Тема: «Люблінська унія та її вплив на подальшу долю українських земель. Початок польського володарювання на українських землях»
Мета:
- висвітлити причини, основні положення Люблінської унії, з’ясувати політику Речі Посполитої щодо України, її політичний устрій та державну систему ;
Тип урок: комбінований
Обладнання: контурні карти, схема «Політичний устрій та державна система Речі Посполитої», карта України
Очікувані результати:
Після уроку учні зможуть:
ХІД УРОКУ
Ми переконані, що кожному
народові рівні шляхетністю.
К.Вишневецький
І. Організаційний момент
ІІ. Перевірка домашнього завдання.
1. Прийом «Пінг-понг». До дошки запрошуються по 2 учня, які ставлять запитання один одному за матеріалом § 1 підручника. Наприклад:
2. Взаємоперевірка виконання письмової роботи з коментарем вчителя: позначення на контурній карті українських земель у складі Великого князівства Литовського і Польського королівства у першій половині XVI ст.; Московської держави; Кримського ханства.
ІІІ. Актуалізація опорних знань учнів
При відповіді на проблемне питання використовується прийом «Закінчи фразу»:
ІV. Вивчення нового матеріалу
Слово вчителя. Об’єднання Польського королівства і Великого князівства Литовського в одну державу відбулося 1569 році на спільному сеймі представників привілейованих станів обох країн, який зібрався в польському місті Любліні. Сьогодні на уроці нам треба розглянути позиції Польської та Литовської держави, а головне – українське питання. Для цього ми сьогодні запросили на нашу прес-конференцію польських, литовських, українських та білоруських істориків та експертів.
Позиція польських представників щодо унії.
Об’єднання в одну державу було вигідним не лише Великому князівству Литовському, а й Польщі: польська шляхта прагла розширення своїх володінь, а в самій Польщі вільних земель вже не було. Завдяки укладанню шлюбів, успадкування маєтків і офіційних наділів Польська шляхта обіймала щодалі більше посад на Волині, Поділлі й Підлящі. Усі скарги місцевих землевласників про порушення привілею Казимира 1447 рік, яким заборонялося роздавати землі в Литовському князівстві іноземцям, залишилися без відповіді. Через конфлікти, що виникали на цьому ґрунті, поставало питання про офіційне затвердження шляхетських надбань.
Позиція литовських представників щодо унії.
Литовська сторона хотіла, щоб у новій державі скликалися спільні сейми тільки для обговорення питань оборони і зовнішньої політики. Для вирішення інших питань державного життя існували б власні сейми. Представники Польщі пропонували унію, за якою Велике князівство Литовське зливалося з Польським королівством єдину державу: осібними в литовському князівстві мали лишатися тільки адміністрація і судочинство. Це змушувало литовських послів чинити опір: вони прагли якомога повніше зберегти державну окремішність свого князівства.
Позиція українських представників щодо унії
Українські князі також звели свої вимоги до мінімуму –свободи віросповідання та вживання рідної мови. «Заявляємо вашій милості, що ми приєднуємося як вільні й свобідні з тим, щоб ми не були понижені в наших шляхетських почестях…» - таким було останнє слово української знаті.
Експерт 1:
1 липня 1569 році сейм виніс ухвалу про унію двох держав: Великого князівства Литовського і Польщі. Нову державу – Річ Посполиту мали очолювати виборний король, спільний сейм і сенат. Угоди з іншими державами належало укладати від імені Речі Посполитої. Литовська, українська і польська шляхта зрівнювалася у правах та отримувала право на володіння маєтками на всій території Речі Посполитої. Ліквідовувалися митні кордони, запроваджувалася єдина грошова одиниця.
Експерт 2:
Політичний устрій та державна система Речі Посполитої
КОРОЛЬ
(обирався шляхтою)
СЕЙМ
(станово – представницький парламент)
ПОСОЛЬСЬКА ІЗБА СЕНАТ
ЦЕНТРАЛЬНИЙ УРЯД
(великий коронний гетьман, польний гетьман, великий коронний маршалок, канцлер, коронний підскарбничий)
Слово вчителя. Так давайте ж підведемо підсумки даного питання, в якому мають знайти відображення наслідки Люблінської унії для українських земель.
Експерти 1:
Позитивні наслідки Люблінської унії:
В межах однієї держави об»єдналася більшість українських земель:
а) пожвавилися зв’язки між окремими українськими землями;
б) прискорилася колонізація (освоєння) Поддніпров’я;
в) посилився європейський вплив.
Експерти 2:
Негативні наслідки Люблінської унії:
Проникнення в Україну польських феодалів, захоплення українських земель.
Зростання повинностей і податків селян і міщан.
Закріпачення селян (остаточно затверджено Литовським статутом 1588 року).
Зростання національно-релігійних утисків.
Полонізація українських князів і шляхти.
V. Підведення підсумків уроку
Слово вчителя.
Багаторічне зближення Литви та Польщі вилилося в їх об’єднання в єдину державу – Річ Посполиту. Від 1569 року укладання Люблінської унії, доля українського народу була пов’язана з цією державою.
VІ. Домашнє завдання