Урок на тему "Написання слів з апострофом (закріплення)"

Українська мова, 3 клас.

Тема: Написання слів з апострофом (закріплення)

Мета: закріпити і повторити написання апострофу та вивчених орфограм, розвивати логічне мислення та зв’язне мовлення; виховувати охайність, любов до рідного краю; ознайомити з видатними діячами літератури, пам’ятними місцями Києва.

Обладнання: види міста Києва (фотографії); дидактичний матеріал; таблиці; підручник; звуковий запис.

Хід уроку

І. Організація класу.

(Перевірка робочих місць до уроку).

ІІ. Оголошення теми та завдань уроку.

–        Сьогоднішній урок незвичайний, бо на вас чекає Дивовижна подорож. Але, насамперед, я хочу ознайомити вас з його темою   (тема записана на дошці)

–        Отже, за допомогою цікавих та різноманітних завдань нам треба протягом уроку повторити написання слів з апострофом, а також вивчити орфограми.

Крім цього, я сподіваюся, що ви уважно будете вислуховувати одне одного і надавати допомогу. А всі записи на дошці та в зошиті вести охайним та чітким почерком. Тема вам відома, із завданнями ви теж ознайомлені. Тож час починати нашу подорож.

–        Отже, подорож починається.

ІІІ. Робота по темі уроку.

1. Читання вірша.

Грає море зелене,

Тихий день догора,

Дорогими для мене

Стали схили Дніпра.

Де колишуться віти

Закоханих мрій.

Як тебе не любити,

Києве мій!

В очі дивляться кани,

Серце в них переллю,

Хай розкажуть коханій,

Як я вірно люблю.

Буду мріяти і жити

У світлі надій,

Як тебе не любити

Києве мій!

2. Вступне слово вчителя про місто.

–        Про яке місто ви почули з рядків вірша?

–        Так, понад півтори тисячі років височіє над кручами Древнього Славутича легендарний Київ. Сивочолий з огляду на століття, що промайнули, і водночас вічно молодий, бо розкинувся своїми вулицями та проспектами далеко за свої колишні межі. Вики прошуміли над Києвом, посилаючи на його долю безліч тяжких випробувань. Не раз зруйнований, він, як билинний Богатир, щоразу гордо піднімався з руїн і попелищ.

–        І вижив, розквітнув, змужнів.

Історія Києва багата і цікава. Вона не лише в легендах та літописах, а й у камені. Тому кожна вулиця, пам’ятник, будинок можуть розповісти багато цікавого й захоплюючого.

–        Пам’ятники історії, неперевершені витвори рук людських… Усіх не перелічити, про все не розповісти. Тож пройдемося лише деякими вулицями міста, перегорнемо сторінки його кам’яного літопису і складемо подяку людям, які створили і дбайливо донесли до нас прекрасні витвори та творіння.

3. Словниковий диктант.

(Пам’ятник Золоті ворота)

–        Ну, а увійдемо ми в місто так, як це робили древні кияни. Через ці «Золоті ворота», бо вони були не тільки парадним в’їздом, але й частиною міського захисного валу.

1. мальовничий, знайомий, сьогодні, свято, Йосип, льон.
2. молодець, кравець, Київ, олівець, гравець.
3. життя, обличчя, колосся, день, знання.

Завдання 1 учня.

(Записати слова та знайти в кожному рядку зайве)

Завдання 2 учня.

(Виконує завдання і пояснює  орфограми)

–        Підсумок-висновок

–        Які ще правила вивчали?

4. Списування тексту з пропущеним словом.

(Пам’ятник Григорію Сковороді).

–        Вулиці Києва пам’ятають ходу багатьох талановитих людей. Іван Франко, Л.Українка, М.Лисенко та Богдан Хмельницький. Це далеко не всі люди, ім’я яких пам’ятають кияни. Так ми підійшли до пам’ятника Григорія Сковороди.

–        На своїй могилі він заповів написати такі слова: Світ ловив мене, та не спіймав…».

Автор багатьох поезій, поетичних творів та байок він залишився мандрівником.

–        Я пропоную списати рядки його твору:

«Розмова про премудрість». Але в них пропущене слово, яке знаходиться серед цих слів.

Ви уважно послухайте і дізнайтеся яке слово на ваш погляд підійде. (Розповідь про душу. Людина без душі – мертва людина, трава без душі – сіно, дерево – пеньок.)

Сестрице Люба, чи інакше звешся ти?

Ти мати стрункості, а також доброти.

Скажи своє… Скажи мені сама,

Бо хто без тебе думку упійма?

(Є допоміжні картки для слабких дітей)

(пам'ять, ім’я, сім’я)

5. Вибірковий диктант.

(Пам’ятник Т.Г.Шевченку)

–        Коли ми говорили про вірші, мені на думку спали такі рядки:

«Тихесенько Вітер віє…» «Садок вишневий коло хати…» «Цвіла в долині червона калина…»

–        А ви не пригадуєте, кому вони належать?

–        Великий Кобзар. Хіба могли кияни забути Т.Г.Шевченка. Звичайно, ні. Ось і височіє цей пам’ятник. А Тарас Шевченко нібито поглядає, чи виконали слова його заповіту.

–        А ми з вами з його рядків випишемо лише ті слова, в яких треба писати апостроф.

І мене в сім’ї великій,

В сім’ї вольній, новій,

Не забудьте пом’янути

Незлим, тихим словом.

–        То чому саме в цих словах треба написати апостроф?

6. Фізхвилинка.
7. Робота над деформованим текстом.

(Пам’ятник Батьківщина-Мати)

–        Я говорила вам про безліч тяжких випробувань, що авипали на долю киян. Друга світова війна. Скільки жінок лишилося чоловіків, батьків, братів, а головне синів та доньок. І мабуть в пам'ять про всіх жінок світу, височіє киянам бронзова Батьківщина-мати.

–        Давайте трохи помовчимо, так як роблять всі, приходять до неї.

–        І саме тут нам треба скласти з цих слів речення:

Загиблих, пам'ять, про, кияни, зберігають, воїнів.

–        А як нам слід його записати вірно?

Кияни зберігають пам'ять про загиблих воїнів. 

(Завдання виконують варіативно. Слабкі учні одержують картки допомоги.)

8. Самостійна робота.

(Пам’ятнику університету)

Ім’я Шевченка зберігалося не лише в камені. Так державний університет носить його ім’я. (Жарт про колір стін)

–        Навчаючись в університеті, студенти виконують безліч самостійної роботи. І ми з вами це зараз і зробимо. Варіативно слід скласти слова «чарівного кола»

(П’ятірка, м'ясо, в’ють, тім’я)     (В’язка, м’ята, пір’я, п’ять)

(П’ять перших оцінюються)

9. Диктант-переклад.

(Маріїнський палац)

(Вправа 135 підручника)

ІV. Підсумки уроку.

(Андріївська Церква)

–        Чим запам’ятався вам урок? Що вам сподобалось на уроці?

–        Які орфограми ми пригадали і повторили?

–        Сьогодні ми милувалися улицями та лише деякими містечками Києва. Але в світі, на Україні є безліч чарівних міст молодших за Київ та навпаки старших за нього. Водному з них ми живемо.

–        Скільки йому років?

–        Так, містечко дуже старовинне. Але ви його надія, його майбутнє.

–        зумійте зберегти все те, що вже створено людьми. А в цьому вам допоможуть ваші друзі.

(Звучить пісня «Друзі мої»).