Урок на тему: "Тема.Основні ознаки отруєння неякісною їжею, ліками побутовими речовинами, отрутохімікатами, грибами, отруйними рослинами та ягодами. "

11 клас

Дата

Тема.Основні ознаки отруєння неякісною їжею, ліками побутовими речовинами, отрутохімікатами, грибами, отруйними рослинами та ягодами.

 Мета: закріпити знання про отруєння, розкрити особливості шлункових  отруєнь,  засоби надання першої допомоги при отруєннях;розвивати уміння швидко діяти в екстрених умовах; виховувати патріотичність та любов до України.

Хід уроку

1. Організаційний етап

2. Актуалізація отриманих знань

На минулому уроці ми з вами розглядали отруєння, їх види та детально говорили про Корозійні та резорбтивні отруєння.

Що таке отруєння?

Які є види?

Що таке корозійне отруєння?

Резорбтивні отруєння?

3. Мотивація навчальної діяльності

На сьогоднішньому уроці ми поговоримо про отруєння яке фіксують найчастіше. Як думаєте яке це отруєння? Шлункове.

4. Вивчення нового матеріалу

 Шлункові отруєння виникають коли разом з харчами до шлунку потрапляє отрута. Тому їх ще називають – харчовими отруєнами.

Харчові отруєння — хвороби, що виникають при вживанні їжі, яка містить шкідливі мікроорганізми або отруйні речовини

Харчові отруєння поділяються на три групи:

            мікробного походження (токсикоінфекції, food poisoning);

           немікробного (отруєння продуктами з вмістом отруйних хімічних сполук, наприклад, грибами);

            з невстановленими причинами.

Харчові отруєння. Найрозповсюдженіші інтоксикації, які пов'язані із споживанням їжі, інфікованої певними видами мікроорганізмів (харчові токсикоінфекції) та речовинами різного походження, що містять токсини (власне харчові отруєння, харчові інтоксикації). Спільним для цих захворювань є зв'язок із харчуванням та обмеженість розповсюдження іншим шляхом.

Отруєння бактеріальної природи становлять близько 90% загальної кількості харчових отруєнь у світі. Для токсикоінфекцій є характерним надходження в організм людини із зараженою їжею величезних кількостей живих збудників, а визначальним фактором у розвитку інтоксикацій є надходження готових токсинів.

Харчові отруєння небактеріальної природи включають отруєння рослинними продуктами - грибами, плодами тощо. Отруйні властивості рослин обумовлені наявністю в них алкалоїдів: атропіну в плодах беладони (красавки), гіосциміну, екоколаміну в блекоті, рициніну в кліщевині тощо.; глікозидів амігдалину в гіркому мигдалю, фазеолунатіну в квасолі тощо., салонітів: соланіну в картоплі.

Харчові отруєння неорганічними речовинами - сполуками металів (свинець, мідь, цинк) - виникають внаслідок надходження їх у страву у процесі переробки та зберігання із посуду, котлів, апаратури, а також за рахунок недостатньо очищених органічних кислот, патоки та інших матеріалів, що застосовуються в харчовій промисловості.

Клінічна картина та лікування. Починаються харчові отруєння, як правило, раптово, у більшості випадків після короткого (кілька годин) інкубаційного періоду і характеризуються гострим та нетривалим перебігом. Захворювання іноді має масовий характер, проте кількість потерпілих може бути і незначною.

При харчових отруєннях бактеріальної природи інкубаційний період коливається від 6 до 36 годин. Захворювання починається гостро із загального нездужання, нудоти, блювання, болю у животі, підвищення температури тіла до 38,5-39,5°С. З'являються часті рідкі випорожнення, іноді зі слизом і навіть з кров'ю. У випадках важкої інтоксикації настає різке зневоднення організму, втрата електролітів, можлива гостра судинна недостатність (колапс).

Перша допомога. Показане термінове промивання шлунку слабкими розчинами марганцевокислого калію, соди або чистою водою у великих кількостях. Застосування сольових послаблюючих, сорбентів (активованого вугілля). Призначають постільний режим, грілки на живіт, голодування. Дають пити багато рідини: чаю, розведених фруктових та ягідних соків, морсів, мінеральної води.

Профілактика харчових токсикоінфекцій базується на попередженні зараження харчових продуктів мікробами та розмноження останніх, а також на знищенні мікробів та руйнуванні їх токсинів при термічній обробці харчових продуктів.

Небактеріальні отруєння м'ясом та рибою зустрічаються рідко. Стосовно небактеріальних харчових отруєнь речовинами рослинного походження, то досить часто трапляються отруєння "грибами, алкалоїдом - соланіном, що міститься в картоплі, головним чином в бадиллі, паростках та позеленілих коренеплодах. Проявляється отруєння соланіном гірким присмаком у роті невдовзі після їди, відчуття печіння та подряпування в горлі, головний біль, слабкість, ломота в тілі, нудота, блювання, пронос. Як правило ці отруєння не мають небезпеки. У важких випадках у результаті набряку мозку може настати безсвідомий стан, судоми, смерть.

Перша допомога: промивання шлунку із додаванням активованого вугілля, послаблюючі.

Отруєння сирою квасолею та квасолевим борошном, головним чином із білої квасолі, називається "фавізмом". Симптомами такого отруєння є нудота, блювання, біль у животі, іноді пронос, загальна слабкість. Через кілька годин ці явища зникають. У важких випадках розвивається гемоліз (руйнування еритроцитів) із явищами анемії (недокрів'я) гемолітичної жовтяниці, гемоглобінурії (виділення кров'яного пігменту із сечею), гострої ниркової недостатності.

Перша допомога: промивання шлунку, послаблюючі. У важких випадках - госпіталізація.

Профілактика: термічна обробка квасолі.

У гіркому мигдалю, кісточках персиків, менше в кісточках вишень, зернятках яблук міститься глікозид амігдалін. Поступово розкладаючись під впливом ферменту емульсину, амігдалін перетворюється в синильну кислоту і може викликати отруєння.

Клінічні прояви: головний біль, запаморочення, шум у вухах, часто блювання, задуха, відчуття стиснення грудної клітини. Через кілька годин ці симптоми можуть припинитись. У більш важких випадках швидко настає втрата свідомості, тахікардія, з'являються судоми, різке розширення зіниць, настає смерть. Діагноз базується на двох характерних ознаках: запаху гіркого мигдалю та рожевому забарвленню шкіри отруєних.

Перша допомога: промивання шлунку 0,1% розчином марганцевокислого калію або 1-2% розчином харчової соди. Рекомендується вдихання чистого кисню, а також 3-4 крапель амілнітрату.

Отруєння миш'яком пов'язане із помилковим вживанням отруєних препаратами миш'яку продуктів або насіння, підготовлених для знищення гризунів. З'являються нудота, блювання, профузний пронос із водяними виділеннями, переймовидні болі в животі, різке зневоднення, гіпохлоремія із судомами м'язів кінцівок, згущення крові, анурія, враження печінки. Розвивається колапс, затьмарення свідомості, кома. У важких випадках при явищах гострої судинної недостатності хворий гине упродовж першої доби. На відміну від харчових токсикоінфекцій при отруєннях миш'яком температура не підвищується, випорожнення без вираженого запаху.

Перша допомога: промивання шлунку великою кількістю води. Потім кожних 5 хвилин дається у рівних частинах чайною ложкою палена магнезія та активоване вугілля, при цьому із миш'яковистою кислотою утворюється нерозчинна сполука, яка діє послаблюючи.

Отруєння сполуками свинцю буває при вживанні в їжу продуктів або напоїв, що зберігалися в глиняному посуді виготовленому із санітарними порушеннями, де в глазурі міститься багато свинцю. Гострі отруєння зустрічаються рідко. При них спостерігаються нудота, блювання, переймовидні болі в животі. Випорожнення часто затримується, іноді спостерігається пронос. Розвивається недостатність кровообігу.

Перша допомога: промивання шлунку із додаванням великої кількості сірчанокислої магнезії та активованого вугілля. Напувають содою (20-40 г.) або лужною водою у великих кількостях.

Отруєння грибами. Найотрутнішою є бліда поганка. Вона містить аманітотоксини, що діють на клітинні ядра, та фаллоїдіни, що викликають цитоліз (руйнування клітин) гепатоцитів (печінкових клітин), еритроцитів, лейкоцитів. Менш небезпечними є мухомори, що вміщують мускарин та мікоатропін. До отруйних відносяться також строчки, які містять гельвелову кислоту - гемолітичний токсин. Отруєння можуть викликати також деякі інші гриби, отруйні речовини яких викликають сильні шлунково-кишкові розлади.

Клінічна картина. Майже всі гриби, незалежно від характеру отрути викликають подразнення шлунково-кишкового тракту. Отруєння, що виникає швидко (через 0,5-3 год.) після вживання грибів менш небезпечне ніж те, що почалося із великим запізненням (при отруєнні блідою поганкою через 8-24 год. і пізніше). У результаті сильних проносів та блювання, що виникають при отруєнні блідою поганкою організм зневоднюється, порушується іонна рівновага, відчувається сильна значна спрага, судоми в м'язах, особливо в м'язах гомілок, акроціаноз (посиніння кінцівок) та колапс. Відбувається згущення крові. Розвивається гостра ниркова недостатність (виділення сечі незначне або відсутнє). На другий день пронос та блювання стають менш інтенсивними. Збільшується печінка, наростає жовтуха. Прогноз несприятливий.

При отруєнні червоним мухомором клінічні прояви починаються приблизно через півгодини після вживання їжі: надмірна пітливість, іноді слинотеча, сльозотеча, нудота, часте блювання, профузний пронос, колікоподібні болі в животі. Мозкові симптоми залежать від дії грибного атропіну: розширення зіниць, напади збудження змінюються станом пригніченості, маячення, галюцинації. Пульс частіше прискорений. Одужання відбувається через 1-2 дні. Летальність невелика.

При отруєннях кістрочками через 6-12 год. після вживання з'являється гострий гастроентерит. Зростає загальна слабкість. Може розвитися гемоліз. Печінка збільшується, з'являється жовтуха. Хворі скаржаться на головний біль. Може виникати запаморочення, маячення, галюцинації. Смерть настає при явищах серцевої слабості, частіше на 3-4 день захворювання. Летальність порівняно невелика. Проте навіть легкі спочатку випадки можуть у подальшому набути важкого перебігу. Перша допомога. Швидке очищення шлунку та кишечнику: промивання шлунку, послаблюючі засоби, активоване вугілля в середину. Напувають великою кількістю води (мінеральної, лужної), соками.

Перша допомога при отруєнні ліками

У будь-якому випадку гострого отруєння ліками негайно викликайте «швидку допомогу». До її приїзду слід промити потерпілому шлунок, давши йому випити три-чотири склянки кип’яченої води, держаком ложки натиснути на корінь язика, щоб у нього швидше виникла блювота. Промивання шлунка слід повторити два-три рази.

Але робити це можна тільки в тому випадку, якщо хворий при свідомості. При втраті свідомості в жодному разі не можна вливати в рот хворому рідину для промивання шлунка, оскільки рідина може потрапити до дихальних шляхів, що призведе до порушення дихання, іноді з тяжкими наслідками.

Якщо у хворого виникло порушення координації рухів, нестійкої ходи, негайно покладіть його в ліжко. Якщо потерпілий втратив свідомість, поверніть його голову набік, щоб блювотні маси не потрапили в дихальні шляхи.

Коли прибуде «швидка», обов’язково передайте медичним працівникам упаковки з-під прийнятих постраждалим ліків і повідомте, якщо можливо, час прийому препарату, його дозу.

5. Закріплення

Учні роблять висновок про почуте на уроці.

На запропоновану ситуацію будують план допомоги постраждалому.

6. Підсумок. Домашнє завдання.