Урок на тему: "Поняття про отруту та отруєння. Шляхи потрапляння отрути до організму, шляхи їх виведення"

11 клас

Дата

Тема. Поняття про отруту та отруєння. Шляхи потрапляння отруи до організму, шляхи їх виведення.

Мета: розкрити поняття отруєння та отрута, з’ясувати  шляхи потрапляння отрути в організм та шляхи виведення; розвивати уміння працювати з підручником, у групах;виховувати патріотичність та любов до України.

Обладнання: підручники, роздатковий матеріал, презентація.

Хід уроку

1. Організаційний етап

2. Опитування домашнього завдання

3. Мотивація навчальної діяльності.

4. Вивчення нового матеріалу

1. Загальне поняття про отруту і отруєнні

Судово-медична токсикологія - наука про отруйних речовинах і що викликаються ними отруєннях. Вона вивчає хімічні та фізичні властивості отрут, їхню дію на організм і розробляє методи кількісного та якісного визначення отрут у зовнішньому середовищі і організмі.

У токсикології прийнято наступне визначення отрути:

Яд(отрута) - речовина, яка, будучи введено в організм ззовні і в малих кількостях, здатне за певних умов викликати хімічним або фізико-хімічним шляхом зміни, які призводять до його хвороби або смерті.

Отруєння (інтоксикація) - патологічний стан організму, що розвивається при надходженні в його отруйної речовини, і характеризується різними функціональними або органічними порушеннями.

2. Дія отрути на організм людини

Кількість (доза), введеної речовини повинно бути несумісне з нормальною життєдіяльністю організму. Це є основним умовою дії отрути.

Під порушенням нормальної життєдіяльності розуміються різні прояви токсичного ефекту - від незначних функціональних порушень до настання смерті. Для всіх отрут існують токсичні і летальні дози.

Токсичної дозою називають мінімальну кількість речовини, що викликає в організмі хворобливі зміни.

Летальна доза - мінімальна кількість речовини, що викликає смерть людини.

Шляхи введення отрути в організм

1. Пероральний шлях, коли хімічні сполуки починають всмоктуватись вже в ротовій порожнині, потім у шлунку, кишечнику (особливо жиророзчинні сполуки).
2. Парентеральний шлях (внутрішньовенно, внутрішньом'язово, підшкірно) — найшвидший спосіб потрапляння токсичної дози лікарських препаратів у кров.
3. Інгаляційний шлях — отруєння газоподібними, пароподібними речовинами у суміші, що вдихається, а також рідкими речовинами у формі аерозолей.
4. Перкутанний шлях, коли отруйні речовини типу шкірно-наривної дії порівняно добре проникають через шкіру, всмоктуються та мають загальнорезорбтивну дію.
5. Введення токсичних речовин в різні порожнини організму.

Отрути, введені в організм парантерально, діють значно ефективніше, ніж при надходженні через ШКТ або дихальні шляхи.

Розчинність отруйної речовини. Отруйна речовина повинно володіти розчинністю у воді або ліпідах, або в процесі метаболізму в організмі утворювати токсичні сполуки, розчинні в цих середовищах.

Водорозчинні сполуки можуть розчиняться або у всій рідини організму, або тільки в позаклітинній рідині. Здатні вільно проходити через клітинні мембрани, змінюючи осмотичний рівновагу.

Ліпофільні сполуки всередину клітин проникають у вкрай незначних кількостях.

Нерозчинні і ті, що не розкладаються в організмі речовини не можуть викликати отруєння.

Фізичний стан отруйної речовини. Рідкі або розчинені перед прийомом отрути швидше викликають інтоксикацію. Швидше всмоктуються і призводять до інтоксикації газоподібні і пароподібні речовини вследствии швидкого проникнення через легеневі альвеоли.

Загальний стан організму. Хворі, діти та літні особи, жінки в період вагітності або менструації більш чутливі до дії отрут. Істотний вплив на протікання отруєння надають індивідуальна чутливість - ідіосинкразія, або навпаки знижена чутливість, а також звикання.

Особливості зовнішнього середовища - температура, вологість, атмосферний тиск, освітленість і т.д. можуть мати певне значення при протіканні ряду отруєнь.

Прискорення виведення токсичних речовин.

- Найпростішим методом діурезу (сечовиснаження) є водне навантаження. — Багато пиття, в/в велика кількість ізотонічних розчинів (5% розчин глюкози, 0,85% розчин хлорида натрію).

- Діуретичні засоби (фуросемід та ін.) протипоказані при ускладненні отруєння гострою нирковою недостатністю (анурія).

- Прискоренню виведення отрути сприяє посилення моторної діяльності кишківника за допомогою проносних (сольових) засобів та клізм.

- Гемодіаліз, перитонеальний діаліз, обмінне переливання крові (операція заміщення крові) у спеціалізованих нефрологічних та токсикологічних відділеннях.

5. Закріплення

Відповідь учнів на питання

-Що таке отруєння, отруйна речовина?

- Шляхи потрапляння та виведення отрути.

6. Підсумок уроку

На сьогоднішньому уроці мені сподобалось… не сподобалось…

7. Домашнє завдання