Урок "Гетьманування Івана Виговського"

Тема.Гетьманування  Івана Виговського. Гадяцька угода. Україно-московська війна. Конотопська битва. Початок Руїни.

Мета: розглянути особливості внутрішньої і зовнішньої політики І. Виговського, охарактеризувати головні причини, умови Гадяцького договору і його наслідки для українських земель; з'ясувати причини і наслідки українсько-московської війни 1658 – 1659 рр., показати вплив певної історичної особи на різні історичні процеси; розвивати уміння учнів працювати з підручником, історичними документами; розвивати уміння давати оцінку діяльності історичної особи, уміння висловлювати свою точку зору; виховувати учнів у дусі українського патріотизму.

Основні  поняття і терміни : Гадяцький договір, Конотопська битва, московсько-українська війна 1658 – 1659 рр., громадянська війна, Руїна.

Основні дати і події :

26 серпня 1657 р. - старшинська рада в Чигирині передала гетьманську булаву І. Виговському.

Жовтень 1657 р. - Генеральна рада в Корсуні обрала гетьманом  І.Виговського.

Травень 1658 р. - розгром військами гетьмана загонів опозиції М. Пушкаря і Я. Барабаша під Полтавою.

6 вересня 1658 р. - Гадяцький договір.

1658 – 1659 рр. - Московсько-українська війна.

Червень  1659 р. - битва під Конотопом і розгром московського війська.

Тип уроку : вивчення нового матеріалу 

Обладнання:  підручник, історичний атлас, ілюстрації,  історичні документи, відео, презентація до теми.

Очікувані результати:

Після цього уроку учні зможуть:

• характеризувати політичне становище Гетьманщини по смерті Б.Хмельницького;
• визначати основні засади внутрішньої та зовнішньої політики гетьмана І.Виговського;
• пояснювати причини та наслідки московсько-української війни 1658-1659 рр. і укладення Гадяцького договору;
• визначати хронологічну послідовність основних подій;
• розвинути вміння працювати з картою, аналізувати текстові та візуальні історичні джерела і на їх основі робити певні висновки та узагальнення, давати характеристику історичним діячам.

Хід уроку:

І. Організаційний момент

Вчитель перевіряє робочі місця, наявність підручників, атласів, відмічає відсутніх учнів на уроці.

ІІ. Актуалізація опорних  знань учнів.

Перш ніж ми перейдемо до вивчення нової теми давайте спробуємо пригадати деякі події із попереднього розділу «Національно-визвольна війна українського народу середини 17 ст.»

Евристична бесіда

1. Як називався розділ в історії який ми вивчили?(Національно-визвольна війна українського народу середини 17 ст.)

1.  Назвіть хронологічні рамки Національно-визвольної війни( 1648-1657рр).

2. Національно-визвольну війну очолив... Б.Хмельницький.

3. Національно-визвольна війна українського народу була проти Польщі.

4. З якою державою Б. Хмельницький уклав договір у 1654р. Москва

5. У якому місті проходило укладення договору 1654р. Переяславі, Березневі статті.

6. Пригадайте основні військово-політичні події Національно-визвольної війни під проводом Б. Хмельницького.(битва на Жовтих Водах, під Корсунем, під Пилявцями, під Берестечком, під Батогом )

7. Дайте характеристику основнихположеньукраїнсько-московського договору 1654 р. та йогозначення для України. (Березневі статті:

- згідно яким цар обіцяв  зберігати і ніколи не порушувати права та привілеї Війська Запорізького, надані польськими королями й великими князями литовськими,

- установлювалася 60 – тисячна кількість козацького реєстру.

- Гетьман і старшина обиралися козаками на раді, гетьману дозволялося підтримувати відносини з іншими державами лише з відома царя. Відносини з польським королем і турецьким султаном заборонялися.

- Податки збирали українські урядники й передавали їх до царської скарбниці. Посади в адміністративному апараті зміщувалися представниками місцевого населення.

- Московський уряд зобов’язувався вступити  у війну з Річчю Посполитою навесні 1654 р. )

8. Яке історичне значення цього документу? (Юридично було закріплено відокремлення Гетьманщини від Речі Посполитої та перехід Гетьманщини під протекторат Московської держави, що в той час зробило майбутнє московське просування на українські землі).

9. Яка подія вразила 1657 хворого Б.Хмельницького?

(Поразка українсько-трансильванського походу до Польщі)

10. Коли ж помер Б.Хмельницький? (27 липня 1657 р)

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

Розповідь учителя

27 липня  1657 р.  помер   Б.Хмельницький. Отримавши булаву по смерті Хмельницького, І.Виговський мав прекрасний шанс закріпити успіхи попередника, зміцнити Українську державу і вписати своє ім’я в історію, як мудрого державного діяча, який зміг об’єднати народ.

Ми розпочинаємо вивчати новий розділ « Українські  землі наприкінці 50-х років ХVІІ – на початку ХVІІІ ст.». Тема  сьогоднішнього  уроку «Іван Виговський. Гадяцька угода. Україно-московська війна. Конотопська битва. Початок Руїни». Відкрийте зошити та запишіть дату й  тему  уроку.

ІV. Вивчення нового матеріалу.

Сьогодні ми будемо працювати за таким планом:

План

1. Іван Виговський. Внутрішня і зовнішня політика гетьмана.

2. Гадяцька угода.

3.Україно – московська війна 1658 – 1659 рр. Конотопська битва.

4. Кінець гетьманування Виговського.

1. Іван Виговський. Внутрішня і зовнішня політика гетьмана.  

Розповідь учителя

Ще за життя Богдана Хмельницького, Старшинська рада внесла ухвалу про передачу влади після смерті гетьмана його 16-річному синові Юрію.

Втілення тієї ухвали в життя означало б запровадження в Українській козацькій державі спадкоємності гетьманської влади, тобто встановлення в Україні монархічної форми правління. Одначе після смерті гетьмана Б. Хмельницького ситуація змінилася.  23-26 серпня в Чигирині відбулася Старшинська рада, на якій гетьманом, до повноліття Юрія Хмельницького, було обрано генерального писаря Івана Виговського.

Випереджальне завдання.

 Учні готують  повідомлення  про Івана Виговського.

Іван Виговський походив із старовинного роду української православної шляхти. Освіту набув у Києво-Могилянській академії. Знав кілька мов, зокрема латину. Національно-визвольна війна застала Виговського на польському боці - він був ротмістром кварцяного війська. Під час Жовтоводської битви потрапив до татарського полону. Тричі тікав, тричі його ловили ординці та, напевно, стратили б, якби не Богдан Хмельницький, який викупив Виговського з неволі. Незабаром став генеральним військовим писарем і найближчим сподвижником Хмельницького. Був упорядником реєстру 1649 р., співавтором багатьох універсалів і листів гетьмана. Протягом 1648 р. Виговський розбудував адміністративний і дипломатичний штаб Хмельницького, своєрідне міністерство зовнішніх і внутрішніх справ - Генеральну військову канцелярію. Очолюючи її аж до смерті гетьмана, незмінний генеральний писар був утаємничений у найсекретніші справи.

Розповідь учителя

Звернути увагу!

Постать І. Виговського в історії України посідає особливе місце. Він фактично перейняв гетьманську булаву з рук Б. Хмельницького. Очолюючи Генеральну військову канцелярію, Виговський мав не одну нагоду довести свою вірність розпочатій справі — визволенню України. Він знав багато державних таємниць, був знайомий із багатьма іноземними політичними діячами, брав участь у всіх походах гетьмана.  За походженням та освітою він теж відповідав вимогам державця високого рангу.  Проте чимало козаків не любили Виговського, дорікаючи йому за шляхетське походження.

У  політичній діяльності новообраний гетьман прагнув продовжувати політику Богдана Хмельницького, спрямовану на досягнення цілковитої незалежності Української держави та зміцнення її міжнародного авторитету.

Робота з підручником

Робота в групах

І- група. На  основі  тексту  підручника  визначити  основні  напрямки зовнішньої політики І. Виговського.

ІІ -  група. На основі тексту підручника визначити внутрішню політику

 І. Виговського.

Розповідь учителя

Становище Гетьманщини було складним  тому, що серед козаків у цей час поглибилися розбіжності між прихильниками  зовнішньополітичних орієнтацій. Частина з них орієнтувалася на Польщу (правобережні полки), а друга частина на Москву (лівобережні полки). Ситуація в Україні ускладнювалася й тим, що російський уряд розпочав свій наступ на українську незалежність.

Навесні 1658р. в Україні спалахнула громадянська війна. Мартин Пушкар та Яків Барабаш очолили антигетьманські сили .  За підтримки Москви вони організували заколот, розбили під Полтавою загони полковників Івана Богуна та Івана Сербина й оволоділи територією Полтавського та Лубенського полків.

Заклики гетьмана покласти край громадянській війні не діяли, тож Виговський мусив ужити рішучих заходів. Під час кровопролитних боїв, які тривали у  травні—червні 1658 р.  між прихильниками і противниками гетьмана, в Україні загинуло близько 50 тис. осіб, серед яких і керівники повстання.

Фактично, ці події започаткували період громадянської війни. В українській історії його також називають  добою  Руїни  і призвів до ліквідації козацького устрою ,  розорення Правобережної України, та до розпаду Української козацької держави, її підкоренню сусідніми державими.

Робота з термінами і поняттями

Громадянська війна — найгостріша форма політичної боротьби, що являє собою збройну сутичку між класами і соціальними групами, націями задля досягнення певних політичних цілей, головною з яких є досягнення повноти державної влади.

Руїна – період в історії України після смерті Б. Хмельницького, який характеризується розколом України на дві частини,занепадом  й спустошенням українських земель в результаті громадянської війни, гострої боротьби старшини за владу й постійної агресії сусідніх держав.

2. Гадяцька угода.

Розповідь учителя

Подвійна гра Москви, яка задля власних інтересів розпалювала заколот Пушкаря, показала  прагнення московського уряду підкорити Україну. Це змусило Виговського вкотре замислитися над пошуком іншого союзника. Після довгих вагань він вирішив звернутися до Речі Посполитої.

 Неподалік міста  Гадяча 6 вересня 1658 р. між  Гетьманською Україною та Польщею було укладено договір, що дістав назву Гадяцького.

        Робота з документом
Питання про зміст Гадяцького договору учні вивчають, працюючи з документом. Текст документа опрацьовується всім класом.

Умови договору:

1. Україна входила до складу Річі По­сполитої під назвою Великого князівст­ва Руського (три воєводства - Київське, Чернігівське, Брацлавське) як третя складова федерації - поряд з Польським королівством і Великим князівством Литовським.
2. Законодавча влада - Рада, яка скла­далася з представників усіх полків, со­тень і міст.

3. Виконавча влада - гетьман, якого обирали довічно і затверджував король.

4. Козацький реєстр налічував 30 тис. + 10 тис. найманців.
5. Зрівнювалися в правах православні і католики.
6. Уводилися власна судова система українською мовою в діловодстві, своя скарбниця і монета за польським зраз­ком.
7. Польське військо не мало права пе­реходити кордони України.
8. Запроваджувалася цілковита свобода слова й друку.

Запитання

- Які наслідки для гетьмана та України мав Гадяцький договір?

Розповідь учителя

Звичайно, Гадяцька угода не вирішувала багатьох соціально-економічних і політичних проблем. Однак очевидним є те, що в разі вступу в силу гадяць­ких «пунктів» Україна досягла б якісно нового рівня державності, остаточно прилучившись до єв­ропейської цивілізації.

Гадяцький договір був більш виваженим і чітким, ніж договір 1654 р. Та, на жаль, не судилося втілити в життя, тим паче, що Польща не збиралася дотримуватися його умов.

Робота з картою

Учні на контурній карті позначають місце  укладання договору

3.Україно – московська війна 1658 – 1659 рр. Конотопська битва.

Розповідь учителя

Гадяцька угода спричинила погіршення українсько-російських відносин.

 Основною причиною українсько-російської війни 1658-1659 рр. була несумісність підходів гетьманського та царського урядів щодо подальшого розвитку двосторонніх відносин: Московія, прагнучи стати наймогутнішою країною на сході Європи та у православному світі в цілому, бажала загарбати Україну, а Україна - навпаки, прагнула зміцнити свою власну державність під захистом Москви, але без включення в російський владний простір.

Так розпочалася  московсько-українська війна 1658-1659 рр.

Основні події московсько-української війни  розгортались навесні-влітку 1659 р.  Наприкінці березня 1659 р. понад 100-тисячна російська армія на чолі з князем О.Трубецьким рушила на Україну. 20 квітня її було зупинено під Конотопом, який боронили козаки Чернігівського і Ніжинського полку під командуванням ніжинського полковника Григорія Гуляницького.У квітні 1559 р. російське військо на чолі з князем Трубецьким рушило на Україну і взяло в облогу місто Конотоп. Вирішальний бій відбувся 18 квітня 1659 - 28 червня 1659 р. у битві під Конотопом.

Перегляд відео «Битва під Конотопом»

Конотопська битва -  це приклад справедливої боротьби за визволення свого народу від іноземного панування, на захист власної незалежної держави.

Робота з картою

Учні на контурній карті позначають місце битви.

4.Кінець гетьманування Виговського.

 Розповідь учителя

 Гучна перемога під Конотопом не поклала край розбратові в Україні. Поміж українців не було єдності щодо подальшої долі Батьківщини. Незалежну Україну кожне угрупування розуміло по-своєму, відстоюючи передусім власні інтереси.

Отож,  одразу після Конотопської битви вибухнуло нове антиурядове повстання, на чолі якого було поставлено Юрія Хмельницького.

Рядові козаки й селяни підтримали його, боячись, що разом із запровадженням Гадяцького трактату повернуться національно-релігійні утиски і панщина.

У вересні 1659 р. під Германівкою на Київщині зібралася козацька рада. Козаки відмовилися визнати Гадяцький трактат, виступили проти союзу з польським королем і висловили недовіру гетьманові Виговському.

Після ради Виговський, не бажаючи Україні нового лиха, що заподіяла б громадянська війна, зрікся булави й подався на рідну Волинь, яка тоді перебувала під владою польського короля, а гетьманом було обрано Юрія Хмельницького.

ІІІ. Закріплення нових знань учнів.

 Хронологічна задача
Рік Конотопської битви (_____) – рік , коли гетьманська булава повинна була перейти до Юрія Хмельницького (_____) + рік, якого до влади прийшов Іван Виговський  (______) – перша цифра кількості козаків, із яких мала складатися українська армія за умовами Гадяцького договору (_____) + кількість років гетьманування Івана Виговського (_____) = ____. 

1659-1657+1657-4 +2=1657р.
Які події відбулися в цьому році?

IV. Підсумки уроку.

ВЧИТЕЛЬ. Про які важливі події ми сьогодні дізналися?  (Гадяцький договір, московсько-українську війну, ).

Стисло сформулюйте наслідки вказаних подій.

У період гетьманства І. Виговського через внутрішні і зовнішні конфлікти починається період громадянських воїн. І в історії українських земель настає страшний, безжалісний період поневірянь і розрухи - який історики охрестили як період - Руїни.  Проте історична особистість гетьмана   І.Виговського ще раз змогла нам продемонструвати стійкість духу українського народу в боротьбі за свою свободу.

Укладання Гадяцького договору 1658р з поляками не знайшло  підтримки у більшості населення,  стала приводом для відкритої агресії Московської держави, сприяла погіршенню українсько-російських відносин, початок українсько-московської війни.

Московсько-українська війна 1658-1659 рр  після перемоги московської армії, зростає рух проти влади гетьмана І.Виговського, який охоплює Лівобережжя й частково Правобережжя. До того ж на Україну знову посунули московські війська. Незадоволена політикою Виговського козацька старшина на чолі з І.Богуном об’єдналася навколо Ю.Хмельницького й висунула його на гетьманство.

Домашнє  завдання.

1. Опрацювати § 21, с. 147 – 152.

2. Дати характеристику ІвануВиговському як історичному діячеві за допомогою ФБ сторінки.