Урок на тему: "О.С.Пушкін. «Пісня про віщого Олега». Поетизація давньоруської минувшини в баладі. Зіткнення людини зі своєю долею, взаємини пророка із земним володарем"

Тема: О.С.Пушкін. «Пісня про віщого Олега». Поетизація давньоруської минувшини в баладі. Зіткнення людини зі своєю долею, взаємини пророка із земним володарем

Мета: знайомити учнів з відомостями про життя і творчість поета, історією створення балади, розширити відомості школярів про побут і звичаї Київської Русі; розвивати усне мовлення, критичне мислення, навички виразного читання, вміння обґрунтовувати свої думки; виховувати повагу та інтерес до історичного минулого свого народу.

Очікувані результати:учні виразно читають і аналізують твір, виконують порівняльний аналіз персонажів, дають визначення поняття «трагічне», визначають особливості композиції твору. 

Оснащення: портрет О.С.Пушкіна, виставка його книг, ілюстрації до балади, портрет князя Олега, репродукції картин В.Васнецова до балади.

Тип уроку:    урок  позакласного читання.

Епіграф:                Найкраще пророцтво - тверда рішучість і здоровий розум. 

 Еврипід 

Перебіг уроку

І. Мотивація навчальної діяльності

1. Вступне слово вчителя

  - О.С.Пушкін завжди цікавився історією свого народу, вивчав літописи й історичні праці свого часу. В 1822 році, перебуваючи у засланні на півдні, Пушкін відвідав Київ - легендарну столицю першої слов’янської держави, багату на пам’ятки старовини. Побував у київських храмах, відвідав гору Щекавицю, де за легендами похована княгиня Ольга, дружина Київського князя Ігоря, який правив після Олега. Олег – перший князь київський з роду Рюрика. Літопис розповідає, що Рюрик, помираючи, передав владу своєму родичу Олегу. Саме він, заволодівши Києвом, зробив його столицею і сказав: «Се буде градом руським». Він багато воював, підкоряючи племена, які жили на схід і захід від Дніпра. В 907 році Олег здійснив похід на Константинополь (Царград) і в знак перемоги воїни повісили щити на воротах міста. Народ дивувався діянням князя і прозвав його «віщим», тобто «чудесником», волхвом-чарівником. Знайомлячись з давніми літописами поет дізнався легенду про смерть князя Олега, який, за «Повістю временних літ», загинув від укусу змії. Ця драматична історія, без сумніву, захопила уяву О.Пушкіна, і він створив «Пісню про віщого Олега», яка була закінчена 1 червня 1822 року.

ІІ. Оголошення теми, мети і завдань уроку, запис в зошити.

ІІІ. Сприйняття та засвоєння навчального матеріалу.

1. Виразне читання балади.
2.  Словникова робота.

Віщий - 1) здатний передбачати майбутнє; 2) мудрий, проникливий.

Хозари - напівкочові племена, що в І тис. н. е. жили у степах Південно-Східної Європи.

Царгород (Царград) - староруська назва Константинополя (сучасний Стамбул).

Отроки - підлітки до 15 років, князівська челядь.

Тризна - завершальний етап похоронного обряду, поминки по небіжчикові. Ця частина складалася спочатку із змагань, жертвоприношень, а пізніше - з поминальної учти.

Бранне (сідло) - від брань- війна, битва (тобто військове).

3. Бесіда.

- Як ви думаєте, чому вірш називається «піснею»? (Оспівування легендарного героя, його життя, подвигів є характерним для цього жанру).

- Знайдіть у вірші спільні риси з фольклорними творами. (Багато постійних епітетів, наявність чаклуна-ворожбита, що привносить у розвиток подій загадковість. Такі риси є характерними для казок, пісень).

- Знайдіть у вірші характерні особливості жанру балади.

- Які застарілі слова вживає поет у творі? З якою метою він використовує їх? (Прирік, мольба, владар, чоло, бранний, Царград тощо. Це допомагає поетові краще відтворити колорит часів існування Київської Русі).

  4. «Ромашка Блума» (порівняльний аналіз образів князя Олега і  віщуна):               
      - Якими зображено князя Олега і віщуна? (Обидва сильні. Князь - земною владою, віщун - здатністю пізнати те, що невідомо простим смертним.) 
        - Чому волхв відмовився від подарунка князя? (Бо йому не потрібні земні, матеріальні багатства. Адже він має значно більший дар - пророчий.) 
        - У чому, на вашу думку, сила віщуна? (У його «віщому» слові, «правдивій та вільній мові».)

       - Як би ви вчинили на місці князя Олега після пророцтва віщуна?
       - Порівняйте реального князя Олега і його поетичний образ, створений Пушкіним. (Як свідчать легенди, князь Олег прославився героїчними походами. Відомо також, що 882 року він захопив престол у Києві - учинив насильство 
у власних інтересах. Поетичний Олег змальований тільки як доблесний воїн і герой.) 
         - Подумайте, чим більше повинен керуватися володар: силою 
чи мудрістю? (Мудрістю. Бо тільки вона не дає людині схибити у своїх вчинках.) 

5. Дослідницька робота (робота в групах):

І група: Особливості поетичної мови твору 

- У тексті багато діалогів. Прослідкуйте, з ким спілкувався князь. Чи однакова його поведінка? Яка роль діалогів у тексті? (Князь Олег розмовляв із віщуном, слугами, друзями-дружинниками. Він скрізь різний. І саме діалоги допомагають усебічно розкрити характер героя.) 

- У які моменти життя князя Олега поет подає монологи героя. З якою метою? (У період роздумів, вагань. Монологи дають можливість зазирнути в душу героя, щоб зрозуміти його переживання - для розкриття внутрішнього світу героя.) 
-  Слова яких частин мови переважають у тексті? Як ви гадаєте, чому? (У тексті переважають дієслова, вжиті у теперішньому часі. Це допомагає «оживити» історичне минуле, тобто подати давноминулі події так, начебто вони відбуваються «перед очима» читачів. Окрім того, 
використання дієслів дає можливість показати події у розвитку, динаміці.)
ІІ група. Особливості композиції твору 

 - Визначте композиційні частини вірша. (Практично немає позасюжетних компонентів. Значну частину оповіді займає діалог. Дія розгортається стрімко - оповідь лаконічна. Різкий скачок у часі («... їх кучері білі, як вранішній сніг...»): за допомогою епітета „білі” Пушкін переносить читача на багато років уперед.

Експозиція  - «Князь їде полями на вірнім коні». 

Зав’язка  - зустріч із волхвом. 

Розвиток дії  - заміна коня, наказ слугам, згадка про коня через багато років. 

Кульмінація  - «І крикнув зненацька ужалений князь». 

Розв’язка  - тризна на могилі князя Олега.)

6. Творча робота  

- Порівняйте оригінал тексту з його перекладом.                             
(Переклад Ю. Карського є досить вдалим. Перекладач точно 
відтворює сюжетну лінію пушкінського твору, зберігає його діалогічну форму, поетичну мову, старослов’янізми, епітети, ритміку.)                           

7. Завдання для учнів 

- У цьому творі О. С. Пушкін також порушує проблему зіткнення людини зі своєю долею. Згадайте, у яких творах була порушена подібна проблема.                      (Давньогрецькі міфи. Греки вірили, що боги можуть впливати 
на долю людей і навіть цілих народів.)                             
Коментар учителя: Ще з часів Давньої Греції в літературі існує поняття фатуму. Фатум (лат.)   - доля, неминучість. Пушкін сам у чомусь був схильний вірити в долю. Своє перше заслання і події, які передували йому, він сприймав як невідворотність. Одного разу він розповідав друзям, що циганка наворожила йому велику славу і ранню смерть. Це пророцтво не давало йому спокою, гнітило душу і знайшло відображення у багатьох творах. Сумні думки поета про невідворотність долі відобразилися й у «Пісні про віщого Олега».                                           

 8. «Коло думок»:                              
- Як ви гадаєте, чи повірив князь Олег словам віщуна? (На перший погляд здається, що повірив, адже він звелів замінити коня. Однак пізніше його не полишали сумніви щодо правильності свого вчинку. Князь називав слова волхва «дурним віщуванням».)  

- Чому князь Олег відчував провину перед конем? (Тому що 
для воїнів, за слов’янською традицією, кінь був вірним товаришем. У вірші значне місце відводиться піклуванню Олега про свого бойового побратима. І свій вчинок князь розцінює як зраду, слабкість.)

- Пушкін, переповідаючи легенду, закінчив свій твір трагічно. 
Що означає це слово? 

9. Словникова робота 

Трагічне - це те, що викликає у  читача співчуття, страх, глибокі переживання, пов’язані із  сумними подіями в  житті героїв. 

ІV. Підсумок уроку

1. Робота з епіграфом:

• Як вислів Еврипіда перегукується з твором Пушкіна?

2. «Вільне письмо»: визначити тему, жанр, ідею, особливості композиції балади.

(Тема - зіткнення людини з долею; взаємовідносини пророка і влади; трагізм людської долі.  Жанр – «Пісня про віщого Олега» побудована за принципом балади, хоча і з билиною має багато спільного. Ідея - людина безсила при зіткненні із долею, із роком; неприємність, лихо може прийти звідти, звідки їх зовсім не чекаєш. Композиція - практично немає позасюжетних компонентів. Значну частину оповіді займає діалог. Дія розгортається стрімко - оповідь лаконічна.)

3. Ситуативне завдання: скласти рекламний ролик до балади О.Пушкіна «Пісня про віщого Олега».

(Якщо ви бажаєте полинути у Київську Русь ІХ століття нашої ери, дізнатися, як жилося нашим предкам за часів князювання Олега, прочитайте баладу О.Пушкіна «Пісня про віщого Олега».

V. Домашнє завдання. Скласти цитатний план балади О.С.Пушкіна «Пісня про віщого Олега». Підготуватися до контрольної роботи з теми «Билини і балади»

VІ. Рефлексія

1. Прийом «Незакінчене речення»

• Я сьогодні дізнався(лася)…
• Мені було цікаво…
• Труднощі виникали під час виконання …