11 травня о 15:00Вебінар: Закінчення навчального року: документи, звіти, аналіз, планування та власний емоційний стан

Урок на тему "Лексика активна і пасивна: застарілі (архаїзми й історизми) й нові (неологізми) слова"

Про матеріал
Урок засвоєння нових знань у формі мандрівки машиною часу з використанням мультимедійних технологій. Мета уроку - спільно з учнями з'ясувати, як відбувається розвиток словникового запасу української мови; ознайомити їх із застарілими словами та неологізмами, з активною і пасивною лексикою; навчити дітей знаходити в тексті і доречно використовувати в мовленні вивчені категорії слів, сприяти збагаченню їх активного словника; у процесі засвоєння передбаченого темою матеріалу розвивати навики самостійної роботи учнів з підручником; розвивати мислення, увагу, пам’ять; виховувати гордість за багатство української мови.
Перегляд файлу

Лексика активна і пасивна:

застарілі (архаїзми й історизми)

й нові (неологізми) слова

(Урок-мандрівка машиною часу з використанням мультимедійних технологій)

(Урок № 3)

 

Мета: пояснити учням, як відбувається розвиток словникового запасу української мови; дати їм знання про застарілі слова та неологізми, про активну і пасивну лексику; навчити дітей знаходити в тексті і доречно використовувати в мовленні вивчені категорії слів, сприяти збагаченню їх активного словника; у процесі засвоєння передбаченого темою матеріалу розвивати навики самостійної роботи учнів з підручником

розвивати мислення, увагу, память;

виховувати гордість за багатство української мови.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Форма уроку: урок-мандрівка машиною часу з використанням мультимедійних технологій.

Обладнання: картки із завданнями “Правопис іншомовних слів” (4 варіанти); кросворд; комп’ютерна презентація “Активна і пасивна лексика”, створена у програмі PowerPoint; картка із реченнями, у яких є авторські неологізми; підручники.

Епіграф:

 

Мова – це доля нашого народу,

і вона залежить від того, як ревно ми

всі  плекаємо її.

     О.Гончар

 

ХІД УРОКУ

І. Перевірка домашнього завдання. Актуалізація і корекція опорних знань учнів

- Колись один мудрець казав, що матірю навчання є.... Як ви думаєте, що саме є матір’ю навчання? (Повторення).

Правильно, матір’ю навчання є повторення. Тому зараз ми повторимо вивчений на минулих уроках матеріал.

1. “Бліц-опитування”

  1.                    Що вивчає лексикологія? (Лексикологія вивчає словниковий склад української мови, тобто лексику)
  2.                    Назвати види лексики за походженням. (Незапозичена і запозичена лексика)
  3.                    Які групи виділяють серед незапозичених слів? (Спільні для багатьох слов’янських мов і власне українські слова)
  4.                    Які слова називаються власне українськими? (Слова властиві тільки українській мові)
  5.                    Які слова називаються запозиченими? (Це слова, які прийшли у нашу мову з інших мов, і українці почали їх використовувати у своєму мовленні)
  6.                    З яких мов увійшли слова у нашу мову? (Зі старослов’янської, польської, німецької, французької, англійської, тюркських та інших мов)
  7. Як ми розрізняємо запозичені і незапозичені слова?

(*Майже всі запозичені слова починаються на а-, е-: епілог;

* У них наявні збіги голосних (еа, іа, ау): олеандр;

* Важкі для вимови збіги приголосних: айсберг;

* До них належать усі слова з Ф (крім ФЕ): фільм;

* Звук І не чергується з О або Е: укр.: кінь – коня;                                                        зап.: кіль – кіля.

* Характерний багатоскладовий корінь: профілактика)

  1. Назвіть ознаки старословянізмів

(* Звукосполуки –ла-, -ра-, -ре- відповідно до українських –оло-, -оро-, -ере-: глас (голос);

* Префікси воз-, вос-, со-, пред-, пре-: воздати, преображення;

* Суфікси –тель-, -знь, -ств(о), -тв(а): учитель;

* Складні слова з першим коренем благо-, добро-, зло-: благодать, добродушний.)

  1.                    Які слова називаються інтернаціоналізмами? (Слова, що вживаються в багатьох мовах в одному значенні)
  2.                Чого, як правило, стосуються інтернаціоналізми? (Політики: парламент; науки: радіус; техніки: проект; мистецтва: балет)
  3.                Яка роль запозичень? (Вони поповнюють словниковий запас будь-якої мови)
  4.                Сформулюйте правило “девятки”. (У загальних назвах після приголосних д,т,з,с,ц,ж,ч,ш,р (девятка) перед наступним приголосним у словах іншомовного походження пишемо И: дизель, динамо)
  5.                Сформулюйте правило “десятки”. (В усіх випадках після б, п,в,м,ф,г,к,х,л,н (десятка) перед наступним приголосним у словах іншомовного походження пишемо І: бізнес)
  6.                Коли в іншомовних словах ми пишемо Ї? (Ї пишеться після голосних: мозаїка, прозаїк)

- Давайте пригадаємо, чим закінчився наш минулий урок? (Тим, що ми отримали листа від пані Лексики і прочитали його)

- Чим закінчувався лист? (Її проханням)

- Яким саме проханням? (Ретельно вивчити  правила написання іншомовних слів, скласти кросворд із деякими словами, а також знайти  в словнику значення невідомих нам слів і записати їх  у зошити).

- Зараз ми перевіримо, написавши невеличку самостійну роботу, наскільки добре ви справилися із цими завданнями.

(Роздаю картки із 4 варіантами, і діти протягом 5 хвилин виконують завдання).

 

2. Самостійна робота.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

- Бали за виконані вами роботи я оголошу наступного уроку, перевіривши їх, а також оціню виконання домашнього завдання.

 

ІІ. Повідомлення учням теми, мети і завдань уроку.

Мотивація навчальної діяльності учнів

- А ми з вами продовжуємо подорожувати чудовою країною Лексикології. І сьогодні машиною часу помандруємо далі. А куди саме, ви довідаєтесь, коли розвяжете кросворд. На дошці записане тільки одне слово “Лексика ....” Ми ж повинні дописати продовження теми уроку.

 

 

1м   

е

м

у

р

и

 

 

 

 

2д

е

ф

е

 к

т

 

 

 

 

 

3а

н

е

с

 т

е

з

і

я

 

 

 

6*п

7 а

8 с

 и

в

н

а

 

 

 

 

 а

п

и

4В

а

т

и

к

а

н

 

 н

а

м

 н

 

 

 

 

 

 

 

 о

т

п

5 а

л

ф

а

в

і

т

 

 р

і

т

 

 

 

 

 

 

 

 

 а

я

о

 

 

 

 

 

 

 

 

 м

 

м

 

 

 

 

 

 

 

 

 а

 

 

 

 

 

 

 

 

 


 

По горизонталі:

1. Іншомовний відповідник до слова “спогади” (мемуари)

2. Іншомовний відповідник до слова “недолік” (дефект)

3. Іншомовний відповідник до слова “знеболювання” (анестезія)

4. Місто-резиденція Папи Римського (Ватикан)

5.Синонім  слова “абетка”

 

По вертикалі:

6. Іншомовний відповідник до слова “краєвид” (панорама)

7. Іншомовний відповідник до слова “байдужість” (апатія)

8. Іншомовний синонім  слова “ознака” (симптом)

 

- То як звучатиме тема сьогоднішнього уроку? (Лексика активна і пасивна)

- Правильно, у зошитах записуємо тему уроку “Лексика активна і пасивна – і продовжуємо писати далі, розшифровуючи трохи її – застарілі слова (архаїзми й історизми) та нові слова (неологізми)”.

Кожна освічена людина зацікавлена в тому, щоб правильно і гарно говорити. Щоб навчитись цьому мистецтву, потрібно володіти технікою мовлення, знати головні психологічні засади стосунків між людьми і – найголовніше – мати що сказати, володіючи невичерпним мовним багатством. Тому, намагаючись збагатити активний словник, ми повинні виконати такі завдання:

* отримання знань про активну і пасивну лексику;

* про застарілі слова та неологізми;

* навчитись знаходити в тексті і доречно використовувати в мовленні вивчені категорії слів.

 

ІІІ. Сприймання і усвідомлення учнями фактичного матеріалу; осмислення звязків і залежностей між елементами виучуваного

- Сідаємо в машину часу і вирушаємо в подорож. Але перед тим, як ми вирушимо в мандрівку, ознайомимось із тим, що побачимо і почуємо згодом, тому зараз попрацюємо з підручником. Прочитайте матеріал з підручника і скажіть, про що йде мова.

(Учні читають теоретичний матеріал, розміщений у підручнику).

- Хто зможе схематично зобразити те, що прочитав і зрозумів? Нагадую вам, що схеми ми малюємо найрізноманітніші: і хмаринки, і ромбики, і т.д. Тож, зображаючи, фантазуйте.

Можливий такий варіант схематичного зображення розвитку словникового запасу.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 - А тепер натискаємо “кнопку” машини часу, а нею нам слугує клавіша компютера, відкриваємо презентацію “Активна і пасивна лексика” і вперед. Ми перед входом у щось незвідане. Перед нами - схема розвитку словникового запасу.

Як ми довідались, за частотою вживання одні слова у кожній мові загалом складають її активну лексику, а інші – пасивну.

До активної лексики належать слова, які повсякденно й широко вживаються. Такі слова становлять ядро словникового складу мови. Це найзвичайніші слова, їм не властивий ні відтінок новизни, ні застарілості, без них не висловити жодної розгорнутої думки. Активна лексика охоплює як власне українські слова, так і запозичені. Тому й гілочку активної лексики зображено більшою.

До пасивної лексики відносимо ті слова, які не належать до повсякденного мовного вжитку. Це застарілі слова, що вийшли або виходять з активного вжитку і використовуються іноді з певною метою. Наприклад: рече – каже і т.д.  До пасивної лексики належать також нові слова, які ще не стали загальновживаними. Пасивна лексика становить меншу частину лексики, тому гілочку з нею зображено меншою і розгалуженою.

А тепер знову F5 і ми опиняємося в минулому. Чому саме минулому? У цьому ви переконаєтесь, подивившись на екран і прочитавши текст. Читаємо виразно, дотримуючись усіх правил орфоепії, правильно наголошуючи слова.

(На екрані – фотографія стародавньої хати і текст. Один із учнів виразно його читає)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

- Прочитайте ще раз виділені слова. Чи розумієте, що вони означають? Чи користуєтесь зараз у побуті речами, які ці слова позначають? Відповідь ваша однозначна – ні! То, як ви думаєте, до якого розряду лексики ми  віднесемо виділені слова? (До пасивної)

- Правильно, до пасивної, тобто до такої, яку ми у своєму мовленні не використовуємо або ж замінюємо її іншими словами.

Проблемне питання: Чим же відрізняються історизми від архаїзмів? (Історизми синонімів у сучасній мові здебільшого не мають, а архаїзми мають замінники).

ІV. Узагальнення і систематизація знань

1. Вправа “Знайди пару”

- Зверніть увагу на екран, прочитайте завдання: до кожного застарілого слова лівої колонки підберіть синонім, що вживається в сучасній українській мові з правої колонки. Слова запишіть парами.

Зелейник                                                 Лікар

Зримий                                                    Говорити

Ланіти                                                     Золото

Грядущий                                               Видимий

Глаголити                                               Плечі

Злато                                                       Дерево

Сакви                                                      Щоки

Десниця                                                  Місто

Рамена                                                    Прийдешній

Перст                                                      Торби

Древо                                                      Палець

Град                                                         Правиця

- А тепер обміняйтесь зошитами для взаємоперевірки.

 

2. Робота з підручником

- А тепер виконаємо вправу з підручника.

 

3. Теоретична хвилинка

- Знову F5 і ми переходимо на наступний слайд “Неологізми”. На цьому слайді подана коротка характеристика нових слів. (Вчитель пояснює, використовуючи компютерну презентацію)

- Підбиваючи підсумок сказаного про неологізми, доречно буде нагадати про те, що як неологізм слово існує доти, доки не стає загальновживаним, активним, властивим мовленню багатьох людей. Так, на початку ХХ століття неологізмами були слова телефон, прогрес, ліфт. Тепер же вони стали загальновживаними.

 

4. Вправа з підручника.

 

5. Розподільний диктант

- Записати слова у 4 колонки: 1- активна лексика, 2- неологізми, 3- історизми, 4 – архаїзми. Якщо ви правильно запишете усі слова, то з перших букв виписаних слів отримаєте слова, якими зможете заповнити клітинки Поля чудес і прочитати новий термін.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

-

 

 

 

 

 

 

ь

 

е

*

н

о

в

 

*

с

л

о

в

о

 

Око, кішка,  лазер, аршин, волость, обрус, тавурин,  врата, отаман,  ратище, смерд, імідж-мейкер, кріпак, зубочистка, армія, монітор, зебра, іній,             овал, нарцис, агрус.            

Оказіоналізм – авторське нове слово.           

- Ви отримали нове для вас слово – оказіоналізм – авторський неологізм. Що ж таке оказіоналізм? (Нове слово, утворене письменником).

 

6. Коментоване письмо           

- Записати під диктовку речення, визначити в них авторські неологізми, підкресливши їх.

(Даю по черзі трьом дітям карточки, вони вголос диктують речення, записують їх на дошці,  усі інші записують у зошитах.)          

      

 

 

 

7. Робота за варіантами

(Ділю учнів на три підгрупи: 1- творча – натискає кнопку “Застаріле”

                                                  2- творча – натискає кнопку “ Нове”

                                                  3- оповідачі – натискає кнопку “Переказ”)

Завдання для 1 групи:

- Уявіть, що машина часу допомогла вам перенестися у Запорозьку Січ. Складіть і запишіть невеличке висловлювання на тему “Моя мандрівка в козацьку давнину”, використовуйте застарілі слова. Їх підкресліть.

Завдання для 2 групи:

- Уявіть, що машина часу допомогла вам перенестися у ХХІІ століття. Складіть і запишіть невеличке висловлювання на тему “Моя мандрівка у ХХІІ століття”, використовуйте неологізми. Їх підкресліть.

Завдання для 3 групи:

- Прослухавши текст, докладно усно його переказати. (Читаю текст, 2-3 учнів його переказують. Творчі завдання на листочках я збираю, оцінки оголошуватиму наступного уроку)

 

V. Підсумки уроку

- Діти, пам’ятаєте: висловлюючи будь-яку думку, завжди треба робити невеликий підсумок. Хто хоче спробувати підбити підсумок сьогоднішнього уроку? (Діти за бажанням підбивають підсумки вивченого, а вчитель - підсумки роботи учнів на уроці)

 

VІ. Повідомлення домашнього завдання

  • Вивчити матеріал з підручника.
  • Виконати вправу з підручника.
  • Підготувати та переказати текст легенди (казки) зі збереженням використаних у ньому архаїзмів та історизмів (за бажанням).
  • Підготувати тестові завдання до теми (за бажанням).

1

 

Середня оцінка розробки
Структурованість
5.0
Оригінальність викладу
5.0
Відповідність темі
5.0
Загальна:
5.0
Всього відгуків: 1
Оцінки та відгуки
  1. фертак наталя
    Загальна:
    5.0
    Структурованість
    5.0
    Оригінальність викладу
    5.0
    Відповідність темі
    5.0
doc
Додано
23 липня 2019
Переглядів
1598
Оцінка розробки
5.0 (1 відгук)
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку