Бердянська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 11

Бердянської міської ради Запорізької області

 

 

 

 

 

 Морські походи козаків .

Гетьман П. Конашевич – Сагайдачний

(План – конспект уроку з історії України у 8 класі)

 

 

 

 

                                             Підготувала

                                                                     Сагірова Тетяна Дмитрівна

                                                 вчитель історії,

                                                   вища категорія,

                                                    старший вчитель

 

 

 

 

м. Бердянськ, 2017р.

Тема : Морські походи козаків . Гетьман П. Конашевич – Сагайдачний .

Мета уроку: навчальна - розкрити характерні особливості історії України першої половини ХVІІ ст. – «доби героїчних походів»; поглибити знання учнів про військове мистецтво українського козацтва;  охарактеризувати політичну, військову та просвітницьку діяльність гетьмана     П. Конашевича-Сагайдачного; визначати значення й наслідки участі українського козацтва в Хотинській війні;

розвиваюча – розвивати вміння показувати на карті напрямки походів козаків на турецько-татарські фортеці в перші десятиріччя XVII ст., місце Хотинської битви; встановлювати хронологічну послідовність подій;  визначати причинно-наслідкові зв’язки подій, що стосуються доби героїчних походів,  характеризувати та оцінювати діяльність П. Конашевича-Сагайдачного, висловлювати ставлення до П. Сагайдачного; розвивати вміння робити критичний аналіз історичних текстів.

виховна – виховувати в учнів толерантне ставлення до різних оцінок історичних подій та постатей, поважне ставлення до історичного минулого українського народу.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Обладнання: підручник, стінна карта, атлас, ілюстративний матеріал, роздатковий матеріал.

Основні поняття й терміни: ясир, яничар, чайка, галера, гарем, Хотинська війна.

Основні дати: перша чверть XVII ст. – «доба героїчних походів» українського козацтва,   1616 р. – взяття козаками на чолі з П. Конашевичем-Сагайдачним фортеці Кафа; 1621 р.- Хотинська війна.

Після цього уроку учні зможуть:

• характеризувати політичну, військову та просвітницьку діяльність Петра Конашевича-Сагайдачного;

• визначати наслідки участі козаків у Хотинській війні;

• визначати хронологічну послідовність основних подій.

Хід уроку

І. Організаційний момент

 Вчитель 

Доброго дня, шановні учні!

Відомий український письменник Максим Рильський у свій час написав: 

Хто не знає свого минулого,

Той не вартий майбутнього.

Хто не відає про славу своїх предків,

Той не вартий пошани. 

Історія дає можливість прислухатися до голосу далеких і близьких нам подій рідного краю. Пам’ятаймо, що чим краще ми знатимемо історію свого народу, тим глибше усвідомимо потребу у творчій праці на благо нашої незалежної України .

ІІ. Мотивація навчальної діяльності 

Вчитель. Ми продовжимо вивчати  розділ  «Українські землі в першій

половині ХVІІ ст..». І тема сьогоднішнього уроку «Морські походи козаків. Гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний».  Давайте разом визначимо  мету нашого уроку за допомогою метода «Мікрофон».  Продовжити речення «На цьому уроці я хочу дізнатись про …», «Від цього уроку я очікую…»

Для досягнення мети уроку пропоную вам розв’язати проблемне завдання, відповідь на яке ми дамо в кінці уроку :

      Доведіть, що період гетьманування П.Конашевича - Сагайдачного виправдано виділений в окрему історичну добу. 

ІІІ.  Вивчення нового матеріалу.
         Для розв’язання проблемного запитання продовжуємо користуватися відповідною пам’яткою.  Клас поділений на п’ять  груп:

І група . Сагайдачний - воїн-оборонець.

ІІ група.  Реформи  козацького війська.

ІІІ група. Особливості козацького флоту.

ІV  група.  Сагайдачний – політик та дипломат.

V група. Сагайдачний - меценат і покровитель освіти та культури.

Розповідь учителя.

Наприкінці ХVІ ст. почастішали напади кримських татар на українські землі. Вони грабували, нищили українські міста й села, залишаючи після себе пустку.

Завдання. Прослухати уривок  народної думи та зробити висновки щодо наслідків, які мали для українців татарські напади.

Учень читає народну думу.

Зажурилась Україна,

Що ніде прожити:

Гей, витоптала орда кіньми

Маленькії діти!

Ой, маленьких витоптала,

Великих забрала,

Назад руки простягла,

Під пана погнала.

За рікою вогні горять,

Там татари полон ділять.

Село наше запалили

І багатство розграбили,

Стару неньку зарубали,

А миленьку в полон взяли,

А в долині бубни гудуть,

Бо на заріз людей ведуть.

 

Які наслідки  мали турецько – татарські напади для українських земель?

Орієнтовні відповіді:

• Знищення й спустошення українських земель.

• Пограбування й спалення українських міст та сіл.

• Захоплювали в полон українських чоловіків, жінок, хлопчиків та дівчат, які потрапляли в рабство

•  Всіх, хто чинив опір, убивали.
•  Турецько-татарські набіги мали жахливі наслідки і були великим лихом для українського народу.

 

Робота з новими термінами та поняттями.

Розповідь вчителя. Турки і татари під час нападів  брали ясир, захоплювали чоловіків , жінок та дітей, щоб продати на невільницьких ринках. Українські полонянки потрапляли до гаремів чи ставали служницями. Хлопчиків забирали до казарм, щоб виховувати з них яничарів. Чоловіків чекала виснажлива праця або вони ставали гребцями на турецьких галерах.

Бесіда: – Які терміни є для вас знайомими? Чи можете ви пояснити їх значення.

Орієнтовані відповіді:

Гарем – жіноче приміщення в будинку мусульманина, де утримувалися жінки і наложниці господаря.

Галера – назва великого веслового військового судна в Османській імперії.

 Яничари – привілейована піхота в турецькій армії, що поповнювалася примусовим набором хлопчиків підданих – християн, які виховувалися для військової служби.

Ясир - бранці, яких захоплювали турки й татари під час нападів на українські, російські й польські землі.

Розповідь вчителя. Найбільші невільницькі ринки – Кафу, Стамбул, Перекоп (показує на карті).

Польський уряд не в змозі був боронити українські землі від цих ворогів, тому захист населення ліг на плечі українського козацтва. Саме козакам доводилося вести постійну жорстоку боротьбу з турецько-татарськими загарбниками. Наприкінці ХVІ – на початку ХVІІ ст. вони здійснили низку вдалих морських походів проти турків і татар. Саме ці морські походи організував гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний.

А тепер пропоную для відповіді на проблемне запитання, опрацювати матеріал по групах, що були розподілені заздалегідь.

І група . Сагайдачний - воїн-оборонець

1. Підготувати біографічну довідку про гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного.
2. Розглянути питання «Морські походи козаків під проводом П. Конашевича-Сагайдачного».

За допомогою хронологічної таблиці показати на карті турецькі фортеці, на які здійснювали походи козаки в першій чверті 17 ст.

Дата	Подія	Результат
1602р.	Похід на Кілію	Козаки на 30 чайках  розбили турецький флот
1606р.	Напад на порт Варна	Козаки взяли 10 турецьких галер із  усіма припасами, звільнили полонених і вивезли 180 тис. золотих
1608р.	Похід на Кримське ханство	Узяли Перекоп, зруйнували його фортецю
1609р.	Похід на Ізмаїл, Кілію, Білгород	На 16 чайках ввійшовши в гирло Дунаю, спалили ці фортеці
1614р.	Походи на Трапезунд і Синоп	Двічі перепливали Чорне море і штурмували прибережні фортеці
1615р.	Напад на Стамбул	80 чайок і 4 тис. козаків під проводом Сагайдачного підійшли до Босфорської протоки й атакували турецьку столицю Стамбул.
1616р.	Похід на Кафу	Сагайдачний із величезною флотилією із 150 чайок та 7 тис. козаків розбив турецький флот під Очаковом, пішов на фортецю Кафа і взяв її в облогу. Після кількаденної облоги козаки здобули й спалили Кафу, що була головним невільничим ринком регіону, та визволили полонених.
1620р.	Похід на Стамбул	Козаки на 200 човнах  спустошили околиці столиці, потім  спалили Варну.

 

Учитель. Отже,  період перших двох десятиліть ХVІІ ст., коли українські козаки здійснювали вдалі морські походи проти татар і турок, захоплювали їх укріплені фортеці, руйнували їх і визволяли полонених українців отримали назву  «доба героїчних походів».

Запитання: Яке значення мали морські походи?

Орієнтовні відповіді: Морські походи мали важливе значення. Вони проводилися з метою послабити військову силу ворога, знищити його флот, зруйнувати найважливіші порти звільнити невільників і захопити трофеї, змусити кримського хана  припинити набіги на Україну і зайнятися обороною власних міст і узбережжя. Вони сприяли ослабленню Османської імперії, перешкоджали здійсненню її загарбницьких планів щодо України та європейських держав, сприяли активізації національно-визвольної боротьби підкорених нею народів. Водночас для запорожців вони були також шляхом здобуття засобів для існування, і частина з походів зводилася до пограбування турецьких берегів.

ІІ група.  Реформи  козацького війська.

Учні отримують роздатковий  матеріал на тему «Реформи  козацького війська».

Завдання: з’ясувати як вплинули  проведені  реформи на результати  морських походів козаків на турецько – татарські фортеці?

Учитель. Звичайно козаки не змогли б отримати таких позитивних результатів без сильного флоту.

ІІІ група. Особливості  козацького флоту.

Два учні досліджували типи козацьких човнів.

Завдання: Опрацювати документ  та з’ясувати,   яке значення мало використання підводних човнів для захисту від турецько-татарської агресії.

ІV  група  Сагайдачний – політик та дипломат.

Завдання: Опрацювати пар 11, п. 2 та з’ясувати роль П.Конашевича-Сагайдачного як політика та дипломата.

V група. Сагайдачний - меценат і покровитель освіти та культури

Завдання: опрацювати додатковий матеріал та з’ясувати роль П.Конашевича-Сагайдачного як покровителя освіти та культури.

Розповідь вчителя. У відповідь на морські походи козаків розпочалася польсько-турецька війна 1620-1621 років, яка дістала назву Хотинська війна.

У вересні 1620 р. польська армія була розбита під Цецорою. Король Речі Посполитої Сигізмунд III звернувся по допомогу до запорозького козацтва.

Головна битва відбулась під  Хотином у  1621 році, де  вирішувалася доля Речі Посполитої та українських земель. Завдяки полководницькому таланту П. Сагайдачного й героїзму запорожців, польсько-козацьке військо здобуло перемогу.

Завдання: Опрацювати § 10, п. 3; з’ясувати  значення та наслідки Хотинської війни для Європи.

Орієнтовні відповіді: Туреччина припинила нашестя на Європу та була підірвана її військова могутність.  Вирішальна роль у перемозі над турками у Хотинській війні належить українським козакам. Їхні воєнна тактика, чудовий вишкіл, хоробрість, стійкість стали великою перешкодою для турецького війська.

ІV. Закріплення нових знань учнів

Отже, переходимо до розв’язання проблемного запитання:      Доведіть, що період гетьманування П.Конашевича - Сагайдачного виправдано виділений в окрему історичну добу. 

V. Рефлексія

Закінчити речення:

Я знаю, що…

Я знаю, як…

Я знаю, коли…

Я знаю, чому…

VІ.  Підсумки уроку

Слово вчителя. Отже, у першій половині XVII ст. запорозьке козацтво перетворилося на силу, яка могла не лише успішно відбивати татарсько-турецькі набіги на українські землі, а й здійснювати далекі сухопутні й морські походи до Криму та Османської імперії.

Найвідомішим провідником українського козацтва перших десятиліть XVII ст. став гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний.

Під час Хотинської війни запорозьке козацтво засвідчило свою здатність відігравати роль впливового чинника міжнародного життя.

VІІ Домашнє завдання

1) Опрацювати § 10 підручника.

2) Скласти кросворд за темою, використовуючи нові терміни.

 

І група . Сагайдачний - воїн-оборонець.

Завдання: За допомогою хронологічної таблиці показати на карті турецькі фортеці, на які здійснювали походи козаки в першій чверті 17 ст.

«Морські походи козаків під проводом П. Конашевича-Сагайдачного».

Дата	Подія	Результат
1602р.	Похід на Кілію	Козаки на 30 чайках  розбили турецький флот
1606р.	Напад на порт Варна	Козаки взяли 10 турецьких галер із  усіма припасами, звільнили полонених і вивезли 180 тис. золотих
1608р.	Похід на Кримське ханство	Узяли Перекоп, зруйнували його фортецю
1609р.	Похід на Ізмаїл, Кілію, Білгород	На 16 чайках ввійшовши в гирло Дунаю, спалили ці фортеці
1614р.	Походи на Трапезунд і Синоп	Двічі перепливали Чорне море і штурмували прибережні фортеці
1615р.	Напад на Стамбул	80 чайок і 4 тис. козаків під проводом Сагайдачного підійшли до Босфорської протоки й атакували турецьку столицю Стамбул.
1616р.	Похід на Кафу	Сагайдачний із величезною флотилією із 150 чайок та 7 тис. козаків розбив турецький флот під Очаковом, пішов на фортецю Кафа і взяв її в облогу. Після кількаденної облоги козаки здобули й спалили Кафу, що була головним невільничим ринком регіону, та визволили полонених.
1620р.	Похід на Стамбул	Козаки на 200 човнах  спустошили околиці столиці, потім  спалили Варну.

ІІ група – Реформи  козацького війська.

 

Гетьманство Петра Сагайдачного було нетривалим. Проте за 6 років свого гетьманування він здійснив одну з основних реформ війська і перетворив його з партизанських загонів на регулярну армію.

Він суворо заборонив козакам пити горілку під час морських походів. Порушників цього наказу викидали за борт.

Одночасно Сагайдачний збільшив число козацьких чайок до 300. Якщо врахувати, що в козацьку чайку може сісти від 50 до 70 чоловік, то в похід одночасно могло вирушити від 15 до 21 тисячі воїнів…

 Ставши гетьманом, П. Сагайдачний велику увагу звертав на зміцнення війська:

• систематично проводив його реорганізацію;

• звільнявся від ненадійних і тих, хто порушував дисципліну;

• дбав про озброєння козаків;

• домігся, щоб кожен козак мав коня;

• проводив тренування і навчання війська;

• час від часу проводив огляд військового вишколу козаків;

• збільшив кількість чайок до 300.

Січ перетворилася на величезну корабельню, де кожен мав роботу: одні обрубували гілля зі стовбурів лип і верб, інші видовбували середину, ще якісь закріплювали дубові ребра, а на них нашивали дубові допіки. Частина січовиків готувала зброю на козацькі човни, хтось порядкував біля вітрил і захисних лаштунків-в'язанок очерету, якими обкладали готове судно. Ті в'язанки мали утримувати його на воді та захищати від ворожих куль і ядер. Будівництво козацького флоту посувалося швидко: за півмісяця шістдесят січовиків повністю споряджали корабель до походу.

 

Завдання: як вплинули  проведені  реформи на результати  морських походів козаків  на турецько – татарські фортеці?

ІІІ група. Особливості  козацького флоту.

Ось як описує використання запорізькими козаками підводних човнів О.Калініченко у своїй книзі «Когорта»: «Запорізькі козаки, успішно подолавши пороги на чайках і підійшовши до Чорного моря, в очеретах швидко переобладнують частину чайок для підводного плавання під водою. Для цього поряд борт до борту ставляться дві чайки і нахиляються одна до одної на 90 градусів так, що один з бортів стає днищем.

В такому положенні чайки скріпляються і верхній бортовий стик конопатиться. Носові і кормові стерна (рулі) чайок перетворюються на горизонтальні рулі.

Для регулювання занурення використовувались рулі глибини, тобто носові і кормові стерна. Такий підводний човен мав розміри: довжина дорівнювала довжині чайки, висота корпусу без діжок спостереження і вентиляції дорівнювала ширині однієї чайки у звичайному положенні, а ширина підводного човна була приблизно рівною двом висотам однієї чайки у звичайному положенні.

Дуже часто такі підводні човни у складі козацької флотилії на буксирі доставлялись в район бойових дій і потім виконували функцію передового загону флотилії, яка забезпечувала десантування козацьких сил для зайняття плацдарму.

Вхід і вихід з такого підводного човна був можливий через вертикальні діжки спостереження і вентиляції, а приведення в нормальне положення виконувалось або в момент нападу (розкривався як горіхова шкаралупа), або силами вартових біля чайок).

По прибутті до ворожих портів водяні колеса з підводних човнів знімались, з них демонтували грибки і потім використовували як засіб для доставки важких вантажів (наприклад, трофейних гармат, що були в особливій ціні у запорізьких козаків). Водяні колеса з успіхом використовувались і у випадку пересування чайок по піщаних дюнах в обхід сторожових залог турків.

Безперечно, володіння передовими на той час технологіями у військовій справі, в тому числі й підводними, сприяли міжнародному престижу українського козацтва.

 

Завдання: Опрацювати документи  та з’ясувати   яке значення мало використання підводних човнів для захисту від турецько-татарської агресії.

 

 

 

 

 

ІV  група  Сагайдачний – політик та дипломат.

Завдання: Опрацювати пар 11, п. 2 та з’ясувати роль П.Конашевича-Сагайдачного як політика та дипломата.

Сагайдачний - політик та дипломат.

Сагайдачний був непересічним політиком та дипломатом, який дивився на роки вперед та вибудовував дипломатичні комбінації. Він наполегливо й неухильно проводив свою політичну лінію, дотримуючись чіткої позиції щодо польського короля, магнатів та шляхти.

Сагайдачний боровся за розширення козацького реєстру та  намагався легалізувати й офіційно визнати козацьку військову та політичну організацію, розширити козацькі права, вивести польські війська з України, встановити релігійне рівноправ'я та визнати вищу православну ієрархію. Одночасно, він підтримував історичне явище «покозачення», коли українські селяни відмовлялись від феодальної повинності та залучались до Війська Запорозького. Цей процес дозволяв розширювати територію козацької України, оскільки населення приймало та запроваджувало козацькі порядки.

Саме Сагайдачний  залучив Київ в орбіту майбутньої нової Української козацької держави. При ньому Київ знову стає політичним осередком нової України.

«В сучаснім громадянстві славили Сагайдачного як дуже розважного, глибокого політика, що вмів поставити козаччину на службу загальнонародним справам і зробив з козацького війська опору національного українського життя... Сагайдачний відкрив тим нову добу в історії українського життя».

У зовнішній політиці Петро Сагайдачний дотримувався вираженої антиосманської орієнтації. Під його проводом запорозькі козаки здійснювали активну протидію туркам і татарам, що призупинила європейську експансію Османської імперії. Сагайдачний проводив активні дипломатичні переговори для пошуку союзників у боротьбі проти турків, зокрема, із перським шахом Аббасом I Великим та герцогом Карлом Ґонзаґа де Невера. Разом з тим, очолюючи реєстрове козацтво, яке перебувало на службі польського уряду, Петро Сагайдачний був змушений відстоювати польські інтереси. Він підтримав польську позицію та взяв участь у поході королевича Владислава під час боротьби за московський престол.

 

 

 

 

 

 

V група. Сагайдачний - меценат і покровитель освіти та культури

Сагайдачний - меценат і покровитель освіти та культури

Петро Сагайдачний отримав освіту в Острозькій школі .

За сприяння Сагайдачного було засновано школу при Київському братстві, що згодом розвинулась у Києво-Могилянську академію. 

Впродовж усього життя він допомагав освітнім та культурним центрам матеріально, за заповітом залишивши  майже все своє майно й гроші Київській, Львівській і Луцькій школах «на науку і виховання бакалаврів учених дітям християнських за чим би наука тривати могла вічні часи».

Уславився Сагайдачний також своєю просвітницькою діяльністю й захистом православної церкви. Йому належить твір «Пояснення про унію», що містить рішучу критику Берестейської церковної унії. Він разом із Військом Запорозьким вступив до Київського братства й багато зробив для відновлення ієрархії православної церкви в Речі Посполитій. За сприяння Сагайдачного в Києві діяв культурно-просвітницький осередок, до якого належали І. Борецький, Є. Плетенецький, К. Сакович, М. Смотрицький та ін.

Гетьман опікувався церквами, монастирями, школами, а перед смертю великі суми грошей заповів Львівському та Київському братствам і на інші благодійницькі цілі. Поховано славного лицаря України в Києві в Брацькому монастирі на Подолі.

Також П. Сагайдачний підтримував православну церкву, зокрема він був ініціатором відновлення 1620 року вищої ієрархії православної церви, фактично втраченої після Берестейської унії. Це стало можливе завдяки вступу козаків до Київського братства та особистому сприянню Конашевича.

 

 

Завдання: опрацювати додатковий матеріал та з’ясувати роль П.Конашевича-Сагайдачного як покровителя освіти та культури.