Урок на тему: " Лівобережна Україна у другій половині ХVІІІ ст."

Тема. Лівобережна Україна в другій половині ХVІІІ ст.

Мета: охарактеризувати політичне й соціально-економічне становище України в сер. ХVІІІ ст., висвітлити діяльність останнього гетьмана — Кирила Розумовського; визначити наслідки ліквідації Гетьманщини та її місце в історії України; розвивати в учнів уміння працювати з джерелами інформації, аналізувати їх, давати відповіді на запитання, робити висновки, узагальнення, визначати причинно-наслідкові зв’язки, висловлювати свою точку зору.

Основні поняття: «ІІ Малоросійська колегія», «Генеральний опис Малоросії», «Малоросійське генерал-губернаторство».

Обладнання: карта, роздавальні картки з текстовими історичними джерелами, таблиці, ТЗН.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Очікувані результати

Після цього уроку учні зможуть:

• пояснювати причини тимчасового відновлення та остаточного скасування гетьманства;

• оцінювати діяльність останнього гетьмана К. Розумовського;

• визначати наслідки ліквідації Гетьманщини та її місце в історії України;

• показувати на карті територіальні зміни, які відбулися внаслідок ліквідації козацького адміністративно-територіального устрою на Лівобережній Україні та Слобожанщині;

• визначати хронологічну послідовність основних подій;

• розвинути вміння працювати з джерелами інформації, робити висновки, узагальнення, визначати причинно-наслідкові зв’язки, висловлювати свою точку зору.

Хід уроку

І. Актуалізація опорних знань учнів

Істориичний диктант.

1. « Коломацькі статті» були укладені у…( 1687 р.)
2. Повстання під проводом Семена Палія відбулося у…( 1702 р.)
3. Наприкінці березня 1709 року в Великих Будищах був укладений договір між…

    ( Карлом ХІІ, Мазепою та Запорізькою Січчю)

4. У 1700 році російський цар…( Петро І ) оголосив війну Швеції.
5. « Пакти й Конституції прав і вольностей Війська Запорізького» були написані…

      ( Пилипом Орликом,у 1710 р.)

6. У 1708 році в Глухові відбулася Старшинська Рада, на якій цар призначив гетьманом…( Івана  Скоропадського)
7. У…(1720р.) за царським наказом Синод заборонив друкувати в Україні книжки українською мовою.
8. Від тортур в Петропавловській фортеці у 1724 році  помер …( П.Полуботок)
9. У 1722-1727 рр. в Гетьманщині правила…( І Малоросійська колегія)
10. Найбільше споруд у стилі козацького бароко в Україні було збудовано в період правління гетьмана…(  І.Мазепи ).
11. Назвіть місто , у якому гетьманом було обрано П.Орлика….( Бендери )
12. У якій галузі мистецтва відзначилися Іван Руткович і Йов Кандзелевич…(іконопис)

Бесіда за запитаннями

1. До складу якої держави входила Лівобережна Україна в середині ХVІІІ ст.?

2. Яким було політичне та соціальне становище українських земель у складі Росії?

3. Що вам відомо про діяльність І Малоросійської колегії?

4. Які факти свідчать про те, що в першій половині ХVІІІ ст. відбувався наступ російського уряду на автономію України?

ІІ . Мотивація навчальної діяльності

У ч и т е л ь. По смерті гетьмана Данила Апостола в 1734 році було заборонено вибори нового гетьмана України, а вся влада в Гетьманщині була передана правлінню гетьманського уряду, який всіляко обмежував і притісняв права козаків. Йшов 1741 рік. На російський престол заступила Єлизавета Петрівна, дочка Петра І. Українці покладали на неї величезні надії й сподівання у справі відновлення гетьманського правління. Українська старшина подала клопотання імператриці, аби вона дозволила відновити гетьманське правління. Такі сподівання базувалися на тому, що серед оточення імператриці було чимало українців, а Олексій  Розумовський з яким вона була  таємно одружена..

 Уже скоро сподівання стали справджуватися. Зміни, що торкнулися Гетьманщини, Слобідської України були зумовленні не лише особливими  відносинами імператриці зі своїми наближеними. До цього штовхали як зовнішні обставини( загроза війни з Османською імперією,Прусією, а українські землі були значним джерелом людських і матеріальних ресурсів), так і нагнітанням соціальної напруги. Уже 1742 року було відновлено київську метрополію. Наступного року скасовуються нововведення в Слобідській Україні. Під час перебування імператриці в Києві (1744 р.) старшина звернулася до неї з проханням дозволити обрати гетьмана. Імператриця заперечувала, проте конкретних обіцянок не давала. У травні 1747 року з'явилося відповідне розпорядження,згідно з яким у березні 1750 в Глухові розширена старшинська рада обрала гетьманом брата Олексія - Кирила Розумовського.

ІІІ . Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу

Учитель пропонує учням дати відповідь на питання: «Чому Єлизавета відновила гетьманство в Україні?»

Відповіді учнів записуються на дошці.

Робота в групах

Учитель пропонує учням ознайомитися зі змістом документів, в яких міститься характеристика діяльності гетьмана К. Розумовського.

1-а група

Документ 1. М. Грушевський про проголошення Кирила Розумовського гетьманом

України

«Напереді йшла військова українська музика, потім секретар міністерства заграничних справ віз царську грамоту, котрій зібрані полки віддавали честь. За ним бунчукові товариші... несли гетьманську корогву, а за нею йшов генеральний хорунжий Ханенко з двадцяттю бунчуковими товаришами. Потім... несли на червоній подушці гетьманську булаву, і за нею йшли генеральні старшини... Бунчукові товариші... несли на оксамитовій подушці гетьманський бунчук... і несли на оксамитовій подушці гетьманську печать, а за нею йшов писар генерального суду Пиковець з канцеляристами генеральної канцелярії і військового суду.

Нарешті, бунчуковий товариш Мокрієвич ніс військовий прапор, і з ним ішли військові товариші, а в кінці їхав каретою царський представник Гендриков. Ся процесія пройшла в церкву, і тут по прочитанні царської грамоти предложено присутньому «війську і народові» вибрати собі гетьмана. ...Всі заявили, що гетьманом хочуть Кирила Розумовського.

Повторивши тричі своє запитання і діставши все ту ж відповідь, царський представник проголосив вибір Розумовського, і потім вся процесія з клейнодами пішла в іншу церкву св. Миколая на святочну службу Божу, відправлену з нагоди сеї радісної події». (Грушевський М. Ілюстрована історія України. — К.: Наукова думка, 1992. — С. 380–381)

Завдання

1. За яких обставин було відновлено в Україні гетьманство?

2. Кого було обрано українським гетьманом?

3. Охарактеризуйте церемонію обрання гетьмана. Чи відповідала вона козацьким традиціям? Чому ви так вважаєте?

2-а група

Повідомлення учня про життя К. Розумовського до обрання його гетьманом.

Історична довідка

Кирило Розумовський

• Граф, генерал-фельдмаршал, останній гетьман України, народився в селі Лемеші на Чернігівщині в сім’ї козака Григорія Розума.

• У 14 років потрапив до царського палацу завдяки своєму братові Олексію, який подбав про його навчання.

• Навчався за кордоном у Німеччині, Франції, Італії. У 18-річному віці призначений президентом Імператорської Академії наук.

• У лютому 1750 р. проголошений гетьманом України. За столицю обрав місто Батурин.

• У 1762 р. брав активну участь у перевороті на користь Катерини ІІ.

• Після ліквідації гетьманства (1764) був членом Державної ради, а потім одійшов від справ. Останні 9 років життя провів у Батурині, де й помер у 1803 р.

• Провів ряд реформ, спрямованих на відновлення самостійних дій державно-адміністративних органів Гетьманщини.

Вчитель:

Ставши гетьманом, К. Розумовський домігся підпорядкування собі Запорожжя, а згодом Києва. Отримав право самотсійно призначати полковників та роздавати землі. Відновив традицію скликання старшинських рад (зїздів), які набрали значення станово – предсавницького органу. Почалося відновлення Батурина, який знову ста гетьманською резеденцією,гетьман також  мав намір відкрити університети в Києві та Батурині. Першим університетом стала оновлена  Києво – Могилянська академія.

Незважаючи на те, що гетьман та його брат мали значний вплив при пертербурзькому дворі, такі дії викликали занепокоєння. До Кирила Розумовського представлено радника, заборонено самостійно призначати полковників. Відтепер гетьман міг лише пропонувати кандидатуру. Він був  зобовязаний постійно звітувати по прибутки і видатки Скарбу, скасувати кордони між Ураїною і Росією,мито на ввезення російських товарів, державні митниці, що давали гетьманському уряду 50 000 крб. щороку. У відповідь на клопотання відновити самостійні зовнішньо-політичні відносини Гетьманщини Розумовський отримав катигоричну відмову.

Завдання

1. До яких заходів удався Кирило Розумовський щодо відновлення самостійних дій державно-адміністративних органів Гетьманщини?

2. Яку політику проводив він в Україні? У відповіді використайте аналіз джерел інформації.

3. Охарактеризуйте одну з реформ, проведену К. Розумовським.

Завдання

Охарактеризуйте наслідки діяльності К. Розумовського, визначивши всі «плюси» та «мінуси» в його діяльності. Клас поділяється на дві групи, одна досліджує позитивні моменти в діяльності Розумовського, друга — негативні. «Дерево рішень» може мати такий вигляд.

2. Ліквідація Гетьманщини.

У ч и т е л ь.

У 1762 р. до влади в Росії прийшла Катерина ІІ, яка повела політику, що була спрямована на повну ліквідацію Української держави і залишків автономії України у складі Російської імперії.

Формальним приводом для скасування Гетьманщини стали дві чолобитні до імператриці , надіслані 1763 року гетьманом К. Розумовським і представниками козацької вершини. У них йшлося про відновлення давніх прав України та офіційне визнання спадковості гетьманської посади за нащадками роду Розумовських.

 У Петербурзі це було розцінено як прагнення відділитись від Росії. Розлючена Катерина ІІ була готова віддати гетьмана під суд. У решті – решт вона запропонувала йому добровільно зректися гетьманства . К. Розумовський був змушений це зробити . як компенсацію він отримав високий чин генерал - фельдмаршала   й цілу низку нових маєтностей . 10 листопада 1764 року вийшов царський указ про ліквідацію гетьманської влади в Україні. Після ліквідації гетьманського правління Катерина II позбавила автономії й Слобідську Україну.

Влітку 1765 р. вийшов її маніфест про скасування п’яти слобідських козацьких полків і створення замість них регулярних гусарських полків.

Слобідські старшини втратили свою владу. Тим із них, які переходили на службу в гусарські полки, надавали російські армійські чини.

Територія Слобожанщини ввійшла до новоствореної Слобідсько-Української губернії з центром у Харкові.

Для управління землями колишньої Гетьманщини була створена Друга Малоросійська колегія ,яку очолив її президент генерал-губернатор , видатний полководець Петро Рум’янцев. Колегія складалася з чотирьох російських чиновників і чотирьох генеральних старшин . Основне  завдання колегії полягало в ліквідації  українських держаних інституцій та утворення натомість російських . Протягом  1765-1768 рр. Колегія підпорядкувала собі всі центральні установи Гетьманщини. У геральдичних зображеннях запроваджувався двоголовий орел-герб Російської імперії. Козацька Україна втратила свої центральні органи управління. У той же час для охорони народних прав П. Румянцев запровадив посади присяжних адвокатів при Колегії і Генеральному Суду.

 У секретній інструкції щодо управління краєм Катерина ІІ наполегливо рекомендувала знищити всі залишки української автономії, закріпачити селян, здійснювати пильний нагляд за розвитком економіки, усіляко збільшувати збір податків. Для успішного виконання цих завдань Румянцеву бала рекомендовано діяти дуже обережно, «аби не викликати ненависті до росіян», «уміло вивертатися» та водночас «мати і вовчі зуби, і лисячий хвіст». Зокрема , він мав переконувати українських селян, що погіршення їхнього становища є наслідком відсталості «малоросійських звичаїв». Щодо козацької старшини Румянцеву було рекомендовано вживати випробуваний і надійний метод батога і пряника – жорстоко карати за будь-які прояви відновити Гетьманщину і водночас приваблювати українську старшину урядовими посадами і маєтками. Імператриця ставила завдання «старатися викоринити серед українців фальшивий погляд на себе як на народ,цілком відмінний від москалів».

 Рум’янцев завзято взявся до виконання цих інструкцій, провівши ряд реформ.

.

Завдання

А  зараз діти,для того щоб підвести підсумок вивченого нами другого підпункту нашої теми складемо  сенкан, або іншими словами кажучи п’ятиряддя про Катерину ІІ та Петра Румянцева.

Цариця  

Вольова, рішуча

Царює,знищує,ліквідовує

Видала наказ ліквідувати Гетьманщину

Катерина  друга.

Полководець

Різкий, хитрий

Очолив Другу Малоросійську колегію

Петро Рум’янцев

Робота з підручником. Складання історичного ланцюжка

Діти опрацьовують текст підручника на сторінці 233,п.5. ( підр. О.К.Струкевич, І.М. Романюк, Т.П. Пірус )

Завдання

Покажіть на карті територіальні зміни, які відбулися внаслідок ліквідації козацького адміністративно-територіального устрою на Лівобережній Україні та Слобожанщині.

       Робота з таблицями

Наприкінці уроку учні опрацьовують таблицю «Соціальна структура Лівобережної України (1795).

ІV. Закріплення нових знань учнів

 Бесіда за запитаннями

1. Коли  востаннє було відновлено гетьманство в Україні? Хто був останнім гетьманом?
2. Що спричинило відновлення гетьманства  в 1750 р.?
3. Перелічіть реформи,здійснені гетьманом К. Розумовським
4. Чим було зумовлено стримування реформаторської активності останнього гетьмана?
5. Хто очолював Другу Малоросійську колегію?
6. Які   заходи були здійснені цією установою?

7. Коли був ліквідований автономний статус Слобожанщини ?

8. Чим обернулося українському народу ліквідація автономії Гетьманщини і Слобожанщини?
9. Яке історичне значення української козацької держави – Гетьманщини?

       Робота з таблицями

Наприкінці уроку учні опрацьовують таблицю «Соціальна структура Лівобережної України (1795).

V. Підсумки уроку.

 На роки гетьманування Кирила Розумовського (1750-1764 рр.) припадає останній період існування Гетьманщини у складі Російської імперії.

 Незважаючи на бурхливу діяльність гетьмана, спрямовану  на зміцнення автономного устрою, у 1764 році імператриця Катерина ІІ скасовує гетьманство, а протягом наступних 20 років, діючи обережно, щоб не викликати заворушення ,вона ліквідувала автономію Гетьманщини, Слобідської України, а також знищила Запорозьку Січ.