Урок на тему"Практична робота №1 Оцінка забрудненості повітря за допомогою лишайників"

Практична робота №1

Тема:  Оцінка забрудненості повітря за допомогою лишайників

Мета роботи:  оцінити  забрудненість повітря за допомогою лишайників;

розвивати  вміння аналізувати, спостерігати, робити висновки;

виховувати бережливе ставлення до оточуючого середовища.

Завдання роботи:

◄ визначити фіто індикаційні  здатності нижчих рослин, щодо лімітую чого фактора, якщо такий є;

◄ відповідно до методик визначити якість повітряного середовища;

◄ скласти карту  оцінки забрудненості повітря досліджуваних районів;

◄скласти карту атмосферного забруднення за видовим складом та морфологічними формами лишайників;

◄ проаналізувати результати досліджень.

  Матеріали і обладнання: лупа,  світловий мікроскоп, визначник лишайників,  набір фотографій лишайників, колекція лишайників, ножик, форми записів результатів, фотоапарат з фотоплівкою, метр, рамка

10х10 см.

Хід роботи

1. Перед початком роботи вчитель проводить бесіду з учнями, в процесі вводиться поняття екологічного моніторингу. Аргументується перевага використання в екологічному моніторингу методів біоіндикаціїі, зокрема, ліхеноіндикації. Учні разом з вчителем згадують і повторюють всі відомі з курсу біології 7 класу матеріали про лишайники. Вчитель ознайомлює учнів з короткою характеристикою лишайників. Користуючись набором фотоілюстрацій і колекцій  лишайників учні знайомляться з найбільш поширеними представниками епіфітної ліхенофлори  навколишньої місцевості. (Можлива екскурсія в природу).

2. Складання плану місцевості, відмітивши на ньому основні  поширені джерела повітряного середовища (заводи, дороги тощо). і більш менш існуючі площі, які зайняті зеленими насадженнями. Потрібно вибрати і відмітити на плані 3-4  ділянки зелених насаджень  з різною ступіню віддаленості від джерел забруднень. Бажано, щоб ділянки розміщувались на одній прямій. Роль вітру у цьому випадку  приблизно буде однакова. Всім учасникам присвоюються умовні номери.

3.Дослідження на певній ділянці основних порід дерев (4-5 найбільш поширених дерев). Важливо відмітити, що на предмет наявності  епіфіт них лишайників потрібно дослідити  дерева, які вертикально ростуть, дорослі, не ослаблені.

4. Дерева різних порід досліджують окремо. Достатньо дослідити 20-25 дерев кожної породи. Для визначення кількості  лишайників, які часто зустрічаються, необхідно відмітити число досліджувальних і заселених лишайниками дерев.

5. За допомогою ілюстрацій і колекцій визначається кількість знайдених на деревах однієї породи видів лишайників. Всі види лишайників фіксуються  в зошиті.

6. Вивчення флористичного різноманіття, оцінка відносної чисельності епіфіт них лишайників й виявлення індикаторних видів, використовуючи методи:

   Метод лінійних проектів  полягає в тому, що накладається гнучка стрічка з міліметровими поділками на поверхні стовбура дерева з фіксацією усіх перетинів її з сланню  лишайників. В якості стрічки «метр» з міліметровими поділками.

   Після вибору дерева визначають на стовбурі точку, що знаходиться на висоті 1,5 м  від  землі з північного боку. Потім на стовбур накладається мірна стрічка з поділками таким чином, щоб нуль  шкали стрічки збігався з вибраною точкою, а збільшення чисел на шкалі відповідало руху за годинниковою стрілкою (з півночі на південь). Після повного обертання стовбуру стрічка закріплюється  на стовбурі булавкою в нульовій точці. Сполучаючи останні поділки й нуль стрічки, визначали довжину окружності  стовбура. ЇЇ при подальших вимірах приймали за 100%.

    Після кожного виміру, фіксують початок і кінець кожного перетину стрічки з тілом лишайників.  

     Після завершення вимірів,  проводять розрахунок проективного покриття лишайників на основі лінійних перетинів, який визначає відношення «зарослих» лишайниками частин стовбура до загальної поверхні. Знаючи загальну довжину окружності стовбура й приймаючи її за 100% розраховують проективне покриття лишайників.

      Метод рамки полягає в тому, що пробна ділянка обмежена га стовбурі рамкою розміром 10 на 10 см, яка розділена нитками на квадрати площею 1 см2. Потім  підраховують кількість клітинок, що повністю покривають лишайники й визначають проективне покриття (всю площу рамки приймають за 100%), відповідно кожна клітинка відповідає 1% від загальної площі рамки.

       Метод рекогнісціювання.  Візуально визначається оцінка проективного покриття кожного виду лишайника на стовбурі дерева й відповідно до таблиці  значення переводяться в бали (Наявність лишайників на території 10 на 10 см дорівнює 1 балу).

Таблиця 1 Проективне покриття лишайників

Оцінка ступеня  забруднення  за видовим складом лишайників: визначають наявність на кожному стовбурі дерева стандартного об’єкту  дослідження – лишайників кущистої, накипної і листової форми. Потім за таблицями  2 і  3 визначають ступінь забруднення.

Таблиця 2 Проста шкала для визначення ступеня забруднення повітря

Таблиця 3 Шкала визначення ступеня забруднення  повітря за ліхенофлористичним списком

Метод Браун – Бланке

+ - зустрічається зрідка, ступінь покриття мізерний;

2 – лишайників багато, ступінь покриття незначний (2-5%);

3 - лишайників багато, ступінь проективного покриття  6-20%;

4 – будь – яка кількість лишайників, ступінь покриття 21 – 50%;

5 – будь – яка кількість лишайників, ступінь покриття 50-75%

6 – ступінь покриття більше 75%.

7. Заповнити таблицю 4

8. Проаналізувати отримані результати досліджень і зробити висновки про стан досліджуваної ділянки.