Урок на тему "Оперно-хорова творчість Олександра Даргомижського"

Про матеріал
Творчість Даргомижського формувалася в іншу епоху, коли на арену суспільного життя вийшла різночинна інтелігенція і в народно-визвольній боротьбі почався новий етап – революційно-демократичний. Основними творчими принципами Даргомижського є прагнення до нових тем, до нового змісту музики, до повної відповідності музичного і словесного змісту в пісні, романсі, опері. Даргомижський звертається до життя та почуттів простих людей, знедолених, страждаючих. Його увагу привертають соціальна нерівність і глибока душевна драма людини, різноманітні людські характери та побутові сцени. В пошуках правдивого втілення цих тем і образів у музиці він намагається наблизити вокальну мелодику до інтонації живої людської мови,
Перегляд файлу

Оперно-хорова творчість Олександра  Даргомижського

 

План

1. О.Даргомижський – представник критичного реалізму в російській музиці.

2. «Русалка» Даргомижського – перша лірико-драматична побутова опера Росії.

3. Музична характеристика хорів з I дії опери «Русалка» :

а) перший хор «Ах ты, сердце»;

б) другий хор «Заплетися, плетень»;

в) третій хор «Как на горе мы пиво варили». 

4. Хорові сцени з II дії опери  «Русалка». 

5. Основні риси драматургії та значення опери.

 

Олександр Сергійович Даргомижський (1813-1869) був молодшим сучасником Глінки, продовжувачем його творчих традицій. Як і Глінка, він втілював у своїх творах принципи народності та реалізму. Проте творчість Даргомижського формувалася в іншу епоху, коли на арену суспільного життя вийшла різночинна інтелігенція і в народно-визвольній боротьбі почався новий етап – революційно-демократичний.

      Російське реалістичне мистецтво набуло в той час нових рис, адже в його розвитку настав новий період –період критичного реалізму. Даргомижський був першим представником цього напряму в музиці. Він свідомо ставив перед собою завдання правдивого, критичного показу життя. Композитор писав: «Хочу, щоб звук прямо виражав слово. Хочу правди».

      Основними творчими принципами Даргомижського є прагнення до нових тем, до нового змісту музики, до повної відповідності музичного і словесного змісту в пісні, романсі, опері.

     Даргомижський звертається до життя  та почуттів простих людей, знедолених, страждаючих. Його увагу привертають соціальна нерівність і глибока душевна драма людини, різноманітні людські характери та побутові сцени. В пошуках правдивого втілення цих тем і образів у музиці він намагається наблизити вокальну мелодику до інтонації живої людської мови, знайти такі мелодичні звороти, що найточніше відповідали б словесному змісту. Композитору вдалося створити нову, правдиву вокальну декламацію в опері. Він є творцем двох оперних жанрів: лірико-драматичної побутової опери «Русалка» та опери камерно-речитативної «Каменный гость».

 «Русалка» Даргомижського – перша в Росії лірико-драматична побутова опера, яка проникнута російською пісенністю. В опері композитор звернувся до теми соціальної нерівності. Ідея опери – рівність людей їхнього права на щастя. Ця ідея була глибоко сучасною в роки селянських повстань, що привели до відміни кріпосного права.

Опера написана за однойменною поемою О.С.Пушкіна. Російський письменник О.С.Пушкін не зміг завершити поему “Русалка” і тому Даргомижський дописав її, пристосувавши текст до умов оперної сцени. При цьому він збільшив кількість народно-побутових (хорових) епізодів. Різні групи діючих осіб – селяни, сінні дівчата, бояри, мисливці, гості, русалки охарактеризовані хорами.

Драма героїв опери розгортається на правдивому побутовому тлі. Побутові сцени зосереджені в першій та другій діях опери. Три селянські хори у першій дії опери витримані в стилі російської народної пісні та об’єднані у велику народно-хорову сцену, необхідну для того, щоб через контраст ще гостріше підчеркнути трагедію героїні опери та змалювати побутовий фон, на якому розвивається драма. Хори різняться між собою за характером та настроєм.

Перший хор «Ах ты, сердце» написаний в дусі протяжної селянської пісні. Форма хору - куплетно-варіаційна. Даргомижський користується тут характерною для російських пісень структурою з сольним заспівом і хоровим приспівом. Перший куплет пісні починається в тональності ре мінор і закінчується в ля мінорі. Заспівує тенор, а потім чотириголосний хор тихо підхвачує мелодію пісні, короткі початкові фрази звучать ніби подихи:

Другий куплет починається в ля мінорі і закінчується в ре мінорі. Заспівують баси. Елементи імітації надають куплету більшої насиченості. На звучання чоловічого хору, який продовжує співати пісню, накладаються репліки Мельника та дівчат. Хор написаний на народний текст і по характеру мелодії близький до селянської пісні, але гармонічний мінор, мажор та модуляції надають йому рис міського співу.

Другий хор виконує хороводну пісню «Заплетися, плетень». Це перлина російської хорової літератури, слова її народні. В хорі глибока народність з’єднується з високою майстерністю викладу: багата поліфонічна розробка, варіаційність поєднується з незвичайною рухливістю хорових партій, гармонічною різноманітністю. Як у веселому хороводі, в цій музиці все яскраве, все безперервно рухається. Хор в цілому звучить легко та прозоро.  Форма хору – складна трьохчастинна:

Перша частина написана в тональності ля мажор. Заспівує пісню жіночий хор на фоні рухливого, прозорого супроводу альтів та кларнетів. Мелодія рухається паралельними секстами та терціями. Близькість до народної пісні відчувається і в шеститактовій побудові головної мелодії, що характерна для російських хороводних пісень. Це ще більше підкреслює її народний характер. Жартівливого характеру надає їй і ритмічний акцент на першій четверті п’ятого такту. Середня частина тонально нестійка – мі мажор, ре мажор, соль мажор і до мажор. В цій частині варіювання поспівки основної теми відбувається в імітаційному викладі. Чоловічі голоси співають фрази-підголоски.

Реприза написана в до мажорі. Втім хор та оркестр зливаються в фанфарному звучанні, утверджуючи радісний настрій і ніби готуючи заключний третій хор цієї сцени «Как на горе мы пиво варили» (тональність фа мажор):

      Форма хору – куплетно-варіаційна в поєднанні з трьохчастинною, виклад гомофонно-гармонічний.

В основі хору лежить мелодія народної пісні «Среди двора из-под древа». Даргомижський використав народні слова та народну мелодію, що взяті з різних пісень. Хор має танцювальний характер (пісня виконується на сцені разом з танцями). Музика швидка, весела, написана в дводольному розмірі, з чітким танцювальним ритмом.

     Всі три хори селян складають разом своєрідну сюїту. Крмпозитор створює в них різні характеристики народу, використовуючи класичні засоби гармонічного та поліфонічного викладу, а разом з тим стилізуючи народні протяжні та танцювальні пісні з їхньою розспівністю, підголосочністю, імітаціями та варіаційністю.

 У другій дії Даргомижський показав російське весілля з його традиційними обрядами і піснями, з усім його «свадебным чином»: тут і величання молодих, і прощальна пісня нареченої, звернена до подруг, і веселий сват, який керує весіллям та за звичаєм обдаровує дівчат пряниками і монетами.

Друга дія починається величальним хором. Урочистий характер музики створюється чітким акордовим складом хору, маршовим чотиридольним розміром, єдиною ритмічною фігурою, що переходить від однієї фрази до іншої. Підкреслені довгі сильні долі створюють враження величальних вигуків.

Хор гостей «Как во горнице…» з другої дії прославляє Князя та Княгиню. Це весільний хор, мелодія його написана в стилі обрядових слов’янських наспівів, текст народний. Урочисто звучить мішаний чотириголосний хор – акордовий виклад, дублювання оркестром хорових партій, чіткий ритм надають йому характер визначеності:

Хор написаний в складній трьохчастинній формі з кодою. Крайні частини написані в тональності ля-бемоль мажор. Реприза повністю повторює першу частину (варіюється тільки оркестровий супровід, він становиться більш орнаментальним). Кода побудована на фрагментах з теми; в ній широко використані секвенції, підвищується теситура хорових партій, підсилюється загальне звучання. Великий інтерес виявляє середня частина хору, яка змальовує образи Князя та Княгині. У цій частині немає пунктирного ритму, великих мелодичних злетів. З’являються лише елементи підголосочності у тенорів. Все змальовано в теплих ліричних тонах. Вільність модулювання проявляється в цій частині особливо чітко: спочатку йдуть тональності мі-бемоль мажор, соль мінор, домінанта до ре мінору, а потім без всякої підготовки, друга побудова  звучить в мі мажорі:

Ці тональні зрушення ще більше «освітлюють» тему середньої частини. Домінанта до соль-дієз мінору в кінці побудови замінюється енгармонічно на мі-бемоль мажорний тризвук і тим самим готує головну тональність хору в репризі. Разом з оркестровим вступом весільний хор надає дії святкового настрою. Яскравим контрастом до хору «Как во горнице…» є веселий хор дівчат «Сватушка». Це обрядова весільна гра: дівчата вимагають у свата викуп за наречену. Жартівливо та граціозно звучить трьохголосний жіночий хор:

     Мелодія рухома, витончена, в ній є елементи танцювальності (дводольний розмір з акцентами на другій четверті), в оркестрі імітується звучання народних інструментів – балалайок, свирелей. Форма хору двохчастинна з кодою. В першій частині двічі повторюється головна тема, у хорі- без змін, а в оркестрі – варіюється. Після першого та другого проведення теми звучить оркестровий проігриш, який підсилює танцювальний, грайливий характер музики. Тональність першої частини –сі-бемоль мажор. Друга частина розвиває та доповнює першу. В хорі з’являються елементи підголосковості, змінюється гармонічне забарвлення (відхилення в до мінор, мі-бемоль мажор). В коді знову утверджується сі-бемоль мажор, оркестровий супровід забарвлено пасажами скрипок та флейти, в хорі рух шістнадцятими та синкопи вносять ще більше пожвавлення в звучання цієї побутової сцени.

Дуже привабливий хор русалок, що складається з трьох невеликих самостійних частин. Характер музики в кожній з них повністю відповідає текстові. Перша частина («Свободной толпою…» ) будується на ліричній наспівній мелодії, гнучкій і виразній, з м’яким оркестровим акомпанементом. Це чарівливий спів русалок, що полонить слух одинокого подорожнього:     

У другій частині хору («Любо нам ночной порою…») переважає грайливий ритм. Мелодичні фрази тут короткі, звучання легке. В оркестрі з’являється своєрідна зображувальність – короткі рулади в окремих інструментах, немов сплески хвиль. У третьому розділі («Тише, тише, птичка под кустами…») на перший план виступає декламаційність. Мелодичні фрази стають уривчастими, ритміка – складнішою.  «Тише, тише» - хор насторожуючий, неспокійний.

Всі ці хори об’єднує легкість та прозорість хорової фактури, орнаментальність оркестрового супроводу. В них немає глибоких почуттів та переживань.

 В оперних хорах Даргомижського широко використані народні тексти, пісенні інтонації міського фольклору, елементи народної підголоскової поліфонії, варіювання. Хорові партії відрізняються рухливістю, вокальністю, зручністю теситури. Вільність модуляцій, багатство гармонічних засобів надають хорам яскравості. Саме хори з найбільшою повнотою розкривають побутову сторону опери «Русалка».

В опері «Русалка» дія розвивається напружено, динамічно. В чергуванні музичних номерів і навіть в окремих сценах Даргомижський користується прийомом контрасту, що посилює драматичну гостроту дії. Прийом контрасту – одна з головних рис оперної драматургії Даргомижського. Другою важливою рисою його драматургії є різноманітність музичних форм в опері: поряд з завершеними номерами – аріями, аріозо, хорами – композитор використовує також і розгорнуті наскрізні сцени, хоч і називає їх за традицією ансамблями. Ці ансамблі-сцени мають велике значення – в них розвивається дія і водночас розкриваються музичні образи героїв. До Даргомижського в російській опері таких ансамблів не було.

 Великим багатством та різноманітністю відзначається мелодика опери «Русалка». Композитор використовує тут і ліричне аріозо, і драматичний речитатив, і різні наспівні мелодії. Завдяки цьому вокальний стиль опери став одним з найважливіших засобів правдивої передачі настрою, почуттів, думок дійових осіб, визначивши новаторство Даргомижського в розвитку оперного мистецтва.

   «Русалка» - перша опера, зміст якої мав соціальну спрямованість, що було характерно для мистецтва критичного реалізму. Принципи правдивого розкриття глибокої життєвої драми і пов’язані з ними прийоми оперної драматургії Даргомижського були розвинуті далі в творчості його послідовників, зокрема Чайковського. 

Питання до самоконтролю:

1.Коли  вперше почали записувати російську народну пісню?

2.Назвіть  перших укладачів народних пісень в Росії?

3.Які типи хорових обробок народних російських пісень ви знаєте?

4.Яку роль відіграли російські народні пісні в творчості російських композиторів-класиків?

5.Хто з радянських композиторів у своїй творчості звертався до російської народної пісні?

6.Які основні творчі принципи Даргомижського?

7.Яка ідея опери «Русалка» Даргомижського?

8.Як хори розкривають побутовий аспект опери «Русалка» Даргомижського?

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

docx
Додано
12 грудня 2021
Переглядів
368
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку