Урок на тему "Загальна характеристика українських земель наприкінці XV— першій половині XVI cm."

Тема:  «Загальна характеристика українських земель наприкінці XV— першій половині XVI cm.»

 Мета:

• сформувати в учнів уявлення про соціальну структуру українського суспільства, церковне життя, економічний розвиток українських земель наприкінці XV - пертій половині XVI ст.;
• активізувати знання школярів з історії України за 7 клас;
• розвивати навички роботи з картою, вміння самостійно працювати з додатковою літературою, працювати в групах, бути уважними;
• виховувати патріотичні почуття до рідної країни.

 Тип уроку: вивчення нової теми

Обладнання: карта України ХV – ХVІ століття атласи,  схема «Соціальна структура українського суспільства у першій половині XVI ст.», комп’ютер.

Очікувані результати:

Після уроку учні зможуть:

• поглибити і узагальнити свої знання про захоплення і розчленування українських земель сусідніми державами;
• визначити особливості входження українських земель до складу Великого князівства Литовського;
• працювати з історичними документами, історичною картою;
• опрацювати поняття: «українська державність», «соціальна та етнічна структура суспільства», «сейм».

ХІД УРОКУ

Багатостраждальна Україна…

Скільки разів землю поливала кров

християнська, засівали кістки людські!

Д. Яворницький

1. Організаційний момент.

II. Актуалізація опорних знань учнів.

1. «Історична розминка» у формі «історичного слалому» (групова робота): згадати події, якими закінчилося вивчення історії України в 7 класі та скласти своїх 5 питань для інших груп учнів. Наприклад:

1. Яким чином і коли Русь опинилася у складі Литовського князівства?
2. Яким було становище Русі у складі Великого князівства Литовського?
3. Які українські землі увійшли до складу Польського королівства?

При оцінці враховується як сутність питання, так і правильність відповіді кожної команди.

III. Вивчення нового матеріалу.

1. «Знайди помилку». Учні повинні знайти помилки, яких припустився вчитель під час розповіді.

У XІV - XV ст. послаблені золотоординськими нападниками українські землі стали об'єктом захоплення іноземними державами. За правління українських князів Міндовга, Вілена, Гедиміна вони опинилися у складі Великого князівства Литовського. Ця держава нагадувала союз багатьох земель. Влада там належала місцевій литовській знаті.

У 1351 - 1352 pp. між Російською державою та Польщею почалася війна за Галицько-Волинські землі, у результаті якої Галичина увійшла до складу Польщі, а Волинь - до складу Російської імперії.

2. Українські удільні князівства у Великому Литовському князівстві. Бесіда з учнями за питаннями:

•      Яким було становище українських земель у складі Великого князівства Литовського?
•      Коли і з яких причин була укладена Кревська унія?
•      Як відбилося підписання Кревської унії на становищі українських земель?
•      Коли було остаточно ліквідовано автономію удільних князівств?

(Учитель показує кордони українських земель у кінці XIV – XV ст., сусідні держави, а також коли і ким українські землі були захоплені в цей період. Вказує на карті Велике князівство Литовське).

3. Повідомлення учня-дослідника, який зачитує документ «З опису України» 1651 року Г. Левассера де Боплана:

«Тутешні селяни заслуговують на співчуття. Вони мусять працювати власноручно і зі своїми кіньми три дні на тиждень на користь свого пана, а також сплачувати йому, залежно від наділу, який тримають, певну кількість Буало (фр. - міра) зерна, багато каплунів курей, гусей і курчат перед Великоднем, Трійцею і різдвом. Крім того, повинні возити дрова для потреб свого пана та виконувати тисячі інших повинностей, яких би й не повинні були й робити, не кажучи й про гроші, які пани від них вимагають, а також збирають десятину з баранів, свиней, меду всіляких плодів, а кожного третього року - третього вола. Одним словом, змушені давати своїм панам усе, чого тільки хочуть, так що немає нічого дивного, коли ці нещасні ніколи нічого є відкладають для себе, перебуваючи в таких тяжких умовах залежності. Але це не найважливіше, оскільки пани мають необмежену владу не тільки над їх майном, Але й над їхнім життям; ось яка велика свобода польської шляхти, яка живе, неначе в раю, а селяни ніби перебувають в чистилищі. Тому як трапляється, то ті бідні селяни потрапляють в повну залежність до злих панів та опиняться в ще жалюгіднішому стані, ніж каторжники на галерах. Таке рабство й призводить до того, що багато хто тікає, найвідважніші з них подаються на Запорожжя, яке є місцем притулку козаків на Борисфені...»

4. Соціальна структура українського суспільства. Прийом «Втрачена    інформація».

Розгляд цього питання здійснюється за допомогою комп’ютерної схеми «Соціальна структура українського суспільства у першій половині XVI ст.», в якій закриті пояснення до ключових слів.

5. Економічний розвиток.

а) Розповідь учителя про сільське господарство.

Сільське господарство залишилося основою економіки українських земель. У цей час була поширена трипільна система землеробства (на заході України) і двопільна та переліг (на сході). Поряд із сохою стали використовувати плуг із залізним лемешем, у який запрягли волів.

На українських землях у складі Польщі шляхтичі почали заводити власні господарства - фільварки, щоб продавати врожай за гроші. У фільварках селяни відбували панщину, яка у першій половині XVI ст. сягала вже двох днів на тиждень.

б) Розвиток міст, ремесел і промислів.

•                    Бесіда за запитаннями на повторення.

1. Що таке Магдебурзьке право?
2. Як воно впливало на розвиток міст?
3. Чому польські королі і великі князі литовські були зацікавлені в розвитку міст?

•                    Завдання.

Знайдіть на карті атласу «Українські землі у другій половині XVI - першій половині XVII ст.» українські міста, котрим було надано Магдебурзьке право до початку XVII ст. (на карті позначені Немирів, Самбір, Галич, Любар, Чуднів, Збараж та багато інших міст).

•                    Розповідь учителя.

Більшість міст перебувала в руках магнатів і церкви. Частина міських поселень підпорядковувалася державній владі. Багато міщан займалися сільським господарством. Однак міста були важливим осередком ремесла. Існували десятки ремісничих спеціальностей -гончарі, ковалі, шевці, бондарі тощо.

•                    Бесіда за запитаннями на повторення.

1. Що таке цехи?

2. Чому статути  цехів  встановлювали  різні  обмеження у сфері виробництва.

•                    Розповідь учителя.

Міщани активно займалися промислами. Таку назву мали підприємства, що базувалися на ручній праці й переробляли сировину або готову продукцію. Багато промислів (винокурія, поташний, селітровий) були тісно пов'язані з ринком. Мешканці південних міст займалися також степовим, або угодницьким, промислами -бортництвом, мисливством тощо.

IV. Закріплення нових знань

Усне тестування. Дайте ствердну або заперечну відповідь (так або ні) на питання:

1. Галичина входила до складу Великого князівства Литовського.
2. Удільна система послабилася у роки князювання Вітовта.
3. Найбільш тривалими  традиції удільного княжіння були на Волині.
4. Ліквідація удільного Київського князівства відбулася у 1491 році.

5. Москва вела війни з Литвою наприкінці XV - початку XVI ст.
6. Кримське ханство не чинило нападів на Литву.
7. Селянство було найчисленнішим і найбезправнішим станом.
8. Шляхта була багатша, ніж магнати.
9. Православну церкву в Україні очолював архімандрит.
10. Панщина у першій половині XVIст. сягала двох днів на день.

V. Підсумки уроку

Заключне слово вчителя.

Кінець XV - перша половина XVI ст. - це складний час втрати українцями автономії в складі Великого князівства Литовського, посилення агресії Кримського ханства проти українського народу, намагання польських та московських феодалів захопити українські землі.

VI. Домашнє завдання

1. Опрацювати § 1 підручника та скласти 10 питань за  його змістом.
2. Позначити на контурній карті: українські землі у складі Великого князівства Литовського і Польського королівства у першій половині XVI ст.; Московську державу; Кримське ханство.
3. Поділитися на групи за ролями (польські представники, українські представники, литовські представники, експерти від цих груп) та підготувати  повідомлення за темою «Люблінська унія та її вплив на подальшу долю українських земель. Початок польського володарювання на українських землях» з погляду обраної групи.