Урок на тему: "Пісні літнього календарного циклу: купальські; жниварські".

Урок 6 клас

Тема: Пісні літнього календарного циклу: ку­пальські ("Заплету віночок", "Ой вінку мій, він­ку", "Купайло, Купайло!"); жниварські ("Маяло житечко, маяло", "Там у полі криниченька").

Мета: продовжити ознайомлення учнів з різно­видами календарно-обрядових пісень літнього цик­лу, зокрема розглянути купальські та жниварські пісні; виробляти навички виразного читання пісен­них текстів, уміння виділяти й пояснювати художні особливості народної пісні; виховувати повагу до прадавніх вірувань наших предків, любов до приро­ди, до сільськогосподарської праці, пошану до хліба.

Міжпредметні зв'язки, мистецький контекст: музика, образотворче мистецтво.

Обладнання, наочність: збірники обря­дових пісень літнього циклу; сніп колосків; хліб на рушникові; фонозаписи купальських, жниварських пісень; ілюстрації; репродукції картин М. Пимоненка "Жниця", К. Трохименка "Над Великим шля­хом"; фрагменти відеофільмів "Коли розквітає па­пороть", "Пісня і танець України"; дитячі тематичні малюнки.

Епіграф: Веснянки, гаївки, петрівчані, купальські, гребовецькі, колядки, щедрівки - це є скарб дійсний. М. Лисенко

Хід уроку

Перевірка домашнього завдання. Учні читають напам'ять русальну пісню на власний вибір, дають визначення народної пісні, розповідають, які пісні називаються обрядовими, календарно-обрядовими, русальними. Потім відповідають на запитання:

• Як виникли календарно-обрядові пісні?

• Віра в яких богів зумовила виникнення календарно-обрядових пісень?

• Які ви знаєте види їх?

•  Для чого, на вашу думку, треба вивчати обрядові пісні, відновлювати оригінальну творчість народу?

• Яке значення мають для нас календарно-обрядові пісні? Чого вони навчають, до чого спонукають, що вихо­вують у нас?

• Що ви знаєте про русальні пісні?

Купальські пісні

Перегляд фрагмента відеофільму "Коли розкві­тає папороть".

Бесіда:

• Про який самобутній поетичний обряд ідеться у фільмі?
• Чи були ви на святі Івана Купала? Коли так, то що вам запам'яталося, що вразило?

Читання фрагментів із "Княжої України" Олек­сандра Олеся.

Пояснення вчителя. Улюблене серед мо­лоді свято Івана Купала сягає доісторичних часів, коли наші пращури в час літнього сонцестояння славили богиню води Дану та бога земних плодів Купала. Із запровадженням християнства ці звичаї та обряди злилися зі святкуванням 7 липня Різдва Івана Хрестителя, на честь якого в церквах співають величальні пісні.

У цей час в українських селах вирували веселі молодіжні забави, приурочені прадавньому Купай­лові (Купалові) - богові родючості, врожайного літа, лікарських рослин та добробуту. Людські оселі, як і колись, прикрашалися цвітом польових та лісо­вих квітів, трав, папороттю. З цим видовищним, кра­сивим святом пов'язано багато ворожінь на щасливу долю, передбачень погоди й успіху на весь рік.

Напередодні свята на широкій галявині хлопці ставили дерево - гільце, купало, вербову гілку, а дів­чата плели розкішні красиві вінки з польових і лісо­вих трав та квітів, водили хороводи навколо купала, співати пісень, улаштовувати ігри, а ввечері пускали на воду вінки й дивилися, куди ті попливуть: до яко­го берега вінок пристане, там живе суджений.

Хлопці пізно ввечері розпалювали вогнище і стрибали через нього, часто разом з дівчатами, щоб бути в парі. Вогонь - символ очищення від усього лихого. Його не гасили, він сам мав дотліти. Уночі молодь купалася, обливалася водою, яка мала в цей час чудодійну очищувальну силу, бродила в рося­них травах. На світанку дівчата й молодиці збира­ли зілля. Вважалося, що воно мало чудодійну силу для лікування й чаклунства.

За народними повір'ями, в купальську ніч дерева можуть переходити з одного місця на інше, говорити між собою шелестом листу. Усі звірі й зілля - також.

У народі побутує прекрасна легенда про те, що в купальську ніч раз на рік зацвітає папороть. її цвіт стережуть відьми, чорти, вовкулаки. Молодь ішла шукати цвіт папороті в ліс. Хто його знайде, той не­одмінно буде щасливий.

Свято Івана Купана відоме не лише у східних слов'ян, а й у інших європейських народів: шведів, французів, албанців, західних та південних слов'ян (поляків, словенців, болгар).

Прослуховування фонозапису купальської піс­ні "Коло Мареноньки".

Бесіда:

• Яке враження справила на вас пісня?
• Який характер її мелодії?

Читання купальських пісень: "Купайло, Купай­ло!", "Заплету віночок", "Ой вінку мій, вінку".

Бесіда за змістом пісень "Купайло, Купайло!"

• У якій формі побудована пісня? (У формі діалогу.)
• Поясніть значення слів стріха, зілля, літувати. "Заплету віночок"
• Хто виконує цю пісню - хлопці чи дівчата?
• Про що в ній ідеться?
• Які епітети використано, який настрій вони створю­ють? ("Віночок шовковий", "чорнії брови", "на биструю воду".)
• Знайдіть рядки, які пояснюють символіку вінка. ("На щастя, на долю милому зо мною".)

"Ой війку мій, вінку"

• Про що співається в пісні?
• Яке риторичне звертання використано? Яку роль відіграють епітети хрещатий барвінку, на золотій кілочку, шовковім шнурочку?
• Що символізує барвінок у пісні? (Весілля, спільне по­дружнє життя.)

Жниварські пісні

 Перегляд фрагмента відеофільму "Пісня і та­нець України", в якому йдеться про жнива, про об­ряди першого снопа, спасової бороди, останнього снопа.

Бесіда за картинами Миколи Пимоненка "Жниця" та Карпа Трохименка "Над Великим шля­хом".

Пояснення вчителя. "Хліб - усьому голо­ва", - каже народна мудрість. Хліб на столі в укра­їнців - уособлення достатку, хліб-сіль на рушникові - символ української гостинності. Здавна наші пред­ки дуже відповідально ставилися до найважливішого моменту в житті хліборобів - збирання врожаю. Жнива супроводились жниварськими піснями, зміст яких - праця хлібороба. Жниварські пісні умовно поділяються на зажинкові, жнивні, обжинкові.

Зажинкові пісні виконувалися на початку жнив, який завжди був урочистим. У його перший день раненько женці, одягнені у святковий одяг, вируша­ли в поле. Виходили цілими сім’ями, з паляницею. Господар, стаючи на схід сонця і скинувши шапку, промовляв: "Дай, Боже, час добрий і пору, в доброму здоров'ї пожати і на той рік діждати". Господиня займала смугу ниви, захоплювала в жменю пучок стебел і стинала їх серпом. Перший сніп приносили додому. Він стояв до закінчення жнив, а на Свят­вечір удостоювався найвищої честі - стояти на по­куті у світлиці.

Першому снопові співали:

Ой папочку           Нас, нас

Наш, наш,             Та у добрий

Да заведи              Час!

У зажинкових піснях бажали радісних і легких жнив, пророкували добрий урожай:

Поможи нам, Боже, ниву пожати,

Ниву пожати, у копи скласти,

У копи скласти, копи повозити,

Копи повозити з поля до обори,

З обори до стодоли, з стодоли до комори,

З золотої ниви в щасливу годину!

Жнивні пісні співалися під час жнив. Від зорі до зорі на українських нивах виблискували серпи, дзвеніли коси, рядами лягали снопи, виростати півкопи. Женці йшли в поле і повертатися додому з піснями, які звеселяли душу, знімали втому, дода­вали снаги. У власне жниварських (жнивних) піснях оспівувалася земля-годувальниця, прослав­лялися найкращі женці, висміювалися нероби, уславлювалася тяжка селянська праця, йшлося й про стосунки між господарями і женцями.

Найурочистіший момент для хліборобів - об­жинки, закінчення жнив, тому найбільшу групу жниварських пісень становлять обжинкові, в яких розкривалося багато народних звичаїв та обрядів. Так, останній сніп - "осталець" - перев'язувати чер­воною стрічкою і з піснями несли в село. На полі з останніх незжатих стеблин зав'язували, заламуючи колоски на схід сонця, "бороду" ("козу"). Закосичу­вали її квітами і червоною стрічкою, аби й "доля так червоніла". Потім старанно прополювали землю ко­ло "бороди", зорювали серпом, засівали вилущеним зерном, заволочувати руками, скроплювали водою, клали окраєць хліба, дрібку солі й воду, примовля­ючи: "Оце тобі, борода, хліб і вода".

Із пшеничних або житніх колосочків дівчата сплі­тали вінок - символ щедрого врожаю та успішного завершення жнив, достатку і щастя. Заквітчаний ма­ками, волошками, калиною вінок одягали найвродливішій дівчині - "княгині", яка в парі з хлопцем, що ніс "осталець", ішла попереду всієї громади женців до двору господаря. По дорозі всі співали пісень, у які ушановували обжинковий вінок, величали врожа працю женців, господаря та його сім'ю, бажали здоров'я і достатку. Господар чіпляв вінок у хаті і стіні і зберігав до осені, щоб вилущеним з нього зеном розпочати сівбу озимини.

В обжинкових піснях чується гордість за плод; праці, радість хліборобів з приводу щасливого з вершення жнив.

Слухання жниварської пісні "Ой літає соколонько по полю". Учні прослуховують фонозапис: пісні або самі її виконують, потім діляться враженнями.

Читання пісень - жнивної "Там у полі криниченька" і обжинкових - "Маяло житечко, маяло "А сонечко котиться, котиться".

Бесіда за змістом пісень "Там у полі криниченька ":

• Про що співається в пісні? Хто такі женчики?
• Хто працював на жнивах?
• Що означають слова сніп, серп, юрочки?
• Для чого, на вашу думку, в пісні використовують пестливі слова криниченька, пшениченька, снопочки?
• Знайдіть у тексті епітети. Яка їхня роль у творі? І ведіть, що це жнивна пісня.

"Маяло житечко, маяло ":

• Поясніть лексичні значення слів: маяло, стодола, і краю.
• Які почуття женців передано в пісні?
• Чому, на вашу думку, ведеться діалог з вінком?
• Що символізує вінок?
• Яка роль пестливої лексики у творі? Назвіть пестливі слова.
• Доведіть, що це обжинкова пісня.

"А сонечко котиться, котиться ":

• Про яку пору жнив ідеться в пісні? Знайдіть у тексті звертання. Яка їхня роль? Зверніть увагу на повторення однакових слів, назв їх. Яке значення вони мають?
• Яким настроєм пройнятий твір? Доведіть, що це обжинкова пісня.

Робота зі словником літературознавчих термінів. Різновиди пісень літнього циклу.

Тлумачення слова жито: символ життя; плодючості й достатку; здоров'я і щастя; символ неперервності роду, духовності українців. Жито – одне з найдавніших злакових культур на землі. Зерно, колосся, снопи, хліб стали ритуальними, символічними ще з часів трипільської культури. Праукраїнські одвічні хлібороби, розглядали жито як основу життя. Його використовувати як центральний атрибут багатьох обрядовій.

Підсумок уроку.

• Що нового ви дізналися сьогодні?

• Як українці ставилися до жнив?

• Усно опишіть обряд зажинків. Про що співали в обжинкових піснях, а про що - у жнивних?

• Як ви думаєте, чому хлібороби, так тяжко праці чи на жнивах, діставали насолоду від своєї праці?

• Опишіть обряд обжинків.  

Домашнє завдання. Вивчити напам'ять одну із жнивних пісень (на власний вибір). Прочитати матеріал підручника, підготувати відповіді на вміщені там запитання. Виконати малюнки на тему жниварства.