розвиткові карстових форм рельєфу — печер, шахт, улоговин тощо. Чи не найвідомішою печерою є Кристальна на Ай-Петрінській яйлі, довжина якої стано­вить 200 м, а глибина — 113 м.

 

Група3.

Кліматичні умови.

На яйлах середньорічні температури повітря становлять +5.. .+7 °С. Опади в горах випадають переважно в осінньо-зимовий період, коли дмуть південно-західні вітри. На Південному березі в районі Ялти ви­падає 550 мм на рік, а на західних яйлах — близько 1200 мм.

 

Група4.

Гідроресурси

Річки Криму беруть початок у горах. їх налічується близько 150. На окремих ділянках річки утворюють водоспади. Найвідоміші з них — Учансу, Джур-Джур. Під час злив улітку в долинах річок, балках та ярах південного схилу утворюються селеві потоки великої руйнівної сили.

Грунти

Передгірні райони –дерново-карбонатні, високогірні – бурі гірсько-лісові, ПБК – коричневі.

 

“Знайти помилки в тексті”

Крим – це мальовничий півострів на півдні України. Все живе і неживе тут у прекрасній гармонії. Найвищою точкою Кримських гір  вважається Ай-Петрі, що розташована неподалік Євпаторії  і має висоту 1545 метрів. Півострів омивається Чорним і Азовським морем, що розділяються між собою Арабатською стрілкою. Здавна до себе привертає увагу  Керченський заповідник, де туристи без кінця снують з відеокамерами та фотоапаратами. Біля Сімферополя проводяться розкопки давнього Херсонеса. Низовина Чатир-Даг робить територію навколо міста  пусткою. Крим – це чудове місце для курортів.

 

“Знайти помилки в тексті”

Крим – це мальовничий півострів на півдні України. Все живе і неживе тут у прекрасній гармонії. Найвищою точкою Кримських гір  вважається Ай-Петрі, що розташована неподалік Євпаторії  і має висоту 1545 метрів. Півострів омивається Чорним і Азовським морем, що розділяються між собою Арабатською стрілкою. Здавна до себе привертає увагу  Керченський заповідник, де туристи без кінця снують з відеокамерами та фотоапаратами. Біля Сімферополя проводяться розкопки давнього Херсонеса. Низовина Чатир-Даг робить територію навколо міста  пусткою. Крим – це чудове місце для курортів.

 

 

 

Схарактеризуйте фізико-географічні області Кримських гір, вико­ристовуючи текст підручника та карту «Фізико-географічне району­вання України».

Назва фізико-географічної області	Географічне положення	Особливості клімату (опади мм/рік)	Особливості ґрунтово-рослинного покриву

Група 1. Крим­ську передгірну лісостепову (Внутрішнє та Зовнішнє пасма),

(Передгірний лісостеп поширюється до висоти 150—300 м. Далі починається пояс лучних степів із вкрапленнями чагарників)

 

Схарактеризуйте фізико-географічні області Кримських гір, вико­ристовуючи текст підручника та карту «Фізико-географічне району­вання України».

Назва фізико-географічної області	Географічне положення	Особливості клімату (опади мм/рік)	Особливості ґрунтово-рослинного покриву

Група 2. Головну гірське-лучно-лісову (Головне пасмо)

Ландшафти Головного пасма змінюються з висотою. Для північ­них схилів характерні широколистяні ліси з дуба скельного, які по­ступово переходять в буково-грабові та буково-соснові ліси на бурих лісових ґрунтах. Вище за 1000 м ліси змінює криволісся. Верхній ландшафтний пояс утворюють гірські луки (яйли) на гірсько-лучних чорноземах. Південні схили кам'янистих урвищ Головного пасма вкриті чагарниковою рослинністю.

Висотна поясність гірського Криму має свою специфіку. Якщо в Карпатах, наприклад, вище за лісову зону починаються субальпій­ська та альпійська зони (полонини), то в нижчих Кримських-горах лісовий пояс обривається степовим поясом, тобто висотна поясність ніби порушується. Явище, коли степовий пояс розташований вище, а не нижче за лісову смугу, притаманне тільки Кримським горам. Крім того, наявні відмінності у складі висотних поясів південного та північного схилів, які перш за все спричиняються кліматичними умовами.

 

Схарактеризуйте фізико-географічні області Кримських гір, вико­ристовуючи текст підручника та карту «Фізико-географічне району­вання України».

Назва фізико-географічної області	Географічне положення	Особливості клімату (опади мм/рік)	Особливості ґрунтово-рослинного покриву

Група 3. Середземноморську Півден­ного берега Криму (ПБК)

Положення Південного берега Криму на окраїні субтропічного поясу сприяє розвитку субтропічної рослинності. Тут зростають дуб, дика фісташка, суничне дерево, скумнія, мигдаль звичайний, ялі­вець високий, вічнозелені чагарники. У Криму прижилися кипарис, лавр, магнолія, платан, ліванський кедр, мексиканська сосна.

 

Група4. Охарактеризуйте природно - заповідний фонд Кримських гір та ПБК

У Кримських горах створено понад 120 природоохоронних тери­торій, найбільшими з яких є природні заповідники: Кримський, Ял­тинський, Карадазький, Мис Мартьян.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

“Знайти помилки в тексті”

Крим – це мальовничий півострів на півдні України. Все живе і неживе тут у прекрасній гармонії. Найвищою точкою Кримських гір  вважається Ай-Петрі, що розташована неподалік Євпаторії  і має висоту 1545 метрів. Півострів омивається Чорним і Азовським морем, що розділяються між собою Арабатською стрілкою. Здавна до себе привертає увагу  Керченський заповідник, де туристи без кінця снують з відеокамерами та фотоапаратами. Біля Сімферополя проводяться розкопки давнього Херсонеса. Низовина Чатир-Даг робить територію навколо міста  пусткою. Крим – це чудове місце для курортів.

 

“Знайти помилки в тексті”

Крим – це мальовничий півострів на півдні України. Все живе і неживе тут у прекрасній гармонії. Найвищою точкою Кримських гір  вважається Ай-Петрі, що розташована неподалік Євпаторії  і має висоту 1545 метрів. Півострів омивається Чорним і Азовським морем, що розділяються між собою Арабатською стрілкою. Здавна до себе привертає увагу  Керченський заповідник, де туристи без кінця снують з відеокамерами та фотоапаратами. Біля Сімферополя проводяться розкопки давнього Херсонеса. Низовина Чатир-Даг робить територію навколо міста  пусткою. Крим – це чудове місце для курортів.

 

“Знайти помилки в тексті”

Крим – це мальовничий півострів на півдні України. Все живе і неживе тут у прекрасній гармонії. Найвищою точкою Кримських гір  вважається Ай-Петрі, що розташована неподалік Євпаторії  і має висоту 1545 метрів. Півострів омивається Чорним і Азовським морем, що розділяються між собою Арабатською стрілкою. Здавна до себе привертає увагу  Керченський заповідник, де туристи без кінця снують з відеокамерами та фотоапаратами. Біля Сімферополя проводяться розкопки давнього Херсонеса. Низовина Чатир-Даг робить територію навколо міста  пусткою. Крим – це чудове місце для курортів.

 

1 група:

  Телеглядач пише:  “…Люблю читати книжки про природу. Подумки я подорожую просторами рідної України. Я прочитав про Крим усі книжки з нашої сільської бібліотеки. На жаль в них часто трапляються наукові терміни. Спеціальних довідників у нас не має. Тому, будь ласка, поясніть мені, що таке куести і яйли”

 

2 група:

 “Пише вам Павло Кравець із США Мої батьки народились в Україні. Я давно мрію побувати  на батьківщині  моїх предків у якості туриста чи, може  навіть, започаткувати  у вас свій бізнес. Чув, що найбільш привабливим регіоном для туристів є Крим. Чи дійсно так? Що ви порадили б відвідати? А які види діяльності там можливі?  Буду дуже вдячний вам за поради”

 

3 група: 

“Пише вам Поліщук Оксана із села Варварівка Славутського району . Якось я відпочивала в Ялті, знайомилась з місцевою природою. Дуже гарна природа. Мене вразили кипариси, магнолії. Дуже дивними здалися тюльпанне дерево і суничне. А яка дивовижна ця кримська сосна!  А ось мені цікаво дізнатися, чи це все є природною рослинністю, чи може це все є штучними насадженнями? А що ж тоді можна віднести до справжньої кримської природи?”

 

4 група: 

“Пише вам пенсіонер  із Сумської області. Дуже мало в Україні залишилось незайманої природи. Скрізь бруд, сміття, поламані гілки дерев. Майже не збереглись в наших лісах проліски та інші первоцвіти. Душа болить за  майбутнє нашої країни. Що ми залишимо нашим нащадкам? А як справи з охороною природи в Криму? Чи існують там невирішені проблеми?”